Рішення

від 22.03.2024 по справі 910/17355/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2024Справа № 910/17355/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання вчинити дії

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просить суд зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 38 684,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нараховуючи плату за перевезення порожніх власних вагонів згідно перевізних документів №№ 42088997, 42089003, 42097428, 42339721, 42387050, 42387068, 42387076, 42387092, 42387100, 42387126, 42387142, 42387159, 42387167, 42408195, відповідачем завищено суму до списання на 38 684,76 грн з ПДВ, що відповідно до п. 7.4 договору та ст. 1212 ЦК України є підставою для внесення змін до особового рахунку позивача № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 38 684,76 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва у складі судді Приходько І.В. ухвалою від 16.11.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/17355/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (виклику) сторін.

04.12.2023 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (сформований в системі Електронний суд 01.12.2023).

04.12.2023 через систему Електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив.

11.12.2023 через систему Електронний суд від відповідача надійшли заперечення.

Розпорядженням Господарського суду міста Києва № 01.3-16/508/24 від 15.02.2024 вирішено провести повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/17355/23 між суддями у зв`язку зі звільненням судді Приходько І.В. із посади.

15.02.2024 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/17355/23 передана на розгляд судді Турчину С.О.

Господарський суду міста Києва у складі судді Турчина С.О. ухвалою від 23.02.2024 прийняв справу № 910/17355/23 до провадження та розпочав спочатку розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що між ТОВ "Грейнсвард" та АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 (надалі - договір), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах відповідача (перевізника), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

На виконання договору позивачу відкрито особовий рахунок з кодом платника № 2829531.

Протягом 2022 року відповідачем направлялися Переліки, як підтвердження списання з особового рахунку коштів, проаналізувавши які позивачем виявлено, що при перевезені порожніх власних вагонів згідно перевізних документів №№ 42088997, 42089003, 42097428, 42339721, 42387050, 42387068, 42387076, 42387092, 42387100, 42387126, 42387142, 42387159, 42387167, 42408195 відповідачем допущено перебір плати у розмірі 38 684,76 грн з ПДВ.

Так, позивач зазначає, що відповідачем згідно перевізних документів № №42088997, 42089003 прийнято до перевезення порожні власні вагони №№ 95603031, 95785333, плата за перевезення яких склала 10 806,96 грн. Однак, по прибуттю на станцію Броди відповідачем додатково нараховано та списано плату у розмірі 5 369,04 грн з ПДВ. За розрахунком позивача плата має становити 10 951,92 грн з ПДВ, а тому завищення відповідачем плати становить 5 224,08 грн з ПДВ.

Також відповідачем згідно перевізного документа № 42097428 прийнято до перевезення порожній власний вагон № 95837100, плата за перевезення якого склала 5 403,48 грн з ПДВ. В той же час, по прибуттю на станцію Броди відповідачем додатково нараховано та списано плату у розмірі 3 005,64 грн з ПДВ. За розрахунком позивача плата має становити 7 136,16 грн з ПДВ., а тому завищення відповідачем плати становить 1 272,96 грн з ПДВ.

Залізницею згідно перевізного документа № 42339721 прийнято до перевезення порожній власний вагон № 95785234, плата за перевезення якого склала 5 148,36 грн з ПДВ. По прибуттю на станцію Броди відповідачем додатково нараховано та списано плату у розмірі 3 005,64 грн з ПДВ, однак за розрахунком позивача плата має становити 6 881,88 грн з ПДВ, а тому завищення відповідачем плати становить 1 272,12 грн з ПДВ.

Також Залізницею згідно перевізних документів №№ 42387050, 42387068, 42387076, 42387092, 42387100, 42387126, 42387142, 42387159, 42387167, 42408195 прийнято до перевезення порожні власні вагони №№ 91100214, 91113563, 91113662, 91113951, 95602785, 95603080, 95837126, 95958229, 95958237, 95958401, плата за перевезення склала 54 034,80 грн з ПДВ. По прибуттю на станцію Броди Залізницею додатково нараховано та списано плату у розмірі 28 455,60 грн з ПДВ. За розрахунком позивача плата за перевезення порожніх власних вагонів №№ 91100214, 91113563, 91113662, 91113951, 95602785, 95603080, 95837126, 95958229, 95958237, має становити 51 574,80 грн з ПДВ, а тому завищення відповідачем плати становить 30 915,60 грн з ПДВ.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нараховуючи плату за перевезення порожніх власних вагонів згідно перевізних документів №№ 42088997, 42089003, 42097428, 42339721, 42387050, 42387068, 42387076, 42387092, 42387100, 42387126, 42387142, 42387159, 42387167, 42408195, відповідачем суму до списання завищено на 38 684,76 грн з ПДВ за відсутності підстав, а тому позивач просить зобов`язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 38 684,76 грн.

У відповіді на відзив позивач просить визнати поважними причини пропущення позовної давності та зазначає, що залізницею не надано будь-яких заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку плати за перевезення порожніх вагонів.

Обставини повномасштабного вторгнення, військова агресія РФ проти України, постійні повітряні тривоги, ракетні обстріли, відключення електроенергії, запровадження дистанційного режиму праці унеможливили виявлення перебору платежів в момент надходження переліку (05.04.2022). Це відбулось у вересні 2023 у ході здійснення перевірки діяльності за попередні періоди.

У зв`язку з викладеним позивач вважає причини пропуску строку позовної давності поважними.

Також позивач вказує, що у даному випадку можуть бути застосовані приписи п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того, позивач зазначає, що кошти залізницею набуті без достатньої правової підстави, а до вимог щодо повернення безпідставно набутого майна застосовується загальна позовна давність, яка становить три роки.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що у даному випадку подією, що стала підставою для подання позову до суду є отримання позивачем переліку від 04.04.2022. Позов до перевізника у даній справі може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями пунктів 134, 136 Статуту залізниць України та статті 315 Господарського кодексу України. Позивач довідався про порушення свого права 04.04.2022 (дати отримання переліку). Звернувся до суду лише 10.11.2023 (дата формування документу в системі "Електронний суд"), тобто із пропуском позовної давності. Строк звернення до суду згідно п. 134, 136 Статуту залізниць України, та ст. 315 ГК України до 04.07.2023.

З урахуванням викладеного відповідач просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард".

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що ст. 925 ЦК України є загальною нормою, а обчислення та перебіг позовної давності щодо правовідносин, які виникли з перевезення вантажу залізницею, регулюються статтями 134, 136 Статуту залізниць та ст. 315 Господарського кодексу України.

Строк, встановлений ст. 315 ЦК України, не продовжувався ні в пунктах 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ні в п. 7 Прикінцевих положень ГК України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання, не вважається безпідставним.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"(далі - замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 (далі - договір), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Договір укладено шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується повідомленням про укладення договору від 06.03.2020, відповідно до якого позивачу присвоєно код платника 2829531 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

27.01.2022 відповідачем оприлюднено нову редакцію договору, яка введена в дію з 01.02.2022.

Згідно з п. 1.4. договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п. 2.3.4. договору перевізник зобов`язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розділі 14 договору.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу.

Відповідно до п. 4.5. договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.

Згідно з п. 7.4 договору у випадку задоволення грошових вимог (претензій) замовника, перевізник має право відобразити відповідні грошові суми на особовому рахунку замовника в якості попередньої оплати. Належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання замовником коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку замовника про зарахування коштів на нього.

Відповідно до п. 8.1. договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи відповідача.

У п. 8.3 договору сторонами погоджено, що для цілей договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.

Згідно з 8.8. договору у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті:://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору (п. 12.1 договору).

Згідно п. 14 договору невід`ємною частиною Договору є додатки.

17.02.2022 згідно залізничних накладних № 42088997, 42089003 прийнято до перевезення зі станції Чорноморська на станцію Кролевець порожні власні вагони № 95603031, 95785333. Плата за перевезення склала 10806,96 грн, що підтверджується Переліком № 20220217 від 17.02.2022.

На шляху прямування по станції Браїлів вагони переадресовано на станцію Дубно. Надалі вагони по станції Дубно переадресовано на станцію Броди. По прибуттю на станцію Броди Залізницею додатково нараховано та списано плату у розмірі 5 369,04 грн з ПДВ (2 684,52 грн + 2 684,52 грн), що підтверджується Переліком № 20220404 від 04.04.2022.

Також 17.02.2022 згідно залізничної накладної № 42097428 прийнято до перевезення зі станції Чорноморська на станцію Кролевець порожній власний вагон № 95837100. Плата за перевезення склала 5403,48 грн, що підтверджується Переліком № 20220217 від 17.02.2022.

На шляху прямування по станції Дарниця вагон переадресовано на станцію Дубно. Надалі вагон по станції Дубно переадресовано на станцію Броди. По прибуттю на станцію Броди Залізницею додатково нараховано та списано плату у розмірі 3 005,64 грн з ПДВ, що підтверджується Переліком № 20220404 від 04.04.2022.

23.02.2022 згідно залізничною накладною № 42339721 прийнято до перевезення зі станції Ксенієве на станцію Кролевець порожній власний вагон № 95785234. Плата за перевезення склала 5148,36 грн, що підтверджується Переліком № 20220223 від 23.02.2022.

На шляху прямування по станції Дарниця вагон переадресовано на станцію Дубно. Надалі вагон по станції Дубно переадресовано на станцію Броди. По прибуттю на станцію Броди Залізницею додатково нараховано та списано плату у розмірі 3 005,64 грн з ПДВ, що підтверджується Переліком № 20220404 від 04.04.2022..

24.02.2022 згідно залізничних накладних №№ 42387050, 42387068, 42387076, 42387092, 42387100, 42387126, 42387142, 42387159, 42387167, 42408195 прийнято до перевезення зі станції Чорноморськ-Порт на станцію Кролевець порожні власні вагони №№ 91100214, 91113563, 91113662, 91113951, 95602785, 95603080, 95837126, 95958229, 95958237, 95958401. Плата за перевезення склала 54034,80 грн, що підтверджується Переліками № 20220224 від 24.02.2022 та № 2022225 від 25.02.2022.

На шляху прямування по станції Рахни вагони переадресовано на станцію Дубно. Надалі вагони по станції Дубно переадресовано на станцію Броди. По прибуттю на станцію Броди Залізницею додатково нараховано та списано плату у розмірі 28 455,60 грн з ПДВ (2 845,56 х 10), що підтверджується Переліком № 20220404 від 04.04.2022.

Отже, загальний розмір списаної плати за перевезення порожніх власних вагонів, що зазначені вище, склав 115 229,52 грн.

В той же час, за розрахунком позивача, загальний розмір плати за перевезення порожніх власних вагонів №№ 95603031, 95785333, 95837100, 95785234, 91100214, 91113563, 91113662, 91113951, 95602785, 95603080, 95837126, 95958229, 95958237, 95958401 мав становити 76544,76 грн з ПДВ, що на 38684,76 грн менше, ніж списано відповідачем.

Позивач зазначає, що причини нарахування відповідачем завищеного розміру плати невідомі.

Враховуючи, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачеві плати у розмірі 38 684,76 грн (115 229,52 грн - 76544,76 грн), останні вважаються набутими відповідачем без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд зобов`язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 38 684,76 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем було здійснено перевезення порожніх власних вагонів №№ 95603031, 95785333, 95837100, 95785234, 91100214, 91113563, 91113662, 91113951, 95602785, 95603080, 95837126, 95958229, 95958237, 95958401, що підтверджується наявними в матеріалах справи залізничними накладними №№ 42088997, 42089003, 42097428, 42339721, 42387050, 42387068, 42387076, 42387092, 42387100, 42387126, 42387142, 42387159, 42387167, 42408195.

За вищезазначеними накладними відповідачем було списано з особового рахунку позивача грошові кошти за перевезення в сукупному розмірі 115 229,52 грн, що підтверджується наданими згідно п. 4.5. Договору Переліками № 20220217 від 17.02.2022, № 20220223 від 23.02.2022, № 20220224 від 24.02.2022 , № 2022225 від 25.02.2022, № 20220404 від 04.04.2022.

Спір у справі виник внаслідок завищення, за доводами позивача, відповідачем плати за перевезення порожніх власних вагонів.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів) тарифи, збори та плати, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування, що включені в постійну експлуатацію, для всіх суб`єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом.

Відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, графа 30 "Тарифні відмітки" заповнюються залізницею у відповідності до Тарифного керівництва, вказуються номер групи, позиції, схеми, відстань перевезення. У разі застосування виняткового тарифу вказується його код.

Як вбачається з графи 30 зазначених вище залізничних накладних, у них визначена тарифна схема 14.1.

Відповідно до підпункту 14.1 пункту 14 розділу ІІ Збірника тарифів плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.

За змістом підпункту 14.7 пункту 14 розділу ІІ Збірника тарифів Для застосування правил тарифів, визначених цим розділом, під час перевезення порожніх вагонів відправником у перевізних документах у графі "Найменування ватажу" ("Наименование груза") залежно від призначення та цілі використання проставляються відмітки:

внутрішнього сполучення - крім відміток, передбачених Правилами перевезення вантажів, "Направляється … (із ремонту, на промивку, на пропарку, на дезінфекцію, на дезінсекцію, для продажу, на брухт, для зміни власника, для здачі в оренду, на/після модернізацію(ї) тощо)";

міжнародного сполучення - "Из-под … (наименование груза)"; "Вагон направляется под погрузку"; "Вагон направляется для накопления вагонов под следующую погрузку"; "Вагон направляется из-под накопления после выгрузки…(наименование груза) под погрузку"; "Вагон направляется …… (в ремонт, из ремонта, на промывку, на пропарку, на дезинфекцию, на дезинсекцию, для продажи, на металлолом, для изменения собственника, для сдачи в аренду, на/после модернизацию(и) и т.д.)".

У графі 20 спірних залізничних накладних вказано найменування вантажу: "Порожній власний вагон. З-під Зерно кукурудзи (015006). Направляється до пункту навантаження. "

Згідно з п. 1.2.7 розділу IV Збірника тарифів pа тарифною схемою 14 плата визначається за одиницю власного (орендованого) рейкового рухомого складу множенням базової ставки за 1 вісь на кількість осей.

Кількість осей у спірних вагонах визначена графою 19 залізничних накладних і становить 4.

Відповідно до п. 29.1. розділу ІІ Збірника тарифів при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування. Таким самим порядком визначається плата, якщо вантаж переадресовується за первинними перевізними документами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 (зі змінами та доповненнями), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 р. за №341/16357, затверджено Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Згідно з п. 9 Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника, до плати за порожні вагони (421034, 421180, 421195, 421208) перевізника, власні перевізника, власні та орендовані (плата за перевезення яких визначається за тарифними схемами 14 та 17), вагони з провідниками (421161, 693157) з-під вивантаження вантажів 1-го тарифного класу, 2-го тарифного класу, щебеню та баласту (щебеню) для доріг, перліту, піску, гранвідсіву, шлаків, золи, солі та концентрату мінерального "Галіт", продуктів харчування та енергетичних газів під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; рефрижераторні вагони та криті, переобладнані з рефрижераторних вагонів, фітингові платформи, вагони для перевезення легкових автомобілів та контрейлерних перевезень (усі перевезення) застосовується коефіцієнт 1,885.

При цьому, судом встановлено, що Зерно кукурудзи (015006) відноситься до вантажів 2-го тарифного класу (пунктом 2 Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірник визначено, що до вантажу 2-го тарифного класу, відносяться, в тому числі, є вантаж з кодом 011- 018).

Отже, зі змісту спірних накладних, за якими відповідач провів донарахування плати, вбачається, що вагони у порожньому стані направлялись до пункту навантаження.

Враховуючи встановлені вище обставини, позивачем вірно визначено тариф на перевезення - за тарифною схемою 14.1 розділу ІІ Збірника тарифів та із застосуванням п. 9 таблиці Коефіцієнтів (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) з використанням коефіцієнту 1,885.

З урахуванням викладеного, за вірним розрахунком позивача, який перевірений судом, плата за перевезення порожніх вагонів №№ 95603031, 95785333, 95837100, 95785234, 91100214, 91113563, 91113662, 91113951, 95602785, 95603080, 95837126, 95958229, 95958237, 95958401 мала становити 76544,76 грн з ПДВ.

Відповідачем контррозрахунку не надано, як і не надано обґрунтувань щодо підстав списання суми у розмірі 115229,52 грн.

Отже, оскільки залізницею списано 115229,52 грн, а за вірним розрахунком позивача плата мала становити 76544,76 грн, то суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно списано з особового рахунку позивача грошові кошти у розмірі 38684,76 грн.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України та абзацу 12 частини 2 статті 16 ЦК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з пунктом 7.4. договору належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання Товариства коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку позивача про зарахування коштів на нього.

Оскільки судом встановлено необґрунтованість нарахування та списання залізницею плати в загальному розмірі 38684,76 грн., суд дійшов висновку що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про зобов`язання внести зміни до особового рахунку № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 38 684,76 грн є обґрунтованими.

Відповідач у своєму у відзиві вказує, що позивачем пропущений 15 місячний строк позовної давності для звернення з вимогами до перевізника.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положенням статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 названого Кодексу до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Частиною третьою статті 925 ЦК України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Як зазначалося, приписами частини першої статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Що ж до перевезення вантажів залізницею, то відповідно до статті 136 СЗ України позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред`явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обмеження.

Частиною п`ятою статті 307 ГК України, яка кореспондується з частиною четвертою статті 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, статті 134, 136 СЗ України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності за позовами до залізниці. СЗ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, і останні зміни до зазначених статей СЗ України вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.

Господарський кодекс України прийнятий 16.01.2003 і набрав чинності з 01.01.2004, і статтею 315 цього Кодексу передбачено певні особливості обчислення позовної давності за договором перевезення; він також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення позовної давності.

Відтак положення статей 134, 136 СЗ України слід застосовувати у системному зв`язку з положеннями статті 315 ГК України таким чином, що позовна давність починає свій перебіг з дня одержання відповіді на пропозицію позивача або з дня закінчення строку, встановленою частиною третьою статті 315 ГК України для відповіді на пропозицію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності у розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (частини друга та третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися до суду, не може починатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18.

Таким чином, позов до перевізника у цій справі мав бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6 - місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3 - місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 СЗ України та статтею 315 ГК України.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/11949/20 (постанова від 18 червня 2021 року).

Позивач довідався про порушення свого права 05.04.2022 (дата отримання Переліку № 20220404 від 04.04.2022).

З огляду на викладене, позивач мав право звернутися до суду із даним позовом у строк до 05.07.2023 включно.

Враховуючи звернення позивача із позовом до суду 10.11.2023 (дата формування документу в системі "Електронний суд"), строк позовної давності щодо вимог сплив. Отже, позов подано з порушенням строків позовної давності.

У відповіді на відзив позивач спочатку просить визнати поважними причини пропущення позовної давності, в той же час в подальшому зазначає, що у даному випадку можуть бути застосовані приписи п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими продовжено строк позовної давності та приписи ст. 1212 ЦК України, до яких застосовується позовна давність у три роки.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 та у справі №911/3677/17.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц).

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності позивач посилається на повномасштабне вторгнення, військову агресія РФ проти України, постійні повітряні тривоги, ракетні обстріли, відключення електроенергії, запровадження дистанційного режиму праці, що унеможливили виявлення перебору платежів в момент надходження переліку (05.04.2022). Це відбулось у вересні 2023 у ході здійснення перевірки діяльності за попередні періоди.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності зв`язку між військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю своєчасної підготовки та подання позовної заяви до суду.

Позивач зазначає, про запровадження дистанційного режиму праці, однак вказані доводи нічим не підтверджені, як і не доведено того факту, що про списання коштів позивач довідався лише у вересні 2023 року.

Крім того, позивачем не доведено, як запровадження дистанційного режиму праці впливає на ознайомлення з документом, що надходить засобами електронного документообігу.

Отже, позивач не надав доказів на підтвердження наявності визначених ним обставин, які могли об`єктивно унеможливити або істотно утруднити своєчасне подання позову в даній справі, а тому причини пропуску позивачем строку позовної давності, на переконання суду, не є поважними.

Щодо посилань позивача на приписи пункту 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (в редакції на час звернення з даним позовом до суду), суд зазначає, що в названому переліку статей відсутня стаття 315 Господарського кодексу України.

Судом також враховано, що до ст. 315 ГК України не вносились зміни. У свою чергу, приписи п. 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, якими внесено зміни та продовжено строки позовної давності під час воєнного стану, стосуються інших випадків (вимог), які передбачені безпосередньо у чітко вказаних законом нормах.

При цьому, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме ст. 315 ГК України, а не ст. 925 ЦК України, що також підтверджується зазначеною вище судовою практикою.

Щодо посилань позивача на те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 1212 ЦК України, то суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку та під час виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду (постанова КГС ВС від 28.10.2022 у справі №904/3910/21).

Європейським судом з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, проте, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України, порушене право позивача захисту не підлягає.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи встановлення судом обґрунтованості позовних вимог, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" задоволенню не підлягають з огляду на пропуск строку позовної давності за вказаними вимогами.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.03.2024.

Суддя С.О. Турчин