Ухвала

від 22.03.2024 по справі 212/2849/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2849/24

2-о/212/112/24

У Х В А Л А

22 березня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, факту постійного проживання та здійснення постійного догляду за особою, яка потребує постійного догляду, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , НП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2»

В С Т А Н О В И В :

19березня 2024року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, факту постійного проживання та здійснення постійного догляду за особою, яка потребує постійного догляду, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , НП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2».

Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п.2 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Виходячи з природи процесуального права, яким зловживає особа, загальновизнаним є поділ на: зловживання правом на позов (зловживання процедурою в цілому, зловживання процесом в цілому, зловживання правом на судовий захист, зловживання правом на подачу позову тощо).

Заходи протидії зловживанням процесуальними правами можна розглядати через призму поняття «ефективні засоби правового захисту», що використовується у практиці ЄСПЛ щодо тлумачення ст. 13 ЄСПЛ, яка закріплює право кожного, чиї права та свободи, визнані у ЄСПЛ, було порушено, на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Підхід, запропонований ЄСПЛ щодо засобів захисту права на розгляд справи в розумний строк, може бути застосований і щодо засобів захисту проти зловживання процесуальними правами в цілому.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 двічі звертався до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з аналогічними заявами.

Ухвалами Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року ( справа №212/1635/24; провадження №2-о/212/87/24), та від 01 березня 2024 року ( справа №212/2254/24; провадження №2-о/212/98/24) вказані заяви було повернуто заявнику в зв`язку згідно його заяв про відкликання.

Таким чином, звертаючись втретє до суду з аналогічною заявою, вказане свідчить про зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.

Відповідно до ч.3ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про повернення заяви у зв`язку з зловживанням заявником процесуальними правами.

Додатково суд зауважує,що до заяви додано квитанцію № 8194-7336-9025-7993 від 15.02.2024 року про сплату судового збору в сумі 605,60 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом було встановлено, що сума судового збору в розмірі 605,60 грн. згідно квитанції № 8194-7336-9025-7993від 15.02.2024року було зараховано в рамках цивільної справи №212/1635/24 ( провадження 2-о/212/87/24), та було повернуто ухвалою суду заявнику ОСОБА_1 згідно його заяви про відкликання заяви та повернення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 44 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановленняфакту,що маєюридичне значення,факту постійногопроживання таздійснення постійногодогляду заособою,яка потребуєпостійного догляду,заінтересовані особи: ОСОБА_2 ,НП «Центрпервинної медико-санітарноїдопомоги №2» - повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Ухвалу складено та підписано 22 березня 2024 року.

Суддя Козлов Д.О.