Рішення

від 24.01.2024 по справі 766/1641/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/1641/23 н/п 2/766/3889/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024р. Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,

при секретарі Пєшковій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Білозерської селищної ради Херсонської області (ЄДРПОУ 04401368, місцезнаходження: 75000, Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Свободи, б.83) про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачі 17.07.2023 року звернулися до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначено таке. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Херсонського районного нотаріального округу Товстоженко А.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки пропущений строк для прийняття спадщини. Зазначено, що причини пропуску вказаного строку є поважними. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , піврічний строк для прийняття спадщини сплив 10.08.2022 року. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 року за № 164, в умовах воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на 4 місяці. Тобто строк для прийняття спадщини, який був продовжений, сплив 10.12.2022 року. У зв`язку із військовою агресією та окупацією, фізично не мали можливості звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини. В м. Херсоні нотаріуси та нотаріальні контори почали працювати лише з травня 2023 року. Просять визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у шість місяців.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2023 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.08.2023 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачі в судове засідання не з`явилися надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати- ОСОБА_3 , батько- ОСОБА_5 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 .

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00013110445 від 28.11.2013 року, ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_7 ", шлюб розірвано, актовий запис №12, дата - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 19.04.1985 року, прізвище дружини після укладення шлюбу - " ОСОБА_9 ".

Так, встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 .

ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_5 , що вбачається з свідоцтва про народження № НОМЕР_6 .

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 13.08.1983 року, після укладення шлюбу прізвище дружини - " ОСОБА_12 ", що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_7 .

На підставі наведеного встановлено, що ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 72658271 від 31.05.2023 року, після смерті ОСОБА_3 спадкової справи не заведено.

Позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті їх матері ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутністю заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк у шість місяців, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.06.2023 року.

ОСОБА_3 13.03.2003 року склала заповіт на користь своїх доньок: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений секретарем Дніпровської сільської ради народних депутатів Білозерського району Херсонської області, зареєстровано в реєстрі за № 55.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Змістстатті 89 ЦПК Українивизначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідност. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270ЦПК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272вказаного Кодексуза позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост.1272 ЦК Українивизначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного встановлено, що позивачі пропустили строк звернення із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, внаслідок неможливості реалізувати свої спадкові права через введення воєнного стану та окупацією міста Херсона, поступовим відновленням органів нотаріату після деокупації.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст.81 ЦПК Українидокази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленомустаттею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст. ст.13,76-81,89,258,259,263,264,265,268,272,335,344 ЦПК Українист. ст.1265,1268,1269,1270,1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), додатковий строк тривалістю шість місяців, з дня набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), додатковий строк тривалістю шість місяців, з дня набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб