Рішення

від 12.03.2024 по справі 932/8644/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Номер провадження 2/932/2436/23

Справа №932/8644/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Овчиннікової О.С., при секретарі Кирилішиній В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 , звернулась до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до відповідача про зняття арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що вона отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта. Згідно до даної інформаційної довідки зазначено, що на все її майно було накладено арешт та заборону відчуження, за реєстраційним номером обтяження № 4569375 від 01.03.2007р., № 4878415 від 26.04.2007р., № 4920785 від 08.05.2007р., № 10610725 від 14.12.2010р., № 10778568 від 01.02.2011р. На підставі вищезазначеного, так-як Позивачу не було відомо інформації з приводу накладеного арешту, 26.04.2023р. позивачем було подано заяву до Відповідача, в якій просила:

1. Надати інформацію, на підставі яких документів було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у разі наявності вказаних документів просила надати їх копії;

2. Зняти та/або скасувати накладені арешти на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та/або зазначити хто має право їх зняти або скасувати.

01.05.2023р. було отримано лист-відповідь за N? 41606 від Відповідача, яким було відмовлено у задоволенні звільнення майна з-під арешту та зазначено, що необхідно звернутися до суду для зняття арешту, копія листа додається. Відповідач зазначив, що надати для ознайомлення матеріали виконавчих проваджень не можливо, через те що їх було знищено. За вказаних підстав Відповідач не зазначив ким саме та при виконані якого рішення було накладено арешти та заборону, щодо майна Позивача, також Позивачу нічого не відомо ким саме та при виконані якого рішення було накладено арешти та заборону, щодо майна Позивача, через що й було подано заяву до Відповідача.

Позивач є власником домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , проте на все майно позивача - більше 16 років назад було накладено арешт. Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013р. у справі N?6- 26ц13, вимоги особи, що грунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Відтак, вже більше 16-ти років під арештом перебуває ВСЕ МАЙНО, що належить позивачу за відсутності на виконанні у виконавчій службі, будь-якого виконавчого документу, тобто на теперішній час позивач не є стороною будь-якого виконавчого провадження, порушує право на користування/ розпоряджатися належним позивачу майном.

На підставі викладеного, позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить зняти арешти з нерухомого майна та скасувати заборони відчуження будь-якого майна за реєстраційними номерами обтяжень N? 4569375 від 01.03.2007р., N? 4878415 від 26.04.2007р., N? 4920785 від 08.05.2007р., N? 10610725 від 14.12.2010р., N? 10778568 від 01.02.2011р., що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження N? 4569375 від 01.03.2007р., N? 4878415 від 26.04.2007р., N? 4920785 від 08.05.2007р., N? 10610725 від 14.12.2010р., N? 10778568 від 01.02.2011р.

В судове засідання сторони не з`явились.

Від позивача надійшла заява до суду про розгляд справи у її відсутність, вказала, що позов підтримує та просила його задовольнити.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін, за наявних у справі матеріалів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:02:276:0068, 1221455400:02:008:0068 на праві власності належать ОСОБА_1 , відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 також належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даній інформаційній довідці зазначено, що на все майно позивача було накладено арешт та заборону відчуження, за реєстраційним номером обтяження № 4569375 від 01.03.2007р., № 4878415 від 26.04.2007р., № 4920785 від 08.05.2007р., № 10610725 від 14.12.2010р., № 10778568 від 01.02.2011р.

Відповідачем не надано позивачу можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, оскільки виконавчі провадження були знищені.

Судом встановлено, що позивач не є стороною будь-якого виконавчого провадження.

Відповідно до листа Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) № 31432 від 21.02.2024 року судом встановлено, що інформацію щодо виконавчих проваджень ДВС надати не може у зв`язку з тим, що виконавче провадження знищено. Будь-яких виконавчих проваджень , де боржником значиться ОСОБА_1 ( в тому числі, документів та/або відомостей про накладення арешту), Автоматизована система виконавчого провадження не містить.

Статтею 41 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Вимоги позивачки, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК України є обов`язковою для суду.

На сьогодні позивачка позбавлена можливості реалізувати право власності через наявність арешту. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 1,2,3ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Як встановлено при розгляді справи, відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником виступає ОСОБА_1 , на виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебуває, при цьому суд враховує, що наявність протягом тривалого часу (майже 12 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,19,81,141,197-200,258-260,263-265 ЦПК України,ст. 328 ЦК України,Законом України "Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) про зняття арешту- задовольнити.

Зняти арешти з нерухомого майна та скасувати заборони відчуження будь-якого майна за реєстраційними номерами обтяжень N? 4569375 від 01.03.2007р., N? 4878415 від 26.04.2007р., N? 4920785 від 08.05.2007р., N? 10610725 від 14.12.2010р., N? 10778568 від 01.02.2011р., що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження N? 4569375 від 01.03.2007р., N? 4878415 від 26.04.2007р., N? 4920785 від 08.05.2007р., N? 10610725 від 14.12.2010р., N? 10778568 від 01.02.2011р.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя О.С.Овчиннікова