Ухвала

від 20.03.2024 по справі 911/2579/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2579/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Н.М., Губенко Н.М.,

розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Кудряшова Ю.В.)

від 22.06.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Коломис В.В., Юрчук М.І.)

від 16.10.2023

у справі за позовом Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц"

про стягнення 5 495 201,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2023 року Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (далі - Виконавчий комітет) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (далі - Товариство) 5 495 201,07 грн, з яких: 281 760,00 грн сума, сплачена за непоставлений товар, 5 193 466,20 грн пені в розмірі 10% від ціни договору, 19 974,87 грн штрафу у розмірі 3% від ціни договору.

2. Позов обґрунтовано недотриманням Товариством зобов`язань за договором про закупівлю товару № 197 від 20.09.2021 в частині своєчасної поставки товару.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Виконавчого комітету на користь Товариства 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги Виконавчого комітету є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, які б у встановленому законом порядку підтверджували вартість поставленого пального та його оплату у визначеному договором розмірі. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету не спростовують висновків суду першої інстанції, тому правові підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

5. 15.11.2023 Виконавчий комітет звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Верховний Суд ухвалою від 06.12.2023 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а також сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 164 856, 03 грн.

7. 14.12.2023 скаржник надіслав до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків, до якого додав уточнену редакцію касаційної скарги, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до 15 січня 2024 року.

8. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху із наданням скаржнику десяти днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 164 856, 03 грн.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі статті 174 та частини п`ятої статті 292 ГПК України, з огляду на не усунення недоліків - неподання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у визначений строк.

10. Суд виходив з того, що ухвала про залишення касаційної скарги без руху вручена 22.12.2023, тому останнім днем для усунення недоліків було 01.01.2024, однак скаржник недоліки касаційної скарги, на час винесення ухвали від 18.01.2024, не усунув.

11. 06.02.2024 Виконавчий комітет повторно звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

12. Верховний Суд ухвалою від 26.02.2024 визнав причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, касаційну скаргу залишив без руху відповідно до статей 174, 290, 292 ГПК України, встановивши скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом наведення за наявності інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України (уточнення підстав касаційного оскарження) та сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі і подання суду доказів такої сплати.

13. При цьому, Верховний Суд роз`яснив скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в інших частинах, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

14. Верховний Суд, розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, дійшов висновку, що причини, викладені у ньому, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тому визнав причини пропуску строку неповажними, з огляду на таке:

1) строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 16.10.2023 (повний текст якої складено 27.10.2023), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 16.11.2023, касаційну скаргу подано 06.02.2024, тобто зі значним порушенням встановленого ГПК України строку на касаційне оскарження, зокрема, аж більше 3-х місяців;

2) повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржник отримав 30.10.2023 в електронному кабінеті;

3) 20-денний строк, протягом якого скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, сплив 20.11.2023;

4) при цьому, з первісною касаційною скаргою скаржник звертався 15.11.2023, яка була повернута ухвалою суду від 18.01.2024, тобто у скаржника було більше 2-х місяців для сплати судового збору;

5) враховуючи рішення Обухівської міської ради Київської області від 21.12.2023, у скаржника було 28 днів для сплати судового збору до повернення первісної касаційної скарги, однак подаючи повторно касаційну скаргу 06.02.2024 скаржник доказів сплати судового збору знову таки не надав;

6) посилаючись на введення воєнного стану в Україні, скаржник не навів обґрунтувань, як саме дія воєнного стану об`єктивно унеможливило вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений строк.

15. Ухвалу Верховного Суду від 26.02.2024 було доставлено в електронні кабінети скаржника та його представника 28.02.2024 о 20:29, тому датою вручення цієї ухвали є 29.02.2024.

16. 07.03.2024 Виконавчий комітет надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" клопотання про усунення недоліків, до якого додав уточнену редакцію касаційної скарги, докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

17. У зазначеному клопотанні скаржник посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, щодо поновлення процесуальних строків, зокрема строку на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги, який може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

18. З урахуванням цієї правової позиції скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропустив з поважних причин, оскільки:

- з первісною касаційною скаргою Виконавчий комітет звертався 15.11.2023, яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024;

- повторно з касаційною скаргою Виконавчий комітет звернувся 06.02.2024 з дотриманням встановлених законодавством строків, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- Виконавчий комітет продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше її подання, і такі недоліки фактично усунуті на момент повторного звернення з касаційною скаргою;

- після прийняття рішення Обухівської міської ради Київської області від 21.12.2023 № 1097-51-VIII "Про бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2024 рік" сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 131 884,83 грн.

19. Розглянувши клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними з огляду на наступне.

20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

21. Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

22. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

23. Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

24. Верховний Суд зауважує, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

25. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

26. Щодо доводів скаржника про звернення з касаційною скаргою вперше в межах строків на касаційне оскарження та наявність обставин для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з повторно поданою касаційною скаргою, зумовлених відсутністю коштів для сплати судового збору у строк, визначений законом та судом в ухвалі про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху, то Верховний Суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути безумовною підставою для реалізації права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

27. У даному випадку відсутні докази того, що необхідні кошти на рахунках Виконавчого комітету були відсутні, а також вжиття скаржником, як державним органом, розумних заходів щодо забезпечення вчасної сплати судового збору в справах де він виступає скаржником.

28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

29. Отже, відсутність коштів для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення (ухвала Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 916/4093/21).

30. Колегія суддів зауважує, що Виконавчий комітет повторно подав касаційну скаргу 06.02.2024 через 17 днів з дня вручення ухвали від 18.01.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги (20.01.2024) без сплати судового збору, тобто недоліки, які слугували підставою для залишення вперше поданої касаційної скарги двічі без руху (ухвали від 06.12.2023 та від 21.12.2023) та подальшої її повернення, на час повторного звернення з касаційною скаргою також не були усунуті.

31. Крім того, як вбачається з доданої до уточненої редакції касаційної скарги платіжної інструкції № 94 судовий збір був сплачений лише 05.03.2024, тобто після прийняття рішення Обухівської міської ради Київської області від 21.12.2023 № 1097-51-VIII "Про бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2024 рік" пройшло більше 2-х місяців.

32. Скаржник не навів доводів і не надав доказів, які б підтверджували причинний зв`язок з наведеними ним обставинами та відсутністю можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачений строк.

33. З огляду на зазначене Верховний Суд не може стверджувати про добросовісне ставлення скаржника до реалізації ним права на касаційне оскарження, вжиття усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше її подання, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

34. Наведені у клопотанні обставини для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження мають суб`єктивний характер, залежать від волевиявлення скаржника та не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, тому не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

35. Враховуючи тривалість пропущеного строку з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції (більше 3-х місяців), обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, відсутність обґрунтувань об`єктивної неможливості та непереборних обставин на подання касаційної скарги в межах строків передбачених ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

36. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

37. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 цього Кодексу, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

38. Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Керуючись нормами статті 234, пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2579/22 за касаційною скаргою Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко