Ухвала

від 22.03.2024 по справі 908/1831/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1831/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024

та рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023

у справі № 908/1831/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збут-Енерго Плюс"

до Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"

про стягнення 137 130,24 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.03.2024 надійшла касаційна скарга Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 908/1831/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).

Отже, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

У цьому разі з поданої касаційної скарги вбачається, що її підписав Дядя Ігор Вікторович, проте доказів на підтвердження наявності у зазначеної особи відповідних повноважень до касаційної скарги не додано.

Тож скаржнику необхідно надати Суду докази на підтвердження повноважень зазначеної особи вчиняти дії від імені Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради (зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу у даній справі від імені цієї установи).

Водночас відповідно до ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

У цій справі, зокрема, оскаржується постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024, а тому строк на її оскарження закінчився 12.03.2024.

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.03.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Заявник хоча і зазначає у касаційній скарзі, що оскаржувана постанова була отримана 22.02.2024, проте клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не заявляє, доказів отримання касаційної скарги саме 22.02.2024 суду не надає.

З огляду на наведені норми ст. 288 ГПК України, суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відтак, Суд вказує скаржнику на необхідність заявити клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів на підтвердження таких підстав.

Крім того, згідно з приписами п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

З оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій (тексти розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вбачається, що предметом заявленого у цій справі у 2023 році позову є вимога майнового характеру про стягнення 137 130,24 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024, зазначений позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, а отже за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 5 368 грн, тобто 2 684 грн х 200 % (оскільки 137 130,24 грн х 1,5 %= 2 056, 95 грн, що є менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023).

Однак, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, суд зазначає, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 5 368 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як вказано в п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд встановив, що касаційна скарга містить твердження скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також посилання на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 № 755/9215/15-ц, однак підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Способом усунення цього недоліку касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до ст. 287 ГПК України.

Суд звертає увагу, що касаційну скаргу у новій редакції, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи все вищевикладене, касаційна скарга Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? заявнику касаційної скарги необхідно: 1) надати докази на підтвердження повноважень Дядя Ігоря Вікторовича представляти інтереси Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради у справі № 908/1831/23 (зокрема, підписувати та подавати касаційну скаргу); 2) подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з наведеними підставами для поновлення цього строку та відповідними доказами на підтвердження таких підстав; 3) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 368 грн; 4) викласти касаційну скаргу у новій редакції та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Молочанської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 908/1831/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.