Постанова

від 13.03.2024 по справі 637/1093/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 637/1093/20 Номер провадження 22-ц/814/633/24Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л.Є. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.,

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Селянського господарства «Колос» - адвоката Тищенка Андрія Вікторовича

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 11 липня 2023 року у складі судді Петренко Л. Є.

у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Селянського господарства «Колос» про розірвання договорів оренди, стягнення заборгованості по орендній платі, інфляційні втрати, 3% річних та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до СГ «Колос» про розірвання договорів оренди, стягнення заборгованості по орендній платі, інфляційні втрати, 3% річних та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 29.09.2008 між нею та відповідачем СГ «Колос» в особі голови господарства ОСОБА_2 укладено два договори оренди земельних ділянок площами5,3195 га кожна з кадастровими номерами 6325785900:02:000:0137 та 6325785900:01:000:0037, строком на 25 років, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказані договори були зареєстровані в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському РВ земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 15.12.208 за № 040870400066 та № 040870400053.

Прийняття та передача земельних ділянок між орендодавцем та орендарем відбулися за актом від 29.09.2008.

02.03.2020 вона направила відповідачу супровідний лист та проект Договору № 1 про внесення змін до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати та визначення порядку її сплати, шляхом здійснення грошового поштового переказу на поштову адресу позивача. Даний проект Договору відповідачем погоджено не було. Натомість 14.08.2020 відповідач направив лист, де вказав, що проект не відповідає встановленій формі та запропонував отримати орендну плату в один із вказаних у ньому способів.

Позивач вважає, що умови договору оренди по сплаті орендної плати відповідачем систематично не виконуються, а листування відповідача не поновлює порушене право позивача та жодним чином не надає підстави вважати про належне виконання зобов`язань.

Станом на день подачі позову борг по сплаті орендної плати, з урахуванням інфляційних та 3% річних, за 2017 рік становить 21 476,68 грн, за 2018 рік 19 496,68 грн, за 2019 рік 18 500,16 грн.

Також діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яку позивачка оцінює в 10000 грн та яка полягає в тому, що вона та члени її сім`ї розраховували після укладення договорів оренди отримувати постійний, своєчасний прибуток у вигляді орендної плати, очікуючи на добросовісність відповідача по виконанню ним зобов`язань зі сплати орендної плати, що не було дотримано відповідачем та призвело до нервового напруження, душевних хвилювань та необхідності позивача звертатися за правовою допомогою з метою захисту своїх порушених прав

Посилаючись навикладене, просила суд розірвати укладені між нею та СГ «Колос» договори оренди земельних ділянок від 29.09.2008, стягнути з СГ «Колос» на її користь заборгованість по орендній платі за 2017-2019 роки з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь строк прострочення зобов`язання по сплаті орендної плати в розмірі 59473,52 грн та моральну шкоду в розмірі 10000 грн, а також судовий збір в сумі 840,80 грн.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» у зв`язку із зміною територіальної підсудності для розгляду Диканському районному суду Полтавської області визначено судові справи, які належали до підсудності Шевченківського районного суду Харківської області, Сахновщинського районного суду Харківської області та Золочівського районного суду Харківської області.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 11 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договіроренди земельноїділянки, укладений 29 вересня 2008 року, кадастровий номер 6325785900:02:000:0137, площею 5,3195 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, між ОСОБА_1 та СГ «Колос», в особі голови господарства ОСОБА_2 , зареєстрований об`єкт нерухомого майна 126451963257 (номер речового права в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 36904395).

Розірвано договіроренди земельноїділянки, укладений 29 вересня 2008 року, кадастровий номер 6325785900:01:000:0037, площею 5,3195 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, між ОСОБА_1 та СГ «Колос», в особі голови господарства ОСОБА_2 , зареєстрований об`єкт нерухомого майна 126451963257 (номер речового права в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 36904879).

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з СГ «Колос» на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 3363,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано істотним порушенням відповідачем умов договору оренди землі щодо своєчасної та повної виплати орендної плати позивачу за 2018 та 2019 роки, що є підставою для розірвання спірних договорів.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог про розірвання договорів оренди землі, представник СГ «Колос» - адвокат Тищенко А. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час розгляду справи суд не встановив розмір орендної плати, який підлягав до сплати за договорами оренди землі у 2017-2019 роках та не дослідив питання існування заборгованості з орендної плати, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення.

Вказує, що чинне законодавство та договори оренди земельних ділянок не містять заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою, а тому розмір переплати за 2017 рік в сумі 8032,68 грн має бути зарахований як орендна плата за наступні періоди, зокрема і за 2018 рік.

Також відповідачем були вжиті всі заходи щодо виплати орендної плати позивачу за 2019 рік шляхом направлення листів щодо необхідності отримання поштового переказу грошових коштів, на які позивач не дала відповіді та для отримання коштів до бухгалтерії товариства не з`явилася, а тому несплата орендної плати за 2019 рік стала наслідком недобросовісної поведінки позивача.

При цьому необґрунтованим є висновок суду про необхідність внесення відповідачем неотриманої орендної плати на депозит нотаріуса, оскільки такий обов`язок не передбачений умовами договорів та не може бути підставою для їх розірвання, а лише тягне за собою обов`язок виплати вказаних сум.

Такими чином, на думку апелянта, відповідач своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умови укладених договорів виконав свій обов`язок щодо сплати орендної плати за 2017 та 2018 роки, а також вчинив усі залежні від нього дії задля своєчасної сплати орендних платежів за 2019 рік, яка була перерахована подальшому.

Вважає, що несвоєчасна сплата орендної плати за один рік не створює систему порушень щодо сплати орендної плати, а тому несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати за 2019 рік помилково встановлено судом як систематичне.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Брек Л. О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами частин першої, другої статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 25.07.2007 державним нотаріусом Поповою Л. О., позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки кадастрові номери 6325785900:01:000:0037 та 6325785900:02:000:0137 площею 5,3195 га кожна, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

29 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та СГ «Колос» укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, які зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 15 грудня 2008 року за № 040870400066 та № 040870400053.

Того ж дня, спірні земельні ділянки передано у користування відповідача за актами прийому-передачі земельних ділянок від 29.09.2008.

Відповідно до пунктів 8-10 договорів оренди землі, які є ідентичними за змістом, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1 697,67 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Орендна плата вноситься у строк до 01 квітня наступного за звітним року грошима, або послугами, або у натуральному вигляді сільгосппродукцією за комерційними цінами, що склалися в регіоні на момент видачі орендної плати.

Судом встановлено, що орендну плату за 2018 та 2019 роки позивачу вчасно виплачено не було, що свідчить про систематичне та істотне порушення орендарем своїх обов`язків і має правовим наслідком розірвання спірних договорів оренди землі на вимогу орендодавця, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, виплата орендної плати є істотною умовою договорів оренди, систематичне невиконання якої є підставою для їх розірвання.

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають підтверджуватись певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Посилаючись на те, що СГ «Колос» вживало заходів щодо виплати позивачу орендної плати за 2018, 2019 роки, відповідач належних та допустимих доказів для підтвердження таких обставин суду не надав.

Надсилання орендної плати поштовим переказом за наявності заяви орендодавця ОСОБА_1 від 02.02.2016 про перерахування орендної плати на її картковий рахунок, не можна визнати належним виконанням орендарем свого обов`язку по сплаті орендної плати.

Крім того, як правильно зазначив місцевий суд, надані відповідачем докази не дають підстав для висновку про направлення грошового переказу на адресу позивача ОСОБА_1 та її відмову від одержання орендної плати, а саме по собі повернення грошових коштів СГ «Колос» не свідчить про недобросовісну поведінку сторони та ухилення орендодавця від прийняття належного виконання умов договорів оренди землі.

Можливість виконанняборжником грошовогозобов`язання шляхомвнесення боргув депозитдержавного абоприватного нотаріуса,нотаріальної конторипередбачена устатті 537ЦК України,пункті 18частини першоїстатті 34,статті 85Закону України«Про нотаріат», главі 21 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

За вказаними нормами у разі відсутності кредитора, уповноваженого представника на місці виконання зобов`язання або у випадку прострочення кредитором прийняття виконання зобов`язання, наприклад, умисного ухилення від прийняття, нотаріус приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору, про що повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери.

Внесення боргу у депозит нотаріуса є належним виконанням зобов`язання боржником у разі прострочення кредитора, який передбачено законом, тому посилання в апеляційній скарзі на те, що такий порядок виконання не встановлено умовами укладених між сторонами договорів, є безпідставним. Суд першої інстанції вказав у рішенні саме на можливість такого виконання, що є правом боржника, яким відповідач не скористався, допустивши прострочення виплати орендної плати позивачу.

Адресований позивачці лист від 17.12.2019, який вручений адресату 10.01.2020, про необхідність з`явитися до бухгалтерії СГ «Колос» для отримання орендної плати або надіслати листа із зазначенням адреси грошового переказу або реквізитів карткового рахунку Приватбанку, також не доводить ухилення орендодавця від отримання орендної плати, а самі лише дії орендаря щодо наміру сплатити орендну плату не свідчать про виконання зобов`язання.

Таким чином, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для розірвання договорів оренди землі, оскільки орендна плата за 2018 та 2019 роки була сплачена позивачу лише 05.02.2021, з порушенням строків встановлених у договорах - до 01.04.2019 та до 01.04.2020 відповідно, що є істотним порушенням умов договору орендарем та, зважаючи на систематичний характер такого порушення, є підставою для розірвання спірних договорів.

Переведення на платіжну картку позивача за платіжними дорученнями № 4280 та № 4279 від 05.02.2021 грошових коштів у розмірі 17945,90 грн та 18000 грн із призначенням платежу, як орендна плата за земельну ділянку за 2018 рік та орендна плата за земельну ділянку за 2019 рік згідно договору від 2008 р. без ПДВ, відповідає розміру заборгованості з виплати нарахованого СГ «Колос» доходу ОСОБА_1 згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що спростовує доводи апелянта щодо дострокового виконання зобов`язання з виплати орендної плати у 2017 році та не встановлення судом заборгованості з орендної плати, оскільки така заборгованість була визначена сторонами та погашена відповідачем під час розгляду справи в суді.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на зміст оскаржуваного судового рішення не впливають.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Селянського господарства «КОЛОС» - адвоката Тищенка Андрія Вікторовича - залишити без задоволення.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 11 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна