Постанова

від 20.03.2024 по справі 925/1152/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. Справа№ 925/1152/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Дюкарєвої І.М.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 20.03.2024 у справі №925/1152/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023, повний текст якого складений 07.12.2023,

у справі № 925/1152/23 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком»

2 Білозірської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»

про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі від 07.11.2019 та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:004:0550.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- позивач з 07.07.2000 по 26.06.2003 був власником майна - Комплексу будівель, а саме: прирейковий склад; пл. - 968.9 кв. м; приміщення зарядної, пл.-57,1 кв. м; асфальтно-бетонний майданчик (літ.1); огорожі №1-4; вбиральня (літ. В); під`їздні з/д колії; за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км. траси Черкаси-Дубіївка;

- відповідно до договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 32-1 від 26.06.2003 позивач здійснив відчуження комплексу будівель, за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км. траси Черкаси-Дубіївка. При цьому під`їздні з/д колії позивач залишив у себе у власності, відчуження колій не здійснював і тому право власності на них у позивача не припинялось;

- отже на даний час позивач є власником під`їздних з/д колії, які розташовані: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км. траси Черкаси-Дубіївка. Право власності на під`їздну з/д колію зареєстроване за позивачем 07.07.2000, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2331524771249, адреса Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км. траси Черкаси-Дубіївка;

- у зв`язку з тим, що вказане нерухоме майно перебувало у незаконному володінні відповідача 1, і відносно права власності на це майно виник спір, позивач у справі № 925/1168/21 звернувся з зустрічним позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022, у справі № 925/1168/21 зустрічний позов ТОВ «Облагрохім-Черкаси» задоволено, витребувано з незаконного володіння ТОВ «Украгроком» на користь ТОВ «Облагрохім-Черкаси» під`їздні з/д колії, які розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, будинок б/н, реєстраційний номер майна 13100705. У вказаному рішенні судом встановлено факти належності під`їздної з/д колії за позивачем, таким чином вказане не потребує повторного доказування;

- під час перебування під`їздних з/д колій у незаконному володінні відповідача 1, ним з відповідачем 2 укладено спірний договір, предметом якого є передача в оренду земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:004:0550. При чому, до складу орендованої відповідачем 1. земельної ділянки увійшла і земельна ділянка, на якій розташовані належні позивачу під`їздні з/д колії;

- з метою оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні позивачу під`їздні з/д колії, останній замовив геодезичні обміри земельної ділянки за даними яких земельної ділянки, котру повинен оформити в користування позивач становить 0,0404 га;

- для оформлення права користування на земельну ділянку позивач листом № 51 від 22.02.2023 звернувся до відповідача 1 з проханням надати дозвіл на вилучення частини орендованої позивачем земельної ділянки, у відповідь на який відповідач 1 листом № 10 від 07.03.2023 не погодився на вилучення частини земельної ділянки та запропонував позивачу прибрати під`їздні з/д колії. 02.08.2023 позивач своїм листом запропонував відповідачу 1 в передбаченому відповідними нормами закону звернутись до Білозірської сільської ради з пропозицією поділу земельної ділянки кадастровий №7124981000:01:004:0550 на дві земельні ділянки, враховуючи наявні обміри. До зазначеного листа позивач надав також відповідні геодезичні обміри. Копія листа з пропозицією щодо поділу земельної ділянки з відповідними геодезичними обмірами направлена також і на адресу відповідача 2;

- так як станом на 24.08.2023 відповідач 1 не надав своєї згоди на поділ земельної ділянки, право позивача на оформлення в користування земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно позивача залишається порушеним.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- він з 30.05.2018 є власником майна, що складається з комплексу будівель, який розташований за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км траси Черкаси - Дубіївка (далі - Комплекс будівель) на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І. 30.05.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 762. Право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 30.05.2018 р. (витяг № 125735760 від 30.05.2018). Вказаний Комплекс будівель складається з будівель і споруд: прирейкового складу, літ. А-І, загальною площею 968,9 м2, приміщення зарядної, Б-1, загальною площею 57,1 м2, асфальтобетонний майданчик, літ. І, огорожа, № 1-4, вбиральня, літ. В (витяг з технічного паспорту від 13.06.2022). Станом на дату подання даного відзиву на позовну заяву право власності відповідача 1 на означене вище нерухоме майно не скасоване, а також не перебуває у спорі, відповідач 1 правомірно володіє та користується даним майном;

- після правомірного набуття права власності на Комплекс будівель, відповідач 1 у повній відповідності до норм чинного земельного законодавства, зокрема, ст. 124, 134 ЗК України, розпочав процедуру оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований Комплекс будівель в межах огорожі № 1-4, що є спорудою та одночасно складовою частиною Комплексу будівель. Результатом завершення даної процедури стало укладення спірного договору оренди землі;

- отже відповідач 1 в повному обсязі виконав власний обов`язок з належного оформлення права оплатного користування земельною ділянкою під усім належним відповідачу 1 нерухомим майном: прирейковим складом, приміщенням зарядної, асфальтобетонним майданчиком, огорожею та вбиральнею, передбачений ст. 206 ЗК України. Оспорюваний договір містить всі істотні умови, які були передбачені чинним земельним законодавством, станом на дату його укладення та його положення відповідають ст. 203 ЦК України;

- вказане свідчить про те, що відповідач 1 правомірно, у повній відповідності до встановленої земельним законодавством процедури, здійснив оформлення права користування земельною ділянкою, площею 0,7029 га, кадастровий № 7124981000:01:004:0550, на якій розташовані будівлі та споруди, які належать відповідачу на праві власності;

- вказана вище земельна ділянка, була сформована як об`єкт речових прав ще у 2003 році безпосередньо позивачем, оскільки згідно інформації, отриманої від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (лист № 29-23-0.21-2709/2-23 від 30.05.2023) 24.06.2003 здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди земельної ділянки від 24.06.2003;

- між сторонами тривали перемовини щодо продажу під`їздних з/д колій, проте позитивного результату сторони не досягли, оскільки позивач зажадав непомірну ціну за дані колії, яка не відповідає ринковій вартості даного об`єкту та наполягав на їх продажу на заздалегідь невигідних для відповідача 1 умовах. Оскільки позивача не задовольнив результат проведених перемовин, він змінив свою тактику та, 22.02.2023 спрямував на електронну пошту відповідача 1 лист за вих. № 51 від 22.02.2023 з вимогою надати позивачу нотаріальну згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 0,0404 га із земельної ділянки кадастровий № 7124981000:01:004:0550, яку орендує відповідач 1, для подальшого оформлення позивачем договору оренди земельної ділянки та встановлення земельного сервітуту 07.02. - право проїзду на транспортному засобі на земельній ділянці 0,0400 га. При цьому, позивачем наголошено на тому, що у випадку відмови надати таку згоду він буде змушений звернутися до суду з позовом про скасування реєстрації договору оренди землі та скасування кадастрового номеру в Державному земельному кадастрі № 7124981000:01:004:0550. У відповідь на цей лист відповідач 1 листом за вих. № 10 від 07.03.2023 повідомив, що відмова від частини земельної ділянки не передбачена нормами чинного законодавства, щодо встановлення земельного сервітуту, то з урахуванням змін у земельному законодавстві було запропоновано звернутися до власника земельної ділянки;

- саме з огляду на вказане позивач і звернувся до суду з цим позовом;

- отже поданням даного позову позивач фактично вчиняє юридичний шантаж, зловживає своїми правами, та намагається використати судову систему України не для реального захисту своїх «порушених» прав, а для примушування відповідача 1 укласти договір купівлі-продажу під`їзних з/д колій на вкрай невигідних для нього умовах за ціною, яка не відповідає ринковій вартості даного об`єкту;

- при цьому позивачем не надано суду ані правовстановлюючого документу на під`їзні з/д колії, ані технічного паспорту на даний об`єкт нерухомості, що йому належить, оскільки згідно інформації, що міститься в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 321450361 від 31.01.2023, правовстановлюючим документом, поданим для державної реєстрації права власності зазначене: Свідоцтво про право власності б/н, виданий 07.07.2000, видавник: Білозірська сільська рада. Вказане свідчить про те, що позивач не має у своєму розпорядженні ані оригіналу правовстановлюючого документу на під`їзні з/д колії, ані витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Реєстру прав власності на нерухоме майно, ані технічного паспорту на даний об`єкт нерухомості для ідентифікації технічних характеристик об`єкту. В свою чергу, рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2022 у справі № 925/1168/21, не є правовстановлюючим документом на під`їзні з/д колії, оскільки предметом зустрічного позову, який задоволений судом, була вимога про витребування майна з чужого володіння, а не визнання права власності позивача на під`їзні з/д колії;

- в своїх листах позивач стверджує, що володіє під`їзними з/д коліями, загальна довжина яких становить 507,5 м. При цьому, в жодному документі, долученому до матеріалів позову, не міститься взагалі інформації про технічні характеристики даної споруди, в т.ч. довжину чи площу. Така споруда фізично не може бути розміщеною на площі земельної ділянки 0,0404 га, як про це зазначає в позовній заяві позивач, дані під`їзні з/д колії повинні розміщуватися і на сусідніх з відповідачем 1 земельних ділянках, таких як:

1. земельна ділянка площею 37,9420 га, кадастровий № 7124981000:01:004:0512, що знаходиться в державній власності та перебуває у користуванні Регіональної філії «Одеська залізниця» AT «Укрзалізниця»;

2. земельна ділянка площею 0,3000 га, кадастровий № 7124981000:01:004:0528, що знаходиться в комунальній власності та перебуває в користуванні ПП «ВЛА-ДЕН» (на праві оренди) та ТОВ «Агрохімпродукт» (на праві суборенди);

3. земельна ділянка площею 0,6000 га, кадастровий № 7124981000:01:004:0552, що знаходиться в приватній власності ТОВ "Агрохімпродукт". Проте з матеріалів позовної заяви неможливо встановити де саме розміщуються належні позивачу під`їзні з/д колії та на яких земельних ділянках або землі, вони розташовані;

- позивачем долучено до матеріалів справи на підтвердження своїх позовних вимог Наказ та висновок Міністерства юстиції України від 09.11.2022, проте рішенням Господарського суду м. Києва від 05.07.2022 у справі № 910/20374/21 (стороною у якій був позивач) визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 4182/5 від 22.11.2021 «Про задоволення скарги»;

- оскільки позивач зазначає про те, що з 07.07.2000 і по теперішній час під`їзні з/д колії перебувають у його приватній власності, а згідно з положеннями ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним, можна було б припустити що за 23 роки володіння об`єктом нерухомості, яке розташоване на земельній ділянці, позивач повинен був звертатися до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування з проханням надати дозвіл на розробку землевпорядної документації для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому споруда. З метою з`ясування даної інформації до Білозірської сільської ради, Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської районної державної адміністрації відповідачем 1 спрямовані адвокатські запити з проханням надати інформацію чи звертався позивач до вказаних органів з будь-якими заявами, клопотаннями, тощо, з проханням надати дозвіл на розробку будь-якої документації із землеустрою (землевпорядної документації) для подальшого оформлення права користування (в т.ч. права оренди) на земельну ділянку, розташовану за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка. З наданих відповідей випливає, що позивач із зазначеними запитами не звертався. Отже, протягом 23 років фактичного користування земельною ділянкою, на якій розташовані 507,5 м під`їзної з/д колії, позивач не мав ані наміру, ані бажання належним чином оформити своє право користування земельною ділянкою, правомірно користуватися такою земельною ділянкою та сплачувати до місцевого бюджету орендну плату, яка є формою податку на землю. Бажання та намір (не підтверджений жодними доказами) оформити право оренди на земельну ділянку (лише на 0,0404 га знову ж таки за твердженнями позивача) виникло у позивача лише після відмови відповідача 1 придбати під`їзні залізничні колії за запропонованою позивачем ціною;

- оскільки матеріали позовної заяви не містять жодного документу, який містив би в собі інформацію про технічні характеристики та місце розташування на місцевості під`їзних з/д колій позивача, і при цьому позивач стверджує, що на земельній ділянці, яку орендує відповідач 1, розташована саме колія щодо якої мав місце спір, який розглядався Господарським судом Черкаської області у справі № 925/1168/21, відповідачем 1 було ініційоване виготовлення зведеного кадастрового плану земельних ділянок, на якому було б графічно зображено під`їзні з/д колії позивача та земельні ділянки, на яких фактично розміщено такі під`їзні з/д колії. Як вбачається з Кадастрового плану, під`їзні з/д колії позивача довжиною 507,5 м розташовані на 4 земельних ділянках. На земельній ділянці № 7124981000:01:004:0550, яка перебуває у оренді відповідача 1 розміщено лише 59,68 м із 507,5 м під`їзних з/д колій, що становить фактично лише 10-ту частину від загальної довжини колії. При цьому, на цій земельній ділянці колія закінчується, тобто використати її можна лише для того, щоб в`їхати на територію Комплексу будівель та виїхати тим же шляхом, проте на території Комплексу будівель відсутні будівлі, які належали б позивачу, тому не є зрозумілим, яким способом він має намір використовувати під`їзні з/д колії на території відповідача 1, якщо жодної діяльності на цій території проводити не має потреби за відсутності тут розміщення власних активів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорюваним правочином право позивача не є порушеним, тому суд відмовляє у задоволенні позову, так як:

- у розумінні положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі;

- реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин;

- звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, позивач послався на ту обставину, що він має на праві власності під`їзні залізничні колії, які розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відповідача 1 на праві оренди та вважає, що земельна ділянка, на якій знаходяться колії обов`язково має бути передана йому в користування і перебування земельної ділянки в оренді відповідача 1 порушує його право на отримання земельної ділянки в користування, проте позивач не наводить правових норм, які б підтвердили обов`язковість надання йому в користування земельної ділянки під залізничними коліями;

- підставою для укладення спірного договору, тобто набуття відповідачем 1 в оренду земельної ділянки є купівля нерухомого майна, що знаходилося на такій земельній ділянці;

- перебування частини майна позивача на земельній ділянці, яка перебуває в оренді відповідача 1 відповідно до спірного договору визнається сторонами, проте суду не надано технічного паспорту залізничних під`їзних колій і неможливо встановити, яка частина колії знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в оренді відповідача 1;

- відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. На підставі цієї норми позивач звертався до відповідача про надання нотаріальної згоди на поділ земельної ділянки. Сама необхідність отримання згоди орендаря земельної ділянки передбачає волю останнього надавати таку згоду або не надавати. Відповідач 1 скористався своїм правом вибору і не надав відповідну згоду;

- суду не надано доказів перешкоджання відповідачем 1 позивачу користатися своєю під`їзною колією, яка проходить по земельній ділянці, що перебуває в оренді відповідача 1;

- ні небажання ділити земельну ділянку, яка перебуває в оренді відповідача 1, ні небажання встановлювати земельний сервітут не порушує права позивача на користування своїм майном. Тим більше це не є підставою для визнання договору оренди землі недійсним;

- земельна ділянка, яка на теперішній час перебуває в оренді відповідача 1 під будівлями і спорудами, що належать відповідачу 1, які раніше належали ТОВ фірмі «Габен» на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2003, укладеного між ТОВ фірмою «Габен» (покупцем) і позивачем (продавцем), перебувала в оренді позивача відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.06.2003 і відповідно до п. 1.2., 2.2., 5.4., 5.6. позивач надав свою письмову згоду щодо переоформлення прав користування такою земельною ділянкою за ТОВ фірмою «Габен», до якої переходило право власності на те ж майно, що і наразі перебуває у власності відповідача 1, а саме, за виключенням під`їзної залізничної колії;

- отже, позивач ще 26.06.2003, продаючи ТОВ фірмі «Габен» комплекс будівель без залізничної під`їзної колії, погодився на переоформлення всієї земельної ділянки площею 0,7 га (на той час вона була зазначена в таких розмірах, враховуючи обміри), на якій знаходився весь комплекс будівель;

- земельна ділянка, на якій знаходиться майно позивача - під`їзна залізнична колія, перебувала в оренді позивача з 24.06.2003 та, за його згодою, чітко викладеної в договорі від 26.06.2003, мала перейти в користування (оренду) юридичній особі (ТОВ фірмі «Габен»), яка набула право власності на нерухоме майно, окрім під`їзної залізничної колії;

- таким чином, враховуючи, що частина земельної ділянки, на якій знаходиться під`їзна залізнична колія вибула з оренди позивача за його письмовою згодою (п. 1.2., 2.2., 5.4., 5.6.), право позивача, як власника залізничних колій, об`єктивно не могло порушуватися під час укладення подальших договорів, відповідно до яких передавалася у користування земельна ділянка, на якій розташований комплекс будівель;

- з огляду на одночасне розташування на спірній земельній ділянці під`їзних залізничних колій позивача та належного відповідачу комплексу будівель, на спростування правомірності набуття права власності на які всупереч вимог ч. 2 статті 328 ЦК України позивачем не надано жодних доказів, наразі не виключається наявність достатніх підстав вважати, що недобросовісні дії позивача спрямовані на завдання шкоди відповідачу 1 як легітимному власнику зазначених будівель, який добросовісно користується спірною земельною ділянкою, та підпадають під ознаки зловживання правом власності на колії з метою незаконного позбавлення відповідача 1 права оренди на спірну земельну ділянку, на якій розташований комплекс будівель, що є недопустимим (ч. 2, 3 статті 13 ЦК України).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не в повному обсязі оцінено докази у справі, висновки суду першої інстанції суперечать дійсним обставинам справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що:

- оформлення відповідачем в користування частини земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача суперечить як інтересам позивача та моральним засадам суспільства, так і актам цивільного законодавства, а саме ст.ст. 116, 120 Земельного кодексу України;

- перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. У даному випадку апелянт повернув з чужого незаконного володіння майно, земельну ділянку під яким в період незаконного володіння оформив на себе відповідач 1- тобто у відповідача 1 взагалі не було прав на оформлення частини земельної ділянки під майном апелянта;

- в матеріалах справи наявні обміри земельної ділянки з чітким зазначенням площі, котра повинна бути відведена апелянту і на котрій розташоване належне на праві приватної власності майно. Вказані обміри направлялись відповідачу 1 і жодним чином ні на стадії досудового врегулювання спору ні на стадії судового розгляду не спростовувались та не піддавались сумніву учасниками судового розгляду;

- висновок суду першої інстанції про те, що сам позивач погодив передачу в користування всією земельною ділянкою, яка була предметом договору оренди від 26.06.2003, ТОВ фірмі «Габен», суперечать дійсним обставинам справи, так як згода на вилучення землі, як і сам договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Габен», в матеріалах справи відсутні.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023, справу № 925/1152/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1152/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/1152/23.

17.01.2024 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23, а також надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання до суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу-2 та третій особі відповідача 1.

31.01.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якого, зокрема, додані докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу 2 та третій особі відповідача 1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2024 о 15:30 год.

22.02.2024 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 1, з посиланням на те, що:

- як станом на дату виникнення у позивача права власності на під`їзні залізничні колії (07.07.2000), так і станом на дату відчуження позивачем на користь ТОВ «Фірма «Габен» (26.06.2003) частини Комплексу будівель, складовою частиною якого були під`їзні залізничні колії, ст. 120 ЗК України, що має назву «Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об`єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній» не існувало, оскільки така норма кодексу, але в дещо іншому викладенні, була запроваджена лише з 20.06.2007;

- за твердженнями позивача право власності на під`їзну з/д колію виникло у нього з 07.07.2000, а тому до даних відносин не можуть бути застосовані норми ст. 120 ЗК України в редакції, чинній на сьогоднішній день, оскільки позивач набув право власності на нерухоме майно ще до моменту набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 N 2768-III;

- твердження позивача про те, що відповідач 1 фактично пропонував демонтувати зареєстроване належним чином нерухоме майно позивача спростовуються змістом відповідного листа відповідача 1 за вих. № 10 від 07.03.2023, а відтак твердження апелянта про те, що суд першої інстанції помилково вважав недоведеним факт порушення прав позивача в частині користування власним нерухомим майном у зв`язку з тим, що відповідач 1 пропонував позивачу демонтувати його майно, не відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам та обставинам, підтвердженим представниками сторін в судових засіданнях у справі;

- положення оспорюваного Договору в повному обсязі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, а позивачем не було наведено жодної обставини і тим паче не підтверджено такі обставини належними та допустимими доказами, яка свідчила б про недодержання сторонами оспорюваного договору вимог чинного на момент його укладення законодавства;

- позивач зазначає про те, що офрмлення відповідачем в користування частини земельної ділянки у наведений вище незаконний спосіб (під чужим майном, котре знаходилось в незаконному володінні), суперечить «інтересам позивача, проте такої підстави для визнання правочину недійсним «суперечить інтересам позивача» або «суперечить інтересам заінтересованої особи» чинне законодавство не містить,

просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у період із 14.03.2024 по 27.03.2024 у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1124/24 від 14.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1152/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

20.03.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому позивач, з посиланням на госпіталізацію представника до КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» у відділення нейрохірургії та, з огляду на вказане, неможливість прибути в судове засідання, просить відкласти розгляд справи на інші час та дату.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого позивачем клопотання про відкладення з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 20.03.2024 у цій справі уповноваженого представника позивача та зауважує позивачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Слід зауважити і на тому, що станом на дату проведення судового засідання доказів на підтвердження госпіталізації представника до КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 20.03.2024 за відсутності уповноваженого представника позивача. Відсутність представника позивача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію позивача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Станом на 20.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач, відповідач 2 та третя особа представників в судове засідання не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача, відповідача 2 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи відповідач 1 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022, у справі № 925/1168/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про скасування рішень органу державної реєстрації та визнання права власності та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про витребування майна з незаконного володіння, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю, витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» під`їздні залізничні колії, які розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, будинок б/н, реєстраційний номер майна 13100705.

Судовими рішеннями у справі № 925/1168/21, серед іншого, встановлено наступне:

- 06.05.2000 складено довідку ВАТ «Агрохімцентр» №130-03-09/435-1, згідно з якою загальні збори акціонерів ВАТ «Агрохімцентр», які відбулися 25.02.2000, дали згоду щодо входження товариства засновником створюваного ТОВ «Облагрохім-Черкаси» і передачі в статутний фонд товариства майна на загальну суму 191 621 грн. Згідно з додатком до вказаної довідки до переліку майна ВАТ «Агрохімцентр», що передається в Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси», включено під`їзні ж/д колії балансовою вартістю 11 236,42 грн., заліковою балансовою вартістю 9 585,37 грн.;

- 29.05.2000, відповідно до накладної, №270 ТОВ «Облагрохім-Черкаси» отримало від ВАТ «Агрохімцентр» основні засоби (будівлі та споруди) транспортні засоби і обладнання на загальну суму 191 621,33 грн.;

- 29.05.2000 між ВАТ «Агрохімцентр» та ТОВ «Облагрохім-Черкаси» укладено договір на виконання рішення загальних зборів ВАТ «Агрохімцентр» від 25.02.2000 про створення ТОВ «Облагрохім-Черкаси» та Установчий договір засновників про створення ТОВ «Облагрохім-Черкаси», згідно з яким ВАТ «Агрохімцентр» передає у власність ТОВ «Облагрохім-Черкаси» матеріальні цінності: основні засоби 1 та 2 групи вартістю 191 621,55 грн., матеріали вартістю 16 041,89 грн., паливно-мастильні матеріали вартістю 946,31 грн., запасні частини вартістю 2 632,67 грн., МБП вартістю 3 853,77 грн., знос вартістю 3 853,77 грн., товари на суму 156 250,66 грн.;

- 29.05.2000, на виконання договору від 29.05.2000, представниками ВАТ «Агрохімцентр» і ТОВ «Облагрохім-Черкаси» складено та підписано акт приймання-передачі майна ВАТ «Агрохімцентр» у власність ТОВ «Облагрохім-Черкаси», згідно з яким у власність ТОВ «Облагрохім-Черкаси» були передані, серед іншого, під`їзні з/д колії (рік введення в експлуатацію 2000, балансова вартість 11 236,42 грн., залишкова балансова вартість 9 585,37 грн.);

- 27.06.2000 рішенням виконавчого комітету Білозірської сільської ради №39 «Про оформлення права власності» доручено Черкаському об`єднаному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності та провести реєстрацію на комплекс будівель, які належать ТОВ «Облагрохім-Черкаси» та розташовані в адмінмежах с.Білозір`я Черкаського району, північно-західної сторони 3 км траси Черкаси-Дубіївка;

- 07.07.2000, на підставі рішення Білозірської сільської ради від 27.06.2000 №39, ТОВ «Облагрохім-Черкаси» видано Свідоцтво про право колективної власності на комплекс будівель, який розташований у с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубрівка;

-20.06.2003 Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» складено Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №820038, згідно з яким за ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на праві власності зареєстровано: об`єкт - комплекс; реєстраційний номер - 1553385; адреса - Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка; номер запису - 33 в книзі 1; на підставі свідоцтва про право власності від 07.07.2000 б/н, виданого Білозірською сільською радою; опис об`єкта: прирейковий склад (А-1), зарядна (Б-1), під`їзні з/д колії, асфальто-бетонний майданчик (І), огорожа (1-4);

- 26.06.2003 члени ТБ «Всеукраїнська біржа нерухомості», а саме ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Март 2003», що діє від імені та в інтересах ТОВ «Облагрохім-Черкаси», та ТОВ - фірма «Габен» уклали договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець (ТОВ «Облагрохім-Черкаси») продав і зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ - фірма «Габен») комплекс будівель за адресою Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, що належить продавцю на праві власності, а покупець купив і зобов`язується прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі. Об`єктом купівлі-продажу (далі Об`єкт) відповідно до Договору є будівлі та споруди, а саме: прирейковий склад А-1; зарядна Б-І; асфальтобетонний майданчик І, огорожі №1-№4; кран-балка (…). Об`єкт належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності виданого 07.07.2000 Білозірською сільською радою Черкаської області. Об`єкт зареєстрований у КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» і записаний у реєстрову книгу №1 за реєстровим номером 33. Об`єкт оцінено за згодою сторін та відповідно до протоколу відкритих біржових торгів №1/1 від 26 червня 2003 року продано за 145 833 (сто сорок п`ять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 33 коп. та ПДВ - 29 166,67 грн., разом - 175 000 (сто сімдесят п`ять тисяч) гривень. Об`єкт переходить у власність покупця після сплати ціни продажу Об`єкта (…). Покупець зобов`язується сплатити за об`єкт 175 000 (сто сімдесят п`ять тисяч) гривень, в т.ч. ПДВ, не пізніше 27.06.2003 (…) (п.1.1, 1.3, 1.4, 2.1, 4.1.). Договір відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» та згідно з протоколом відкритих біржових торгів №1/1 від 26 червня 2003 року зареєстровано та товарній біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» (Черкаська філія);

- 27.06.2003 представниками ТОВ «Облагрохім-Черкаси» та ТОВ - фірма «Габен» складено та підписано акт звіряння взаєморозрахунків та приймання-передачі майна у власність до договору №32-1 від 26.06.2003, згідно з яким, зокрема, вартість Об`єкту, що складає 145 833,33 грн. та ПДВ - 29 166,67 грн., разом - 175 000,00 грн., повністю сплачена покупцем (ТОВ - фірма «Габен») у порядку і терміни, що зазначені у договорі.

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявна копія згаданих вище договору купівлі-продажу від 26.06.2003 та акту звірення взаєморозрахунків та приймання-передачі майна у власність до договору №32-1 від 26.06.2003.

Слід зауважити на тому, що в п. 1.2 договору купівлі-продажу від 26.06.2003 сторонами погоджено, що об`єкт розташований на земельній ділянці Білозірської сільської ради Черкаської області площею 0,7 га, яка надана продавцю у тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років (Договір оренди від 24.06.2003, реєстраційний №4). Право власності за продавцем на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

В свою чергу відповідачем 1 до матеріалів справи долучено отриману від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області копію договору оренди від 24.06.2003, реєстраційний №4, про який йдеться в п. 1.2. договору купівлі-продажу від 26.06.2003.

Отже, за два дні до продажу свого нерухомого майна ТОВ «Облагрохім-Черкаси» (орендар) підписало з Черкаською районною державною адміністрація (орендодавець) договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого, Черкаська районна державна адміністрація на підставі рішення Черкаської обласної ради від 30.10.2001 № 22-13 надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» приймає в короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,70 га забудованих земель в адмінмежах Білозірської сільської ради згідно з планом тимчасового користування, що є невід`ємною частиною цього договору. Межі земельної ділянки перенесені в натуру в установленому порядку.

Також у вказаному договорі сторонами погоджено, що: він набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п. 1.2); з моменту державної реєстрації цього договору земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (п. 1.3); земельна ділянка передається під розміщення складу аміачної селітри з допоміжними спорудами без зміни її цільового призначення терміном на 5 (п`ять) років з дати набуття чинності цього договору (п. 1.4).

Договір зареєстрований у Черкаському районному відділі земельних ресурсів про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 24.06.2003 № 4.

Також судовими рішеннями у справі № 925/1168/21 встановлено наступне:

- 05.07.2003 Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» складено Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №931207, згідно з яким за ТОВ «Габен» на праві власності зареєстровано: об`єкт - будівлі та споруди, а саме прирейковий склад літ. А-1, зарядна літ. Б-1, асфальто-бетонний майданчик №І, огорожа №1-4, реєстраційний номер - 1553385; адреса - Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка; номер запису - 33 в книзі 1; на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2003 №32-1, зареєстрованого на товарній біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості»;

- 08.12.2005 - дата внесення запису і прийняття рішення про державну реєстрацію (згідно з Інформаційною довідкою від 10.02.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) за запитом про «права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження»: реєстраційний номер майна - 13100705; тип майна - під`їзні з/д колії; адреса нерухомого майна - Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, будинок; номер запису - 33 в книзі 1; юридична особа ЄДРПОУ 30956059, за ТОВ «Облагрохім-Черкаси» зареєстровано право приватної власності на майно; підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, б/н, 07.07.2000, Виконавчий комітет Білозірської сільської ради (далі під`їзні залізничні колії);

- 26.04.2017 відбулися електронні торги, проведені організатором торгів Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України за замовленням продавця, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, за результатами якого 16.05.2017 складено протокол проведення електронних торгів №256796 на майно по лоту №155593 «Іпотека. Комплекс будівель: прирейковий склад, пл. 968,9 кв.м.; приміщення зарядної, пл.57,1 кв.м.; асфальто-бетонний майданчик (літ.І); огорожі №1-4; вбиральня (літ.В), за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка», яке продано за ціною 3 354 900,00 грн. Учаснику 9;

- 30.05.2018 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І. видано свідоцтво, згідно з яким ТОВ «Украгроком» належить на праві власності майно, що складається з комплексу будівель вартістю 387 400,00 грн., який знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, зареєстрованого в Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за №1553385 згідно витягу №931207 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «ЧООБТІ» 05.07.2003 року на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» (Черкаська філія) 26.06.2003 за р.№32-1; комплекс будівель, а саме: прирейковий склад під літ. «А-1», загальною площею 968,9 кв.м., приміщення зарядної рід літ. «Б-1», загальною площею 57,1 кв.м., асфальтобетонний майданчик під літ. «І», огорожа під №1-4, вбиральня під літ. «В», придбане ТОВ «Украгроком» за 3 354 900,00 грн., що раніше належало ТОВ Фірма «Габен»;

- 25.10.2018 13:29:34 Діденком О.П., Комунальне підприємство «Реєстраційний центр», Черкаська область, на підставі заяви Тищенко Н.В. за реєстраційним номером 30807679, зареєстрованої 25.10.2018 13:15:19, сформовано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №142703810, згідно з яким: Актуальною інформацією про об`єкт нерухомого майна є: реєстраційний номер 1564531571249, комплекс будівель, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, будинок б/н, номер об`єкта в РПВН 1553385; Складові частини об`єкта нерухомого майна: прирейковий склад А-1, загальною площею 968,9 кв.м., приміщення зарядної Б-1, загальною площею 57,1 кв.м., асфальтобетонний майданчик І, огорожа №1-4, вбиральня В, під`їзні ж/д колії; Актуальна інформація про право власності: дата державної реєстрації 30.05.2018, приватний нотаріус Дудка Г.І., підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 762, виданий 30.05.2018 приватним нотаріусом Дудкою Г.І, бланк ННА 155196, підстава виникнення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41348316 від 30.05.2018 15:11:56, приватний нотаріус Дудка Г.І..

В свою чергу 07.11.2019 Черкаська обласна державна адміністрація (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір оренди землі (далі Договір оренди), п. 1.1 якого погодили, що орендодавець на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 14.05.2019 № 317 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 124981000:01:004:0550 та цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка розташована в адміністративних межах Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, за межами населеного пункту.

У Договорі оренди сторонами, серед іншого, погоджено, що:

- в оренду передається земельна ділянка площею 0,7029 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, (оборони та іншого призначення), що знаходиться в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. (п. 2);

- на земельній ділянці розміщені будівлі та споруди, які належать орендарю на підставі Свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 30.05.2018 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дата державної реєстрації 25.10.2018, індексний номер 142703810, інші об`єкти інфраструктури відсутні. (п. 3);

- згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,7029 га (кадастровий номер 7124981000:01:004:0550) нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату укладення договору становить 661 349,14 грн. (шістсот шістдесят одна тисяча триста сорок дев`ять гривень 14 копійок). (п. 4);

- земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій без зміни її цільового призначення. (п. 14);

- категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. (п. 15).

За Актом приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 07.11.2019, Черкаська обласна державна адміністрація передала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 7124981000:01:004:0550 та цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що розташована в адміністративних межах Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, за межами населеного пункту.

Отже, підставою для укладення Договору оренди стало придбання відповідачем 1 комплексу будівель за адресою: Черкаська область, Черкаський район, село Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, який раніше належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Габен» на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на товарній біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» (Черкаська філія) 26.06.2003 за реєстровим № 32-1, і зареєстрованого в Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації за № 1553385 згідно витягу № 931207 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «ЧООБТІ» 05.07.2003.

Позивач зазначає, що реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2018 за індексним номером 142703810 за відповідачем 1 нерухомого майна скасована, тому посилання на таку реєстрацію в Договорі оренди не відповідає дійсності.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), за результатами розгляду зазначеної вище скарги Міністерством юстиції України на підставі висновку Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції прийняте рішення у формі наказу (копії наказу та висновку додаються)

Наказом Міністерство юстиції України від 23.03.2023 № 1086/5 «Про задоволення скарги»:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» від 01.06.2021 № 377/1 задоволено;

2. Скасовано рішення від 25.10.2018 № 43683468, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний - центр» Діденком Олександром Петровичем.

До цього листа також додано Висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції.

Зазначено мотиви рішення у стислому викладенні (#Мін`юстпростоюМовою)

1. Скарга підлягає новому розгляду у зв`язку із скасуванням наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги у 2021 році.

2. Оскаржуваним рішенням проведено державну реєстрацію внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), а саме додано під`їздну ж/д колію як складову частину комплексу, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (далі - ТОВ «Украгроком»).

3. Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки під`їздна ж/д колія належить ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на праві приватної власності.

4. В ході розгляду скарги Колегією було встановлено, що реєстраційні дії проведені державним реєстратором Діденком О.П. з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.

5. Так, досліджуючи реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Діденком О.П., встановлено, що подані документи не дають змоги встановити підстави набуття ТОВ «Украгроком» права власності на під`їздну ж/д колію.

6. Оскільки оскаржуване рішення прийнято з грубим порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, воно підлягає скасуванню.

7. Отже, скарга підлягає задоволенню.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначений у Договорі оренди Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності містив серед відомостей про складові частини об`єкта нерухомого майна під`їзні з/д колії, що не належали ТОВ «Украгроком», а після скасування Міністерством юстиції України вказаного рішення про реєстрацію речового права на нерухоме майно набули чинності попередні відомості щодо такого майна.

Так Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2018 № 125735760: реєстраційний номер об`єкта 1564531571249, об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, адреса: Черкаська обл.., Черкаський р-н, с. Білозір`я, 3 км траси Черкаси-Дубіївка, будинок б/н, номер об`єкта в РПВН 1553385; Складові частини об`єкта нерухомого майна: прирейковий склад А-1, загальною площею 968,9 кв.м, приміщення зарядної Б-1, загальною площею 57,1 кв.м, асфальтобетонний майданчик І, огорожа №1-4, вбиральня В; Актуальна інформація про право власності: дата державної реєстрації 30.05.2018, приватний нотаріус Дудка Г.І., підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 762, виданий 30.05.2018 приватним нотаріусом Дудкою Г.І, бланк ННА 155196, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41348316 від 30.05.2018 15:11:56, приватний нотаріус Дудка Г.І..

Відомості у Витязі від 30.05.2018 № 125735760 співпадають із відомостями, вказаними у Свідоцтві про право власності на комплекс будівель від 30.05.2018, на яке також міститься посилання у Договорі оренди землі від 07.11.2019.

Водночас відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 321450361, дата та час формування 31.01.2023, право власності на спірні під`їздні з/д колії зареєстровано за позивачем на підставі копії Свідоцтва про право власності (оригінал втрачений), серія та номер: б/н виданий 07.07.2000, видавник: Білозірська сільська рада.

Позивач зазначає, що оскільки на орендованій відповідачем, згідно зі спірним Договором оренди, земельній ділянці перебуває його нерухоме майно, він звертався до відповідача з такими листами.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем 1 тривали перемовини щодо продажу під`їздних з/д колій, проте позитивного результату сторони не досягли.

Так, у листі від 14.11.2022 № 398 позивач запропонував відповідачу 1 придбати у свою власність спірні під`їздні з/д колії.

На вказаний лист відповідач 1 відповів листом № 71 від 07.12.2022, в якому зазначив, що не заперечує щодо відновлення переговорного процесу на даний предмет.

У листі від 08.12.2022 № 451 позивач повідомив свого уповноваженого представника для проведення переговорів.

Сторонами не заперечується той факт, що вказані перемовини не призвели до продажу під`їздних з/д колій.

22.02.2023 позивач звернувся до відповідача 1 з листом № 51, в якому, з посиланням на те, що на земельній ділянці, площею 0,7029 га, кадастровий № 7124981000:01:004:0550 Білозірської сільської ради, Черкаського району Черкаської обл., що орендує відповідач 1, знаходиться майно позивача, а саме під`їзні з/д колії, просив надати нотаріальну згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,0404 га для подальшого оформлення позивачем договору оренди земельної ділянки та встановлення земельного сервітуту 07.02 право проїзду - на транспортному засобі на земельній ділянці 0,0400 га,а також зазначив про те, що у разі ненадання в терміни з чинним законодавством відповіді, він буде змушений звернутись до суду про скасування реєстрації договору оренди землі та скасування кадастрового номеру в Державному земельному кадастрі №7124981000:01:004:0550.

На вказаний лист відповідач 1 відповів листом від 07.03.2023 № 10, в якому зазначив, що:

- положення ЗК України не передбачають можливості вилучення частини земельної ділянки за заявою (в тому числі нотаріальною) орендаря такої земельної ділянки, а тому надати Вам заяву, не передбачену нормами чинного законодавства він не має можливості;

- з урахуванням умов укладеного з Черкаською обласною державною адміністрацією Договору оренди, а також положень земельного законодавства, чинного в період запровадженого в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, відповідач 1 не має права на встановлення земельного сервітуту та запропонував для укладення такого договору звернутися до власника земельної ділянки;

Крім того, у вказаному листі відповідач 1 зауважив на тому, що він жодним чином не перешкоджає позивачу користуватися його майном, яке розташоване на земельній ділянці, яку орендує відповідач 1 та регулярно сплачує відповідну орендну плату в максимально можливому розмірі, передбаченому чинним законодавством та нагадав, що під`їзні з/д колії не мають фундаменту, є мобільною конструкцією (такою, яка може бути вільно перенесена на іншу площину), тому відповідач 1 також не заперечує щодо їх демонтажу силами позивача та вивезення даної споруди з території комплексу будівель, що знаходиться у власності відповідача 1.

30.05.2023 представниця відповідача 1 звернулась із Адвокатським запитом до позивача з вимогою надати належним чином засвідчені копії правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності позивача на об`єкт нерухомого майна - під`їзні з/д колії, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2021 про реєстрацію права власності позивача на об`єкт нерухомого майна - під`їзні з/д колії, технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна, що належить позивачу, який місить основні відомості про даний об`єкт.

У відповідь на адвокатський запит позивач 05.06.2023 надіслав відповідачу 1. копію рішення Господарського суду Черкаської області від 03.02.2022 у справі № 925/1168/21, яким витребувано з незаконного володіння відповідача 1 на користь позивача під`їзні з/д колії та зазначив, що станом на 05.06.2023 вказане рішення суду є правовстановлюючим документом.

У Листі Виконавчого комітету Білозірської сільської ради від 02.06.2023 № 910/02-17, наданому на запит адвоката Тищенко Н., зазначено, що в період часу з 01.01.2000 по 23.05.2023 роки від ТОВ «Облагрохім-Черкаси» клопотань щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою та відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір`я, 3 км траси Черкаси - Дубіївка до Білозірської сільської ради не надходило та рішень стосовно передачі в оренду зазначеної земельної ділянки сесією Білозірської сільської ради не приймалось та договір оренди землі між Білозірською сільською радою та ТОВ «Облагрохім-Черкаси» укладено не було.

Департамент агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації у Листі від 30.05.2023 № 02/09-02.01-08/5456/01/01-33/12376 на запит адвоката Тищенко Н.В. повідомив, що у Департаменті в журналі реєстрації вхідної кореспонденції, журналі реєстрації пропозицій і скарг громадян та в системі електронного документообігу АСКОД, звернення (клопотання) ТОВ «Облагрохім-Черкаси» з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за вказаний в запиті період по даний час, відсутні.

Управління агропромислового розвитку житлово-комунального господарства та екології Черкаської районної військової адміністрації у листі від 06.06.2023 № 129/01-02 повідомило, що:

- в Управлінні агропромислового розвитку, житлово-комунального господарства та екології Черкаської районної державної адміністрації не зберігаються договори оренди землі між Черкаською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси»;

- в Управлінні агропромислового розвитку, житлово-комунального господарства та екології Черкаської районної державної адміністрації відсутня інформація щодо звернень Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» до Черкаської районної державної адміністрації стосовно надання підприємству дозволів на розробку документації із землеустрою чи передачі йому у користування земельних ділянок.

Фінансове управління Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області у Листі від 26.05.2023 № 105/02-19 повідомило про те, що до районного бюджету Черкаського району кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» не надходили, так як до складу доходів загального фонду районного бюджету належать доходи, визначені статтею 64-1 Бюджетного кодексу України. Місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, які включають в себе земельний податок та орендну плату за землю з юридичних та фізичних осіб, сплачуються відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у листі від 30.05.2023 № 29-23-0.21-2709/2-23 на запит адвоката Тищенко Н.В. повідомило, що за інформацією Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління (далі - Відділ № 4) за даними земельно-облікових даних та Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, 24.06.2003 за № 4 було зареєстровано договір оренди земельної ділянки, який був укладений між Черкаською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації Петрачука Юрія Юрійовича, що діяв на підставі розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації за № 73 від 07.03.2022 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» в особі генерального директора Капінус В.І.

Позивач звернувся до відповідача 1 з листом № 299 від 02.08.2023, в якому:

- зазначив, що, оскільки земельна ділянка, площею 0,0404 га, на якій розташоване належне позивачу майно входить до складу земельної ділянки площею 0,7029 га кадастровий №7124981000:01:004:0550, яка знаходиться в користуванні відповідача 1, враховуючи положення Закону України «Про державний земельний кадастр», наразі є можливим оформлення в користування земельної ділянки, площею 0,0404 га за умови поділу земельної ділянки кадастровий №7124981000:01:004:0550 за зверненням відповідача 1 до Білозірської сільської ради (правонаступник по Договору оренди);

- запропонував відповідачу 1 в передбаченому відповідними нормами закону звернутись до Білозірської сільської ради з пропозицією поділу земельної ділянки кадастровий № 7124981000:01:004:0550 на дві земельні ділянки враховуючи наявні обміри.

Позивач стверджує, що станом на 24.08.2023 відповідач 1 не надав своєї згоди на поділ земельної ділянки, а відтак право позивача на оформлення в користування земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно позивача залишається порушеним та вважає, що оформлення в користування земельної ділянки під належним позивачу рухомим майном можливе лише після визнання недійсним договору оренди землі та після скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:004:0550, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить визнати недійсним Договір оренди та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:004:0550

Правові позиції сторін детально наведені вище.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Так, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі недійсним, позивач послався на ту обставину, що він має на праві власності під`їзні залізничні колії, які розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відповідача 1 на праві оренди.

Позивач вважає, що земельна ділянка, на якій знаходяться колії обов`язково має бути передана йому в користування, а перебування земельної ділянки в оренді у відповідача 1 порушує його право на отримання земельної ділянки в користування.

Тобто, у даному разі, позивач обґрунтовує своє порушене право, як «заінтересованої особи» тим, що у випадку прийняття судом позитивного рішення на його користь, він зможе реалізувати право на отримання у користування спірної земельної ділянки, на якій розташоване майно - під`їзні залізничні колії, проте позивач не наводить правових норм, які б підтвердили обов`язковість надання йому в користування земельної ділянки під залізничними коліями.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічну правову позицію викладено в пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Схожі висновки щодо застосування положень статей 203, 215 ЦК України викладено в пунктах 81, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та в пунктах 16.2, 16.3, 17, 18 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 904/2741/19, на неврахування яких апеляційним судом правомірно посилається скаржник на обґрунтування своїх заперечень.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи слідує, що підставою для його укладення Договору оренди, тобто набуття відповідачем 1 в оренду земельної ділянки є купівля ним нерухомого майна, що знаходилося на такій земельній ділянці.

Перебування частини майна позивача на земельній ділянці, яка перебуває в оренді відповідача 1. відповідно до спірного Договору визнається сторонами, проте сторонами не надано технічного паспорту залізничних під`їзних колій, що зумовлює неможлиість встановити, яка частина колії знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в оренді відповідача 1.

Позивач зазначає про те, що загальна площа земельної ділянки на якій фактично розташовані належні позивачу залізничні під`їдні колії складає 0,0400 га, проте, з огляду на відсутність технічного паспорту під`їзних колій, колегія суддів позбавлена можливості перевірити правильність вказаних тверджень .

Позивач у своїх зверненнях до відповідача 1 заявляв про необхідність надання йому в оренду частини земельної ділянки, на якій розташована його під`їзна колія або надання земельного сервітуту.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі цієї норми позивач звертався до відповідача 1 про надання нотаріальної згоди на поділ земельної ділянки, проте, які вірно встановлено судом першої інстанції, сама лише необхідність отримання згоди орендаря земельної ділянки передбачає волю останнього надавати таку згоду або не надавати. В свою чергу, відповідач 1 скористався своїм правом вибору і не надав відповідну згоду.

Стосовно земельного сервітуту, то відповідно до ч. 1, 2 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Відповідно до п. б) ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Матеріли справи не містять доказів перешкоджання відповідачем 1 позивачу користатися своєю під`їзною колією, яка проходить по земельній ділянці, що перебуває в оренді відповідача 1.

Отже, ані небажання ділити земельну ділянку, яка перебуває в оренді відповідача 1, ані небажання встановлювати земельний сервітут не порушує права позивача на користування своїм майном та не є підставою для визнання Договору оренди недійсним.

Окремо слід зауважити на наступному.

Земельна ділянка, яка на даний час перебуває в оренді відповідача 1 під будівлями і спорудами, що належать відповідачу 1 та які раніше належали ТОВ фірмі «Габен» на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2003, укладеного між ТОВ фірмою «Габен» (покупцем) і позивачем (продавцем), перебувала в оренді позивача відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.06.2003, проте, укладаючи договір купівлі-продажу від 26.06.2003 позивач надав письмову згоду щодо переоформлення прав користування такою земельною ділянкою за ТОВ фірмою «Габен», до якої переходило право власності на те ж майно, що і наразі перебуває у власності відповідача 1, про що свідчать зміст вказаного договору купівлі-продажу від 26.06.2003 (п.п. 1.2., 2.2., 5.4., 5.6.).

Отже, позивач ще 26.06.2003, продаючи ТОВ фірмі «Габен» комплекс будівель без залізничної під`їзної колії, погодився на переоформлення всієї земельної ділянки площею 0,7 га (на той час вона була зазначена в таких розмірах, враховуючи обміри), на якій знаходився весь комплекс будівель.

Вказане свідчить про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться майно позивача - під`їзна залізнична колія, перебувала в оренді позивача з 24.06.2003 та, за його згодою, чітко викладеною у договорі купівлі-продажу від 26.06.2003, мала перейти в користування (оренду) юридичній особі (ТОВ фірмі «Габен»), яка набула право власності на нерухоме майно, окрім під`їзної залізничної колії.

У подальшому, з огляду на зміну власника такого майна з ТОВ фірми «Габен» на відповідача 1 новий власник нерухомого майна оформив в оренду земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно у відповідності до приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент набуття відповідачем 1 права власності на комплекс будівель) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

В матеріалах справи відсутній договір оренди земельної ділянки, відповідно до якої ТОВ фірма «Габен» користувалася земельною ділянкою, проте, враховуючи що така юридична особа не є учасником справи і жоден з учасників справи не мав бути стороною такого договору, неможливо достеменно встановити наявність відповідного договору.

За обставин, що склалися, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки частина земельної ділянки, на якій знаходиться під`їзна залізнична колія вибула з оренди позивача за його письмовою згодою, його право, як власника залізничних колій, об`єктивно не могло порушуватися під час укладення подальших договорів, відповідно до яких передавалася у користування земельна ділянка, на якій розташований комплекс будівель.

Слід зауважити і на наступному.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі N 450/2286/16-ц, постанову Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №754/13893/19).

Очевидно, що дії позивача, який у 2003 році погодив передачу в користування всією земельною ділянкою, яка була предметом договору оренди від 26.06.2003, ТОВ фірмі «Габен», через 20 років пред`являє позов про визнання недійним договору оренди такої земельної ділянки стороною якого він не є та посилаючись при цьому на необхідність використовувати належне йому майно за відсутності доказів неможливості такого використання на даний час, суперечать його попередній поведінці (наданні згоди на передачу земельної ділянки в користування), є недобросовісними та спрямовані не на захист його порушених прав.

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

З огляду на одночасне розташування на спірній земельній ділянці під`їзних залізничних колій позивача та належного відповідачу 1 комплексу будівель, на спростування правомірності набуття права власності на які всупереч вимог ч. 2 статті 328 ЦК України позивачем не надано жодних доказів, наразі не виключається наявність достатніх підстав вважати, що недобросовісні дії позивача спрямовані на завдання шкоди відповідачу 1, як легітимному власнику зазначених будівель, який добросовісно користується спірною земельною ділянкою, та підпадають під ознаки зловживання правом власності на колії з метою незаконного позбавлення відповідача 1. права оренди на спірну земельну ділянку, на якій розташований комплекс будівель, що є недопустимим (ч. 2, 3 статті 13 ЦК України).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оспорюваним правочином право позивача не є порушеним та вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі від 07.11.2019 та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:004:0550. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.11.2023 у справі № 925/1152/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1152/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 20.03.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров