Ухвала

від 21.03.2024 по справі 678/224/24

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31500, Хмельницька область, Хмельницький район, селище Летичів, пров. Шкільний, 4а

тел. (03857) 2-01-00, 2-02-92, 2-04-90, 2-05-22, 9-11-01, 9-16-31, 9-17-33, факс 9-11-31

веб-сайт: https://lt.km.court.gov.ua, е-mail: inbox@lt.km.court.gov.ua

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер судової справи №678/224/24

Номер провадження №1-кс-678-139/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Летичів у відсутність осіб, які беруть участь у судовому провадженні, без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів, клопотання про арешт майна, яке подане заступником начальника слідчого відділення Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітаном поліції ОСОБА_3 і погоджене прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 12 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024242240000011, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ПИТАННЯ, ЩО ВИРІШУЄТЬСЯ СУДОМ

1. 20 березня 2024 року до суду надійшло вказане клопотання за змістом якого 15 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та прокурором в порядку ст.ст. 127, 128 КПК України підготовлено до суду цивільний позов в зв`язку з порушенням інтересів держави, оскільки останньою спричинено шкоду державі на загальну суму 145032,56 грн., яка на даний час не відшкодована, тому ініціатор клопотання з метою забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просить накласти арешт на 1/4 частку земельної ділянки, яка належать підозрюваній ОСОБА_5 .

2. Ініціатор та прокурор просять розгляд клопотання проводити у їх відсутність.

3. ОСОБА_5 подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, проти накладення арешту на належну їй земельну ділянку не заперечує.

ІІ. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

4. В силу ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1).

У п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України вказано, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В силу ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Із змісту клопотання та доданих матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням, яке розпочато 12 лютого 2024 року і проводиться за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, встановлено, що відповідно до абз. 1 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» №2811-XII від 21 листопада 1992 року право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

При цьому, відповідно абз. 4 вказаної статті закону, жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Згідно п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року, особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо).

Так, ОСОБА_6 , проживаючи спільно з ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу однією сім`єю як чоловік та дружина, з 2015 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) прийняла рішення заволодіти шляхом обману бюджетними коштами, призначеними для виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, після народження 19 вересня 2013 року спільної з ОСОБА_7 . дочки ОСОБА_8 , умисно повідомила у відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Деражнянського районного управління юстиції у Хмельницькій області про необхідність записати прізвище дочки за вказівкою матері на своє прізвище, як ОСОБА_9 , про що було видано 08 жовтня 2013 року свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та після народження 31 березня 2015 року у цивільному шлюбі спільного з ОСОБА_7 сина ОСОБА_10 , повідомила у відділ державної реєстрації актів цивільного стану про необхідність записати прізвище сина за вказівкою матері на своє прізвище, як ОСОБА_11 , про що було видано 02 квітня 2015 року свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Далі, ОСОБА_6 всупереч вимогам абз. 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків 18 січня 2016 року власноручно заповнила та подала заяву з додатками до управління соціального забезпечення Деражнянської районної державної адміністрації в Хмельницькій області, яке розташоване по вул. Миру, 39 м. Деражня Хмельницької області, для призначення грошової допомоги на дитину, як одинокій матері і рішенням управління соціального захисту населення Деражнянської РДА від 03 лютого 2016 року їй призначено виплату щомісячної допомоги на дитину, як одинока матір з нарахуванням грошової допомоги на банківський рахунок, який нею зазначено в заяві про призначення допомоги і відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 .

На підставі поданої заяви, ОСОБА_6 шляхом обману, діючи умисно, не маючи права на отримання державної допомоги на дитину, як одинока матір, в період часу з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року незаконно заволоділа державними коштами у виді соціальної допомоги в сумі 6213,72 гривень, які їй перераховувалися управлінням соціального захисту населення Деражнянської РДА на її рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», чим своїми протиправними діями спричинила матеріальної шкоди управлінню соціального захисту населення Деражнянської РДА (на даний час відділу з питань обслуговування громадян, призначення та виплати держаних соціальних допомог (м. Деражня) управління соціального захисту населення Хмельницької РДА) на вказану суму.

Орган досудового розслідування вважає, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Окрім того, ОСОБА_6 з метою повторного заволодіння державними коштами, достовірно знаючи, що продовжує проживати в цивільному шлюбі разом з ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та спільно виховувати їх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також народжених в подальшому у цивільному шлюбі спільних з ОСОБА_7 . синів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знову, умисно повідомила у відділ державної реєстрації актів цивільного стану про необхідність записати прізвища синів за вказівкою матері на своє прізвище, як ОСОБА_15 , про що було видано 06 квітня 2016 року свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_16 , про що було видано 01 березня 2019 року свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_17 про що було видано 20 жовтня 2021 року свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .

Так, ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, повторно, всупереч вимогам абз. 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та п. 49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року, власноручно заповнювала та подавала 20 липня 2016 року, 10 січня 2017 року, 05 липня 2017 року, 12 січня 2018 року, 10 липня 2018 року, 09 січня 2019 року, 10 липня 2019 року, 14 січня 2020 року, 06 липня 2020 року, 04 січня 2021 року, 05 липня 2021 року, 22 жовтня 2021 року, 12 квітня 2022 року, 05 жовтня 2022 року та 05 квітня 2023 року до управління соціального захисту населення Деражнянської РДА, яке розташоване вул. Миру, 39 в м. Деражня Хмельницької області, заяви з додатками про призначення щомісячної грошової допомоги на дитину, як одинокій матері із зазначенням реквізитів банківських рахунків відкритих на її ім`я для отримання коштів.

В результаті чого, рішеннями управління соціального захисту населення Деражнянської РДА від 29 липня 2016 року, 16 січня 2017 року, 20 липня 2017 року, 16 січня 2018 року, 17 липня 2018 року, 14 січня 2019 року, 02 серпня 2019 року, 20 січня 2020 року, 07 липня 2020 року, 22 січня 2021 року, 07 липня 2021 року, 03 листопада 2021 року, 28 квітня 2022 року, 06 жовтня 2022 року та 12 квітня 2023 року призначено та в подальшому виплачено щомісячну грошову допомогу на дітей, як одинокій матері в сумі 138818,84 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , шляхом обману, повторно, діючи умисно, не маючи права на отримання державної допомоги на дитину, як одинока матір, у період часу з 01 липня 2016 по 31 липня 2023 року, незаконно заволоділа державними коштами в сумі 138818,84 грн., які їй призначено та виплачено, шляхом перерахування грошової допомоги на дітей, як одинокій матері, на її рахунки відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Райффайзен Банк», чим управлінню соціального захисту населення Деражнянської РДА (на даний час відділу з питань обслуговування громадян, призначення та виплати держаних соціальних допомог (м. Деражня) управління соціального захисту населення Хмельницької РДА) спричинено матеріальної шкоди на вказану суму.

Орган досудового розслідування вважає, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

6. 15 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

7. 19 березня 2024 року прокурором Летичівської окружної прокуратури підготовлено позовну заяву (в порядку ст.ст. 36, 128 КПК України) до Деражнянського районного суду Хмельницької області в якому просить позовну заяву розглянути разом із кримінальним провадженням та стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 145032,56 грн., заподіяну внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, яку просить перерахувати на користь Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації за визначеними реквізитами.

8. 07 березня 2024 року сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №368957975 згідно якої ОСОБА_18 є власником 1/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 6821555400:03:048:0066, площею 3,4212 га, вид спільної власності спільна часткова, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Хмельницька область, Деражнянський район, Вовковинецька селищна рада.

Будь-яке інше майно, яке б належало фізичній особі з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_6 , відсутнє.

9. 18 березня 2024 року сформовано Довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості згідно якої оціночна вартість об`єкта оцінки яким є земельна ділянка, яка має поштову адресу - АДРЕСА_2 , кадастровий номер - 6821555400:03:048:0066, площею 34212 кв.м., а розмір частки, що оцінюється 8553,00 кв.м., належить до категорії землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, становить 195250,03 грн.

ІV. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

10. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

11. У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

12. Сформувавши 15 березня 2024 року письмове повідомлення про підозру орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, вчинила ОСОБА_5 .

13. У матеріалах клопотання відсутні дані, що повідомлення про підозру скасоване.

14. 19 березня 2024 року прокурором підготовлено позовну заяву до суду в якому просить позовну заяву розглянути з кримінальним провадженням та стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 145032,56 грн., заподіяну внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, яку перерахувати на користь управління соціального захисту населення.

15. Тобто, заступник начальника слідчого відділення та прокурор довели правомірність звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

16. Органом досудового розслідування встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_5 внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, який становить 145032,56 грн. (за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2016 року - 6213,72 грн., за період з 01 липня 2016 по 31 липня 2023 року - 138818,84 грн.), яка на даний час є не відшкодованою.

Вартість належної ОСОБА_5 1/4 частки земельної ділянки складає 195250,03 грн.

Отже, вартість належної ОСОБА_5 частки земельної ділянки перевищує розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Однак, у ОСОБА_5 відсутнє будь-яке інше майно (матеріали клопотання не містять відомостей про зворотнє).

За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що враховуючи конкретні обставини, арешт на частку земельної ділянки, яка належить підозрюваній ОСОБА_5 , забезпечить виконання завдань кримінального провадження щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та відшкодування збитків, спричинених його вчиненням.

17. При цьому, у разі якщо суд при розгляді цивільного позову прокурора по суті (за умови, що обвинувальний акт та цивільний позов буде спрямовано до суду) встановить його обґрунтованість накладений арешт дозволить забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень.

18. При вирішенні клопотання про арешт майна суд враховує положення ст.ст. 317, 321 ЦК України і вважає, що накладення арешту на частку земельної ділянки та заборона її відчуження підозрюваною не призведе до невиправданого обмеження прав ОСОБА_5 , як власника майна, не становитиме для неї надмірний тягар, оскільки це не перешкоджає їй володіти та користуватись земельною ділянкою, лише обмежується право нею розпорядитись.

V. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

19. За цих обставин клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 107, 110, 131-132, 170-175, 309-310, 369-372, 392-395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 3,4212 га з кадастровим номером 6821555400:03:048:0066, вартістю 195250,03 грн., що розташована на території Вовковинецької територіальної громади, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із забороною на відчуження власником ОСОБА_5 , а також будь-якою іншою особою, в тому числі на підставі довіреності, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_1

Слідчий суддя ОСОБА_1