Ухвала

від 22.03.2024 по справі 754/10725/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-др/754/48/24

Справа № 754/10725/23

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О. дослідивши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергійчика Антона Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 754/10725/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайт» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди та додаткової угоди діючими, стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 на адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергійчика А.О надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати , що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13.03.2024 у задоволенні позову ТОВ «Медлайт» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди та додаткової угоди діючими, стягнення безпідставно набутих коштів - відмовлено.

16.03.2024 представник відповідача за допомогою засобів поштового зв`язку направив на адресу Деснянського районного суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати , що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).

За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

До заяви про ухвалення додаткового рішення стороною відповідача долучено акт надання послуг № 5 від 14.03.2024 та звіт про надані послуги від 14.03.2024, проте докази направлення заяви з додатками ТОВ «Медлайт» вказана заява не містить, а відтак суд приходить до висновку, про невиконання заявником вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

Так, Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 провадження № 61-11044св22, виснував про те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають застосування правила ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Суд мав оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183 ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року провадження № 61-20691св21 зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, положення ст. 183 ЦПК України та відсутність доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками ТОВ «Медлайт», суд приходить до висновку про повернення заяви від 15.03.2024 заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 270, 352 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергійчика Антона Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 754/10725/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайт» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди та додаткової угоди діючими, стягнення безпідставно набутих коштів - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено: 22 березня 2024 року.

Суддя В.О. Сенюта