Рішення

від 20.03.2024 по справі 906/1602/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1602/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамар Агротрейд"

до Приватного підприємства "Слободище"

про стягнення 7247821,57 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дамар Агротрейд" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Слободище" 7247821,57 грн.

Ухвалою від 08.01.2024 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06.02.2024 р.

Ухвалою від 06.02.2024р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07 березня 2024р.

В судовому засіданні 07.03.2024р. представник позивача надав суду копії платіжних інструкцій на підтвердження часткового виконання відповідачем умов договорів щодо оплати товару, послуг (а.с.78-91).

В судовому засіданні 07.03.2024р. судом оголошено перерву до 20.03.2024р.

В судовому засіданні 20.03.2024р. судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на виконання умов договору поставки №250 від 28.03.2023р. поставив відповідачу товар на загальну суму 7350075,00 грн.

На виконання договору №254 від 19.06.2023р. позивач надав послуги з використанням спеціалізованої техніки на суму 243900,00 грн.

Відповідач розрахунки за отриманий товар провів частково, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду заборгованість за договором №250 склала 5500075,00 грн., за договором №254 відповідач розрахунків не проводив і заборгованість становить 243900,00 грн.

За порушення виконання зобов`язань за договорами позивач нарахував до стягнення з відповідача за договором №250: 803204,59 грн. пені, 597163,53 грн. 30% річних; за договором №254: 43985,00 грн. пені, 48780,00 грн. 20% штрафу, 10713,45 грн. 10% річних.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Представники сторін в засідання суду 20.03.2024р. не з`явилися.

Відповідач про дату та час слухання справи повідомлявся через систему Електронний суд (а.с.77).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом було надано учасникам справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України та за відсутності представників сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

28.03.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дамар Агротрейд" (постачальник) та Приватним підприємством "Слободище" (замовник) було укладено договір поставки товару №250 (а.с.14-16), згідно п.1.1 якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну) визначену договором.

Відповідно до п.3.1 договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в доповненнях до даного договору.

Умовами п.7.1.1 договору сторони визначили, що крім відповідальності, встановленої п.7.1 даного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

В разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 30% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п.7.5 договору).

В доповненні №1 від 28.03.2023р. до договору сторони погодили поставку насіння кукурудзи на загальну вартість 4827000,00 грн. (а.с.17).

Відповідно до п.2.1 доповнення покупець зобов`язується перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця трьома частинами:

- перша частина 20% - 965400,00 грн. до 10.05.2023р.

- друга частина 40% - 1930800,00 грн. до 30.06.2023

- третя частина 40% - 1930800,00 грн. до 30.09.2023р.

Товар постачається покупцю не пізніше 03.05.2023р. за рахунок та засобами постачальника, якщо інше не погоджено додатково (п2.2 доповнення).

В доповненні №2 від 19.05.2023р. до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 1972425,00 грн. (а.с.18).

Відповідно до п.2.1 доповнення покупець зобов`язується перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця трьома частинами:

- перша частина 20% - 394485,00 грн. до 01.06.2023р.

- друга частина 60% - 1183455,00 грн. до 30.06.2023

- третя частина 20% - 394485,00 грн. до 15.08.2023р.

Товар постачається покупцю не пізніше 31.05.2023р. за рахунок та засобами постачальника, якщо інше не погоджено додатково (п2.2 доповнення).

В доповненні №3 від 20.05.2023р. до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 152220,00 грн. (а.с.19).

Відповідно до п.2.1 доповнення покупець зобов`язується перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця 100% до 30.06.2023р.

Товар постачається покупцю не пізніше 30.06.2023р. за рахунок та засобами постачальника, якщо інше не погоджено додатково (п2.2 доповнення).

В доповненні №4 від 27.06.2023р. до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 398430,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до п.2.1 доповнення покупець зобов`язується перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця 100% до 30.06.2023р.

Товар постачається покупцю не пізніше 30.06.2023р. за рахунок та засобами постачальника, якщо інше не погоджено додатково (п2.2 доповнення).

Позивач на виконання умов договору №250 поставив відповідачу товар на загальну суму 7350075,00 грн. згідно наступних видаткових накладних (а.с.21-24):

- №35 від 28.04.2023р. на суму 4827000,00 грн.;

- №37 від 31.05.2023р. на суму 1972425,00 грн.;

- №45 від 21.06.2023р. на суму 152220,00 грн.;

- №47 від 27.06.2023р. на суму 398430,00 грн.

Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 1850000,00 грн. (платіжні інструкції на а.с.78-91), в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 5500075,00 грн.

19.06.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дамар Агротрейд" (виконавець) та Приватним підприємством "Слободище" (замовник) було укладено договір про надання послуг №254 (а.с.27-31), згідно п.1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець за завданням замовника надає останньому сільськогосподарські послуги з використанням спеціалізованої техніки виконавця (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 договору визначено, що вартість послуг є договірною.

Відповідно до п.4.2 договору вартість послуг сплачується в порядку, визначеному в додатках до договору.

Згідно п.7.3 договору у разі порушення строків оплати, визначених сторонами в цьому договорі, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який нараховується пеня, від сум наявної заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.7.4 договору у разі порушення строків оплати, визначених сторонами в цьому договорі, на строк більший, ніж сім календарних днів, замовник додатково сплачує виконавцю штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до п.7.6 договору сторони дійшли згоди змінити передбачений частиною 2 статті 625 ЦК України розмір процентів за прострочення виконання замовником грошових зобов`язань за цим договором з 3 відсотків річних до 10 відсотків річних.

Додатком №1 до договору сторони погодили Умови надання послуг, згідно яких погоджено надання виконавцем послуг з внесення засобів захисту рослин в період 20.06.2023р.-22.06.2023р., загальною вартістю 64800,00 грн. (а.с.32).

Відповідно до п.2 умов, замовник після обробки всієї попередньо запланованої площі виконавцем за цим додатком до договору протягом одного календарного дня з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг повинен сплатити 100% вартості послуг.

Додатком №2 до договору сторони погодили Умови надання послуг, згідно яких погоджено надання виконавцем послуг з внесення засобів захисту рослин в період 26.06.2023р.-28.06.2023р., загальною вартістю 179100,00 грн. (а.с.33).

Відповідно до п.2 умов, замовник після обробки всієї попередньо запланованої площі виконавцем за цим додатком до договору протягом одного календарного дня з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг повинен сплатити 100% вартості послуг.

23.06.2023р. сторонами було підписано акт надання послуг №44 на суму 64800,00 грн. (а.с.34).

28.06.2023р. сторонами було підписано акт надання послуг №46 на суму 179100,00 грн. (а.с.35).

Відповідач надані позивачем послуги не оплатив, в зв`язку з чим розмір заборгованості за договором №254 склав 243900,00 грн.

Позивач вказує, що направив відповідачу претензію №1 від 16.10.2023р. про погашення заборгованості за договорами №№250, 254, на підтвердження чого надав скріншот з електронної пошти (а.с.51).

Разом з тим з вказаного скріншоту не вбачається, на яку адресу було направлено електронний лист з вкладенням, в зв`язку з чим він не приймається судом до уваги.

У зв`язку з непроведенням відповідачем розрахунків за отриманий товар та надані послуги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дамар Агротрейд" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Слободище" 7247821,57 грн., з яких: 5500075,00 грн. боргу за договором №250 від 28.03.2023р., 803204,59 грн. пені, 597163,53 грн. 30% річних; 243900,00 грн. боргу за договором №254 від 28.03.2023р., 43985,00 грн. пені, 10713,45 грн. 10% річних, 48780,00 грн. 20% штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки товару №250 від 28.03.2023р. та договору про надання послуг №254 від 19.06.2023р.

Частинами 1, 2статті 712 ЦК Українивизначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1,2ст.692 ЦК Українипокупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно дост.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт поставки позивачем відповідачу товару за договором №250 від 28.03.2023р. на загальну суму 7350075,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.21-24).

Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 1850000,00 грн. (платіжні інструкції на а.с.78-91).

Доказів погашення відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 5500075,00 грн. матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором №250 від 28.03.2023р. у розмірі 5500075,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору про надання послуг №254 від 19.06.2023р. позивач надав послуги з внесення засобів захисту рослин на загальну суму 243900,00 грн. (акти надання послуг на а.с.34, 35).

Відповідач, в свою чергу, надані позивачем послуги не оплатив.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати коштів за надані позивачем послуги в даному випадку покладено на відповідача, і останній не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 243900,00 грн. вартості наданих послуг та задовольняє їх в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені, річних, інфляційних та штрафу (розрахунки - а.с.37-47), суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2статті 625 ЦК Українивизначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістомст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як було зазначено вище, п.7.1.1 договору №250 сторони визначили, що крім відповідальності, встановленої п.7.1 даного договору покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

В разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 30% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п.7.5 договору №250).

Згідно п.7.3 договору №254 у разі порушення строків оплати, визначених сторонами в цьому договорі, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми наявної заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.7.4 договору №254 у разі порушення строків оплати, визначених сторонами в цьому договорі, на строк більший, ніж сім календарних днів, замовник додатково сплачує виконавцю штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до п.7.6 договору №254 сторони дійшли згоди змінити передбачений частиною 2 статті 625 ЦК України розмір процентів за прострочення виконання замовником грошових зобов`язань за цим договором з 3 відсотків річних до 10 відсотків річних.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача за невиконання зобов`язань за договором №250 від 28.03.2023 р., 803204,59 грн. пені, за період з 11.05.2023р. по 05.12.2023р., 597163,53 грн. 30% річних, за період з 11.05.2023р. по 05.12.2023р.

Перевіривши розрахунок (а.с.41-47), суд встановив, що платежі, які надійшли від відповідача як оплата за отриманий товар, позивач зараховував в довільному порядку, в результаті чого мало місце погашення заборгованості, яка по хронології виникла пізніше, що вплинуло на розмір пені, річних та призвело до їх штучного збільшення.

Згідно приписів статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Верховний Суд у постанові від 26.12.2019 у справі №911/2630/18 вказав, що у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Суд констатує, що умови договору не містять домовленостей сторін щодо порядку зарахування коштів, а в здійснених відповідачем платежах відсутня вказівка на видаткові накладні, товар за якими ним оплачується.

За таких обставин, сплачені відповідачем суми повинні зараховуватися в рахунок погашення заборгованості в хронологічному порядку, починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період.

З огляду на наведене, здійснивши власний розрахунок, з урахуванням вихідних даних позивача та погоджених сторонами строків оплати, здійснених відповідачем платежів, суд встановив, що правомірним буде розмір пені 679762,64 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

В стягненні 123441,95 грн. пені суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Аналогічним чином суд здійснив перерахунок 30% річних за період та встановив, що правомірною буде сума 504645,84 грн., а тому в стягненні 92517,69 грн. 30% річних суд відмовляє за безпідставністю нарахування.

Разом з тим, враховуючи відсутність доказів того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання позивачу завдано збитків, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру належних до сплати відсотків річних.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків) , то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідками правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд зазначає, що проценти річних за статтею 625 ЦК України, як і інші санкції, які носять компенсаційний характер, можуть бути зменшені судом виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, визначених статтями 233 ГК України та 551 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19 зауважив, що суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій, процентів річних і за власною ініціативою, а не тільки за клопотанням заінтересованої особи.

Суд вважає справедливим з власної ініціативи зменшити розмір правомірно заявлених відсотків річних до розміру, який визначений ст. 625 ЦК України, тобто до 3% річних, що становить 50464,58 грн., що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання штрафних санкцій як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування сум пені, штрафу, 10% річних за договором №254, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, у відповідності з нормами чинного законодавства та умовами договору, а тому стягує з відповідача на користь позивача 43985,00 грн. пені та 48780,00 грн. 20% штрафу.

Щодо стягнення відсотків річних, суд скористався правом на зменшення їх розміру до розміру, який визначений ст. 625 ЦК України, тобто до 3% річних, та стягує з відповідача 2340,57 грн. 3% річних.

Згідно частини 1статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6570181,26 грн., з яких: за договором №250 від 28.03.2023р. - 5500075,00 грн. боргу, 679762,64 грн. пені, 50464,58 грн. 3% річних; за договором №254 від 28.03.2023р. - 243900,00 грн. боргу, 43985,00 грн. пені, 3214,04 грн. 3% річних, 48780,00 грн. 20% штрафу.

В стягненні 123441,95 грн. пені за договором №250 та 92517,69 грн. 30% річних за договором №250 суд відмовляє, в зв`язку з безпідставністю нарахування.

В стягненні 454181,26 грн. 30% річних за договором №250 та 7499,41 грн. 10% річних за договором №254 суд відмовляє, у зв`язку зі зменшенням їх розміру.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 105477,93 грн., сплачений із правомірно заявлених позовних вимог в розмірі 7031861,93 грн., покладається на відповідача.

Частиною 2 ст.126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач вказав у позовній заяві, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 200000,00 грн.

До позовної заяви позивачем було додано лише ордер адвоката від 07.12.2023р. та копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №10628/10, видане на ім`я адвоката Лушкіна М.Ю. (а.с.55, 56).

Відповідно до ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, при зверненні до суду з даним позовом позивач не надав відповідних доказів та не заявив під час розгляду справи про подання доказів понесених правничих витрат протягом 5 днів після прийняття судом рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не подано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, розподіл вказаних витрат суд не здійснює.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Слободище" (13330, Житомирська обл., Бердичівський рн., с.Слободище, вул.Карпенка, 1, код ЄДРПОУ 33708198)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамар Агротрейд" (19201, Черкаська обл., Уманський рн., м.Жашків, вул.Захисників України, 6 офіс 1, код ЄДРПОУ 43677004):

- 5743975,00 грн. - заборгованість за договорами;

- 723747,64 грн. - пеня;

- 53678,62 грн. - 3% річних;

- 48780,00 грн. - 20% штраф;

- 105477,93 грн. - витрати зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.03.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи