Рішення

від 15.03.2024 по справі 906/636/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/636/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

в засіданні суду прийняв участь представник позивача Білоус Р. А., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1051591 від 09.05.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище"

до BEANS POLSKA Ciesla Jaroslaw

про стягнення 74345,48 євро

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення суду згідно із ст. 238 ГПК України.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 84271,66 євро боргу та понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань в частині своєчасної оплати за отриманий товар згідно з контрактом №7 від 18.11.2022.

Ухвалою від 12.05.2023 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, зупинив провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу - Ministry of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci), Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warsaw, P.O. Box 33, Poland про вручення документів відповідачу (а.с. 69-70 у т.1).

14.06.2023 до суду від позивача надійшов супровідний лист з нотаріально засвідченими та перекладеними на польську мову копіями документів, які господарським судом 16.06.2023 направлено до компетентного органу Польщі (а. с. 73-77 у т. 1).

22.06.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій повідомлено, що відповідач після відкриття провадження у справі здійснив часткове погашення боргу на суму 64105,94 євро, тому зміна предмету позову полягає в доповненні позовних вимог новими: стягнення з відповідача, крім суми основного боргу (20165,72 євро), додатково 64105,94 євро пені (а. с. 78-89 у т. 1).

Ухвалою від 23.06.2023 господарський суд поновив провадження у справі, призначив підготовче засідання суду на 07.07.2023 о 12:00 (а. с. 91 у т. 1).

Ухвалою від 07.07.2023 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 64105,94 євро боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; змінив предмет позову, постановив вважати заявленим до розгляду позов про стягнення з відповідача 84271,66 євро, з яких 20165,72 євро боргу та 64105,94 євро пені (а.с. 97-98 у т. 1).

Іншою ухвалою від 07.07.2023 господарський суд зупинив провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу Республіки Польщі про вручення судових документів відповідачу (а. с. 99 у т. 1).

17.07.2023 до суду від компетентного органу Польщі (Ministerstwo Sprawiedliwosci), Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka Al. Ujazdowskie 11, 00-950 Warsaw, P.O. Box 33, Poland) повернулись направленні судом документи із зазначеннями причини: "відсутні дані щодо адресата доставки документів" (а.с.101-156 у т. 1), для розгляду яких господарський суд ухвалою від 03.08.2023 призначив засідання суду (а. с. 157 у т. 1).

07.08.2023 до суду від позивача надійшов супровідний лист з нотаріально засвідченими, перекладеними на польську мову копіями відповідних документів, що підлягають врученню відповідачу (а. с. 158 - 161 у т. 1).

Ухвалою від 14.08.2023 господарський суд постановив направити до компетентного органу Польщі вказані документи позивача для їх вручення відповідачу (а. с. 163 у т. 1).

06.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9926,18 євро та повернення частини судового збору з копіями платіжних інструкцій, перекладами інвойсів і пакувальних листів (а.с. 164-220 у т.1).

Відповідними ухвалами від 09.11.2023 господарський суд постановив (а. с. 224-226 у т. 1): закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9926,18 євро боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору; вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 10239,54 євро основного боргу, 64105,94 євро пені; повернути позивачу частину сплаченого судового збору; призначити підготовче засідання на 07.12.2023 о 10:30.

07.12.2023 до суду від позивача надійшла заява з копією розписки відповідача про визнання боргу в сумі 20165,00 євро та його погашення до 08.08.2023 (а. с. 227, 228 у т. 1).

Ухвалою від 07.12.2023 господарський суд закрив підготовче провадження у справі, призначив засідання суду для розгляду справи по суті (а. с. 232 у т. 1).

09.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 10094, 00 євро (вх. г/с №01-44/73/24) (а. с. 234 - 236 у т. 1).

25.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, однак, на польській мові (а. с. 242 - 246 у т. 1).

Ухвалою від 25.01.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 27.02.2024 о 14:30; зобов`язав позивача здійснити переклад відзиву на позов на українську мову та надати суду нотаріально засвідчений його примірник (а. с. 249 у т. 1).

27.02.2024 до суду від позивача надійшло пояснення щодо стягнення пені з нотаріально засвідченим перекладом відзиву на польську мову (а. с. 1 - 9 у т. 2) та лист від 27.02.2024, вих. №1615 щодо стягнення з відповідача 24000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 10 - 16 у т. 2).

Ухвалою від 27.02.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 15.03.2024 о 11:30 (а. с. 19 у т. 2).

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив; про розгляд даної справи Господарським судом Житомирської області повідомлений належним чином.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

18.11.2022 між СТОВ "Млинище" (продавець/позивач) та BEANS POLSKA Ciesla Jaroslaw (покупець/відповідач) укладено контракт №7 (далі - контракт) (а. с. 8, 9 у т. 1), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує білу квасолю, врожаю 2021 року, походження - Україна, за ціною 810,00 євро за 1 тонну у біг-бігах по 1000 кг, або насипом. Вартість упаковки входить у вартість товару.

Найменування товару, кількість: біла квасоля, врожаю 2021 р., походження - Україна, загальна кількість товару: 275 тонн нетто +/-10 % за вибором продавця (п. 1.2 контракту).

За п. 1.3 контракту умови поставки за даним контрактом приймаються як DAP склад: 22-650 Лащув, вул. Кардинала Вишинського, 48., Польща, за правилами Інкотермс-2010.

Ціна товару 810,00 євро за одну метричну тонну. Загальна вартість контракту складає 222750,00 євро +/- 10%. (п. 2.1. контракт).

Згідно з п. 3.1, 3.2 контракту, оплата по контракту за кожну партію здійснюється наступним чином: 100% оплата на розрахунковий рахунок продавця впродовж 2-х днів після прибуття авто на склад покупця та вигрузки товару. Валютою платежу за товар є євро.

Згідно з п. 4.2 контракту, строк (період) поставки товару: початок поставки: 18.11.2022; завершення поставки: 30.12.2022. Дата поставки - це дата прийняття товару в місці поставки. Будь-які поставки після вказаного строку можливі лише за умови погодження з покупцем.

Сторони розуміють, що право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент замитнення товару (п. 4.3 контракту).

Відповідно до п. 6.1 контракту продавець зобов`язаний проінформувати покупця про готовність товару до відвантаження. Продавець зобов`язаний надіслати з товаром такі документи: митна декларація, CMR, інвойс, фітосанітарний сертифікат, пакувальний лист.

У разі невиконання покупцем п. 3.1 контракту, покупцеві нараховується пеня у розмірі 1% від фактурної вартості товару за кожен день прострочення платежу (п. 7.1 контракту).

У п. 9.1, 9.2 контракту сторони дійшли згоди, що продавець та покупець вживатимуть усіх можливих заходів для дружнього вирішення будь-яких суперечок та розбіжностей, які можуть виникнути у ході виконання цього контракту або у зв`язку з ним.

Якщо сторони не можуть дійти згоди, всі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього контракту або у зв`язку з ним, підлягають розгляду в суді за місцем реєстрації позивача, відповідно до правил провадження справ у цьому суді, рішення якого є остаточними та обов`язковими для обох сторін.

Контракт набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022 або до повного виконання умов даного контракту (п. 10.4 контракту).

На виконання умов контракту позивач поставив, а відповідач прийняв товар у кількості 198 т на суму 159570,00 євро, про що свідчать відповідні накладні, які є в матеріалах справи (а. с. 10 - 54 у т. 1).

21.01.2023 позивач направив відповідачу претензію від 20.01.2023 про сплату боргу за товар протягом 7-ми календарних днів з дня отримання даної претензії (а. с. 62, 63 у т. 1).

Відповідач за період з 13.02.2023 по 14.04.2023 частково погасив заборгованість за контрактом на суму 75298,34 євро, тому за відповідачем станом на дату подання позовної заяви обліковувався борг за поставлений товар в сумі 84271,66 євро.

У матеріалах справи є претензії від 06.04.2023, адресовані покупцеві, з вимогами про сплату залишку боргу, яка залишена останнім без відповіді (а. с. 64-65 у т. 1).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, враховуючи заяву позивача про зміну предмету позову від 22.06.2023, позивач заявив до стягнення з відповідача 10239,54 євро основного боргу, 64105,94 євро пені, а також судових витрат.

У відзиві на позовну заяву від 12.01.2024 відповідач заперечує наявність договірних зобов`язань з позивачем, зазначає щодо відсутності підстав для стягнення неустойки а також висловлює зауваження щодо підсудності цієї справи Господарському суду Житомирської області (а. с. 4 - 9 у т. 2).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, 627 ЦК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, є майново-господарськими. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Крім того, слід зазначити, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, визначають товарно-транспорту накладну як обов`язковий документ, що має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

За ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" товарно-транспортна накладна є єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

За ч. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

3. Щодо закриття провадження в частині позовних вимог.

09.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 10094,00 євро (вх. г/с №01-44/73/24) (а. с. 234-235 у т. 1).

До зазначеної заяви позивач надав копію платіжної інструкції в іноземній валюті №470306468 від 18.12.2023 на визначену суму (а. с. 236 у т. 1).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на часткову сплату відповідачем 10094,00 євро основного боргу, суд дійшов висновку, що в цій частині відсутній предмет спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Господарський суд вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 145,54 євро основного боргу, 64105,94 євро пені, а також судових витрат.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 145,54 євро.

На підставі умов контракту №7 від 18.11.2022, позивачем було поставлено товар у кількості 198 т на суму 159570,00 євро.

Транспортування та отримання товару підтверджено долученими до позовної заяви копіями інвойсів, пакувальних листів, фітосанітарних сертифікатів, митних декларацій та міжнародних товарно-транспортних накладних (а. с. 10-54 у т. 1).

До подання позовної заяви до суду BEANS POLSKA Ciesla Jaroslaw за період з 13.02.2023 по 14.04.2023 частково погасило заборгованість за контрактом на суму 75298,34 євро.

Під час розгляду справи у суді відповідач здійснив часткову оплату основного боргу на суму 84126,12 євро, тому за відповідачем станом на дату винесення рішення обліковувався борг за поставлений товар в сумі 145,54 євро.

Суд відхиляє заперечення BEANS POLSKA Ciesla Jaroslaw щодо відсутності договірних зобов`язань з позивачем та юрисдикції у даного суду на розгляд цієї справи, оскільки вказане спростовується наявністю укладеного між сторонами спору контракту, підписаних документів до товару з боку відповідача та безпосередньо п. 9.2 цього контракту.

Часткове погашення заборгованості за контрактом свідчить про визнання відповідачем факту поставки товару та обов`язок сплатити позивачу залишку боргу у розмірі 145,54 євро.

5. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 64105,94 євро пені.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Так, згідно із п. 7.1 контракту у разі невиконання покупцем пункту 3.1. цього контракту, покупцеві нараховується пеня у розмірі 1% від фактурної вартості товару за кожен день прострочення платежу.

Водночас, суд зазначає, що згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку позивач заявив до стягнення з відповідача 64105,94 євро пені за такі період з 01.12.2022 по 12.02.2023 на суму 159570,00 євро.

Однак, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц, зокрема, оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене у національній валюті України.

Згідно із приписами чинного законодавства нарахування пені повинно було бути здійснено на вказану суму заборгованості в гривневому еквіваленті на день виникнення прострочення заборгованості, тобто 01.12.2022, та повинен був бути застосований позивачем розмір пені, який установлено законом як граничний, а саме обчислений на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Станом на 01.12.2022 курс гривні складав 37,9198 грн до 1 євро. Отже, сума боргу в гривневому еквіваленті, на яку позивач мав право здійснити нарахування пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, складає 6050862,49 грн.

Таким чином, згідно із здійсненим судом за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" перерахунку, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01.12.2022 по 12.02.2023, складає 613375,10 грн.

Приймаючи рішення в цій частині позову, суд врахував також те, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 №7-рп/2013).

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем боргу згідно з контрактом, значний розмір нарахованої позивачем пені, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 306687,55 грн, що складає 50% від суми, яка є обгрунтованою та еквівалентно 7252,53 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024).

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.1. Щодо стягнення судового збору.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою від 09.11.2023 господарський суд частково повернув СТОВ "Млинище" сплачений при подані позовної заяви судовий збір у розмірі 6007,52 грн (а. с. 225 у т. 1).

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 8734,06 грн (619529,55 грн (сума, задоволена судом) х 38303,99 грн (судовий збір, сплачений позивачем за мінусом судового збору, який підлягає поверненню у зв`язку із закриттям провадження в частині стягнення частини основного боргу) : 2717002,33 грн (сума заявлених позовних вимог за мінусом суми основного боргу, в частині якої закрито провадження у справі), що еквівалентно 206,61 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024).

Визначення еквіваленту визначених сум здійснювалось судом за курсом євро до гривні за даними НБУ станом на дату винесення рішення (42,2870).

Позивач має право на повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору у розмірі 6691,38 грн за його заявою, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.

6.2. Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2023 позивач (клієнт) уклав з Білоусом Романом Андрійовичем (адвокат) договір про надання правничої допомоги (далі - договір) (а. с. 13 у т. 2), за п. 5.1 якого вартість послуг (гонорар) адвоката за договором узгоджується сторонами у відповідності до додаткових угод до договору, а їх надання підтверджується підписаними з обох сторін актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Додатковою угодою №1 від 31.03.2023 адвокат та клієнт доповнили договір про надання правничої допомоги б/н від 31.03.2023 п. 5.1.1, відповідно до положень якого сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором визначається з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи адвоката (а. с. 14 у т. 2).

Обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті клієнтом та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги сторони зазначаються в актах здачі-прийняття виконаних робіт (п. 5.1.2 договору).

У матеріалах справи є копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №523 від 12.08.2010 та ордер серії АМ №1051591 на надання правничої (правової) допомоги, виданих Білоусу Р. А. (а. с. 7 у т. 1; 16 у т. 2).

Станом на 15.03.2024 вартість фактично наданих адвокатом позивачу правничих послуг у зв`язку з даною справою становить 24000,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ-0000773 від 26.02.2024 (а. с. 15 у т. 2).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд має виходити з критеріїв їхньої реальності (дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.

З огляду на обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом Білоусом Романом Андрійовичем документів, враховуючи принцип розумності судових витрат, їх співмірності із складністю справи, суд вважає обгрунтованою заявлену суму судових витрат у розмірі 24000,00 грн, що еквівалентно 567,55 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024).

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №906/636/23 в частині стягнення з BEANS POLSKA Ciesla Jaroslaw 10094,00 євро боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зменшити розмір пені на 50%.

4. Стягнути з BEANS POLSKA Ciesla Jaroslaw (01-142, Polska Rzeczpospolita, Warszawa-Wola, ul. Sokolowska 9B/245, REGON: 950762540, NIP 919-110-40-33) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Млинище" (12433, Житомирська область, Житомирський район, с. Млинище, код ЄДРПОУ 31346999):

- 145,54 євро основного боргу;

- 306687,55 грн пені, що еквівалентно 7252,53 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024);

- 8734,06 грн судового збору, що еквівалентно 206,61 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024);

- 24000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що еквівалентно 567,55 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024).

5. У стягненні 2097472,78 грн пені, що еквівалентно 49600,89 євро станом на дату винесення рішення (15.03.2024) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.03.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

3,4 - відповідачу на електронні адреси:

ІНФОРМАЦІЯ_2