Постанова

від 21.03.2024 по справі 276/2296/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №276/2296/23 Головуючий у 1-й інст. ЗБАРАЖСЬКИЙ А. М.

Категорія 76 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін) в м. Житомирі цивільну справу №276/296/23 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення грошових коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 12 січня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Збаражського А.М. у смт Хорошів,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом та просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення з першого питання порядку денного засідання правління, оформлене протоколом засідання правління, оформлене протоколом позачергового засідання правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (надалі у тексті AT «ОГХК») №18 від 29.03.2022 року про зупинення з 29.03.2022 року дії положень колективного договору, що укладений на Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (надалі у тексті - Філія «ІГЗК», Філія «ІГЗК» АТ «ОГХК») в частині соціальних гарантій та заохочувальних виплат на період воєнного стану, а саме зупинення нарахування та виплати: відрахувань у розмірі 0,35 відсотка річного фонду оплати праці філій на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу, заохочень працівників філії та профкому в ушанування ювілею, заохочень працівників філії в ушанування свят, допомоги на оздоровлення, допомоги на поховання, матеріальної допомоги сім`ям з дітьми, нецільової допомоги працівнику, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нецільової матеріальної підтримки, допомоги при звільненні, преміювання працівників профкому, фінансування культурно-масових заходів, придбання санаторно-курортних путівок та наказ від 29.03.2022 року №199-кд «Про призупинення виплат по Філії «ІГЗК» АТ «ОГХК», виданий Філією «ІГЗК»;

2) визнати протиправним та скасувати рішення з другого питання порядку денного засідання правління, оформлене протоколом позачергового засідання правління AT «ОГХК» від 20.04.2022 року №26 та наказ від 21.04.2022 року №239-кд «Про призупинення виплат по Філії «ІГЗК» AT «ОГХК», виданий Філією «ІГЗК»; 3) стягнути з Філії «ІГЗК» на користь ОСОБА_1 2 481,00 грн матеріальної допомоги за 2022 рік, 2 684,00 грн матеріальної допомоги за 2023 рік, 2 481,00 грн в ушанування свята Дня працівників металургійної та гірничо-добувної промисловості за 2022 рік та 2 684,00 грн в ушанування свята Дня працівників металургійної та гірничо-добувної промисловості за 2023 рік, а всього 10 330,00 гривень; 4) стягнути з AT «ОГХК» та Філії «ІГЗК» на користь позивача понесені судові витрати - витрати на правову допомогу.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що він з 01.01.2015 обіймає посаду електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування в Філії «ІГЗК». Між AT «ОГХК», від імені якого як відокремлений підрозділ і роботодавець виступала Філія «ІГЗК», та трудовим колективом філії, інтереси якої представляла первинна організація Профспілки трудящихся металургійної та гірничодобувної промисловості України «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», було укладено Колективний договір філії на 2021-2023 роки, яким врегульовано взаємні зобов`язання сторін щодо виробничих, трудових, соціально-економічних відносин між Роботодавцем і працівниками Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», які мають відповідати нормам Галузевої угоди ГМК України.

На позачерговому засіданні правління AT «ОГХК», 29 березня 2022 року прийнято рішення про зупинення з 29.03.2022 дії положень колективних договорів, що укладені на Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» та Філії «ВГМК» AT «ОГХК» в частині соціальних гарантій та заохочувальних виплат на період воєнного стану.

Наказом філії «ІГЗК» від 29.03.2022 року №199-кд «Про призупинення виплат по Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» призупинено нарахування та виплату з 29 березня 2022 року соціальні гарантії та заохочувальні виплати, а саме: відрахування у розмірі 0,35 відсотка річного фонду оплати праці філій на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу; заохочень працівників філії «ІГЗК» AT «ОГХК» в ушанування ювілею; заохочень працівників філії «ІГЗК» AT «ОГХК» в ушанування свят; матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам, яким надається щорічна відпустка; нецільової допомоги працівнику, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; нецільової матеріальної підтримки; допомоги при звільненні; придбання санаторно-курортних путівок.

Наказом філії «ІГЗК» від 21.04.2022 №239-кд «Про призупинення виплат по Філії «ІГЗК» AT «ОГХК», призупинено нарахування та виплату з 21 квітня 2022 року надбавки та доплати: за високі досягнення та інтенсивність в праці; інтенсивність праці.

У зв`язку з наведеним, позивачу не було нараховано та виплачено в 2022-2023 роках матеріальну допомогу на оздоровлення, винагороду з нагоди професійного свята Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості (16 липня) та заохочення в ушанування ювілею.

Зазначив, що вказані рішення є протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм законодавства та положень Колективного договору філії на 2021-2023 роки. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. У виняткових випадках Роботодавець зобов`язується запроваджувати зміну чинних умов оплати праці працівників філії у бік погіршення лише за погодженням із первинною організацією профспілки та попередженням працівників філії не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження. Наголосив, що всупереч цьому, ні працівників філії, ні профспілку про прийняті рішення, що є предметом спору, не повідомляли, зміни щодо заохочувальних виплат, встановлення доплат і надбавок працівникам філії, а також їх розмірів було проведено без погодження із первинною організацією профспілки.

Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 12 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів позовної заяви із наведенням норм загального законодавства, відомчих (локальних) нормативно правових актів та їх обгрунтування. Додатково наголошує, що між акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого як відокремлений підрозділ і Роботодавець виступала Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та трудовим колективом філії, інтереси якої представляла первинна організація Профспілки трудящихся металургійної та гірничодобувної промисловості України «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПО ПМГУ) було укладено Колективний договір філії на 2021-2023 роки (надалі - Договір), який було схвалено на конференції трудового колективу Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» 26 серпня 2021 року.

Предметом Договору є взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин між Роботодавцем і працівниками Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», які мають відповідати нормам Галузевої угоди ГМК України.

З огляду на положення пунктів 1.6, 1.7, 3.3, 3.24 Колективного договору вбачається, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову та вважає, що є підстави для скасування рішення суду від 12.01.2024 та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу V ЦПК України.

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого як відокремлений підрозділ і Роботодавець виступала Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та трудовим колективом філії, інтереси якої представляла первинна організація Профспілки трудящихся металургійної та гірничодобувної промисловості України «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПО ПМГУ) було укладено Колективний договір філії на 2021-2023 роки (надалі - Договір), який було схвалено на конференції трудового колективу Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» 26 серпня 2021 року.

Предметом Договору є взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин між Роботодавцем і працівниками Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», які мають відповідати нормам Галузевої угоди ГМК України.

Відповідно до п.п. 1.4.1 Договору його положення поширюються на всіх працівників філії, прийнятих на умовах найму, незалежно від членства у профспілковій організації.

Згідно з п. 1.6 Договору Сторони зобов`язуються дотримуватися норм, умов, гарантій, а також соціальних стандартів і соціальних нормативів, передбачених чинним законодавством України та Галузевою угодою ГМК України.

Із п.1.7. Договору вбачається, що сторони визнають повноваження одна одної і зобов`язуються дотримуватися принципів соціального діалогу, взаємної поваги та довіри, рівноправності, паритетності, конструктивності та аргументованості під час проведення колективних переговорів, у тому числі із внесення змін до Договору та при вирішенні усіх питань соціально-економічних і трудових відносин (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору Роботодавець зобов`язується здійснювати оплату праці працівників філії згідно з «Положенням про оплату праці працівників філії» (далі - Положення про оплату праці) (Додаток № 2 до цього Договору), в який включено перелік додатків до даного Положення.

Згідно з п. 3.24 Договору Роботодавець зобов`язується виплачувати матеріальну допомогу в межах планового фонду оплати праці працівникам при наданні їм щорічної відпустки на оздоровлення в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного року, згідно з «Положенням про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Філії, яким надається щорічна відпустка» (Додаток №12 до Положення про оплату праці).

Відповідно доДодатку №14 до Положення про оплату праці філії «ІГЗК» AT «ОГХК» на 2021-2023 рр. (Положення про заохочення працівників філії в ушанування свята Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості) нарахування та виплата винагороди працівникам філії з нагоди професійного свята Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості, провадиться в межах планового фонду оплати праці за І півріччя в червні місяці поточного року. Винагорода одному працівнику встановлюється в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня поточного року. Право на нарахування та виплату винагороди мають працівники, які перебувають в штаті філії та ПО ПМГУ на дату підписання наказу «Про нарахування та виплату винагороди працівникам філії до Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості» відповідно: штатні (за основним місцем роботи); ПО ПМГУ (вибрані та наймані).

Згідно із Додатком №15 до Положення про оплату праці філії «ІГЗК» АТ«ОГХК» на 2021-2023 рр. (Положення про заохочення працівників філії в ушанування ювілею) працівники, що пропрацюють на філії та зарекомендували себе з позитивної сторони, при досягненні віку 50, 60 років заохочуються у розмірі: стаж до 3 років - 0,25 місячної тарифної ставки або посадового окладу; стаж роботи від 3 до 6 років - 0,5 місячної тарифної ставки або посадового окладу; стаж роботи від 6 до 10 років - 0,75 місячної тарифної ставки або посадового окладу; стаж роботи більше 10 років - 1,00 місячної тарифної ставки або посадового окладу.

29 березня 2022 року відбулось позачергове засідання правління Акціонерного товариства «ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», на якому розглянуто питання порядку денного засідання правління №1 щодо зупинення дії окремих положень колективних договорів на період воєнного стану.

Рішенням позачергового засідання правління Акціонерного товариства «ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» , що оформлено протоколом №18 від 29.03.2022 з першого питання порядку денного засідання правління з 29.03.2022 зупиненено дії положень колективних договорів, що укладені на Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» та Філії «ВГМК» AT «ОГХК» в частині соціальних гарантій та заохочувальних виплат на період воєнного стану, а саме зупинення нарахування та виплати: відрахувань у розмірі 0,35 відсотка річного фонду оплати праці філій на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу; заохочень працівників філії та профкому в ушанування ювілею; заохочень працівників філії в ушанування свят; допомоги на оздоровлення; допомоги на поховання; матеріальної допомоги сім`ям з дітьми; нецільової допомоги працівнику, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; нецільової матеріальної підтримки; допомоги при звільненні; преміювання працівників профкому; фінансування культурно-масових заходів; придбання санаторно-курортних путівок (том 1 а.с. 16).

На виконання вимог рішення, наказом філії «ІГЗК» від 29.03.2022 №199-кд «Про призупинення виплат по Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» призупинено нарахування та виплату з 29 березня 2022 року нижчеперелічені соціальні гарантії та заохочувальні виплати: відрахування у розмірі 0,35 відсотка річного фонду оплати праці філій на культурно-масову, фізкультурну та лікувально-оздоровчу роботу; заохочень працівників філії «ІГЗК» AT «ОГХК» в ушанування ювілею; заохочень працівників філії «ІГЗК» AT «ОГХК» в ушанування свят; матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам, яким надається щорічна відпустка; нецільової допомоги працівнику, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; нецільової матеріальної підтримки; допомоги при звільненні; придбання санаторно-курортних путівок (том 1 а.с. 17).

Крім того, на виконання рішення, прийнятого на позачерговому засіданні правління AT «ОГХК» від 20.04.2022 року №26, Філією «ІГЗК» AT «ОГХК» було видано наказ від 21.04.2022 року №239-кд «Про призупинення виплат по Філії «ІГЗК» AT «ОГХК» яким було призупинено нарахування та виплату з 21 квітня 2022 року нижчеперелічені надбавки та доплати: за високі досягнення та інтенсивність в праці, «Положення про встановлення надбавок до посадових окладів за високі досягнення та інтенсивність в праці керівникам, спеціалістам та службовцям Філії ПАТ «ОГХК», затвердженого рішенням Правління ПАТ «ОГХК», протокол №14 від 11.07.2018; інтенсивність праці, Додаток №19 до Положення про оплату праці Колективного договору філії на 2021-2023 роки «Положення про встановлення доплат та тарифних ставок за інтенсивність праці робітникам філії «ІГЗК» AT «ОГХК».

Призупинення нарахування та виплат певних соціальних гарантій та виплат на період воєнного стану було виконано Філією «ІГЗК», що підтверджується випискою з протоколу позачергового засідання Правління AT «ОГХК» №18 від 29.03.2022, копіями наказів Філії «ІГЗК» від 29.03.2022 №199-кд та від 21.04.2022 №239 кд, а також листом Філії «ІГЗК» від 03.07.2023 року №324/740 щодо надання інформації на адвокатський запит (том 1 а.сп. 16-22).

Із листа голови ПО ПМГУ ОСОБА_2 , що надана на запит ОСОБА_1 вбачається, що саме у зв`язку з прийняттям зазначених вище рішень працівникам Філії «ІГЗК» не було нараховано та виплачено в 2022-2023 роках матеріальну допомогу на оздоровлення, винагороду з нагоди професійного свята Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості (16 липня), заохочення в ушанування ювілею, допомогу при звільненні на пенсію та нецільову матеріальну підтримку (а.с. 23-24).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підставидля визнаннядій відповідачівпротиправними,скасування наказівщодо призупиненнявиплат працівникамФілії «ІГЗК»,а такожстягнення зФілії «ІГЗК»на користь ОСОБА_1 матеріальної допомоги,допомоги вушанування святаДня працівниківметалургійної тагірничо-добувноїпромисловості всумі 10330,00гривень.

При цьомусуд вказав,що вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачами незаконно та протиправно в односторонньому порядку, без попереднього погодження з первинною організацією профспілки, прийнято рішення щодо призупинення нарахування та виплат певних соціальних гарантій працівникам філії, оскільки Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачене право роботодавця за власною ініціативою зупиняти дію окремих положень колективного договору на період воєнного стану.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що, всупереч вимогам Закону, роботодавець жодним чином не повідомив його про прийняті рішення щодо призупинення виплат, передбачених колективним договором.

Відповідно до ч. 2ст. 97 КЗпП Україниформи і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно з ч. 1 ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

Згідно з ч.1 с т. 14 Закону України «Про колективні договори» зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченіст.ст. 43-46 Конституції України.

У той же час, відповідно дост. 64 Конституції Україниконституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022року Указом Президента України від 24.04.2022 року № 64/2022у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи.

При цьому, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннямиЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Також, 15.03.2022 року Верховною Радою України прийнятоЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом другимрозділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Отже положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

При цьому, системний аналіз законодавства свідчить про те, що дія ч. 1ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022 року.

Отже, оскількивиплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені Колективним договором, їх призупинення відповідачем узгоджується із положенням ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Вказаний Закон є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 580/2869/22.

Колегія суддів зазначає, що доцільність вжиття вищезазначених фінансових заходів визначається законодавчою та виконавчою гілками державної влади, а межі судового контролю повинні полягати в тому, наскільки вони є сумісними з Конституцією та законами України.

Виходячи із наведеного, суд першої інстанції, зважаючи на передбачене законом право роботодавця за власною ініціативою зупиняти дію окремих положень колективного договору на період воєнного стану, дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність доводів позивача про те, що відповідачем незаконно та протиправно в односторонньому порядку, без попереднього погодження з первинною організацією профспілки, прийнято рішення щодо призупинення нарахування та виплат певних соціальних гарантій працівникам філії. Оскільки вимоги ОСОБА_1 про виплату матеріальної допомоги, допомоги в ушанування свята Дня працівників металургійної та гірничо-добувної промисловості в сумі 10 330,00 гривень є похідними від вимог про визнання рішень відповідача про призупинення виплат на період воєнного стану, в яких суд відмовив, тому місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову і в цій частині.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що після прийняття оспорюваних рішень на виконання вимог Закону були внесені відповідні зміни, що оформлені Спільним рішенням № 4 адміністрації філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та профспілкового комітету первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничо-добувної промисловості України «Іршанського гірничо-збагачувального комбінату» (том 1 а.с. 205), що спростовує доводи апеляційної скарги щодо порушення процедури прийняття оспорюваних рішень роботодавцем.

З огляду на запровадження в Україні воєнного стану, колегія суддів звертає увагу на деякі аспекти міжнародних та національних гарантій захисту прав людини і громадяни.

Так, відповідно до статті 15 Європейської конвенції з прав людини (1951 року, Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) «Відступ від зобов`язань під час надзвичайної ситуації» під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів,що відступають від її зобов`язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов`язанням згідно з міжнародним правом.

Колегія суддів, зазначає, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (стаття 24 громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; стаття 25 громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство; стаття 27 кожна людина має невід`ємне право на життя; стаття 28 кожен має право на повагу до його гідності; стаття 29 кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; стаття 40 усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади; стаття 47 кожен має право на житло; стаття 51 шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка; стаття 52 діти рівні у своїх правах; стаття 55 права і свободи людини і громадянина захищаються судом; стаття 56 кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади; стаття 57 кожному гарантується право знати свої права і обов`язки; стаття 58 закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; стаття 59 кожен має право на професійну правничу допомогу; стаття 60 ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази; стаття 61 ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; стаття 62 особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; стаття 63 особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом).

Виходячи із наведеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо грубого порушення його конституційних та трудових прав, зокрема права на оплату праці, не заслуговують на увагу, так як виплати, передбачені колективним договором є додатковими і заохочувальним, поряд із постійною виплатою заробітної плати згідно чинного законодавства, що відповідачем забезпечено.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його поясненнями на обґрунтування позовних вимог, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 12 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Судді