Ухвала

від 21.03.2024 по справі 753/4265/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4265/24

провадження № 2/753/4467/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,про відвід судді у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом першого заступника керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою та витребування майна.

Вищезазначену цивільну справу в порядку, встановленому ст.33 ЦПК України та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 року передано в провадження судді Лужецької О.Р.

21.03.2023 р. від відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява по відвід судді.

Як вбачається із заяви, підставами для відводу, на думку заявників, є те, що суддя Лужецька О.Р. брала участь, в якості слідчого судді, в розгляді клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури Ведули Л.Ю. про накладення арешту на належне відповідачу на праві власності майно - квартиру АДРЕСА_1 (справа № 753/5630/23, провадження № 1-кс/753/1251/23). Ухвалою слідчого судді Лужецької О.Р. клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури Ведули Л.Ю. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022100020003624 задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 із забороною відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкту нерухомого майна. Посилаючись на вищевикладене та на п.п. 3-5 ч.1 ст.36 ЦПК України зазначають, що у відповідача є сумніви щодо дотримання порядку визначення судді під час автоматизованого розподілу цієї справи.

Дослідивши доводи заявника, суд вважає встановленим наступне.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України.

Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав відводу (самовідводу) судді.

Так, згідно зі ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).

Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Заява про відвід серед іншого на думку заявника зводиться до сумніву щодо дотримання порядку визначення судді ЄСІТС під час автоматизованого розподілу цієї справи канцелярією Дарницького районного суду м. Києва

Слід зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Зі змісту заяви про відвід вбачається10.04.2023 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р. вже брала участь в якості слідчого судді у розгляді та вирішенні справи № 753/5630/23 за клопотанням прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва Ведули Л.Ю. від 06.04.2023 про накладення арешту на належне йому на прав приватної власності майно - квартиру АДРЕСА_1 . За результатом розгляду клопотання задоволено.

Ураховуючи викладене, постановлення суддею Лужецькою О.Р. як слідчим суддею у справі 753/5630/23 ухвали якою клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури задоволено та накладено арешт на спірну квартиру не є обставиною, яка виключає її розгляд складом суду, який було визначено у порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України та відповідно не є підставою для її відводу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.

За приписами ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Зважаючи на вищенаведене, з огляду на те, що заявлений відвід не є мотивованим, суд, керуючись ст. 33,36,40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,про відвід судді у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою та витребування майна- визнати необґрунтованою.

Заяву відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О.Р. передати в порядку ст.33 ЦПК України для вирішення заяви.

Ухвала апеляційному порядку оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Р. Лужецька