Рішення

від 21.03.2024 по справі 530/1207/23

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1207/23

2/530/52/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

21.03.2024 року Зіньківський районнийсуд Полтавськоїобласті вскладі головуючого-судді ДолжкоС.Р., секретаря ТараненкоТ.І.,розглянувши вм.Зіньків справуза позовом

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адреса: м. Полтава, вул. Уютна, 23, Полтавської області; Опішнянської селищної ради Полтавської області, юридична адреса: смт. Опішня, вул.Перемоги,3, Полтавського району, Полтавської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун Аліна Юріївна, місце знаходження: смт.Опішня вул. Незалежності 1-м, гараж 2, Полтавського району, Полтавської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В Зіньківському районному суді Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адреса: м. Полтава, вул. Уютна, 23, Полтавської області; Опішнянської селищної ради Полтавської області, юридична адреса: смт. Опішня, вул.Перемоги,3, Полтавського району, Полтавської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун Аліна Юріївна, місце знаходження: смт.Опішня вул. Незалежності 1-м, гараж 2, Полтавського району, Полтавської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Зіньківського районного суду Полтавської області дану справу передано на розгляд судді Должко С.Р..

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.09.2023 року відкрито провадження в цивільній справі позовного провадження. Сторонам по справі направлено ухвалу про відкриття провадження, відповідачу разом з копіями позовної заяви та доданими до неї документами та судові повістки про час дату та місце судового засідання, отримані відповідачем.

З позову вбачається, що позивач просить суд ухвалити рішення яким скасувати державнуреєстрацію земельноїділянки,кадастровий номер5321383600:00:028:0023,площею 2,68га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїОпішнянської селищної(колишньоїМалобудищанської сільської)ради Полтавського(колишньогоЗіньківського)району Полтавськоїобласті,власником якоїзначиться ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відповідно додержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерії ПЛ№ 061176,виданого Зіньківськоюрайдержадміністрацією 24.09.2004року,зареєстрованого вКнизі записівреєстрації державнихактів направо власностіна землюза №136.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,право власностів порядкуспадкування на1/2частку земельноїділянки площею1,34га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїОпішнянської селищноїради Полтавськогорайону Полтавськоїобласті,яку йогомати спадкодавець ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,успадкувала післясмерті свогобатька ОСОБА_6 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 ,право власностів порядкуспадкування на1/2частку земельноїділянки площею1,34га,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїОпішнянської селищноїради Полтавськогорайону Полтавськоїобласті,яку йогомати спадкодавець ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,успадкувала післясмерті свогобатька ОСОБА_6 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.10.2023року досуду відпозивачів надійшлазаява прозміну предмета позовуі позовнихвимог вякій зазначено,що успадкованав рівнихчастках ОСОБА_5 і ОСОБА_3 післясмерті батька ОСОБА_6 земельнаділянка площею2,68га,(уточненаплоща земельноїділянки 2,6752га)з цільовимпризначенням -для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташована,на територіїОпішнянської селищноїради Полтавськогорайону Полтавськоїобласті,яка булараніше сформована,кадастровий номерземельної ділянки5321383600:00:028:0023,відповідно дочастини другоїп.2статті 79-1Земельного кодексуУкраїни,яка передбачає,що формуванняземельних ділянок здійснюється:шляхом поділучи об"єднанняраніше сформованихземельних ділянок,була поділенана двіземельні ділянки:при цьомутехнічна документаціяіз землеустроющодо поділуземельної ділянкине виготовлялася.На однуземельну ділянкуплощею 1,34га,на замовлення ОСОБА_5 в2006році Державнимпідприємством «Полтавськийнауково-досліднийта проектнийінститут землеустрою»була розробленаТехнічна документаціяіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо наземельну ділянкудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва гр. ОСОБА_5 натериторії Малобудищанськоїсільської радиЗіньківського районуПолтавської області,але вказаназемельна ділянкане булаповністю сформованаяк об"єктцивільного правачерез хворобуі смертьзамовника.На другу земельну ділянку площею 1,336 га, на замовлення ОСОБА_3 в 2008 році ПП «Лада Інформ», з порушенням чинного на той час земельного законодавства, була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_3 на території Малобудищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Земельна ділянка була повністю сформована під кадастровим номером 5321383600:00:028:0100, відомості про дану земельну ділянку автоматично перенесені із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. Враховуючи вищевикладене просили скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5321383600:00:028:0100, площею 1,3360 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Опішнянської селищної (Малобудищанської сільської) ради Полтавського (Зіньківського) району Полтавської області власником якої значиться ОСОБА_3 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 232966, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 11 грудня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землюта направо постійногокористування землею,договорів орендиземлі за№ №10855500019із одночаснимприпиненням усіхречових прав.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 2,6752 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0023, якою на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 061176, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 24.09.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 136, володів його дід, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку якої його мати спадкодавець ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 301634, виданого їй 08 грудня 2005 року нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю.. Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 2,6752 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0023, якою на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 061176, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 24.09.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 136, володів його дід ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку якої його мати спадкодавець ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 301634, виданого їй 08 грудня 2005 року нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю..

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.11.2023 року замінено відповідача Головне управлінняДержгеокадастру уПолтавській області,юридична адреса:м.Полтава,вул.Уютна,23,Полтавської області на належного відповідача ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 та залучено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адреса: м.Полтава, вул.Уютна, 23, Полтавської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Омельченко М.О. не зявилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, змінені позовні вимоги підтримав, просив їх задовільнити, відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, належним чином повідомлена, заперечень проти позову не надала, представник відповідача Опішнянської селищної ради Полтавської області, не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун А.Ю. не з`явилася, надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Рада суддівУкраїнивирішила звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Зачитавши заяву позивача та його представника , які підтримали свої вимоги, відповідача, який визнав позовні вимоги, та дослідивши наявні матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги і вони знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, суд приймає вказане визнання позову, оскільки такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України, суд вважає, що вказані позовні вимоги є цілком доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у вказаному обсязі.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цивільного процесуального кодексу України.

Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України: кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту порушеного майнового права.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України: Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, враховуючи місцезнаходження, позов пред`являється за правилами виключної підсудності до Зіньківського районного суду Полтавської області за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою... .

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно доположень ЗаконуУкраїни "Промісцеве самоврядуванняв Україні"(280/97-ВР),основні терміни,використані вцьому Законі,мають такезначення:зокрема,територіальна громада-жителі,об`єднаніпостійним проживанняму межахсела,селища,міста,що єсамостійними адміністративно-територіальнимиодиницями,або добровільнеоб`єднанняжителів кількохсіл,що маютьєдиний адміністративнийцентр;районні таобласні ради-органи місцевогосамоврядування,що представляютьспільні інтереситериторіальних громадсіл,селищ таміст.Згідно зст.5Закону системамісцевого самоврядуваннявключає:територіальну громаду;сільську,селищну,міську раду;сільського,селищного,міського голову;виконавчі органисільської,селищної,міської ради;районні таобласні ради,що представляютьспільні інтереситериторіальних громадсіл,селищ,міст;органи самоорганізаціїнаселення.Відповідно дост.10цього жЗакону сільські,селищні,міські радиє органамимісцевого самоврядування,що представляютьвідповідні територіальнігромади таздійснюють відїх іменіта вїх інтересахфункції іповноваження місцевогосамоврядування,визначені КонституцієюУкраїни,цим таіншими законами.Пленуму Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 вс.Малі БудищаЗіньківського районуПолтавської областіі йогобатьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.14). ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 вс.Малі БудищаЗіньківського районуПолтавської областіі йогобатьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.15).Відповідно до свідоцтвапро правона спадщинуза закономвід 08.12.2005року ОСОБА_5 успадкувала післясмерті, ІНФОРМАЦІЯ_7 батька ОСОБА_4 частину земельноїділянки кадастровийномер 5321383600:00:028:0023,площею 2,68га,що розташованана територіїМалобудищанської сільськоїради Зіньківськогорайону Полтавськоїобласті,передана дляведення товарногосільськогосподарського виробництвата належалапомерлому ОСОБА_4 напідставі державногоакту на правовласності наземельну ділянкусерії ПЛ№ 061176(а.с.16). ІНФОРМАЦІЯ_3 вселі МаліБудища Зіньківськогорайону Полтавськоїобласті померла ОСОБА_5 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть серія НОМЕР_3 (а.с.20).На деньсмерті ОСОБА_5 була зареєстрованата постійнопроживала заадресою: АДРЕСА_1 .Разом з нею за вищевказаною адресою були зареєстровані та постійно проживали: чоловік - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , онук - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_5 04 вересня 2009 року Опішнянською державною нотаріальної конторою Полтавської області була заведена спадкова справа, спадкоємцями першої черги спадкування за законом є чоловік - ОСОБА_7 , син - ОСОБА_1 і син - ОСОБА_2 .

На день смерті ОСОБА_5 залишилося її спадкове майно, зокрема, 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 2,68 га, що розташована на території Опішнянської селищної (колишньої Малобудищанської сільської) ради Полтавського (колишнього Зіньківського) району Полтавської області, яку вона успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 301634, виданого їй 08 грудня 2005 року нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю., якою за життя володів її батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 061176, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 24.09.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 136, кадастровий номер земельної ділянки 53211383600:00:028:0023.

Спадкоємці ОСОБА_7 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ,які прийнялиспадщину,в складіякої єнерухоме майно,зокрема,вищевказана земельнаділянка,не звернулисядо нотаріусаза видачеюсвідоцтва проправо наспадщину надане нерухомемайно.Нотаріально не оформивши своє право на спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Малі Будища Полтавського району Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 серія НОМЕР_4 (а.с.23).

На деньсмерті ОСОБА_7 був зареєстрованийта постійнопроживав заадресою: АДРЕСА_1 .Разом з ним за вищезазначеною адресою проживали та були зареєстровані: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , онук - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.24).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 відкрита приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Піскун А.Ю..

З метою виділення в натурі (на місцевості) успадкованої частки земельної ділянки, 20 січня 2006 року ОСОБА_5 в Державному підприємстві «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,34 га, це в натурі (на місцевості) становить 1/2 частку успадкованої земельної ділянки загальною площею 2,68 га (кадастровий номер 53211383600:00:028:0023) про це свідчить технічне завдання № 45 від 20.01.2006, а 26 травня 2006 року технічна документація із землеустрою була виготовлена, про це свідчать акт про встановлення і погодження в натурі меж земельної ділянки від 26.05.2006, вказані документи знаходяться в технічній документації із землеустрою.

На ім"я ОСОБА_5 був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 232965, за підписом голови Зіньківської райдержадміністрації В.І. Паламаренка і начальника Зіньківського районного відділу земельних ресурсів О.М. Пінчука, який в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі не зареєстрований і не датований. В державному акті, зокрема, зазначена площа земельної ділянки 1,34 га, що земельна ділянка розташована на території Малобудищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0101 (а.с.17).

ОСОБА_5 нотаріально оформила своє право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 2,68 га, що розташована на території Опішнянської селищної (колишньої Малобудищанської сільської) ради Полтавського (колишнього Зіньківського) району Полтавської області, яку вона успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 301634, виданого їй 08 грудня 2005 року нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю., якою за життя володів її батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 061176, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 24.09.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 136, кадастровий номер земельної ділянки 53211383600:00:028:0023. Але земельна ділянка, яка складає 1/2 частку успадкованої земельної ділянки, як об"єкт цивільного права не була до кінця сформована, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера, який внесений до Державного земельного кадастру.

04 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 , звернувся з відповідною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в якій виклав обставини, які унеможливлюють спадкоємцю ОСОБА_1 нотаріально оформити право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1,34 га (1/2 частку в натурі земельної ділянки площею 2,68 га), яку остання успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_6 і просив видалити з Публічної кадастрової карти земельну ділянку з кадастровим номером 5321383600:00:028:0023, площею 2,6752 га, власником якої значиться померла особа, ОСОБА_4 .

Згідно відповіді відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.04.2023 0-183/0-0.164-351/310-23 вбачається, що документація із землеустрою на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 5321383600:00:028:0100 розроблена із порушенням, а тому підстави для видалення інформації про земельну ділянку кадастровий номер 53211383600:00:028:0023 із Державного земельного кадастру відсутні (а.с.27).

Судом встановлено, що іншу 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки успадкувала рідна сестра ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . 11 грудня 2008 року на замовлення ОСОБА_3 , ПП «Лада Інформ» розроблена технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 1,336 га, (тобто виділену в натурі 1/2 частку земельної ділянки площею 2,68 га з кадастровим номером 5321383600:00:028:0023), земельна ділянка була повністю сформована під кадастровим номером 5321383600:00:028:0100, відомості про дану земельну ділянку автоматично перенесені із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

На даний час на публічній кадастровій мапі значиться земельна ділянка: кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0100, площею 1,336 га, власник земельної ділянки ОСОБА_3 , а поряд з нею значиться земельна ділянка: кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0023, площею 2,6752 га, власник земельної ділянки ОСОБА_4 .

01 серпня 2023 року приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Піскун А.Ю. 01.08.2023 за № 135/02-14 надала інформаційну довідку в якій зазначено, що в провадженні приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Піскун А.Ю. знаходиться спадкова справа Опішнянської державної нотаріальної контори за № 159/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 . До складу спадщини входить земельна ділянка площею 1,34 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Малобудищанської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Виходячи з викладеного, є неможливим видати свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,34 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Малобудищанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки у Витязі з Державного земельного кадастру № НВ-0001433582023 від 21.07.2023 року, відсутні відомості про право власності за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

У зв`язку з вищевикладеним позивачі звернулися з позовом до суду.

Відповідно дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідност. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Частиною першоюстатті 356 ЦК Українипередбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Пунктом 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» передбачено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

Згідно пункту г частини першої статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, охорони земель.

Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

Стаття 152 Земельного кодексу України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах територій територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини другої статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу- державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В частині другій статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Та обставина, що Законом України «Про державний земельний кадастр» не передбачено можливості скасування державної реєстрації земельної ділянки безпосередньо за рішенням суду не дає підстав для висновку про неможливість захисту порушеного права шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки. В той же час частина десята статті 24 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» прямо передбачає можливість скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором який здійснює таку реєстрацію. Відповідне положення також міститься і у пункті 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Згідно ч. 2ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК Українипередбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України "правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею..."..

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від18.12.2009року №14«Про судоверішення уцивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З оглядуна вищевикладеневбачається,що змінені позовнівимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велів Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Задоволення позову не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження змінених позовних вимог, що не порушує прав та інтересів інших осіб, є підстави для задоволення позову.

За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачі судові витрати покладають на себе.

Суд,виконавши всівимоги цивільногосудочинства ухвалюючирішення наоснові повногоі всебічногоз`ясування обставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених тимидоказами,які булидосліджені всудовому засіданніта керуючись ст.16,317,328,373,1261,1268 ЦК України,ст,ст. 79-1, 152, 158 ЗК України, ст.12,13, 81,142,206,247,263-265 ЦПК України, ЗУ Про державний земельний кадастр, ЗУ "Про судовий збір" суд, -

В И Р І Ш И В:

Змінені позовнівимоги ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , Опішнянської селищної ради Полтавського району полтавської області ,юридична адреса: смт. Опішня, вулиця Перемоги,3, Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адреса: м. Полтава, вул. Уютна, 23, Полтавської області; Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун Аліна Юріївна, місце знаходження: смт. Опішня вул. Незалежності 1-м, Полтавського району, Полтавської області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування -задоволити в повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5321383600:00:028:0100, площею 1,3360 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Опішнянської селищної (Малобудищанської ) сільської ради Полтавського (Зіньківського) району Полтавської області власником якої значиться ОСОБА_3 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 232966, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 11 грудня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010855500019 із одночасним припиненням усіх речових прав.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 2,6752 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0023, якою на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 061176, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 24.09.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 136, володів його дід ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку якої його мати спадкодавець ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 301634, виданого їй 08 грудня 2005 року нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю..

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 2,6752 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5321383600:00:028:0023, якою на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 061176, виданого Зіньківською райдержадміністрацією 24.09.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 136, володів його дід ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/2 частку якої його мати спадкодавець ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , успадкувала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВСЕ № 301634, виданого їй 08 грудня 2005 року нотаріусом Опішнянської державної нотаріальної контори Піскун А.Ю..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р. Должко