Рішення

від 15.03.2024 по справі 908/3867/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2024 Справа № 908/3867/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3867/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ", 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8

представник: Лісовський В.Г., 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Степана Тільги, буд. 4

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРБУД", 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а,офіс 5

про стягнення 346 113,89 грн

СУТЬ СПОРУ:

28.12.23 до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява за вих. від 28.12.23 № 28/12/2023-01 товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" (далі ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ") з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРБУД" (надалі ТОВ "ФАВОРБУД") про стягнення заборгованості згідно договору поставки від 26.10.20 № П-1337877/10/20 у розмірі 346 113,89 грн, а саме: 124 836,84 грн основного боргу, 148 032,15 пені, 15 606,61 грн 3 % річних та 57 658,29 грн інфляційних втрат.

29.10.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3867/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 02.01.24 судом позовну заяву за вих. від 28.12.23 № 28/12/2023-01 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої (в якій):

- докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім`я та повну юридичну (в разі наявності і на фактичну, електронну) адресу відповідача;

- докази сплати судового збору у розмірі 5 191,71 грн. за звернення до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).

08.01.24 до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява за вих. від 08.01.24 про усунення недоліків, в якій усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 02.01.24.

Ухвалою від 15.01.24 судом позовну заяву ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" за вих. від 28.12.23 № 28/12/2023-01 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3867/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 15.03.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа підтверджується те, що копію ухвали про відкриття провадження у даній справі від 15.01.24 доставлено до електронного кабінету позивача 16.01.24.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 28.12.23 № 28/12/2023-01 зазначає, що 26.10.23 між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (Постачальник) та ТОВ «ФАВОРБУД» Покупець) укладено договір поставки № П-1337877/10/20, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у встановлений у даному Договорі термін у власність Покупця металопродукцію, надалі - Товар, а Покупець зобов`язався оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору. Пунктом 1.2. Договору визначено, що ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у рахунках Постачальника або в інших додатках до цього Договору та/або у видаткових/залізничних накладних Постачальника. Відповідно до п. 1.3. Договору Факт поставки Товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках та/або видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка означає взаємну згоду Постачальника і Покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в рахунку Постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою Товару, які зазначені у рахунках Постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання Покупцем від Постачальника рахунку для оплати Товару, який Постачальник поставляє/поставив. Згідно з п. 2.1. Договору, поставка Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року (далі - «Інкотермс») з врахуванням особливостей, встановлених Договором. Відповідно до п. 2.5. Договору датою поставки вважається: при поставці залізничним транспортом - дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній; при поставці автомобільним транспортом Постачальника - дата видаткової накладної Постачальника або товарно-транспортної накладної; при самовивозі Товару Покупцем зі складу Постачальника - дата видаткової накладної Постачальника. Згідно з п. 2.7. Договору право власності на Товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від Постачальника Покупцю з моменту передачі його Постачальником першому перевізнику, а у випадку самовивозу Покупцем, з моменту передачі Товару Покупцю. Загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх рахунках, які були виставлені Постачальником для оплати Покупцю по Договору та інших додатках до Договору та/або у видаткових/залізничних накладних Постачальника (пункт. 3.1. Договору). Відповідно до п. 3.4. Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди № 1 від 26.10.20 до Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом передплати 100% вартості Товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах Постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100% оплати за поставлений Товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні. Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100% від вартості поставленого Товару протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки. Ціна на Товар, поставлений без попередньої оплати, не підлягає зміні. Пунктом 4.1. Договору визначено, що Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки Товару залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній або в інший момент відповідно до умов поставки згідно правилами «Інкотермс», по яких поставляється конкретна партія Товару, з врахуванням особливостей, встановлених у Договорі. Відповідно до п. 4.3. Договору приймання Товару за кількістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р. № П-6 зі змінами та доповненнями, та застосовується Сторонами з врахуванням особливостей, встановлених в цьому Договорі… Згідно з п. 4.4. Договору в разі незгоди Покупця з фактично відвантаженою кількістю Товару проти кількості Товару, вказаної у видатковій накладній чи акті прийомки-передачі, виклик представника Постачальника для складання акту прийомки є обов`язковим. Акт повинен бути складений у відповідності з вимогами Інструкції П-6. Пунктом 4.7. Договору визначено, що приймання Покупцем Товару за якістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання Товару виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.96 № П-7 зі змінами та доповненнями, та застосовується Сторонами з врахуванням особливостей, встановлених в Договорі. Відповідно до п. 4.8. Договору в разі незгоди Покупця з якістю відвантаженого Товару проти якості Товару, вказаної у товаросупровідних документах, виклик представника Постачальника для складання акту є обов`язковим. Акт повинен бути складений у відповідності з вимогами Інструкції П-7. Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за прострочення строків оплати Товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення. Крім сплати пені за той самий період Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару в зазначені в Договорі та додатках до нього строку. Відповідно до п. 9.1. Договору цей Договір набуває чинності з дати його укладання, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки Договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. 15.07.21 Постачальник поставив Покупцю, а Покупець без зауважень прийняв Товар на загальну суму 619 836,84 грн., що підтверджується наступними документами: товарно-транспортна накладна № 20595749 від 15.07.21; податкова накладна від 15.07.21 № 1500212; видаткова накладна № 94041644 від 15.07.21. Відповідно до п. 3.4. Договору (з урахуванням умов Додаткової угоди № 1 від 26.10.20 до Договору) Покупець зобов`язався оплатити Товар в строк до 25.07.21. Однак, всупереч договірних умов (п. 3.4. Договору з урахуванням додаткової угоди № 1), Покупець порушив зобов`язання з оплати 100 % вартості поставленого Постачальником Товару протягом 10 днів з дати поставки та розрахувався частково. На виконання умов Договору Покупець здійснив наступні платежі: 1. Платіж на суму 200 000,00 грн від 01.12.21, призначення платежу «Оплата за арматуру зг. вид. накладної 94041644 від 15.07.21 по дог. П-1337877/10/20 в т.ч. ПДВ 20% 33 333,33 грн»; 2. Платіж на суму 200 000,00 грн від 13.01.22 призначення платежу «Оплата за арматуру зг. вид. накладної 94041644 від 15.07.21 по дог. П-1337877/10/20 в т.ч. ПДВ 20% 33 333,33 грн»; 3. Платіж на суму 95 000,00 грн. від 16.02.22 призначення платежу «Оплата за арматуру зг. вид. накладної 94041644 від 15.07.21 по дог. П-1337877/10/20 в т.ч. ПДВ 20% 15 833,33 грн». Докази здійснення Покупець вищезазначених розрахунків зазначені у Додатку № 1 до Довідки № КНО-52.5.2.1./433 від 05.12.23. При цьому, Покупець направляв Постачальнику гарантійні листи - вих. № 2/2910 від 29.10.21 та вих. № 3/2810 від 28.10.21, якими гарантував сплату заборгованості за поставлений Товар. Отже Покупцем було оплачено 495 000,00 грн із загальної вартості Товару в сумі 619 836,84 грн. У зв`язку із вищезазначеним, Покупець має заборгованість перед Постачальником за договором № П-1337877/10/20 від 26.10.20, що складає 124 836,84 грн. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача 346 113,89 грн заборгованості згідно договору поставки від 26.10.20 № П-1337877/10/20, а саме: 124 836,84 грн основного боргу, 148 032,15 пені, 15 606,61 грн 3 % річних та 57 658,29 грн інфляційних втрат.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням ТОВ "ФАВОРБУД" є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а,офіс 5.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3867/23 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 6, 12, 120, 121, 174, 176, 234, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.03.24 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача, від 15.01.24 про відкриття провадження у справі повернулась 19.02.24 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, згідно довідки про доставку електронного листа підтверджується те, що копію ухвали про відкриття провадження у даній справі від 15.01.24 доставлено до електронної скриньки відповідача на його електронну адресу bkzapbud_2017@ukr.net - 16.01.24.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …".

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи (відповідно до ч. 6 статті 6 цього Кодексу) зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …".

Частиною 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов`язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Судом враховано, що позивачем надано докази того, що відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України (відповідь № 383526 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС).

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3867/23.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/3867/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 15.03.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.20 між товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФАВОРБУД" (Покупець) укладено договір поставки № П-1337877/10/20 (далі Договір) в порядку та на умовах визначених даним Договором (п. 1.1. Договору), Постачальник зобов`язався передати у встановлений у даному Договорі термін у власність Покупця металопродукцію (Товар), а Покупець зобов`язався оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору.

Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у Рахунках Постачальника або в інших додатках до цього Договору та/або у видаткових/залізничних накладних Постачальника (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, факт поставки Товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках та/або видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка означає взаємну згоду Постачальника і Покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в рахунку Постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою Товару, які зазначені у рахунках Постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання Покупцем від Постачальника рахунку для оплати Товару, який Постачальник поставляє/поставив.

Згідно з п. 2.5. Договору датою поставки вважається:

- при поставці залізничним транспортом - дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній;

- при поставці автомобільним транспортом Постачальника - дата видаткової накладної Постачальника або товарно-транспортної накладної;

- при самовивозі Товару Покупцем зі складу Постачальника - дата видаткової накладної Постачальника.

Пунктом 2.7. Договору визначено, що право власності на Товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від Постачальника Покупцю з моменту передачі його Постачальником першому перевізнику, а у випадку самовивозу Покупцем, з моменту передачі Товару Покупцю.

У відповідності до п. 3.1. Договору, загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх рахунках, які були виставлені Постачальником для оплати Покупцю по Договору та інших додатках до Договору та/або у видаткових/залізничних накладних Постачальника.

Згідно із п. 3.4. Договору (з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 26.10.20), оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом передплати 100 % вартості Товару в терміни, які вказані у Рахунках Постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений Товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні. Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100 % від вартості поставленого Товару протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки. Ціна на Товар, поставлений без попередньої оплати, не підлягає зміні.

Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки Товару залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами «Інкотермс», по яких поставляється конкретна партія Товару, з врахуванням особливостей, встановлених у Договорі (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, приймання Товару за кількістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965р. № П-6 зі змінами та доповненнями, та застосовується Сторонами з врахуванням особливостей, встановлених в цьому Договорі. У разі виникнення розбіжностей між Сторонами щодо кількості Товару, перевага ввіддається результатам вимірювань, отриманим на однотипних засобах вимірювань Постачальника з урахуванням природної втрати та граничної розбіжності у визначені маси.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що в разі незгоди Покупця з фактично відвантаженою кількістю Товару проти кількості Товару, вказаної у видатковій накладній чи акті прийомки-передачі, виклик представника Постачальника для складання акту прийомки є обов`язковим. Акт повинен бути складений у відповідності з вимогами Інструкції П-6.

Згідно із п. 4.7. Договору, приймання Покупцем Товару за якістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання Товару виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.96 № П-7 зі змінами та доповненнями, та застосовується Сторонами з врахуванням особливостей, встановлених в Договорі.

У відповідності до п. 4.8. Договору в разі незгоди Покупця з якістю відвантаженого Товару проти якості Товару, вказаної у товаросупровідних документах, виклик представника Постачальника для складання акту є обов`язковим. Акт повинен бути складений у відповідності з вимогами Інструкції П-7.

Договір набуває чинності з дати його укладання, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки Договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.21, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами (п. 9.1. Договору).

Згідно товарно-транспортній накладній від 15.07.21 № 20595749 та видатковій накладній від 15.07.21 № 94041644 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" поставило ТОВ "ФАВОРБУД" товар, а саме арматуру на загальну суму 619 836,84 грн.

Листом за вих. від 28.10.21 № 3/2810 ТОВ "ФАВОРБУД" повідомляє ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ", що (дослівно):

«Зазначена заборгованість ТОВ "Фаворбуд" перед ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" дійсно складає 619 810,59 грн. Розглянувши Ваш лист, просимо не звертатися до суду, щодо стягнення з ТОВ "Фаворбуд" зазначеної суми заборгованості та штрафних санкцій. Просимо узгодити графік оплати зазначеного боргу. ТОВ "Фаворбуд" готова додатково розглянути можливість сплатити пені у розмірі подвійної ставки НБУ за період прострочення оплати. Графік оплати: 309 905,30 грн - 25.11.2021р.; 309 905,30 грн - 25.12.2021р.».

Листом за вих. від 29.10.21 № 2/2910 ТОВ "ФАВОРБУД" гарантує ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ", що (дослівно):

«Цим листом гарантуємо сплату заборгованості перед ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ", в сумі 619 810,59 грн., в т.ч. ПДВ, згідно визначеного у цьому листі графіку. Також ТОВ "Фаворбуд" цим листом гарантує оплату до 05.11.2021 року пені, у розмірі 35 509,00 грн. ТОВ "Фаворбуд" буде залучати максимум зусиль для сплати суми заборгованості швидше визначеного графіку.».

06.11.23 ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" направило на адресу ТОВ "ФАВОРБУД":

- лист вимогу за вих. від 02.11.23 про підписання та повернення видаткової накладної № 94041644 від 15.07.21 за договором поставки № П-1337877/10/20 від 26.10.20, в якому вимагає у останнього підписати та повернути примірник видаткової накладної № 94041644 від 15.07.21 в строк до 15.11.23;

- лист вимогу за вих. від 02.11.23 про сплату заборгованості за договором поставки № П-1337877/10/20 від 26.10.20, в якому вимагає у останнього оплатити заборгованість за договором поставки № П-1337877/10/20 від 26.10.20 у розмірі 124 810,59 грн.

Згідно довідки АТ «ПУМБ» за вих. від 05.12.23 № КНО-52.5.2.1/443, ТОВ "ФАВОРБУД" здійснило оплату ТОВ "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" за арматуру згідно видаткової накладної № 94041644 від 15.07.21 за договором поставки № П-1337877/10/20 від 26.10.20 в період з 01.12.21 по 16.02.22 у розмірі 495 000,00 грн, а саме: 01.12.21 у розмірі 200 000,00 грн, 13.01.22 у розмірі 200 000,00 грн та 16.02.22 у розмірі 95 000,00 грн.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченою товарно-транспортною накладною від 15.07.21 № 20595749 та видатковою накладною від 15.07.21 № 94041644 на загальну суму 619 810,59 грн, які додані до матеріалів справи.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 3.4. Договору (з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 26.10.20), оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом передплати 100 % вартості Товару в терміни, які вказані у Рахунках Постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений Товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні. Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100 % від вартості поставленого Товару протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки. Ціна на Товар, поставлений без попередньої оплати, не підлягає зміні.

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачу Товар в загальній сумі 619 810,59 грн (з урахуванням суми ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем (лист за вих. від 28.10.21 № 3/2810 та від 29.10.21 № 2/2910).

Разом з тим, відповідач (у строк визначений п. 3.4. Договору) свого обов`язку щодо повної сплати позивачу за поставлену продукцію обумовленого у договорі не виконав, сплативши за поставлений Товар лише 495 000,00 грн.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні та суду не надано.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 124 836,84 грн. підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на своєчасне отримання плати за товар у сумі 124 836,84 грн.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача 124 836,84 грн основного боргу за договором поставки № П-1337877/10/20 від 26.10.20 судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, у зв`язку із чим задовольняється.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 148 032,15 грн пені, 15 606,61 грн 3 % річних та 57 658,29 грн інфляційних втрат.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за прострочення строків оплати Товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення. Крім сплати пені за той самий період Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 10 % від суми неоплаченого Товару в зазначені в Договорі та додатках до нього строку.

Позивачем розрахунок пені здійснено за період з 26.07.21 по 28.12.23. При цьому, в обґрунтування періодів нарахування позивач посилається на наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.20 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.20.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID -19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.20, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.20 №239, від 20.05.20 №392, від 22.07.20 №641, від 26.08.20 №760, від 13.10.20 №956, від 09.12.20 №1236, від 17.02.21 №104, від 21.04.21 №405, від 23.02.22 №229, №630 від 27.05.22, №928 від 19.08.22, №383 від 25.04.23 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою №1423 від 23.12.22 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.20 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2". Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID -19 до 30.06.23.

02.04.20 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 7. Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З викладеного вбачається, що законодавець у наведеній нормі присічний строк визнав продовжуваним, а тому позивач на період дії карантину не обмежений шестимісячним строком нарахування пені.

В той же час, постановою КМУ № 651 від 27.06.23 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО" розрахунки пені, виконані позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що позивачем при визначенні періоду нарахування пені з 26.07.21 по 28.12.23 помилково не враховано, що:

- відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

- дію карантину припинено 30.06.23;

- а відповідно до п. 7. Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, нарахування пені:

- з 26.07.21 року є безпідставним, оскільки останній день сплати за поставлений товар припадає на 25.07.21, який є вихідним днем, а тому останній день розрахунку за поставлений товар переноситься на перший робочий день - 26.07.21. Таким чином прострочка щодо оплати за поставлений товар розпочинається з 27.07.21;

- за період з 01.07.23 по 28.12.23 є безпідставним, оскільки постановою КМУ № 651 від 27.06.23 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а відповідно до п. 7. Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином пеня:

- за період з 27.07.21 по 30.11.21 (01.12.21 відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 200 000,00 грн) нараховується на суму боргу 619 836,84 грн та становить 35 899,59 грн;

- за період з 01.12.21 по 12.01.22 (13.01.22 відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 200 000,00 грн) нараховується на суму боргу 419 836,84 грн та становить 8 799,32 грн;

- за період з 13.01.22 по 15.02.22 (16.02.22 відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 95 000,00 грн) нараховується на суму боргу 419 836,84 грн та становить 3 999,22 грн;

- за період з 16.02.22 по 30.06.23 включно (останній день карантину) нараховується на суму боргу 124 836,84 грн та становить 74 525,88 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково у сумі 123 224,01 грн. В іншій частині судом відмовляється через не обґрунтованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО" розрахунки 3 % річних, а також періоди їх нарахування, судом встановлено, що при визначенні періоду нарахування 3 % з 26.07.21 по 28.12.23 позивачем помилково не враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки останній день сплати за поставлений товар припадає на 25.07.21, який є вихідним днем, а тому останній день розрахунку за поставлений товар переноситься на перший робочий день - 26.07.21.

Таким чином прострочка щодо оплати за поставлений товар розпочинається з 27.07.21.

Отже 3 % річних становить:

- за період з 27.07.21 по 30.11.21 (01.12.21 відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 200 000,00 грн) нараховується на суму боргу 619 836,84 грн та становить 6 470,08 грн;

- за період з 01.12.21 по 12.01.22 (13.01.22 відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 200 000,00 грн) нараховується на суму боргу 419 836,84 грн та становить 1 483,81 грн;

- за період з 13.01.22 по 15.02.22 (16.02.22 відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 95 000,00 грн) нараховується на суму боргу 419 836,84 грн та становить 614,34 грн;

- за період з 16.02.22 по 30.06.23 включно (останній день карантину) нараховується на суму боргу 124 836,84 грн та становить 6 987,44 грн.

За викладених обставин, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково у сумі 15 555,67 грн. В іншій частині судом відмовляється через не обґрунтованість.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи "ЗАКОНОДАВСТВО" розрахунки інфляційних втрат, а також період їх нарахування, судом визнано розрахунок позивача виконано вірно, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 57 658,29 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, ст. ст. 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРБУД" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26а,офіс 5, код ЄДРПОУ 42449632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ-СМЦ" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 8, код ЄДРПОУ 32036829) - 124 836 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн 84 коп. основного боргу, 123 224 (сто двадцять три тисячі двісті двадцять чотири) грн 01 коп. пені, 15 555 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 67 коп. 3 % річних, 57 658 (п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн 29 коп. інфляційного збільшення та 3 854 (три тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн 97 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 21.03.2024.

Суддя В.Л. Корсун