Рішення

від 12.03.2024 по справі 910/18889/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2024Справа № 910/18889/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Іноземного підприємства "СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА" (21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Героїв поліції, будинок 28) до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г) про визнання недійсним одностороннього правочинну,

Представники учасників справи:

від позивача - Дяченко В.С.;

від відповідача - Солдатенко А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.12.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Іноземного підприємства "СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА" (далі - Позивач) до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (далі - Відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочинну та була передана 12.12.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено: Договір банківського рахунку №1391054-170505-102202 від 05.05.2017 року; Договір №1029535 від 10.05.2017 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання корпоративної платіжної карти; Договір банківського рахунку №1391054-170612-144023 від 15.06.2017 року; Договір банківського обслуговування №1391054171129163332 від 30.11.2017 року.

Пунктом 1 Договору банківського обслуговування №1391054171129163332 від 30.11.2017 року визначено, що Договір банківського обслуговування є додатковим договором до наступних договорів банківського рахунку, які були укладені між Ш «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» та ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», а саме: Договір банківського рахунку № 1391054-170505-102202 від 05.05.2017 року; Договір банківського рахунку № 1391054-170612-144023 від 12.06.2017 року; Договір № 1029535 від 10.05.2017 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання корпоративної платіжної карти.

09.05.2023 року ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» отримало від AT «ОЩАДБАНК» (Філія - Вінницьке обласне управління) листа, у якому банк, керуючись нормами ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин з ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику ділових відносин.

Позивач вважає, що АТ «Ощадбанк», встановлюючи підприємству неприйнятно високий рівень ризику ділових відносин та приймаючи рішення про відмову від підтримання ділових відносин за Договором обслуговування банківського рахунку в односторонньому порядку, діяв усупереч вимогам Закону. Одностороння відмова банку від правочину, а саме від договорів банківського рахунку шляхом його розірвання, порушує права та інтереси позивача.

З огляду на вищевикладене позивач просить визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ: 00032129), щодо відмови від договорів, шляхом розірвання:

Договору банківського рахунку №1391054-170505-102202 від 05.05.2017 року;

Договору №1029535 від 10.05.2017 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання корпоративної платіжної карти;

Договору банківського рахунку №1391054-170612-144023 від 15.06.2017 року;

Договору банківського обслуговування №1391054171129163332 від 30.11.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.01.2024.

04.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 14.04.2023 клієнт звернувся до банку з метою здійснення оплати по інвойсу на суму 25 920,00 дол. США за зовнішньоекономічним контрактом №8 від 20.12.2022 на суму 400 000,00 доларів США, укладеним з нерезидентом Excelsior Kem Tek Fab (Швеція), на придбання антиперспіранту довготривалої дії з метою подальшої реалізації на території України. З метою перевірки та аналізу інформації банк направив на адресу позивача запит від 27.04.2023 №101.01984-50/87 щодо надання актуальної інформації відносно як самого клієнта, так і його контрагента за валютною операцією Excelsior Kem Tek Fab (Швеція), проте клієнтом надано не в повній мірі та сумнівну інформацію щодо нерезидента, яку важко перевірити. Крім того, підприємство, починаючи з 2022 року веде збиткову діяльність. Відсутній фінансовий результат для оподаткування, тобто не сплачуються податки до бюджету. Відповідно до звіту за І кв. 2023 року відсутні працівники. За результатами опрацювання документів, в тому числі враховуючи заснування підприємства та наявність історичного зв`язку з особами, які пов`язані з російською федерацією, тривалу співпрацю з дистрибюцію товару одноіменної російської компанії, наявність в мережі Інтернет інформації про імпорт товарів з росії, банк мав обґрунтовані підозри вважати, що зовнішньоекономічний контракт укладено з метою приховування виведення капіталу на користь резидентів рф. Крім того вказував, що листом № 663 від 13.11.2023 позивач звернувся до банку відносно переведення коштів на поточний рахунок в іншому банку, а 04.12.2023 із заявами про закриття рахунків.

11.01.2024 судове засідання відкладено на 01.02.2024.

16.01.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначав, що дійсно у 2010 році ІП "СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА" було створене учасниками підприємства ОСОБА_1 (90% статутного капіталу) та ОСОБА_2 (10% статутного капіталу), які є громадянами рф, а ОСОБА_3 було призначено директором цього підприємства. Проте з вересня 2020 року громадяни рф ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили будь-які права учасників та кінцевих бенефіціарних власників над ІП "СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА", оскільки за договорами купівлі-продажу часток підприємства ОСОБА_3 стала одноосібним учасником підприємства та власником частки, що складає 100% статутного капіталу підприємства.

Підготовче засідання, призначене на 01.02.2024 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. у період з 23.01.2024 по 02.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 підготовче засідання відкладено на 15.02.2024.

03.02.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 закрито підготовче провадження у справі №910/18889/23 та призначено справу до розгляду по суті на 12.03.2024.

У судове засідання 12.03.2024 з`явились представники сторін, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 12.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між АТ «Ощадбанк» та іноземним підприємством "СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА" укладено договір банківського обслуговування №1391054171129163332 від 30.11.2017, який є додатковим договором до раніш укладених між сторонами: Договору банківського рахунку № 1391054-170505-10202 від 05.05.2017; Договору банківського рахунку №1391054-170612-144023 від 15.06.2017; Договору № 1029535 від 10.05.2017 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання корпоративної платіжної карти.

Відповідно до п. 1 договору №1391054171129163332 від 30.11.2017 сторони домовились, що зазначений договір змінює умови надання банківських послуг клієнту, що були визначені вищевказаними договорами, які були укладені раніше, а банк надає послуги щодо обслуговування рахунків клієнта, послуги щодо відкриття та обслуговування інших рахунків клієнта, надає інші послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.1 договору №1391054171129163332 від 30.11.2017 підписанням цього договору сторони підтверджують факт прийняття клієнтом пропозиції укласти договір (оферти), умови якого визначаються Правилами банківського обслуговування клієнтів мікро, малого та середнього бізнесу АТ «Ощадбанк» та Правилами здійснення операцій за рахунками, відкритими юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у АТ «Ощадбанк», які оприлюднені та доведені до клієнта шляхом публічного розміщення в приміщенні установі банку, а також на сайті банку.

Відповідно до п. 1.11 укладеного договору, дія цього договору та договорів банківського рахунку може бути припинена за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2022 року між ІП "СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА" та Excelsior Kem Tek Fab (Швеція) було укладено договір постачання №8, за умовами якого Excelsior Kem Tek Fab зобов`язується передати у власність, а ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» прийняти та оплатити вартість продукції, торгової марки «DRYON» у порядку та на умовах передбачених договором.

Пунктом 4.1 договору постачання №8 встановлено, що загальна сума цього договору складає 400 000,00 доларів США. Вказана сума договору не є зобов`язанням ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» перед Excelsior Kem Tek Fab.

Пунктом 4.4 договору постачання №8 (з урахуванням змін та доповнень, внесених на підставі Додаткової угоди №2 від 20.04.2023 року) встановлено, що оплата товару за цим договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Excelsior Kem Tek Fab протягом дев`яносто календарних днів з дати постачання товару. Датою постачання вважати дату перетину кордону, відмітки митного контролю України.

У подальшому сторони уклали додаткову угоду, якою передбачили, що оплата інвойсу №2054 від 26.12.2022 року має бути здійснена на протязі 135 календарних днів, не пізніше 10.05.2023 року.

26.12. 2022 року Excelsior Kem Tek Fab надіслав ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» інвойс (рахунок- фактура) на оплату за договором постачання №8 на загальну суму 25 920,00 доларів США.

14.04.2023 позивач звернувся до банку з метою здійснення оплати по інвойсу на суму 25 920,00 доларів США за зовнішньоекономічним контрактом №8 від 20.12.2022, укладеним з нерезидентом Excelsior Kem Tek Fab (Швеція), на придбання антиперспіранту довготривалої дії з метою подальшої реалізації на території України.

В листі-зверненні позивача щодо зовнішньоекономічного договору від 14.04.2023 на адресу АТ «Ощадбанк» зазначено, що укладанню зовнішньоекономічного контракту передувала відмова від співпраці з попереднім продавцем аналогічної продукції через непорозуміння на політичному підґрунті та аналізу цін та якості на аналогічну продукцію в Європі.

З метою перевірки та аналізу наданої інформації, АТ «Ощадбанк» на адресу позивача був направлений запит від 27.04.2023 за №101.01984-50/87 щодо надання актуальної інформації відносно як самого клієнта так і його контрагента за валютною операцією Excelsior Kem Tek Fab (Швеція).

Позивач листами № 373 від 03.05.2023 та № 371 від 03.05.2023 надав інформацію та документи, при аналізі яких банком було встановлено надання їх не в повному обсязі та виявлено наступні розбіжності та невідповідність інформації в реєстраційних документах контрагента за даною валютною операцією, зокрема:

- наданий сертифікат ОМР (належної виробничої практики), виданий самим контрагентом, та без офіційного перекладу;

- окрім свідоцтва про реєстрацію компанії в Швеції, установчі документи Контрагента (статут, положення або інший документ) не надано;

- в договорі постачання № 8 від 20.12.2022 банком покупця було зазначено АТ «УКРЕКСІМБАНК», в митній декларації також вказано АТ «УКРЕКСІМБАНК», згідно додаткової угоди №1 від 12.04.2023 ІП «Сканди Лайн Україна» здійснює зміну обслуговуючого банку на АТ «Ощадбанк»;

- в наданому рахунку-фактурі № 2054 від 26.12.2022 до договору постачання №8 від 20.12.2022 зазначено офіційний веб- сайт Контрагента www.excelen.se але за даним посиланням сайт та контакти іншої компанії, а саме торгової марки Excelen;

- вищенаведеним листом № 373 від 03.05.2023 позивачем зазначено інформацію щодо контрагента валютної операції Excelsior Kem Tek Fab, де встановлено невідповідність дати реєстрації зміни назви компанії нерезидента та дати укладання контракту - договір постачання укладено 20.12.2022 з нерезидентом Excelsior Kem Tek Fab, тоді як в наданому витягу про реєстрацію компанії в Швеції зазначено про реєстрацію назви компанії 09.03.2023.

Крім того, банком встановлено, що підприємство, починаючи з 2022 року веде збиткову діяльність. Відсутній фінансовий результат для оподаткування, тобто не сплачуються податки до бюджету. Відповідно до звіту за І кв. 2023 року відсутні працівники.

Також банком встановлено та не заперечується позивачем, що ІП «Сканди Лайн Україна» 30 серпня 2010 року створене та діє за погодженням між учасниками підприємства - громадянами російської федерації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки яких становлять 90% та 10% відповідно.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань керівником ІП «Сканди Лайн Україна» з дати його створення та по цей час є ОСОБА_3 , яка відповідно до наданого позивачем схематичного зображення структури власності на даний час є також кінцевим бенефіціарним власником (контролером) підприємства. Тобто частки громадян російської федерації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були передані керівнику підприємства - громадянці України ОСОБА_3

Назва ІП «Сканди Лайн Україна» є ідентичною назві російської компанії ТОВ «Сканди Лайн», реєстраційний номер 1065018036742, яка була зареєстрована 25.09.2006 в російській федерації, учасниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (колишні засновники та учасники ІП «Сканди Лайн Україна») та ОСОБА_4.

Позивач протягом тривалого часу співпрацював з однойменною російською компанією ТОВ «Сканди Лайн» та відповідно до укладеного контракту від 28.05.2012 купував товар - дезодорант «DRY-DRY». Крім того, ІП «Сканди Лайн Україна» було офіційним дистриб`ютором російського ТОВ «Сканди Лайн» на Україні та мало унікальні права.

Листом №101.01984-50/92 від 09.05.2023 банк, керуючись нормами статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361- IX, зі змінами та доповненнями прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин з ІП «Сканди Лайн Україна» в зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику. Також просив врахувати зазначене та протягом 5 робочих днів з дня отримання листа звернутись до відділення банку для закриття рахунків.

10.05.2023 року ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» направило АТ «Ощадбанк» (Філія - Вінницьке обласне управління) запит про надання банком розгорнутої та детальної інформації щодо правових підстав для встановлення неприйнятно високого рівня ризику та відмовлено у надані послуг.

У той же день ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» направило АТ «Ощадбанк» (Філія - Вінницьке обласне управління) заяву про необхідність проведення транзакції з оплати імпортованих товарів на підставі Договору постачання №8.

У листі від 12.05.2023 року АТ «Ощадбанк» (Філія - Вінницьке обласне управління) уточнило, що підставою для відмови від підтримання ділових відносин є абзац 3 ч. 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

У подальшому, 25.05.2023 року ІП «СКАНДИ ЛАЙН УКРАЇНА» звернулося до АТ «Ощадбанк» із заявою про перегляд рівня ризику ділових відносин та поновлення проведення фінансової операції. До заяви, окрім документів, які раніше надавалися банку, були долучені також копії паспортів директора та бенефіціарного власника контрагента Excelsior Kem Tek Fab та інші документи, на підставі яких можна встановити відсутність ризиковості у діяльності підприємства та його контрагента, який є резидентом Швеції, проте банк вкотре констатував відмову від підтримання ділових відносин.

Листом № 663 від 13.11.2023 позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» відносно переведення коштів на поточний рахунок в іншому банку, а 04.12.2023 із заявами про закриття рахунків.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначав, що одностороння відмова банку від правочину, а саме від договорів банківського рахунку шляхом його розірвання, порушує права та інтереси позивача.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що за результатами опрацювання вищенаведеної інформації та документів, в тому числі враховуючи заснування підприємства та наявність історичного зв`язку з особами, які пов`язані з російською федерацією, тривалу співпрацю та дистриб`юцію товару однойменної російської компанії, наявність в мережі Інтернет інформації про імпорт товарів з росії, АТ «Ощадбанк» мав обґрунтовані підозри вважати, що зовнішньоекономічний контракт укладено позивачем з метою приховування виведення капіталу на користь резидентів рф.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Згідно з частинами 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: 1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; 2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; 3) у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 4) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 4 статті 1075 Цивільного кодексу України визначено, що банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі: відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку; наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту; наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно з пунктом 39 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Як вказує відповідач, таким внутрішнім документом у Банку є Програма управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», затверджена постановою правління Банка від 28.12.2020 № 878 зі змінами та доповненнями (далі - Програма), яка розроблена з метою створення та забезпечення функціонування належної системи управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та їх мінімізації та містить шкалу для класифікації рівнів ризику ділових відносин.

Пунктом 55 передбачено, що шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику.

У пункті 6.4 Програми передбачені показники ризик-апетиту, які вважаються неприйнятними для Банку. Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 6.4 Програми Банк залишає за собою право з урахуванням ризик-орієнтованого підходу відмовити клієнту (особі) у встановленні/підтриманні ділових відносин, проведенні фінансової операції, якщо така фінансова операція або діяльність клієнта та/або контрагента клієнта підвищує ризик Банку бути використаним з протиправною метою, має індикатори підозрілості, визначені Банком.

У Додатку № 1 до Програми Банком визначені показники критеріїв ризику, які передбачають неприйнятно високий ризик та відповідно 101 бал при неможливості виконувати визначені Законом № 361-ІХ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією (пункт 232 Додатку).

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно: Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

Частиною 6 статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі, зокрема, неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, зокрема, забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями).

У пункті 34 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено, що належна перевірка - заходи, що включають: ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.

За приписами частини 1 статті 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

- подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 розділу I Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (надалі - Положення), де-рискінг - явище, за якого СПФМ (суб`єкт первинного фінансового моніторингу) відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.

Пунктами 11, 12 додатку № 1 до положення передбачено, що банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП (посилені заходи належної перевірки) у разі присвоєння високого рівня ризику.

Відповідно до пункту 2 Додатку 6 до Положення ПЗНП здійснюються банком до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, та актуалізації банком даних щодо клієнта.

За змістом пункту 5 Додатку 6 до Положення банк самостійно визначає види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП.

У пункті 6 Додатку 6 до Положення визначено, що банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.

У пункті 12 Додатку 20 до Положення серед індикаторів підозрілості фінансових операцій визначений такий індикатор як фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам).

За приписами пункту 1 Додатку 12 до Положення банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалося вище, з метою перевірки та аналізу наданої позивачем інформації, АТ «Ощадбанк» на адресу позивача був направлений запит від 27.04.2023 за №101.01984-50/87 щодо надання актуальної інформації відносно як самого клієнта так і його контрагента за валютною операцією Excelsior Kem Tek Fab (Швеція).

Позивач листами № 373 від 03.05.2023 та № 371 від 03.05.2023 надав інформацію та документи, при аналізі яких банком було встановлено надання їх не в повному обсязі та виявлено наступні розбіжності та невідповідність інформації в реєстраційних документах контрагента за даною валютною операцією, зокрема:

- наданий сертифікат ОМР (належної виробничої практики), виданий самим контрагентом, та без офіційного перекладу;

- окрім свідоцтва про реєстрацію компанії в Швеції, установчі документи Контрагента (статут, положення або інший документ) не надано;

- в договорі постачання № 8 від 20.12.2022 банком покупця було зазначено АТ «УКРЕКСІМБАНК», в митній декларації також вказано АТ «УКРЕКСІМБАНК», згідно додаткової угоди №1 від 12.04.2023 ІП «Сканди Лайн Україна» здійснює зміну обслуговуючого банку на АТ «Ощадбанк»;

- в наданому рахунку-фактурі № 2054 від 26.12.2022 до договору постачання №8 від 20.12.2022 зазначено офіційний веб- сайт Контрагента www.excelen.se але за даним посиланням сайт та контакти іншої компанії, а саме торгової марки Excelen;

- вищенаведеним листом № 373 від 03.05.2023 позивачем зазначено інформацію щодо контрагента валютної операції Excelsior Kem Tek Fab, де встановлено невідповідність дати реєстрації зміни назви компанії нерезидента та дати укладання контракту - договір постачання укладено 20.12.2022 з нерезидентом Excelsior Kem Tek Fab, тоді як в наданому витягу про реєстрацію компанії в Швеції зазначено про реєстрацію назви компанії 09.03.2023.

Крім того, банком встановлено, що підприємство, починаючи з 2022 року веде збиткову діяльність. Відсутній фінансовий результат для оподаткування, тобто не сплачуються податки до бюджету. Відповідно до звіту за І кв. 2023 року відсутні працівники.

Також банком встановлено та не заперечується позивачем, що ІП «Сканди Лайн Україна» 30 серпня 2010 року створене та діє за погодженням між учасниками підприємства - громадянами російської федерації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки яких становлять 90% та 10% відповідно.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань керівником ІП «Сканди Лайн Україна» з дати його створення та по цей час є ОСОБА_3 , яка відповідно до наданого позивачем схематичного зображення структури власності на даний час є також кінцевим бенефіціарним власником (контролером) підприємства. Тобто частки громадян російської федерації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були передані керівнику підприємства - громадянці України ОСОБА_3

Назва ІП «Сканди Лайн Україна» є ідентичною назві російської компанії ТОВ «Сканди Лайн», реєстраційний номер 1065018036742, яка була зареєстрована 25.09.2006 в російській федерації, учасниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (колишні засновники та учасники ІП «Сканди Лайн Україна») та ОСОБА_4.

Позивач протягом тривалого часу співпрацював з однойменною російською компанією ТОВ «Сканди Лайн» та відповідно до укладеного контракту від 28.05.2012 купував товар - дезодорант «DRY-DRY». Крім того, ІП «Сканди Лайн Україна» було офіційним дистриб`ютором російського ТОВ «Сканди Лайн» на Україні та мало унікальні права.

За результатами опрацювання вищенаведеної інформації та документів, в тому числі враховуючи заснування підприємства та наявність історичного зв`язку з особами, які пов`язані з російською федерацією, тривалу співпрацю та дистриб`юцію товару однойменної російської компанії, наявність в мережі Інтернет інформації про імпорт товарів з росії, АТ «Ощадбанк» зазначав, що він мав обґрунтовані підозри вважати, що зовнішньоекономічний контракт укладено з метою приховування виведення капіталу на користь резидентів рф.

З урахуванням вищенаведеного та на підставі абзацу 3 частини 1 статті 15 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 09.05.2023 позивачу було відмовлено у підтриманні ділових відносин у зв`язку із встановленням йому неприйнятно високого ризику за критерієм 232 - «неможливість виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією» відповідно до Програми управління ризиками фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк», затвердженої постановою правління АТ «Ощадбанк» від 28.12.2020 №878, зі змінами.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що приписи статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (як спеціальний закон) прямо наділяє банк обов`язком відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, доводи позивача про наявність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання договору, що був викладений в рішенні Банку від 09.05.2023 №101.01884-50/92, є безпідставними.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ