Рішення

від 11.03.2024 по справі 199/11221/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/11221/23

(2/199/1003/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Циганок К.С., за участі прокурора Дорогань О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з позовом до Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Нікольської селищної ради від 18.11.2021 № 8/19-1051 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9575 га (кадастровий номер 1421755100:04:000:2437) для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

На підставі зазначеного рішення ради, 09.12.2021 за № 45668264 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Позивач вважає, що рішення Нікольської селищної ради від 18.11.2021 №8/19-1051 є незаконними та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 349316756, ОСОБА_1 на підставі рішення Володарської селищної ради від 01.03.2016 № УП/4-60 «Про затвердження документації із землеустрою» вже отримав у власність земельну ділянку кадастровий номер 1421755100:01:001:0977 площею 0,0367 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території АДРЕСА_1 .

06.04.2016 державним реєстратором Бурою Т.В. за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на вказану ділянку (номер запису про право власності № 14110614).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 1421755100:04:000:2437 (рішення Нікольської селищної ради від 18.11.2021 №8/19-1051) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду цільового призначення (рішення Володарської селищної ради від 01.03.2016 № VII/4-60).

Такі дії ОСОБА_1 призвели до вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1421755100:04:000:2437 сільськогосподарського призначення площею 1,9575 га комунальної власності, що розташована за межами населених пунктів Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

В силу викладених вище обставин, рішення Нікольської селищної ради від 18.11.2021 №8/19-1051 є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10 січня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у даній справі.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі до судового засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із аналізу зазначених норм закону вбачається, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтересів окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 (справа №587/430/16-ц) наголошено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Кес (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. тиґаіізтпґапсііз рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Мепсіїіпзкауа V. Кпззіа, заява № 42454/02, § 35)).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв`язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження земельними ділянками комунальної власності є підставою для втручання органу прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Прийняття Нікольською селищною радою рішення щодо передачі земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, призвело до порушення інтересів держави.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «Суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини представництво інтересів держави прокуратурою є обґрунтованим в разі якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей (КОГОІЄУ У. Киззіа (по. 2),

№5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Мепсіїіпзкауа V. Киззіа, №42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Вказані порушення інтересів держави та інтересів територіальної громади свідчать про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Однак, первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, вирішувати питання їхнього відчуження.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України №710-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» утворено Нікольську територіальну громаду з адміністративним центром смт. Нікольське.

Нікольська селищна рада є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого входить управління майном територіальної громади, та розпорядження зазначеним майном, в тому числі і земельними ділянками комунальної власності.

Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення, якщо на їх підставі виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Таке офіційне тлумачення і роз`яснення ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» надано в рішенні Конституційного Суду від 16.04.2009.№ 7-рп/2009.

Прокурор звертається до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти «орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади».

Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До повноважень вказаного органу віднесено державний контроль за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, зокрема защотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування,в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю тощо. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На території Донецької області відповідні повноваження державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, здійснює Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області діє відповідно до Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603.

Відповідно до підпункту 29 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Маріупольською окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області направлено лист від 13.10.2023 № 55/1- 6575 вих-23 з повідомленням про виявлені порушення вимог земельного законодавства, та водночас, з`ясування питання чи будуть управлінням вживатися заходи реагування.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 15.11.2023 № 10-5-0.62-2595/2-23 повідомило Маріупольську окружну прокуратуру, що заходи щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не вживались та вживатись не будуть.

Таким чином, Головне управління, попри поінформованість щодо встановленого прокуратурою порушення у сфері земельного законодавства та наявність нормативно визначених функцій на звернення до суду із відповідним позовом фактично не вжило та не планує в майбутньому вживати будь-які юридично значущі заходи щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування.

Вказане розцінюється прокурором, як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із вказаним позовом.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у рішенні від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 визначено, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Слід також зазначити, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначені органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна позиція з приводу субсидіарної ролі прокурора в захисту інтересів держави в суді дотримується і Верховний Суд, який висловив її у низці постанов у справах за позовами прокурорів, зокрема у постановах від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 15.10.2019 у справі № 904/2820/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням Нікольської селищної ради від 18.11.2021 № 8/19-1051 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,9575 га (кадастровий номер 1421755100:04:000:2437) для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області.

На підставі зазначеного рішення ради, 09.12.2021 за № 45668264 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Однак відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 349316756, ОСОБА_1 на підставі рішення Володарської селищної ради від 01.03.2016 № УП/4-60 «Про затвердження документації із землеустрою» вже отримав у власність земельну ділянку кадастровий номер 1421755100:01:001:0977 площею 0,0367 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території АДРЕСА_1 .

06.04.2016 державним реєстратором Бурою Т.В. за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на вказану ділянку (номер запису про право власності № 14110614).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду цільового призначення (ч. 4 ст. 116 ЗК України у редакції станом на момент прийняття рішення Нікольської селищної ради від 18.11.2021 № 8/19-1051).

Згідно зі ч. 1 ст. 19 Земельного Кодексу України за основним цільовим призначенням землі поділяються на землі сільськогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі житлової та громадської забудови, землі водного фонду та землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частина 2 ст. 19 Земельного Кодексу України передбачає, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Так, відповідно до вимог ст. 22 Земельного Кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Крім того, згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12.2012 (додаток №59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 821 від 28.07.2021) землі сільськогосподарського призначення поділяються за видами цільовим призначенням на землі для ведення особистого селянського господарства (код згідно з Класифікатором - розділ 01, підрозділ 01.03) та інші види.

Відповідно до ч. 1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, а саме:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Нікольською селищною радою на момент прийняття рішення від 18.11.2021 №8/19-1051 не перевірено факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

Пунктом 10 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням викладеного, рішення Нікольської селищної ради на момент прийняття рішення від 18.11.2021 №8/19-1051 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 » прийняте з порушенням норм ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, отже, підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15 та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 у справі №278/3862/14-ц.

Відповідно дост.141ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Нікольської селищної ради Донецької області та ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 1342,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ,ст.ст.116,118,121 ЗК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Нікольської селищної ради від 18.11.2021 №8/19-1051 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 », яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1421755100:04:000:2437 площею 1,9575 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів Нікольської селищної ради.

Стягнути з Нікольської селищної ради Донецької області ( код ЄДРПОУ 04341614, вул. Свободи,87, сел.Нікольське Маріупольського району Донецької області) на користь Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002) судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 1342,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002) судові витрати по справі, що складаються з судового збору, в розмірі 1342,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко