Справа № 761/8466/24
Провадження № 2/761/6054/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОК «Найкращий Дім» про визнання майнового права, -
встановив:
У березні 2024 року позивачі звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОК «Найкращий Дім», в якому просять суд:
1. Визнати за позивачем №1 майнове право на:
-однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
-однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ;
-нежитлове приміщення №2 на 13 поверсі у житловому будинку АДРЕСА_3 ;
- нежитлове приміщення №1 на 2 поверсі у житловому будинку АДРЕСА_3 ;
2.Визнати за позивачем №2 майнове право на:
-однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 ;
-однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 ;
-нежитлове приміщення АДРЕСА_6 ;
-однокімнатну квартиру АДРЕСА_7 ;
3.Визнати за позивачем №1 та позивачем №2 по на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 05 березня 2024 року позовну заяву передано до провадження судді Волошина В.О.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог:які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є , зокрема, визнання права.
Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.
Разом з тим, у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами.
З урахуванням висновків Верховного Суду України за результатами розгляду спорів з приводу майнових прав (справи № 6-29429св09, 6-52295св10, 6-32594св10), вбачається, що майнові права, поряд з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами, є об`єктами цивільного обороту.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).
Натомість, позивач просить суд визнати за нею майнове право на нерухоме майно.
Суд звертає увагу позивачів, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 лютого 2019р. у справі №761/32696/13-ц (провадження №14-606цс18) та від 20 березня 2019р. у справі №761/20612/15-ц (провадження №14-39цс19) у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.
Що стосується заявленої позивачами вимоги №3, суд зауважує, що останніми не зазначено взагалі спосіб захисту, оскільки вимога «визнати за позивачем №1 та позивачем №2 по на однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 » не містить конкретизації яким чином визнати за позивачами по на квартиру, яке право визнати у розумінні ст. 16 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви для суду та сторін у справі з уточненим змістом позовних вимог, з урахуванням вищевикладених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОК «Найкращий Дім» про визнання майнового права, - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 25.03.2024 |
Номер документу | 117850888 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Волошин В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні