Ухвала

від 22.03.2024 по справі 760/5064/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/5064/24

1-кп/760/2590/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2024 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2024 за № 12024100090000323, на підставі обвинувального акту, затвердженого 27.02.2024 прокурором Солом`янської районної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської обл. м. Ворожба, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2024 за № 12024100090000323, затверджений 27.02.2024 прокурором Солом`янської районної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження потерпілої сторони, обвинуваченого, його захисника, зазначив, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору, так як і підстави для закриття кримінального провадження, відсутні.

Також, прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження тримання під вартою обвинуваченого, яке мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, санкція за вчинене кримінальне правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На продовження існування зазначених ризиків вказує те, що за вчинення злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, останній не одружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, не працевлаштований, тобто не має міцних соціальних зв`язків, та усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинувачений може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду. ОСОБА_4 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, що може свідчити про те, що підозрюваний може погрожувати свідкам та потерпілому, з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин. ОСОБА_4 раніше неодноразово судимим, востаннє вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із встановленням йому трирічного іспитового строку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимості знову вчинив новий умисний злочин проти власності на території Солом`янського району м. Києва, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру. У зв`язку із викладеним, більш м`які запобіжні заходи застосовані до обвинуваченого ОСОБА_4 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від суду. Тому, прокурор просить продовжити тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів із визначенням розміру застави у сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, просили вирішити клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого на розсуд суду.

У підготовче судове засідання не прибув представник потерпілого ТОВ «Новус Україна», повідомлений належним чином про місце, день та час проведення підготовчого судового засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Із врахуванням положень ст. 325 КПК України, позицій учасників кримінального провадження, та з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, судом прийнято рішення провести підготовче судове засідання у відсутність потерпілої сторони.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження стосовно призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, дослідивши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, дослідивши доводи клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено. За підсудністю даний обвинувальний акт підлягає розгляду Солом`янським районним судом міста Києва у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження.

Перешкод для призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту судом не встановлено; підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.

Дослідивши клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Так, судом на виконання ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого було встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження, зокрема судовий розгляд кримінального провадження не було розпочато, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Так, в ході судового розгляду клопотання прокурора знайшли своє підтвердження обставини продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у поданому клопотанні.

Зокрема, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів, за вчинення якого обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років із врахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки обвинувачений вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: востаннє вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України від 27.07.2023 р. до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із встановленням йому трирічного іспитового строку, продовжує існування ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Крім того, обвинуваченому у порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, а тому він обізнаний із анкетними відомостями потерпілої сторони та свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на продовження існування ризику вчинення на них тиску.

При вирішенні клопотання прокурора судом врахована особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має зареєстрованого місця проживання у м. Києві, не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, офіційно не працевлаштований, що вказує на відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв`язків. Обвинувачений має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обвинувачується, відповідно до приписів обвинувального акту, вчинено останнім в період іспитового строку, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2023 р.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даному етапі розгляду кримінального провадження та запобігти ризикам, встановленим судом та переліченим в ухвалі суду.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, із врахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження у даному кримінальному провадженні, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням розміру застави у сумі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 291, 336, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2024 за № 12024100090000323, на підставі обвинувального акту, затвердженого 27.02.2024 прокурором Солом`янської районної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25, на 29 березня 2024 року о 15год. 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілу сторону.

Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 травня 2024 року включно.

Ухвала суду діє до 20 травня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 26268059, Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) -820172, Номер р/р UA128201720355259002001012089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до прокурора та суду, не відлучатись із м. Києва без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання, здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 60 днів з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Визначити додаткову дату судового засідання 17 квітня 2024 року о 15 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1