Рішення

від 21.02.2024 по справі 925/1609/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Черкаси справа №925/1609/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ДИВІЗІОН» (пр.Перемоги, 49/2 літера Б, м.Київ, 03057, ідентифікаційний код 42897416)

до приватного підприємства «БУДКОМПЛЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ» (бульвар Шевченка, 242/1, офіс 903, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 39732158)

про стягнення 174 831,18 грн,

за участю представниці позивача Герасимова Т.І., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),

28.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ДИВІЗІОН» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Приватного підприємства «БУДКОМПЛЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №24/01/22-1 від 24.01.2022 у розмірі 174 831,18 грн, яка складається з 126 780,98 грн основної заборгованості, 40720,24 грн інфляційних витрат та 7329,96 грн 3% річних. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2772,47 грн та витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 152 719,02 грн, проте відповідач свої зобов`язання з оплати вартості товару виконав не у повному обсязі та розрахувався з позивачем частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 126 780,98 грн за стягненням якої разом із нарахованими на неї інфляційними витратами та 3% річними позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.12.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки для подачі заяв по суті.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 04.12.2023 про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, за адресою його місцезнаходження рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом також був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та 11.12.2023 була вручена представнику відповідача, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с.26).

Про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи, судом також було повідомлено відповідача шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення про повідомлення учасника справи у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.02.2024 суд з власної ініціативи призначив судове засідання у справі о 15 год 00 хв 21.02.2024.

Представниця позивача у судовому засіданні 21.02.2024 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач (його представник) у судове засідання 21.02.2024 не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

24.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ДИВІЗІОН» (продавець) та приватним підприємством «БУДКОМПЛЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ» (покупець) було укладено договір поставки №24/01/22-1 (далі договір). За умовами цього договору продавець продає, а покупець приймає і оплачує товари згідно з умовами даного договору. Предметом продажу є будівельні матеріали (далі товар) (розділ 1 договору).

Найменування, асортимент, кількість, якість та ціна поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами і оформлюються рахунком-фактурою (пункт 2.1 договору).

Замовлений товар передається покупцю в термін 10 днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 2.2 договору).

Прийом-передача товару по кількості відбувається згідно з видатковими накладними та при обов`язковій наявності довіреності. Всі ризики щодо пошкодження чи знищення товару переходять до покупця в момент прийому-передачі товару (пункт 2.3 договору).

Розрахунки за даним договором проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 3.1 договору).

Оплата продавцю здійснюється шляхом перерахування коштів по передплаті на розрахунковий рахунок продавця (пункт 3.2 договору).

Сума договору складається з сум, вказаних у накладних, виданих на підставі договору (пункт 3.3 договору).

Продавець зобов`язаний розглянути замовлення та підготувати рахунок-фактуру для оплати та передати товару покупцю разом із належно оформленою необхідною документацією: видатковою накладною, іншими супровідними документами (пункт 4.1.1 договору).

Покупець зобов`язаний прийняти товар згідно із видатковими документами у місці доставки, оплатити замовлений товар згідно з умовами цього договору (пункт 4.2.1 договору).

Даний договір набирає чинності з часу його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов`язань до повного їх виконання сторонами (пункт 7.4 договору).

В разі якщо жодна із сторін не викаже бажання про розірвання даного договору за місяць до закінчення строку договору, він вважається пролонгованим ще на 12 місяців (пункт 7.5 договору).

Підписуючи цей договір сторони також погодили можливість використання електронного та/або кваліфікованого електронного підпису в документообігу в межах виконання цього договору, у тому числі при складанні первинних документів. Сторонами погоджено використання такого електронного та/або кваліфікованого електронного підпису у порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України (пункт 7.9 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками продавця та покупця та скріплений відповідними печатками підприємств.

На виконання умов договору на підставі замовлення відповідача, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату товару №8448 від 07.02.2022 на суму 152 719,02 грн (а.с.7).

Відповідач рахунок не оплатив, але позивач поставив відповідачу товар, який було зазначено у рахунку вартістю 152 719,02 грн, що підтверджується видатковою накладною №1644 від 09.02.2022, яка підписана уповноваженими представниками продавця та покупця шляхом накладення електронних цифрових підписів (а.с.6).

Після отримання товару відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати його вартості перерахувавши на користь позивача 25 938,04 грн (13.06.2022 3219,02 грн, 14.02.2022 2719,02 грн, 17.05.2023 10000,00 грн та 20.10.2023 10000,00 грн), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 126 780,98 грн за стягнення якої разом із нарахованими на неї інфляційними витратами та річним позивач і звернувся з цим позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки разом із нарахованими на неї інфляційними витратами та 3% річними.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв будівельні матеріали вартістю 152 719,02 грн, що підтверджено належними доказами. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами договору розрахунки за даним договором проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата продавцю здійснюється шляхом перерахування коштів по передплаті на розрахунковий рахунок продавця. Покупець зобов`язаний прийняти товар згідно із видатковими документами у місці доставки, оплатити замовлений товар згідно з умовами цього договору.

Судом встановлено, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар, сплативши частково його вартість, його заборгованість становить 126 780,98 грн, розмір якої підтверджено належними та допустимими доказами, доказів іншого матеріали справи не містять. Відповідач, був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте будь-яких доказів сплати заборгованості за договором поставки суду не надав, отже вимога про примусове стягнення з відповідача заборгованості за договором у сумі 126 780,98 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачу 7329,96 грн 3% річних за період прострочення з 07.02.2022 до 20.11.2023 та 40720,24 грн інфляційних витрат за цей же період, які також просить стягнути з останнього.

Суд перевірив розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних, строку їх нарахування та встановив, що розрахунок річних та інфляційних зроблений позивачем без врахування строку з якого у позивача виникає право на нарахування інфляційних та річних та без врахування часткових оплат заборгованості відповідачем.

За розрахунком суду розмір 3% річних за період з 10.02.2022 (наступний день з дати поставки товару) до 20.11.2023 (дата визначена самим позивачем у позовні заяві) становить 7141,72 грн, а розмір інфляційних не перевищує розміру можливого нарахування тому суд враховуючи вимоги частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, задовольняє вимогу про стягнення інфляційних витрат з відповідача у межах позовних вимог у визначеному позивачем розмірі у сумі 40720,24 грн.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ДИВІЗІОН» до приватного підприємства «БУДКОМПЛЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ» про стягнення 174 831,18 грн підлягають до часткового задоволення у частині стягнення з відповідача на користь позивача 126 780,98 грн основної заборгованості, 40720,24 грн інфляційних витрат та 7141,72 грн річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2681,11 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «БУДКОМПЛЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ» (бульвар Шевченка, 242/1, офіс 903, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 39732158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ДИВІЗІОН» (пр.Перемоги, 49/2 літера Б, м.Київ, 03057, ідентифікаційний код 42897416) 126 780,98 грн основної заборгованості, 40720,24 грн інфляційних витрат, 7141,72 грн 3% річних та 2681,11 грн судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.03.2024.

Суддя О.І.Кучеренко