Справа № 761/10310/24
Провадження № 1-кс/761/7109/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120241001000008 76 від 26.02.2022 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК України про накладення арешту на майно,
у с т а н о в и в:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні № 120241001000008 76 від 26.02.2022 арешту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що група невстановлених осіб створила злочину схему на території міста Києва щодо сприяння третім особам набуття фіктивних підстав, які у подальшому можуть бути ними використанні для реєстрації права власності за собою на самочинно побудовані (встановлені) будівлі на самоправно зайнятих земельних ділянках та подальшого протиправного набуття ними права на отримання у власність чи оренду земельних ділянок на яких знаходяться самочинно збудовані об`єкти нерухомості.
Так, група невстановлених осіб разом із ОСОБА_4 , знаючи про наявність так званої «будівельної амністії», а саме щодо можливості проведення державними реєстраторами (нотаріусами) реєстраційних дій на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, що закінчені будівництвом до 05.08.1992, на підставі спрощеного пакету документів, до переліку якого не входять документи щодо підтвердження введення об`єкта будівництва у експлуатацію, вирішила використати вказану норму законну на свою користь з метою особистого збагачення.
Таким чином, з метою приховання допущених порушень будівельного, земельного законодавства та готування до вчинення ними подальших шахрайських дій невстановлені особи розмістили на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , житловий будинок загальною площею 198 кв.м.
У подальшому невстановлені особи з метою створення законних підстав для подальшого проведення реєстраційних дій щодо визнання права власності на незаконно збудований будинок виготовили підроблену технічну документацію та довідки про результати проведення інвентаризації вищевказаного об`єкту нерухомості, до яких вносять неправдиві відомості щодо власника будівлі, часу його побудови та площі.
Отримавши вищевказану завідомо підроблену технічну документацію, нібито виготовлену Асоціацією «Авістор-Буд» (ЄДРПОУ 31813695), невстановлені особи разом із ОСОБА_4 04.05.2020 звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з метою проведення подальшої державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 .
У подальшому, цього ж дня приватний нотаріус у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснив реєстраційні дії щодо житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , за відсутності документів, що підтверджують адресу, ведення об`єкта в експлуатацію, та на підставі документів, які містять неправдиві відомості та не підтверджують набуття третіми особами речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, 04.05.2020 невстановлені особи разом із ОСОБА_4 , на підставі підроблених документів протиправно отримали у власність житлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 , самоправно зайняли ділянку на якій вона знаходиться та шахрайським шляхом отримали першочергове право на отримання земельної ділянки в оренду та/або у власність від територіального громади.
Згодом, 19.12.2023 ОСОБА_4 з метою приховання вчинення кримінального правопорушення подарувала вказану житлову будівлю своєму чоловікові ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування встановлено, що житлова будівля побудована у період часу з 2011 по 2021 роки, що не відповідає інформації, яка міститься у інвентаризаційних документах, а саме щодо року побудови до 05.08.1992.
Крім того, згідно з відповіді Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:323:0017, однак житлова будівля що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності та будь яким фізичним та/або юридичним особам у власність та/або користування не передавалась.
Постановою прокурора від 04.03.2024 прийнято рішення про визнання речовим доказом вищевказаного об`єкту нерухомого майна.
Вважаючи житлову будівлю за адресою АДРЕСА_1 , матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, та майном, отриманим у власність внаслідок вчинення протиправних дій, прокурор просив накласти на вказану квартиру арешт з метою забезпечення її збереження.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, у ньому наведених.
На прохання ініціатора клопотання, з метою досягти дієвість заходу забезпечення кримінального провадження, розгляд здійснити без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Матеріалами клопотання доведено, що об`єкт нерухомості, на який ініційоване накладення арешту, містить сліди кримінального правопорушення та є отриманим у власність внаслідок вчинення протиправних дій, що обґрунтовує потреби досудового розслідування у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та обмеження прав осіб з метою недопущення його подальшого відчуження.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 008 76 від 26.02.2022 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК України арешт на об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2077127380000, із забороною будь-яким реєстраторам, реєстраційним службам чи державним реєстраторам, нотаріусам та іншими особам, які мають реєстраційні повноваження, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямовані на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна, без заборони використання цього житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 117850938 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Циктіч В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні