Постанова

від 22.03.2024 по справі 199/6027/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2376/24 Справа № 199/6027/23 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський 14Б на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2023 року по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський 14Б до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський 14Б (далі - ОСББ Слобожанський 14Б) звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що ОСББ Слобожанський 14Б є управителем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та забезпечує належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечує своєчасне надходження коштів для сплати всіх платежів передбачених законодавством та Статутом. Розміри внесків і платежів співвласників ОСББ Слобожанський 14Б узгоджено окремо. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказували, що відповідачкою порушено зобов`язання в частині оплати витрат на утримання будинку, опалення МЗК, обслуговування котельної, опалення по метрах, послугу Конс`єрж, що призвело до утворення заборгованості відповідачки перед ОСББ Слобожанський 14Б на загальну суму 15 530,63 грн., а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки на їх користь вказану заборгованість та судові витрати.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСББ Слобожанський 14Б відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції проігноровано ту обставину, що донарахування, на підставі якого було відмовлено в задоволенні позову, є сума грошових коштів, які відповідачка мала сплатити за теплову енергію (опалення) після винесення рішення Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська від 15 квітня 2022 року по справі №202/4674/21. Тобто, заборгованість, яка на сьогоднішній день існує у ОСОБА_1 , свідчить про неналежне виконання своїх грошових зобов`язань перед ОСББ Слобожанський 14Б. Оскільки відповідачкою своєчасно не сплачувались перераховані витрати, з січня 2023 року по червень 2023 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 15530,63 грн. При цьому, сума 14 427,96 грн. є заборгованістю за теплову енергію, відповідно до перерахунку за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22 листопада 2018 року №315, зареєстрованої в Мінюсті від 28 грудня 2018 року за №1502/32954, оскільки встановити дійсні показники теплового лічильника не має можливості.

Відповідачка своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, не скористалась.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 15530,63 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, а клопотання про витребування доказів до задоволення не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги. З огляду на наступне.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першоїінстанції встановленота цепідтверджується матеріаламисправи,що 04 липня 2018 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань про ОСББ Слобожанський 14Б з відповідним кодом юридичної особи 42277522.

ОСББ Слобожанський 14Б діє на підставі Статуту, який затверджено установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку «№ 14Б, протокол №1 від 19 травня 2018 року.

Згідно пункту 2.1. Статуту ОСББ «Слобожанський 14Б», метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 2.3. Статуту визначено, завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення неналежного утримання багатоквартирного будинку та його прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання.

Протоколом № 5 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцем знаходження АДРЕСА_1 від 01 червня 2019 року було збільшено тариф на обслуговування з 5,85 грн. на 6,48 грн. - для житла, з 5,1 грн. на 5,78 грн. для офісів. Також, було затверджено крайнім терміном оплати 20-те число місяця наступного за підзвітним відповідно до Закону України пеню за прострочку оплати внесків ОСББ, затверджено правила та дати відключення боржників.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, міститься інформація, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

До позову було долучено виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , з якого вбачається наявність заборгованості на загальну суму 15530,63 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості. З наданого розрахунку заборгованості судом установлено, що у квітні та травні 2023 року було здійснено донарахування відповідно ухвали суду 202/4674/21 та вказане входять до складу боргу поточних місяців, при цьому відповідачкою у квітні місяці сплачувався нарахований платіж поточного місяця. З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідачки ОСОБА_1 прослідковується нарахування боргу у квітні місяці 2023 року відповідно до ухвали суду 202/4674/21 у розмірі 14427,96 грн., тобто дана сума не стосується щомісячної сплати внесків співвласників будинку та фактично заборгованості з цих внесків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі Закон №417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною першою статті 7 Закону №417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону №417-VIII).

За змістом статті 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на його власника.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - це результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України «Про житло-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами (стаття 67 ЖК України).

Статтею 68 ЖК України встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

З матеріалів даної справи встановлено, що поставивши питання про стягнення з відповідачки заборгованості у загальному розмірі 15 530,63 грн. позивач обґрунтував позов тим, що відповідачкою порушено зобов`язання в частині оплати витрат на утримання будинку, опалення МЗК, обслуговування котельної, опалення по метрах, послугу Конс`єрж, що призвело до утворення заборгованості відповідачки перед ОСББ Слобожанський 14Б на загальну суму 15530,63 грн.

Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У свою чергу суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Крім того ч.2 ст.13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем до позову, у якості доказу розміру заборгованості було долучено виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідачки ОСОБА_1 , з яких чітко вбачається нарахування боргу у квітні місяці 2023 року відповідно до ухвали суду 202/4674/21 у розмірі 14427,96 грн., що не стосується щомісячної сплати внесків співвласників будинку та фактично заборгованості з цих внесків.

З рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2022 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року по справі 202/4674/22, вбачається, що крім інших вимог ОСОБА_1 , було задоволено вимогу в частині зобов`язання ОСББ «Слобожанський 14Б» зробити ОСОБА_1 перерахунок плати за опалення за період з 01 лютого 2019 року по 31 березня 2022 року з урахуванням показів приладу обліку за вказаний період.

Посилання апеляційної скарги в частині того, що сума 14427,96 грн. є заборгованістю за теплову енергію, відповідно до перерахунку за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22 листопада 2018 року №315, зареєстрованої в Мінюсті від 28 грудня 2018 року за №1502/32954, (перерахунок згідно рішення по справі 202/4674/21) не може бути прийнято до уваги, оскільки встановити дійсні показники теплового лічильника не має можливості, крім того позов подано про стягнення заборгованості в частині витрат на утримання будинку, опалення МЗК, обслуговування котельної, опалення по метрах, послугу Конс`єрж.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слобожанський 14Б залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

І.Ю. Ткаченко