Постанова

від 15.03.2024 по справі 709/1570/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/148/24 Справа № 709/1570/23 Категорія: ч.3 ст.41 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року м.Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Борзяк В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Борзяк В.А. на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора СТОВ «Воля», код ЄДРПОУ 03793142,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023 встановлено, що 19 жовтня 2023 року, при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) у СТОВ «ВОЛЯ» за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с.Бубнівська Слобідка, виявлено порушення законодавства про працю.

Цивільно-правова угода від 01.09.2023 № 590 укладена між Замовником СТОВ «ВОЛЯ» та виконавцем Медухою А.Ф. Згідно з предмету договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по прибиранню території, нагляд за територією та цілісністю і неушкодженістю майна на даній території та забезпечення санітарно-гігієнічних норм на місці виконання робіт та прилеглої території, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно угоди від 01.09.2023 № 590 наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими. В угоді не зазначено конкретний вид робіт, їх об`єм, кількісно-якісні показники та інші, що відрізняють такі договори від трудових договорів. Згідно письмових пояснень доньки потерпілого, ОСОБА_2 , її батько ОСОБА_3 працював на СТОВ «ВОЛЯ» охоронцем з графіком роботи доба через дві. Тобто з ОСОБА_3 не укладено трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України, роботодавцем не забезпечено для працівника трудових прав і соціальних гарантій, таких як: гідні та безпечні умови праці; регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної; страхування на випадок тимчасової втрати працездатності безробіття та нещасного випадку на виробництві, що спричинило настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Враховуючи викладене у цивільно-правовій угоді від 01.09.2023 № 590 є ознаки трудового договору.

Таким чином, директор СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 порушивши вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту» вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.41 КУпАП.

Не погодившись із оскаржуваною постановою, адвокат Борзяк В.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2024 року, встановити факт відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням на дату прийняття судового рішення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що не відповідає дійсності те, що ОСОБА_1 про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованим листом з повідомленням, оскільки ОСОБА_1 отримано лист 19.01.2024, тобто, на наступний день після розгляду справи відносно нього.

Адвокат Борзяк В.А. зазначає, що вона не змогла прибути в судове засідання на час призначення розгляду справи, оскільки об 11:43 год. була оголошена повітряна тривога та о 13:17 год. відбувся її відбій, а судовий розгляд було призначено на 14:00 год., при цьому вона подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому ОСОБА_1 фізично не міг вчинити правопорушення, зазначене в акті 19.10.2023. Будь якої іншої дати протокол не містить.

Вважає, що на момент складання протоколу «порушення» не могло бути триваючим і стягнення відповідно може бути накладене не пізніше 18.12.2023.

Щодо акту перевірки сторона захисту зазначає, що позапланова перевірка фактично не проводилася, посадові особи на підприємство не виїжджали, то в журналі перевірок, який є в наявності у СТОВ «ВОЛЯ» відсутня інформація про проведення перевірки. Також у матеріалах справи відсутній наказ і посвідчення на проведення перевірки, що свідчить про безпідставність та незаконність останньої. Крім того, незважаючи на те, що позапланова перевірка, як зазначено в акті, проведена у зв`язку з нещасним випадком, що призвело до смерті на виробництві, відеофіксації перевірки та місця, де стався нещасний випадок, контролюючий орган не здійснив, та те, що в акті вказано певні види робіт, які СТОВ «ВОЛЯ» не здійснює, при цьому, в матеріалах справи міститься витяг з акту, а тому неможливо встановити, кому надавались направлення на перевірку, тощо.

Одночасно захисник зазначає, що між ОСОБА_3 та СТОВ «Воля» був укладений Договір, який відповідав намірам сторін, підписаний відповідними діє- і правоздатними особами, виконується сторонами, оплата за яким проводилася згідно актів виконаних робіт. Даний договір не скасований, невизнаний недійсним. Цивільне законодавство не дозволяє нехтувати укладеним між сторонами договором лише тому, що на думку третіх осіб він би не мав укладатися, тож його можна не брати до уваги. На думку апелянта є недопустимими відхилення зазначеного доказу через застосування формулювання «наявна підміна трудових відносин».

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку адвоката Бозяк В.А. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.245КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Апеляційний суд вважає, що висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41КУпАП у діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19 жовтня 2023 року вбачається, що 19 жовтня 2023 року, при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) у СТОВ «Воля» за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с.Бубнівська Слобідка, виявлено порушення законодавства про працю, а саме, цивільно-правова угода від 01.09.2023 № 590 укладена між Замовником СТОВ «Воля» та виконавцем Медухою А.Ф. Згідно з предмету договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по прибиранню території, нагляд за територією та цілісністю і неушкодженістю майна на даній території та забезпечення санітарно-гігієнічних норм на місці виконання робіт та прилеглої території, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно угоди від 01.09.2023 № 590 наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими. В угоді не зазначено конкретний вид робіт, їх об`єм, кількісно-якісні показники та інші, що відрізняють такі договори від трудових договорів. Згідно письмових пояснень доньки потерпілого, ОСОБА_2 , її батько ОСОБА_3 працював на СТОВ «Воля» охоронцем з графіком роботи доба через дві. Тобто з ОСОБА_3 не укладено трудового договору відповідно до вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України, роботодавцем не забезпечено для працівника трудових прав і соціальних гарантій, таких як: гідні та безпечні умови праці; регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної; страхування на випадок тимчасової втрати працездатності безробіття та нещасного випадку на виробництві, що спричинило настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Враховуючи викладене у цивільно-правовій угоді від 01.09.2023 № 590 є ознаки трудового договору. Таким чином, директор СТОВ «Воля» ОСОБА_1 порушивши вимоги ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП України та Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту» вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.41 КУпАП.

Викладені у протоколі обставини також підтверджуються копією Акту інспекційного відвідування (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці за № Ц/ЧК/26478/181 від 19 жовтня 2023 року, копією пояснюючої записки ОСОБА_2 від 22.09.2023, копією цивільно-правової угоди № 50 від 01.09.2023, укладеної між СТОВ «Воля», в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про виконання робіт.

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні у ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.41КУпАП адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор праці Рубець А.Є. була упереджена при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.41 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи - у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано.

Тому, апеляційний суд доходить висновку про те, що інспектор праці ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов`язків діяла у межах наданих їй повноважень.

При цьому, вищевказаними доказами беззаперечно підтверджено той факт, що саме ОСОБА_1 будучи директором СТОВ уклав з виконавцем ОСОБА_3 цивільно-правову угоду, а не трудовий договір.

Відповідно до ч.1 ст.21КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно положеньст.24КЗпП України,трудовий договірз працівникомукладається,як правило,у письмовійформі.

Частиною третьоюцієї статтіпередбачено,що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, зі змісту Постанови КМУвід 17.06.2015№ 413«Про порядокповідомлення Державнійфіскальній службіта їїтериторіальним органампро прийняттяпрацівника нароботу» вбачається, що відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та частини першої статті23Закону України«Про стимулюваннярозвитку цифровоїекономіки вУкраїні» КабінетМіністрів України, при цьому установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення інспекційної перевірки на директора СТОВ «Воля» ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19 жовтня 2023 року згідно якого, між замовником СТОВ «Воля» та виконавцем Медухою А.Ф. укладено цивільно-правову угоду, а не трудовий договір, що є підміною трудових відносин цивільно-правовими. Своїми діями ОСОБА_1 порушив приписи ч.1 ст.21, ч.4 ст.24Кодексу Законівпро працюУкраїни та Постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту» від 17.06.2015 №413, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

В апеляційній скарзі адвокат Борзяк В.А. посилається на те, що позапланова перевірка фактично не проводилася, посадові особи на підприємство не виїжджали, то в журналі перевірок, який є в наявності у СТОВ «ВОЛЯ» відсутня інформація про проведення перевірки. Також у матеріалах справи відсутній наказ і посвідчення на проведення перевірки, що свідчить про безпідставність та незаконність останньої. Крім того, незважаючи на те, що позапланова перевірка, як зазначено в акті, проведена у зв`язку з нещасним випадком, що призвело до смерті на виробництві, відеофіксації перевірки та місця, де стався нещасний випадок, контролюючий орган не здійснив, та те, що в акті вказано певні види робіт, які СТОВ «ВОЛЯ» не здійснює, при цьому, в матеріалах справи міститься витяг з акту, а тому неможливо встановити, кому надавались направлення на перевірку, тощо.

Дані доводи є неспроможними, з врахуванням того, що вони були предметом розгляду суду першої інстанції, яким надана належна оцінка, про що зазначено в оскаржуваній постанові, з висновками якої погоджується і суд апеляційної інстанції.

Неприйнятними є доводи сторони захисту про те, що між ОСОБА_3 та СТОВ «Воля» був укладений Договір, який відповідав намірам сторін, підписаний відповідними діє- і правоздатними особами, виконується сторонами, оплата за яким проводилася згідно актів виконаних робіт, оскільки укладення цивільно-правової угоди є підміною трудових відносин цивільно-правовими, що не узгоджується з вимогами норм КЗпП України та Постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту» від 17.06.2015 №413, позаяк в угоді не зазначено конкретний вид робіт, їх об`єм, кількісно-якісні показники та інше, що їх відрізняє від трудових договорів.

Твердження сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, апеляційний суд визнає необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу. Таку позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд розцінює як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Безпідставними є доводи захисника про те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому ОСОБА_1 фізично не міг вчинити правопорушення, зазначене в акті 19.10.2023, тоді як будь якої іншої дати протокол не містить, оскільки перевірка СТОВ «Воля» здійснювалася в зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, а тому Актом від 19.10.2013 №Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ і зафіксовано порушення ОСОБА_1 , як директором СТОВ «Воля», вимог КЗпП України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що момент складання протоколу «порушення» не могло бути триваючим і стягнення відповідно може бути накладене не пізніше 18.12.2023, оскільки вони не узгоджуються з вимогами ч.2 ст.38 КУпАП відповідно якої, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

При цьому, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суду постановівід 11квітня 2018року усправі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, перевірка у СТОВ «Воля» здійснювалася в зв`язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, за наслідками якої складено Актом від 19.10.2013 №Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ, який був підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023.

Одночасно із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 19.10.2023, при цьому судом розглянуто справу 18.01.2024, тобто, в межах строку, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 отримано лист про місце, дату та час розгляду справи 19.01.2024, тобто, на наступний день після розгляду справи відносно нього та те, що адвокатом подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак зазначені доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду, позаяк вони жодним чином не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним законодавства про працю за наведених у протоколі обставин, і в свою чергу не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність у нього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи місцевий суд повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які були б підставою для скасування постанови. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 січня 2024 року є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування, як того просить сторона захисту, - відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -

п о с т а н о в и в:

Постанову Золотоніськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 18січня 2024року,якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41-7 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Борзяк В.А., без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Биба