Рішення

від 29.02.2024 по справі 907/854/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. м. УжгородСправа № 907/854/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Нагібіна І.В.,

розглянувши матеріали справи за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія", с. Старе Давидково

про стягнення суми 168 147,06 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.02.2024 р.)

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія", с. Старе Давидково

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ

про стягнення суми 84 570,19 грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Козловський Андрій Володимирович, ордер серія ВС № 1167156 від 25 жовтня 2022 року - в режимі відеоконференції

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Чорій Наталія Володимирівна, адвокат, ордер серія АО № 1082267 від 21 лютого 2023 року

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 168 147,06 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.02.2024 р.), з яких 109 350,36 грн. основного боргу за поставлений товар, 48 561,26 грн. інфляційних втрат та 10 235, 44 грн. трьох відсотків річних, посилаючись на порушення відповідачем положень ст. 525, 526, Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.11.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.12.2022 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія", с. Старе Давидково подано до суду відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.12.2022 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія", с. Старе Давидково залишено без руху.

16.12.2022 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.12.2022 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія", с. Старе Давидково до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ про стягнення суми 84 570,19 грн. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Подальший розгляд справи №907/854/22 прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.01.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2023 року у справі №907/854/22 задоволено клопотання про призначення у справі кількісно-якісної, товарознавчої та будівельно-технічної експертизи будівельним виробам (товару), що був поставлений по накладним №10УЖ112701 ід 27.11.2020 р. та №10УЖ112702 від 27.11.2020 р. металопрофіль ТП-20С полієстр 0,45 мм. та ТП-20СО полієстр 0,5 мм. та змонтований на будівлі кормосховища, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Старе Давидково, вул. Зелена, 129 б. Призначено по справі №907/854/22 кількісно-якісну, товарознавчу та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (місцезнаходження: (79024, м. Львів, вул. Липинського,54).

Супровідним листом від 18.04.2023 №01-17/5/23, матеріали справи №907/854/22 надіслано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, (місцезнаходження: (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) для проведення експертизи.

29.05.2023 року від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду Закарпатської області надійшов лист, в якому зазначено про те, що ознайомившись з ухвалою суду від 11.04.2023 року, повідомлено про поставлені питання 4.1, 4.2, 4.3 та 4.4 ухвали, які не можуть бути вирішені в рамках судової експертизи, так як кількісно-якісна експертиза відсутня у переліку основних видів (підвидів) експертиз, зазначеному в п.1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у чинній редакції). Також редакція питань 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 та 6.5 не відповідає основним завданням судових експертиз та вимогам «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5» (у чинній редакції).

При цьому експертною установою повідомлено, що в рамках товарознавчої експертизи можуть бути вирішені питання 5.1 - 5.4 ухвали. Також зазначено, що питання 5.3 і 5.4 вирішуються комплексно із залученням атестованого експерта ЛНДІСЕ за експертною спеціальністю 8.9 «Дослідження металів і сплавів». Також в рамках будівельно-технічної експертизи можуть бути вирішені питання 6.1 - 6.4 ухвали.

З урахуванням вищенаведеного, експертна установа просить суд вирішити питання можливості виконання ухвали від 11.04.2023 в частині проведення товарознавчої експертизи з вирішенням питань 5.1 - 5.4 та в частині проведення будівельно-технічної експертизи з вирішенням питань 6.1 - 6.4..

З огляду на наведене, Господарським судом Закарпатської області листом від 02.06.2023 повідомлено сторін про необхідність надання суду письмової позиції (відповіді) з урахуванням наведених у листі Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз питань щодо подальшої організації проведення експертизи.

Однак, сторонами не було надано суду відповідної позиції учасників справи по наведених експертом запитань.

Відтак, 14.08.2023 року від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду Закарпатської області надійшов лист, в якому констатовано про залишення без виконання ухвали суду від 11.04.2023, якою призначалась експертиза.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року поновлено провадження у справі №907/854/22, призначено підготовче засідання на 30 січня 2024 р.

Ухвалою суду від 18.01.2024 року задоволено представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", Козловського А.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 30.01.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 29.02.2024 р.

16.02.2024 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог.

В засіданні суду постановлена та проголошена протокольна ухвала суду по прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Позивач за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ поставило 27.11.2020 р. відповідачу товар на загальну суму 346 362,66 грн., що підтверджується видатковими накладними від 27.11.2020 р. № 10УЖ112701 на суму 181 961,76 грн., № 10УЖ112702 на суму 131 204,88 грн., № 10УЖ112703 на суму 33 296,02 грн.

За доводами позивача за первісним позовом, у порушення взятих на себе зобов`язань за Відповідач не здійснив у повному обсязі оплату вартості отриманого товару, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість в розмірі 109 350,36 грн.

Крім того позивач за первісним позовом зауважує, що Представник Позивача адвокат Козловський Андрій Володимирович, в травні 2021 року через сервіс обміну електронних документів «ВЧАСНО» направляв Відповідачу за первісним позовом претензію з вимогою про оплату боргу. Дану претензію Відповідач отримав 18.11.2021 р. Водночас, за доводами позивача чинним законодавством України не передбачено обов`язкове направлення претензій боржнику перед подачею позову в суд.

Підсумовуючи, позивач за первісним позовом вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань, ним з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.02.2024 р. крім основної суми боргу, заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 48 561,26 грн. інфляційних втрат та 10 235, 44 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач, за первісним позовом не заперечуючи існування заборгованості за отриманий товар, заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

В обґрунтування чого, вказує на те, що за період з 01.12.2020 року до 01.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК-Центр» з претензією щодо неоплати зaлишку боргу не звертaлося. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю «Каридія» 31.08.2022 року звернулося до Позивача з повідомленням про виклик представника постачaльника з проханням відрядити уповноваженого представника для складання та підписання 13.09.2022 року акту про виявлені недоліки товару по договору №10/УЖ/20/01 від 01.07.2020 року та листом про надання копій сертифікатів відповідності, гарантійних зобов`язання товаровиробника, специфікацій та рахунки-фактури. А у разі проведення корегування ціни на товар - протокол погоджених цін.

Так, відповідач за первісним позовом, вказує на те, що сторона Відповідача, вважала, що вартість поставленого товару неналежної якості, що залишився неоплаченим і є вартісним вираженням: пропорційного зменшення ціни. В період з 27 листопада 2020 року по день отримання позовної заяви до ТОВ «КАРИДІЯ» позивач не звертався щодо оплати за поставлений товар.

Позивач за зустрічним позовом заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що в листопаді місяці Позивач здійснив поставку замовленого металопрофілю та комплектуючих для монтажу на загальну суму 346 362,66 гривень (накладні: №10УЖ112701 від 27 листопада 2020 року на суму 181 861,76 грн.; №10УЖ112702 від 27 листопада 2020 року на суму 131204,88 грн; №10УЖ112703 від 27 листопада 2020 року на суму 33 296,02 грн.). Відповідно до видаткових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Каридія» оплатило частково Товариству з обмеженою відповідальністю «ТПК-Центр» суму 237 012,30 гривень в жовтні. Заборгованість за поставлений товар становить 109 350,36 гривень.

Позивач за зустрічним позовом, зауважує, що в результаті експлуатації (після проведеного монтажу металопрофілю на покрівлі даху) було виявлено наступні недоліки: темні плями на металопрофілі приблизною площею 502,425 кв.м., які виникли не з вини підприємства та які спотворюють його естетичний вигляд та можуть знизити міцність і стійкість товару. У зв`язку з неявкою 28.09.2022 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-Центр» для складання та підписання акту рекламації, комісією в складі директора ТОВ «Каридія» Павлишинець Олега Вікторовича, комірника ТОВ «Каридія» Павлович Юрія Івановича та електрика ТОВ «Каридія» Чорі Михайла Володимировича було складено та підписано акт рекламації від 28.09.2022 року про виявленні в ході експлуатації в період гарантійного строку дефекти товару (металопрофіль ТП 20) в кількості 43,5 листа - темні плями, які спотворюють його естетичний вигляд та можуть знизити міцність і стійкість товару(приблизною площею 502,425 кв.м.). Загальна вартість товару, який виявився неякісним становить: 168,32 грн (вартість 1 кв.м. метало профілю) х 502,425 кв.м. площа металопрофілю - 84 570,19 грн., в т.ч. ПДВ.

З огляду на наведене, позивач за зустрічним позовом вважає, що наявні підстави для

стягнення з ТОВ «ТПК-ЦЕНТР» вартості поставленого неякісного метало профілю в площі 502,425 кв.м. на суму 84 570,19 гривень, які необхідні для усунення недоліків товару за рахунок іншого Постачальника.

03.11.2023 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому з вимогами за зустрічним позовом не погоджується та вважає такі безпідставними. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що Акт рекламації складений 28.09.2022 р. не підтверджує, наявність дефектів товару, оскільки містить неточності та базується на припущеннях. Не направлення виклику Постачальнику та неповідомлення його про дату обстеження і ненадання суду належних доказів про вчинення цього, а також незалучення до складання Акту сторонніх осіб які б володіли необхідними знаннями та досвідом, в т.ч. не проведення експертизи щодо якості товару, та не подання до суду клопотання щодо проведення такої експертизи говорить про абсолютну нікчемність інформації та висновків що вказані в даному акті.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.02.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважного представника сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" (далі- Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) поставило 27.11.2020 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Каридія" (далі- Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом) товар на загальну суму 346 362,66 грн., що підтверджується видатковими накладними від 27.11.2020 р. № 10УЖ112701 на суму 181 961,76 грн., № 10УЖ112702 на суму 131 204,88 грн., № 10УЖ112703 на суму 33 296,02 грн.

Згідно з вказаними видатковими накладними, товар перелічений в них відповідає ТУ У В.2.6-28.7-30703438-001:2010, EN 10143 (2006). Також в накладних зазначено, що факт одержання покупцем товару вказаного в цих накладних означає, що Покупець ознайомлений з Правилами зберігання, перевезення, монтажу та експлуатації цього товару, Покупець підтверджує свою згоду з усіма умовами зазначених правил і зобов`язується їх виконувати. Продавець гарантує якість товару протягом гарантійного строку в разі дотримання покупцем вимог зазначених правил. Покупець погоджується, що гарантування якості не застосовується в разі не дотримання Покупцем зазначених правил.

Вказаний товар був прийнятий за кількістю та якістю представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія" без зауважень та заперечень.

За доводами позивача за первісним позовом, які не заперечуються відповідачем за первісним позовом оплата вартості Товариством з обмеженою відповідальністю "Каридія" здійснена лише частково на суму 237012,30 грн. Внаслідок чого у останнього виникла та рахується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" в розмірі 109 350,36 грн., що і стало приводом звернення до суду.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань, Позивачем крім основної суми боргу, заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 48 561,26 грн. інфляційних втрат та 10 235, 44 грн. трьох відсотків річних.

За доводами позивача за зустрічним позовом в результаті експлуатації (після проведеного монтажу металопрофілю на покрівлі даху) було виявлено наступні недоліки товару, що включають: темні плями на металопрофілі приблизною площею 502,425 кв.м., які за його твердженням виникли не з вини підприємства та які спотворюють його естетичний вигляд та можуть знизити міцність і стійкість товару. У зв`язку з неявкою 28.09.2022 року представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-Центр» для складання та підписання акту рекламації, комісією в складі директора ТОВ «Каридія» Павлишинець Олега Вікторовича, комірника ТОВ «Каридія» Павлович Юрія Івановича та електрика ТОВ «Каридія» Чорі Михайла Володимировича було складено та підписано акт рекламації від 28.09.2022 року про виявленні в ході експлуатації в період гарантійного строку дефекти товару (металопрофіль ТП 20) в кількості 43,5 листа - темні плями, які спотворюють його естетичний вигляд та можуть знизити міцність і стійкість товару(приблизною площею 502,425 кв.м.). Загальна вартість товару, який виявився неякісним становить: 168,32 грн (вартість 1 кв.м. метало профілю) х 502,425 кв.м. площа металопрофілю - 84 570,19 грн., в т.ч. ПДВ.

З огляду на наведене, позивач за зустрічним позовом вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «ТПК-ЦЕНТР» вартості поставленого неякісного метало профілю в площі 502,425 кв.м. на суму 84 570,19 гривень, які необхідні для усунення недоліків товару за рахунок іншого Постачальника.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, у задоволенні зустрічного позову належить відмовити виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр" поставило 27.11.2020 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Каридія" товар на загальну суму 346 362,66 грн., що підтверджується видатковими накладними від 27.11.2020 р. № 10УЖ112701 на суму 181 961,76 грн., № 10УЖ112702 на суму 131 204,88 грн., № 10УЖ112703 на суму 33 296,02 грн., а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неповним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем за первісним позовом на підставі видаткових накладних від 27.11.2020 р. № 10УЖ112701 на суму 181 961,76 грн., № 10УЖ112702 на суму 131 204,88 грн., № 10УЖ112703 на суму 33 296,02 грн. товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару не заперечується сторонами та підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи, підписаними та скріпленими печатками сторін, без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Однак, у зв`язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань в частині повної оплати за поставлений Товариствам з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", на підставі видаткових накладних товар, у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 109 350,36 грн.

З огляду на наведені обставини, позовна вимога про стягнення основної суми боргу в розмірі 109 350,36 грн., підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивачем крім основної суми боргу, нараховано суми 48 561,26 грн. інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 29.01.2024 та 10 235, 44 грн. трьох відсотків річних за аналогічний період.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїй постанові від 19.08.2014 у справі №925/1332/13, постанові від 28.02.2018 у справі № 910/9075/17 де зазначено, що зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов`язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Таким чином, наявність зобов`язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч.1 ст.692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Отже, загальні положення ч.2 ст.530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Судом встановлено, що позивачем обрано початкову дату періоду нарахування в межах правомірного періоду, з урахуванням викладених вище висновків суду щодо строків оплати.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку трьох відсотків річних, та інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 29.01.2024 на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявлених.

Водночас, як встановлено судом у спірних видаткових накладних, підписаних обома сторонами, які засвідчують поставку і прийняття товару, строк його оплати не вказано, отже, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття. У зв`язку з цим, судом відхиляються доводи відповідача за первісним позовом про те, що позивач не вимагав оплати поставленого товару і відповідно строк виконання грошового зобов`язання перед позивачем не настав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каридія", с. Старе Давидково про стягнення суми 168 147,06 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.02.2024 р.) підлягають задоволенню повністю.

За доводами позивача за зустрічним позовом в результаті експлуатації (після проведеного монтажу металопрофілю на покрівлі даху) було виявлено недоліки товару, що включають: темні плями на металопрофілі приблизною площею 502,425 кв.м., які за його твердженням виникли не з вини підприємства та які спотворюють його естетичний вигляд та можуть знизити міцність і стійкість товару. З огляду на що, позивач за зустрічним позовом вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «ТПК-ЦЕНТР» вартості поставленого неякісного метало профілю в площі 502,425 кв.м. на суму 84 570,19 гривень, які необхідні для усунення недоліків товару за рахунок іншого Постачальника.

Статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості, зокрема, передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 було затверджено Інструкцію П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація).

За змістом пункту 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості продукції, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору тощо, отримувач складає акт, у якому зазначається кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання недоліків.

Разом із тим відповідно до абзацу 6 пункту 9 Інструкції П-7 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором. Абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 визначено п`ятиденний строк для складання акта про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення (втім, у межах встановленого гарантійного строку).

Одним із обов`язків, які покладаються на одержувача товару під час складання акта, є обов`язок повідомити іногороднього постачальника для участі у прийманні продукції і складанні акта, якщо це передбачено, зокрема, договором (абзац 2 пункту 16 Інструкції П-7).

За змістом пункту 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором. При цьому у виклику згідно з пунктом 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).

Запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів - пункт 19 Інструкції П-7).

У разі неотримання від іногороднього одержувача упродовж наступного дня від виклику інформації щодо того, чи буде направлений його представник для участі у прийманні продукції в одержувача товару виникає право здійснити приймання продукції до завершення встановленого строку явки представника відправника (пункт 19 Інструкції П-7).

У разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При цьому якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості (пункт 20 Інструкції П-7).

З аналізу наведених норм, вбачається, що виклик постачальника для участі у перевірці якості продукції є обов`язковим, а також визначено, ким встановлюється та складається акт про виявлені недоліки.

В матеріалах справи наявні копії повідомлень про виклик представника постачальника №115 від 31.08.2022 р. та №119 від 14.09.2022 р. проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відправлення вказаних повідомлень постачальнику, як і не містять будь яких інших доказів на підтвердження повідомлення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Центр", про виявлення при прийманні товару дефектів й необхідності прибуття уповноваженого представника Відповідача з метою складання відповідного акту.

Крім того, відповідно до вимог Інструкції П-7 при нез`явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця), перевірка якості товарів робиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю, за відсутності відповідної бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез`явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться: за участю компетентного представника іншого підприємства (організації) або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виконавець (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

Суд, дослідивши складений 28.09.2022 р. Позивачем за зустрічним позовом Рекламаційний акт, який відображає відомості щодо приблизної площі можливої дефектної продукції, приходить до висновку, що він був складений без виклику та повідомлення Постачальника, без участі компетентного представника іншого підприємства (організації) або компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на отримання погодження від Відповідача на одностороннє приймання продукції.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, щодо стягнення з відповідача суми вартості неякісного товару, оскільки належними та допустимими доказами позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність факту поставки неякісного товару та його кількості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРИДІЯ».

Витрати на оплату судового збору за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРИДІЯ».

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРИДІЯ» (89622, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, село Старе Давидково, вул.Зелена, будинок 129Б, код ЄДРПОУ 40693699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК-ЦЕНТР» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, корпус 16-а, поверх 5, код ЄДРПОУ 24731636) суму 168 147,06 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто сорок сім гривень 06 коп.) в т. ч. 109 350,36 грн. основного боргу за поставлений товар, 48 561,26 грн. інфляційних втрат та 10 235, 44 грн. трьох відсотків річних, а також суму 2 522,20 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 20 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 22.03.2024

Суддя О. Ф. Ремецькі