Ухвала

від 18.03.2024 по справі 761/7234/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7234/24

Провадження № 1-кс/761/5182/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ПП «Львів Мет Союз» - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 22022000000000162, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

21 лютого 2024 року (зареєстровано в системі «Електронний суд» 20 лютого 2024 року) до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ПП «Львів Мет Союз» - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 22022000000000162, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209 КК України, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПП «ЛЬВІВ МЕТ СОЮЗ» (ЄДРПОУ 34536861), а саме:

- НОМЕР_1 , відкритому у АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166);

- НОМЕР_2 , відкритому у АТ «УКРЕКСІМБАНК» (ЄДРПОУ 00032112);

- НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570);

- НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280);

- НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкритих у АТ «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750).

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав наведених у ньому.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки арешт на майно, накладений обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала. Більш того, зазначив, що 01 березня 2024 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000162, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2022 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України зупинено.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022000000000162, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року, накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПП «ЛЬВІВ МЕТ СОЮЗ» (ЄДРПОУ 34536861), а саме: НОМЕР_1 , відкритому у АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166); НОМЕР_2 , відкритому у АТ «УКРЕКСІМБАНК» (ЄДРПОУ 00032112); НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкритих у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570); НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , відкритих у АБ «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280); НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , відкритих у АТ «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750), із забороною вчиняти видаткові операції з грошовими коштами (у безготівковому вигляді), які знаходяться на розрахункових рахунках та грошовими коштами, що в подальшому надходитимуть на вищезазначені рахунки суб`єктів господарювання, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді від 21 квітня 2023 року, метою накладення арешту на майно, є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вони мають ознаки доказів, та відповідають критеріям, встановлених ст. 98 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно.

При цьому, доводи представника ПП «Львів Мет Союз» про те, що вказане товариство здійснює свою діяльність виключно у законодавчому полі, слідчий суддя вважає такими, що не спростовують обґрунтування прокурора, надані в судовому засіданні, в тому числі в частині необхідності подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою дотримання завдань кримінального провадження.

Крім того, надані представником ПП «Львів Мет Союз» докази також не містять даних, які б спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності виявлених порушень, які є кримінально-караними.

Більш того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року, якою накладено арешт, зокрема, на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ПП «Львів Мет Союз», не встановлено заборони на видаткові операції по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, що з урахуванням наведеного свідчить про те, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу для інших осіб та із забезпеченням своїм рішенням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У той же час, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або ж було встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання представника ПП «Львів Мет Союз» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 22022000000000162, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 173, 174, 309, 310, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ПП «Львів Мет Союз» - адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 22022000000000162, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 квітня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1