Ухвала

від 22.03.2024 по справі 553/6535/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/6535/22

Провадження № 1-кп/553/467/2024

У Х В А Л А

Іменем України

22.03.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілих та цивільних позивачів - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави кримінальне провадження № 12022170460000435 від 07.10.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крюкове Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 09.11.2015 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі строком, ст.75 КК України іспитовий строк 2 роки; на підставі ухвали Полтавського р/с від 31.05.2018 іспитовий строк відмінено; 12.07.2019 на підставі ст.81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 19 днів,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Ленінського районного суду міста Полтави знаходиться кримінальне провадження № 12022170460000435 від 07.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 22.03.2023 призначено судовий розгляду у кримінальному провадженні.

10.08.2023 прокурором подано обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням у вказаному кримінальному провадженні. (зміна обвинувачення з ч. 1 ст.121 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України).

В судовому засіданні 22.03.2024 прокурор звернувся до суду з письмовим клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.: 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які встановлені в ході досудового розслідування, не зменшились та продовжують існувати, а саме:

- можливість обвинуваченого переховуватись від суду, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років та ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, постійного місця проживання на території м. Полтави не має.

- здійснити спробу незаконного впливу на свідка, не виключений випадок здійснення впливу з метою зміни наданих в ході досудового розслідування показів;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки існують достатні підстави вважати, що обвинувачений продовжить свою злочинну діяльність.

На переконання прокурора, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Копія вказаного клопотання завчасно до судового засідання вручена обвинуваченому.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 та просив його задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до суду із клопотанням про проведення судового засідання за їх відсутності, за участі представника адвоката ОСОБА_5 .

Представник потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 просила задовольнити клопотання та продовжити дію запобіжного заходу.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Клопотань щодо зміни запобіжного заходу до суду не надходило і в судовому засіданні не заявлялось.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді Октябрського суду міста Полтави від 11.10.2022), ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави від 07.12.2022, 30.01.2023, 22.03.2023, 17.05.2023, 30.06.2023, 24.08.2023, 18.10.2023, 08.12.2023, 30.01.2024 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 29.03.2024, без визначення застави. Обвинувачений на даний час утримується під вартою у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно пункту 1 "с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що зменшилися ризики, передбачені ст.177 КПК України, або змінилися обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які існували під час застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено

Під час розгляду вказаного питання судом вивчена можливість щодо не продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою та обрання менш суворого запобіжного заходу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1) - переховування від суду, п.3) - незаконний вплив на свідків, п.5) вчинення іншого кримінального правопорушення, про наявність яких вказує прокурор, поясненнями обвинуваченого не спростовуються, та суд погоджується з їх існуванням.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Між тим, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

В рішенні ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови» від 04.10.2005 року, заява № 9190/03, § 58) зазначено, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпечність діяння обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому, вік та стан здоров`я обвинуваченого, який інвалідності не має, беручи до уваги, що ОСОБА_4 не одружений та не має стійких соціальних зв`язків, до арешту офіційно не був працевлаштованим та постійного джерела доходу не мав, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого та обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання під вартою на 60 діб.

Суд, керуючись ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити діюзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою уДержавній установі«Полтавська установавиконання покарань(№23)»обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, до 20 травня 2024 року включно, без визначення застави.

Строк дії ухвали визначити до 20 травня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22.03.2024.

Головуючий: суддя ОСОБА_1