Рішення

від 18.03.2024 по справі 461/9530/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9530/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.

представника заявника ОСОБА_1 ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

в с т а н о в и в:

08 березня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі №461/9530/23 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Дея Банк» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину про стягнення з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_2 судових витрат, а саме витрат на правову допомогу у розмірі 14000,00 грн. згідно із попереднім розрахунком.

В обгрунтування поданої заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 06 березня 2024 року позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, - задоволено частково.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Ідея банк» вчинити перерахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_2 з моменту порушення прав позичальника шляхом реституції.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовлено.

Однак, під час судового засідання судом не вирішено питання про судові витрати, які позивач поніс при розгляді справи і які складаються із сплачених коштів на правову допомогу. Тому, представник заявника ОСОБА_1 просить суд ухвалити додаткове рішення щодо витрат на правову допогому.

12 березня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, відповідно до якої вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є необґрунтованою, такою, що не відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг. Просить суд відмовити у задоволенні заяви.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, з підстав викладених у ній. Просила суд заяву задоволити.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 , проаналізувавши зміст поданої до суду заяви, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 березня 2024 року позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, - задоволено частково.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Ідея банк» вчинити перерахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_2 з моменту порушення прав позичальника шляхом реституції.

В задоволенні решти вимог позову, - відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 жовтня 2023 року між ОСОБА_2 та адвокатом самозайнятою особою ОСОБА_1 укладено угоду №96-сз/ц-23 про надання правової допомоги.

Згідно п.1 адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: здійснювати представництво з приводу справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у всіх органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, органах дізнання, слідчих органах та в судах України з усіх без виключення питань, які безпосередньо стосуються клієнта на будь-якій стадії процесів, у тому числі здійснювати захист інтересів клієнта у якості його представника.

Пунктом 4 Угоди передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірах та у строках, які визначаються актами прийому передачі робіт (послуг).

Як вбачається із акту виконаних робіт до Угоди №96/сз/ц-23 про надання правової допомоги від 06 березня 2024 року, виконавець з 05 жовтня 2023 року по 06 березня 2024 року надав клієнту правову допомогу відповідно до Угоди №96-сз/ц-23 про надання правової допомоги від 05.10.2023 року, клієнт прийняв наступні послуги: складання та направлення позовної заяви про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до Галицького районного суду м.Львова 5 год., 5000,00 грн.; надання консультації щодо захисту прав у судовому порядку стосовно застосування наслідків недійсності нікчемного правочину 1 год., 1000,00 грн.; оплата участі у судових засідань, які відбулися 04.12.2023 р., 15.01.2024 р., 05.02.2024 р., 06.03.2024 р., по 2000,00 грн. кожне судове засідання. Вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього акту, становить 14000,00 грн.

Згідно рахунку фактури №СФ-96-сз/ц-23 від 06 березня 2024 року та квитанції до прибуткового касового ордера №38 від 07 березня 2024 року ОСОБА_2 сплатила адвокату Цимбал А.А. 14000,00 грн.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ізст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост.15 ЦПК України,учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ізст.133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-п`ятоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмоїстатті 141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини третьоїстатті 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відтак, під час вирішення питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи №461/9530/23, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, відповідають критеріям дійсності та необхідності задля захисту прав та інтересів позивача.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається із наданих документів пов`язаних із розглядом справи, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. не є цілком співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Визначаючи розмір витрат, які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (участь у судових засіданнях, які відбувалися в режимі відеоконференції, а також те, що судове засідання, яке було призначено на 04 грудня 2023 року не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Романюка В.Ф. в іншому судовому засіданні /а.с.33/, судове засідання, яке було призначено на 15 січня 2024 року відкладено через неявку представника відповідача у судове засідання /а.с.54-56/ та час витрачений на обґрунтування позиції сторони і надання консультацій для її погодження), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), вимоги немайнового характеру, а також значення справи для кожної сторони. Суд також враховує кількість, обсяг та зміст документів поданих суду сторонами, тривалість провадження у справі з врахуванням процесуальної поведінки сторін, складність та категорію справи.

З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що заяву представника заявника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 7000,00 гривень - витрат сторони на правничу допомогу, що суд вважає адекватним розміром, з врахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, часу витраченого на участь і підготовку до справи, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для спору (справи).

Керуючись ст. ст.144, 263-265,268,270,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, - задоволити частково.

У цивільній справі № 461/9530/23 за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства«Ідея Банк»(ідентифікаційнийкод вЄДРПОУ:19390819,адреса:79008,м.Львів,вул.Валова,11)на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В задоволенні решти вимог заяви, - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 21 березня 2024 року.

Суддя Романюк В.Ф.