Рішення

від 07.03.2024 по справі 910/17650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2024Справа № 910/17650/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12"

про визнання недійсним договору в частині

за участі представників:

від позивача: Карпічев В.Ю.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії споживачу від 08.12.2020 № 211 у частині внесених до нього змін істотних умов за укладеними додатковими угодами від 27.01.2021 № 3, від 10.03.2021 № 4, від 10.03.2021 № 5, від 05.10.2021 № 6.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із питань дотримання позивачем законодавства при проведенні процедур закупівель, укладанні та виконанні договорів установлено неналежне виконання умов договору та безпідставне збільшення цін за одиницю товару в договорі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

30.11.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Вказана ухвала суду та подальші ухвали у справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49031, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 59.

Проте конверти із копіями ухвал повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження та подальші ухвали у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 позивачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій визначено наступні адреси об`єкта замовника: м. Київ, пр-т Голосіївський, 87Г; м. Київ, пр-т Голосіївський, 88; м. Київ, пр-т Голосіївський, 48; м. Київ, вул. В. Касіяна, 6.

Також, 08.12.2020 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено договір № 211 про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 1.1 договору цей договір про закупівлю електричної енергії (далі - Договір) є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами за взаємною згодою Сторін, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та абз.3,4 п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.

Пунктом 2.3. договору постачання електроенергії починається з 01.01.2021 з 31.12.2021 року.

У пункті 5.2. договору встановлено, що в разі коливання ціни за одиницю Товару на ринку в сторону збільшення, Постачальник письмово звертається до Споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю Товару з урахуванням коливання ціни такого Товару на ринку, але не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, визначеною в Договорі. Разом із листом Постачальник повинен надати оригінал довідки з НКРЕКП / Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення / ДП «Держзовнішінформ» / ДП « Укрпромзовнішекспертиза» // органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю Товару на ринку України (далі - Довідка), яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю Товару, встановленою у Додатку 2 до цього Договору. Довідка повинна бути надана Постачальником Споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну. Довідка, надана Постачальником пізніше вказаного терміну, Споживачем не розглядається та внесення змін до ціни за одиницю Товару не здійснюється. Зміна ціни за одиницю Товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.5 Договору, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення цього Договору.

Пунктом 5.5. договору визначено, що розрахунковий періодом є календарний місяць.

Умовами пункту 13.2.2 договору передбачено, що згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі», умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

27.01.2021 сторонами укладена додаткова угода № 3 до договору, в якій збільшено ціну (тариф) за електроенергію за 1 кВт*год. на 0,20 грн. із ПДВ до 2,18 грн./кВт*год. з ПДВ.

Додатковою угодою від 10.03.2021 № 4 до договору збільшено ціну електроенергії на 0,02 грн. з ПДВ у зв`язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін відповідно до повідомлення Державної служби статистики від 11.02.2021. Так, ціна (тариф) за електроенергію за 1 кВт*год. складає 2,20 грн.

10.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору, відповідно до якої збільшено ціну (тариф) за електроенергію за 1 кВт*год. на 0,22 грн. із ПДВ, ціна (тариф) за електроенергію за 1 кВт*год. складає 2,42 грн. із ПДВ.

Надалі, додатковою угодою від 05.10.2021 № 6 до договору збільшено ціну електроенергії на 0,24 грн. із ПДВ, ціна (тариф) за електроенергію за 1 кВт*год. складає 2,66 грн. із ПДВ.

Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із абзацом 1 частини першої статті 216 цього ж Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто для того, щоби визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме у момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції від 03.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

У постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 Верховний Суд наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Отже, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Як установлено судом, додатковою угодою від 27.01.2021 № 3 до договору збільшено ціну (тариф) за електроенергію за 1 кВт*год. на 0,20 грн. із ПДВ до 2,18 грн./кВт*год. з ПДВ, тобто на 10,10 %.

Надалі, сторонами 10.03.2021 укладені додаткові угоди № 4 та № 5, в яких збільшено ціну (тариф) за електроенергію на 0,02 грн. з ПДВ, тобто до 2,20 грн. за 1 кВт*год., та на 0,22 грн. із ПДВ, що становить 2,42 грн. із ПДВ за 1 кВт*год.

Разом зі цим, у пункті 5.2 договору сторони погодили, що зміна ціни за одиницю Товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.5 Договору, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення цього Договору.

Приймаючи до уваги, що розрахунковим періодом за договором є місяць (пункт 5.5. договору), збільшення ціни (тариф) за електроенергію за додатковою угодою від 10.03.2021 № 5, тобто двічі за день, здійснено неправомірно.

Також судом прийнято до уваги, що підставою для збільшення ціни за електроенергію в додатковій угоді № 4 зазначено зміну встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін відповідно до повідомлення Державної служби статистики від 11.02.2021 року.

Водночас, згідно з пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Проте, сторонами в договорі не погоджено порядку зміни ціни в разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін.

У подальшому, додатковою угодою від 05.10.2021 № 6 до договору збільшено ціну (тариф) за електроенергію на 0,24 грн. із ПДВ до 2,66 грн. із ПДВ за 1 кВт*год із посиланням на експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 31.08.2021 № 073/21.

Разом із цим, матеріали справи не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом на момент підписання спірної додаткової угоди.

У постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22 викладений правовий висновок про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок зроблений).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними додаткові угоди від 27.01.2021 № 3, від 10.03.2021 № 4, від 10.03.2021 № 5, від 05.10.2021 № 6.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 903/742/22.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу від 08.12.2020 № 211 у частині внесених до нього змін істотних умов за укладеними додатковими угодами від 27.01.2021 № 3, від 10.03.2021 № 4, від 10.03.2021 № 5, від 05.10.2021 № 6.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (49031, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 59; ідентифікаційний код 34933742) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва (03041, м. Київ, пр-т Голосіївський, 87-Г; ідентифікаційний код 03359799) 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 21.03.2024 року.

Суддя К.В. Полякова