Постанова

від 22.03.2024 по справі 601/1876/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1876/23Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/817/295/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірський Б.О.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Іванюта О.М.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №601/1876/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Кіцану Андрій Лазаревич на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року (ухвалене суддею Білосевич Г.С., повний текст рішення складено 22 грудня 2023 рок) в справі за позовом Комунального підприємства Міськводгосп до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року Комунальне підприємство Міськводгосп (далі КП Міськводгосп) звернулось до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 11 травня 2023 року представниками підприємства при проведенні обстеження системи централізованого питного водопостачання було виявлене самовільне приєднання до системи централізованого питного водопостачання та самовільне використання питної води ОСОБА_1 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Відповідно до виявленого порушення та з урахуванням того, що дату початку самовільного приєднання виявити було неможливо, підприємством здійснено розрахунок витрат води за адресою АДРЕСА_1 виходячи з періоду 30 діб, відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а саме з 11.04.2023 по 10.05.2023 року на суму 15 664,75 грн.

В добровільному порядку сплатити заборгованість ОСОБА_1 відмовився.

Відтак просили стягнути з відповідача 15 664,75 грн. завданої шкоди та сплачений судовий збір.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП Міськводгосп 15 664,75 грн. завданої шкоди та 2684 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кіцану А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим.

Вказує на те, що обстеження території його приватної присадибної ділянки працівниками КП Міськводгосп було здійснено без його відома та участі.

Зазначає, що згадане обстеження фактично було проведено 10.05.2023 року, проте акт був оформлений 11.05.2023 року, в якому зазначено неправдиві відомості, що акт складався у його присутності.

Звертає увагу, що даний акт було складено лише за участю працівників комунального підприємства без залучення не зацікавлених осіб, хоча на його прибудинковій території знаходились будівельники.

Вважає, що зазначений акт не доводить те, що здійснення підключення до централізованого водопостачання було здійснено саме ним.

Вказує на те, що перед опломбуванням колонки працівники позивача не проводили жодного дослідження не перевіряли ким проводилось підключення і коли саме, не брали аналізів води на підтвердження того, чи вода з їхнього водогону чи з колодязя на присадибній ділянці.

Зазначає, що при здійсненні будівельних робіт використовувалась вода з криниці.

Стверджує, що підключення водопостачання було здійснено не ним, а попереднім власником.

Звертає увагу на те, що він перебуває на консульському обліку в Польщі, де також проживає його сім`я, і приїхав із-за кордону лише 06.05.2023 року, а будівельні роботи були розпочаті 09.05.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру будівельної діяльності від 08.05.2023 року.

Відповідно вважає, що при проведенні розрахунків за використану без обліку воду, комісія безпідставно взяла за основу 30 днів, а не один день 9.05.2023 року.

Звертає увагу на те, що за вказаною адресою ніхто не прописаний та не проживає, а в судовому засіданні представник позивача зазначила про те, що у березні проводилось обстеження та жодних порушень на земельній ділянці відповідача не було виявлено.

Вважає, що зазначене підтверджує те, що відповідач міг почати користуватись водою лише один день після приїзду із-за кордону 09.05.2023 року.

Від КП Міськводгосп надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначають, що акт технічного обстеження водопровідних мереж є документом, що фіксує виявлене порушення та який було складено представниками підприємства 11.05.2023 року в присутності відповідача, однак він відмовився від підпису даного документу, що було зафіксовано підписами двох свідків.

Про дату складання акту саме 11.05.2023 року, а також присутність при його складанні відповідача, було підтверджено показами свідків при розгляді справи в суді першої інстанції.

Вказують на те, що договір купівлі-продажу житлового будинку укладений ОСОБА_1 27.09.2021 року і з даної дати жодного договору про водопостачання та водовідведення з ним як власником житлового будинку не було укладено.

Звертають увагу, що розрахунок проведений у відповідності до п.6 ч. IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунальних господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі Правила).

Зазначають, що жодних заяв від відповідача на виготовлення технічних умов або укладення договору не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно із ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, відзивом, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 11 травня 2023 року слідує, що представниками виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення КП Міськводгосп: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в присутності споживача ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , виявлено факт самовільного підключення до центральної водопровідної мережі трубою діаметром 20 мм в розподільчому колодязі.

Згідно листа КП Міськводгосп № 520 від 16.05.2023 року та фіскального чеку від 16.05.2023 року, підприємством направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про явку на засідання комісії щодо розгляду акту про виявлення самовільного приєднання від 11.05.2023 року, яке відбудеться 29.05.2023 року о 15:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 .

29 травня 2023 року комісією КП Міськводгосп розглянуто акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 11 травня 2023 року по АДРЕСА_1 та вирішено провести за час безоблікового водокористування розрахунок згідно п. 6 ч. IV Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунальних господарства України від 27.06.2008 року № 190, тривалістю 30 діб, що доводиться протоколом засідання постійно діючої комісії з розгляду встановлених фактів безоблікового водокористування, інших порушень у сфері водопостачання та водовідведення КП «Міськводгосп» від 29.05.2023 року.

Згідно розрахунку наданого КП Міськводгосп, станом на 10.09.2021 року за споживачем ОСОБА_6 наявна заборгованість за надані послуги (вода, стоки) за період з 01.10.2019 року по 31.08.2021 в розмірі 3 689,44 грн.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 (складова частина якого є колодязь № НОМЕР_1 ), що стверджується договором купівлі-продажу від 27 вересня 2021 року, який укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та витягом з Державного реєстру речових прав № 346126305 від 12.09.2023 року.

Із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва слідує, що 08.05.2023 ОСОБА_1 здійснено коригування проектної документації на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Згідно копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон України.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює головним інженером КП Міськводгосп. До нього зателефонували контролери, які ходять по вулицях і здійснюють перевірку, та повідомили, що виявили несанкціоноване підключення до системи водопостачання. Він під`їхав та дійсно побачив таке несанкціоноване підключення. Попередній власник будинку більше 10 років був відключений від водопостачання. Через земельну ділянку відповідача проходить труба на водопостачання, яка належить позивачу, до якої він і здійснив підключення після набуття права власності на будинок. Майстри, які працювали та знаходились та території земельної ділянки, що за адресою АДРЕСА_1 , зателефонували ОСОБА_1 . Кран був опломбований працівниками комунального підприємства. ОСОБА_1 приїхав і кинув насос в колодязь, який знаходився в нього у дворі. Відповідача бачив лише один раз. Жодних документів відповідачем до КП Місьководгосп щодо законного підключення до водопостачання не подано.

Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що вони працюють контролерами КП Міськводгосп. 11.05.2023 року при проведенні обстеження по АДРЕСА_1 ними виявлено порушення, а саме самовільно здійснене приєднання до системи централізованого питного водопостачання ОСОБА_1 .. На території даної земельної ділянки знаходились працівники, які робили ремонт будинку, та не чинили їм жодних перешкод. ОСОБА_2 одразу зателефонувала головному інженеру ОСОБА_5 та повідомила про виявлене порушення, а працівники повідомили ОСОБА_1 , який одразу приїхав. У присутності відповідача 11.05.2023 року було складено акт про виявлення самовільного приєднання. Після чого колонка була опломбована працівниками позивача. Того ж дня Карташов їм пояснив, що не знає як таке сталось, оскільки його працівники повинні були користувалися водою із колодязя. Дослідження води вони не проводять. В березні 2023 року ОСОБА_2 проводила обстеження та жодних порушень вона не бачила. На території даної земельної ділянки камер відеоспостереження немає, тому вона здійснювала фотографування на телефон, а фото долучені до матеріалів справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності того, що відповідач допустив самовільне приєднання до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення, внаслідок чого завдав позивачу збитків, тому, з врахуванням проведеного позивачем розрахунку суми нарахування за безоблікове споживання води, який здійснений згідно з приписами п. 6.4 Правил, вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь КП Міськводгосп 15 664,75 грн. завданої шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Відповідно до положень ст. 47 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", підприємствам питного водопостачання та централізованого водовідведення, яким заподіяно шкоду юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання та централізованого водовідведення, пошкодження цих систем, а також внаслідок створення перешкод у проведенні аварійно-відновлювальних робіт, у забезпеченні нормальної експлуатації систем питного водопостачання та централізованого водовідведення або шляхом забруднення, засмічення чи виснаження джерел питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до закону.

Порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Відповідно до п. 3.1 Правил, договірні відносини між виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та споживачем здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до п. 1.3 Правил, приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до технічних умов, виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення, та розробленого і затвердженого в установленому порядку проекту на приєднання.

Згідно з п. 1.4 Правил, не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Відповідно до п. 2.4 Правил, самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається: приєднання до водорозбірної колонки за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене із порушенням наданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води; використання води для господарських потреб з самостійних протипожежних систем, що живляться від спільних мереж; недопущення чи перешкоджання виконавцю послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення у встановленні чи опломбуванні вузла комерційного обліку чи його елементів, проведенні обстеження мереж водопостачання та водовідведення споживача та їх обладнання, знятті показників засобу обліку.

Згідно з п. 6.4 Правил, у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.

Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Так, матеріалами справи підтверджується факт самовільного приєднання ОСОБА_1 до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення, який мав місце 11.05.2023 року на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 ., якою він користується з вересня 2021 року, як власник житлового будинку.

Дана обставина підтверджується матеріалами справи, показами свідків, які були допитані в суді першої інстанції з дотриманням вимог ст. 230ЦПК України, в тому числі були попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань.

Самовільне приєднання до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення призвело до безоблікового водокористування, яке здійснювалось ОСОБА_1 , як власником житлового будинку і є порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

В силу ст. 12 ЗУ Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги надаються виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та длярізних категорійспоживачів (індивідуальнийспоживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що з 2021 року ним вживались заходи на виготовлення технічних умови для розроблення проектно-технічної документації на приєднання до систем чи укладення із позивачем договору на отримання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що придбання відповідачем будинковолодіння із зазначенням в технічній документації комунікацій води, газу, світла, не звільняють його від обов`язку виготовити технічні умови та укласти договір про надання комунальних послуг, перед їх використанням, оскільки власність також і зобов`язує власника до вчинення дій, відповідно до вимог ст. 349 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про перебування у власності відповідача колодязя з питною водою, що свідчить на його думку про відсутність необхідності в послугах централізованого водопостачання, а також доводи про те, що будівельні роботи він розпочав лише 09.05.2023 року, колегія суддів відхиляє, оскільки самовільне приєднання до системи централізованого комунального водопостачання виявлено працівниками КП «Міськводгосп» 11.05.2023 року, а сам факт перебування у власності відповідача колодязя та початок будівельних робіт не спростовує факту самовільного приєднання до системи централізованого комунального водопостачання.

Також колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, в яких відповідач посилається на те, що при проведенні розрахунків за використану без обліку воду, комісія безпідставно взяла за основу 30 днів, а не один день 9.05.2023 року, оскільки з матеріалів справи не можливо встановити точну дату початку самовільного приєднання, а тому в силу п.6.4 Правил, період самовільного користування становить тридцять діб, відтак колегія суддів погоджується із розрахунком позивача.

Твердження апелянта про те, що він перебуває на консульському обліку в Польщі та повернувся лише 06.05.2023 року, апеляційний суд відхиляє, оскільки воно не має правового значення для вирішення даної справи.

Доводи апелянта про те, що він не був присутнім при складанні акту від 11.05.2023 року спростовуються доказами у справі, зокрема самим актом, в якому зазначено, що відповідач відмовився від підпису та даний акт підписаний представниками виконавця послуг та двома свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у відповідності до вимог п.4 Розділу IV Правил.

Посилання апелянта на те, що самовільне приєднання до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення було здійснене попереднім власником, колегія суддів вважає неспроможним, оскільки ОСОБА_1 став власником житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями 27 вересня 2021 року, що підтверджується договором купівлі-продажу та реєстром з Державного реєстру речових прав №346126305 від 12.09.2023 року і будь-яких заяв з приводу виявлених ним, як власником, на території свого домоволодіння несанкціонованих підключень до центрального водопостачання (при відсутності укладених договорів) до комунального підприємства не подавав.

При цьому, як зазначали допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в березні 2023 року ними проводилось обстеження даного будинковолодіння та жодних порушень виявлено не було.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 22 березня 2024 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Храпак Н.М.

Хома М.В.