Вирок

від 20.03.2024 по справі 678/299/24

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/299/24

Номер провадження №1-кп-678-63/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 червня 2023 року за №42023242240000020, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Завалійки Волочиського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, фізична особа-підприємець, раніше несудимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 254 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 діючи усупереч вимог ст. ст. 96, 125, 126 Земельного кодексу України, у липні 2018 року, будучи фізичною особою-підприємцем з основним видом економічної діяльності 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин», на частині земельної ділянки площею 1 120 м2 сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6823085800:04:007:0001, загальною площею 7,82 га, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , що розташована за межами с. Требухівці на території Меджибізької ОТГ Хмельницького район Хмельницької області, встановив 19 металевих бочок (піролізних печей) для випалювання деревного вугілля.

Надалі ОСОБА_4 з липня 2018 року до 22 червня 2023 року здійснював незаконне виробництво деревного вугілля шляхом розташування на частині вказаної земельної ділянки площею 1 120 м2 19 металевих бочок (піролізних печей) для випалювання деревного вугілля, та використовував її не за цільовим призначенням.

Безгосподарське використання ОСОБА_4 частини вказаної земельної ділянки площею як виробництва для видобування деревного вугілля, виробленого дистиляцією деревини, призвело до тимчасового припинення її використання, як землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто призвело до виведення земель загальною площею 1120 м2 із сільськогосподарського оборогу, внаслідок чого державі заподіяно шкоду, розраховану відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої Постановою КМУ № 963 від 25 липня 2007 року, на загальну суму 2191,99 гри.

Своїми умисними діями, які виразились у безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем з основним видом економічної діяльності 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин», тобто суб`єктом господарської діяльності, в порушення вимог ст. 167, 168 Земельного кодексу України, не забезпечив дотримання вимог законодавства, що регулює порядок охорони земель та поводження з відходами, в ході здійснення на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6823085801-8 від 06 липня 2018 року, виданого Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА, діяльності із випалювання деревного вугілля (вуглевипалювання), необмеженим терміном.

Так, ОСОБА_4 з липня 2018 року до 22 червня 2023 року, використовуючи частину земельної ділянки площею 1120 м2 сільськогосподарської призначення, з кадастровим номером 6823085800:04:007:0001, загальною площею 7,82 та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництв, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , що розташована за межами с. Требухівці на території Мсджибізької ТГ Хмельницького району Хмельницької області, внаслідок порушення спеціальних правил, за допомогою раніше встановлених на ній металевих бочок (піролізних печей), налагодив виробництво продуктів перероблення деревини (деревного вугілля, виробленого дистиляцією деревини).

Функціонування вищевказаного комплексу супроводжується виділенням кожним із джерел забруднення шкідливих речовин в атмосферне повітря, а також утворенням рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини. Порушення ОСОБА_4 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх з липня 2018 року до 22 червня 2023 року на поверхню ґрунту безпосередньо під розміщеними металевими бочками (піролізними печами) призвело до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 1120 м2 шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту.

Зокрема, безпосередньо на місці видимого забруднення обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді нафтопродуктів сягає 1 198 мг/кг, що в 2.4 рази перевищує вміст ГДК зазначеної речовини (500 мг/кг). Також, обсяг органічних речовин, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводів тощо), вміст яких законодавством не передбачено, що регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у грунтах, а також переліку таких речовин», сягає 975 мг/кг, що в 17 разів перевищує вміст зазначеної речовини у фонових пробах ґрунту (56,9 мг/кг).

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного, сільськогосподарського виробництва, тобто не призначеної для використання у вказаній діяльності земель шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що, з огляду на обсяги перевищення нормативів речовин, створило небезпеку для довкілля та спричинило шкоду навколишньому природному середовищу від забруднення земельної ділянки, розраховану відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки №171 від 27 жовтня 1997 року, в загальній сумі 14731,6 гри.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у забрудненні земель речовинами, відходами та іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України.

29 лютого 2024 року до суду для розгляду надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості, яка укладена 28 лютого 2024 року між прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , за умовами якої:

угода укладена добровільно, не є наслідком застосування щодо підозрюваного чи його близьких родичів насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді;

істотні для укладення угоди обставини: щире каяття ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України, активне сприяння ОСОБА_4 у розкритті кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданого збитку, що відповідно до ст. 66 КК України є пом`якшуючими обставинами; відсутність обставин, що обтяжують покарання; наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінального правопорушення, як підозрюваним, так і іншими особами.

ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України;

сторони погодили призначення ОСОБА_4 покарання за вчиненні кримінальні правопорушення:

за ч. 1 ст. 254 КК України - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

за ч. 1 ст. 239 КК України - штраф в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн., без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

сторони погодили долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України;

визначено наслідки укладення та затвердження угоди для сторін;

визначено наслідки невиконання угоди підозрюваним (обвинуваченим).

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просять затвердити угоду про визнання винуватості, така відповідає вимогам закону, укладена добровільно, їм зрозумілі наслідки її укладення і затвердження.

Як зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Законодавець у ч. 1 ст. 254 КК України передбачив відповідальність за вчинення вказаного правопорушення у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Законодавець у ч. 1 ст. 239 КК України передбачив відповідальність за вчинення вказаного правопорушення у виді штрафу від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, у відповідності до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України є нетяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно, взяті на себе за угодою зобов`язання він може виконати, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, оскільки в судовому засіданні він беззастережно визнав вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті та надав свою згоду на призначення узгодженого покарання.

Сторонам відомі наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України.

В угоді про визнання винуватості сторонами обумовлені наслідки її невиконання.

У відповідності до вимог п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України в укладенні угоди між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) приймали участь захисники.

Узгоджена в угоді про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 239 та ч. 1 ст. 254 КК України, не суперечить інтересам суспільства, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття; активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений має позитивну характеристику з місця роботи та за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога, невролога та психіатра не перебуває.

Таким чином, зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, судом не встановлено підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що угоду про визнання винуватості слід затвердити, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене покарання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує згідно з ч. 9 ст.100 КПК України.

Розмір шкоди, заподіяний кримінальними правопорушеннями 16 923 грн. 59 коп., яку ОСОБА_4 добровільно відшкодував в ході досудового розслідування.

Цивільний позов не заявлявся.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід під час проведення досудового розслідування обвинуваченому не обирався і суд приходить до переконання, що не має необхідності його обирати і до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 100, 107-108, 110, 124, 314, 337, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 468-470, 472-476, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 28 лютого 2024 року між прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 239 КК України, та призначити йому покарання

за ч. 1 ст. 254 КК України - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

за ч. 1 ст. 239 КК України - штраф в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн., без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Речові докази:

- 19 металевих бочок (ємкостей) для випалювання деревного вугілля повернути власнику ОСОБА_6 , скасувавши арешт, накладений ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2023 року (ЄУН справи 678/761/23, провадження №1-кс-678-336/23);

- відібрані в ході огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:007:0001, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами с. Требухівці на території Меджибізької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, зразки ґрунту, що поміщено у сейф-пакети №PSP3208649 та №PSP3208653, знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2023 року (ЄУН справи 678/761/23, провадження №1-кс-678-336/23).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2023 року на земельну ділянку із кадастровим номером 6823085800:04:007:0001, площею 7,82 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами с.Требухівці, на території Меджибізької ОТГ, Хмельницького району Хмельницької області, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6 , скасувати (ЄУН справи 678/761/23, провадження №1-кс-678-337/23).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя підпис ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_1