ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
"13" березня 2024 р. Справа № 916/5416/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.
розглянувши справу № 916/5528/23
за позовом: державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" /ЄДРПОУ 01125815, адреса - 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспостаченерго" /ЄДРПОУ 41233104, адреса - 02192, м. Київ, вул. Миропільська, 37б, кв. 32, e-mail: 41233104@ukr.net/
про витребування майна
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
ВСТАНОВИВ:
14.12.2023 державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 6000/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспостаченерго" про витребування з незаконного володіння та повернення судновласнику переданого за актом здавання-приймання судна від 10.01.2022 на підставі договору фрахтування № 10-П від 24.12.2021, судна "СПК-22" (Регістровий №SRU060240, прапор Україна, порт приписки Ізмаїл").
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на канцелювання (розірвання) з 15.11.2023 договору фрахтування № 10-П від 24.12.2021. Проте відповідачем не повернуто судно.
Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 316-317, 319, 321, 387, 759, 773 ЦК України.
Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/5416/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому засіданні 25.01.2024 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 22.02.2024 об 11:00 год.
19.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 6779/24/ у зв`язку із ініціацією сторонами перемовин щодо можливості вирішення спірних питань та можливості укладання мирової угоди.
22.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 7255/24/ у зв`язку із можливістю укладання мирової угоди.
Ухвалою суду від 22.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/5416/23 на 30 календарних днів; відкладено підготовче засідання у справі № 916/5416/23 на 13.03.2024 о 15:15 год.
До судового засідання 13.03.2024 сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статей 41, 42 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Учасники справи, зокрема мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Згідно ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак, обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом четвертим частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 19.12.2022 року у справі № 910/173/22.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Виходячи з положень статей 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.
Господарським судом встановлено, що:
- Позивач має зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;
- позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, призначеного на 13.03.2024 о 15:15 год, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, згідно якої документ /ухвала суду від 22.02.2024/ доставлено до електронного кабінету 23.02.2024 о 00:57 год;
- позивач та його представник не з`явився у судове засідання, призначене на 13.03.2024 року о 15:15 год;
- матеріали справи не містять заяви позивача та/або його представника про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
При цьому суд зауважує, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, 234-241 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліспостаченерго" про витребування майна у справі № 916/5416/23 - залишити без розгляду.
Інформацію по справі можна отримати за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
Ухвала складена та підписана 18.03.2024.
Ухвала набрала законної сили 13.03.2024 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.
Суддя Н.Д. Петренко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2024 |
Оприлюднено | 25.03.2024 |
Номер документу | 117847393 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні