Рішення

від 22.03.2024 по справі 120/17745/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 березня 2024 р. Справа № 120/17745/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТРАНЗИТ АВТО» до Житомирської митниці ДМС України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТД ТРАНЗИТ АВТО (далі - позивач) з адміністративним позовом до Житомирської митниці ДМС України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару (гальмівні диски) товариством 18.10.2023 відповідачу подано електронну митну декларацію (далі - МД) №23UA101020042455U2 з заявленою митною вартістю за ціною договору 1,80 дол. США/кг.

Проте, митний орган прийняв спірне рішення № UA 101000/2023/000321/2 від 30.10.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) до суми 4,23 дол. США/кг, аргументуючи наступним: подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена.

Товариство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Щодо оплати за товар, то позивач вказав, що відповідно до умов п. 3.1 контракту купівлі-продажу №1/03/2023/U, оплата здійснювалась в доларах США шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця на підставі проформи інвойсу незалежно від кожної поставки.

Оплата за поставлений товар була здійснена двома проплатами, а саме:

на підставі рахунком проформою №ZS-808/2023 від 11.04.2023 в розмірі 30% від суми придбаного товару

на підставі рахунком проформою №ZS-816/2023 від 12.04.2023 в розмірі 70% від суми придбаного товару.

Поставка товару була оплачена відповідно до платіжних інструкцій №1 від 14.04.2023 на суму 10529,10 дол. США та №4 від 14.07.2023 на суму 24567,90 дол. США.

Представник позивача також зазначив, що поставка товару здійснювалась на умовах поставки FCA Гданськ, Польша. Визначена згідно довідки про транспортні витрати №195 від 17.10.2023 вартість витрат з транспортування товару від м. Гданськ, Польща до місця переходу Яготин, України склала 70000,00 грн та була додана до вартості товару та відображена у митній декларації №23UA101020042455U2.

На переконання сторони позивача, товариство подало митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (гальмівних дисків), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, а митний орган не встановив обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Позивач зазначає, що у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів у відповідності до частини третьої статті 53 МК України.

Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 04.12.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема в обґрунтування своєї позиції навів положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказав, що 18.10.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар "Частини до моторних транспортних засобів товарних пропозицій 8701-8705 для дискових гальм". До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення Інспектор (далі - АСМО Інспектор) було згенеровано митну формальність за кодом 105-2 "Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, зокрема не встановлено включення до вартості товару втрат на транспортування та/або навантаження.

Через це митницею направлено повідомлення про надання додаткових документів. Додатково поданих документів уповноваженою особою декларанта було недостатньо для підтвердження визначеної митної вартості за ціною договору.

Поряд із цим, під час дослідження наданих позивачем додаткових документів відповідачем зроблено висновок про те, що операція з поставки товару з Польщі в Україну для посередника не тільки не містить економічного обґрунтування, а і є збитковою для нього.

В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартосіт, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 12.10.2023 № 23UA205140084803U0 на рівні 4,23 дол. США/кг.

Представник відповідача наполягав на тому, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що між фірмою METALERG SP. Z O.O. (м. Олава, Польща) "Продавець" та ТОВ ТД ТРАНЗИТ АВТО (Україна) "Покупець" укладено Контракт №1/03/2023/U від 24.03.2023.

Відповідно до умов п. 1.1. контракту №1/03/2023/U Продавець продає, а Покупець купує різні товари, в тому числі автомобільні запчастини, які будуть детально описані в рахунках-фактурах.

На виконання цього договору згідно з рахунком-фактурою (інвойс) № FSE-595/2023 від 04.10.2023, позивачем на митну територію України ввезено автомобільні запчастини, а саме: гальмівні диски масою 22517 кг.

18.10.2023 до відділу митного оформлення Оліївка митного поста Житомир-центральний з метою імпорту придбаного на виконання контракту №1/03/2023/U товару (автомобільні запчастини), що ввозився на адресу ТОВ ТД ТРАНЗИТ АВТО, подано митну декларацію № 23UA101020040129U2.

Загалом, з метою проведення митного оформлення товару, в тому числі на вимогу митного органу, позивачем були надані наступні документи:

- контракт купівлі-продажу № 1/03/2023/U від 24.03.2023;

- інвойс № FSE-595/2023 від 04.10.2023; - платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 1 від 14.04.2023;

- платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 4 від 14.04.2023;

- автотранспортна накладна CMR № б/н від 10.10.2023;

- Carnet TIR № MX.85499218 від 12.10.2023;

- довідка про транспортні витрат № 194 від 16.10.2023;

- договір № 26/09/23 від 26.09.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23PL301010TU67KEF0;

- лист ТОВ ТД ТРАНЗИТ АВТО від 19.10.2023 № 19-10-2023;

- комерційний інвойс № WS-7-230217B від 15.06.2023;

- підтвердження трансакції від 18.10.2023;

- фактура проформа № ZS-758/2023 від 05.04.2023;

- копія митної декларації з Китаю № 425820230000745003 від 31.07.2023;

- рахунок-фактура № 1287 від 19.10.2023;

- довідка про транспортні витрати № 195 від 17.10.2023;

- звіт по вартості № 22-05/1122 від 19.10.2023;

- додаткова угода № 1/03/2023U-1 до контракту купівлі-продажу № 1/03/2023/U від 24.03.2023;

- переклад на українську мову інвойсу № FSE-595/2023 від 04.10.2023;

- фактура № FS 168/GD1/10/2023 від 20.10.2023;

- фактура № FS 8/SD8/10/2023 від 05.10.2023;

- фактура № FS 120/DOR/10/2023 від 12.10.2023;

- фактура № FS 41/ SD6/10/2023 від 04.10.2023;

- фактура № WS-7-230217B від 18.06.2023;

- лист від відправника товару на польській та українській мові без відомостей про дату складання;

- додаткова угода № 045-1 до контракту № 045/03/2023 від 20.03.2023;

- лист ТОВ ТД ТРАНЗИТ АВТО від 27.10.2023 № 27-10-2023;

- довідка від ГК Автомир без відомостей про дату складання.

При цьому в митній декларації № 23UA101020040129U2 митна вартість товару визначена за основним методом на рівні 1,80 доларів США за кілограм.

Разом із тим, за наслідком розгляду наданих позивачем матеріалів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 101000/2023/000321/2 від 30.10.2023.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно з пункту 34-1 частини першої статті 4 Митного Кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою та другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина третя статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини п`ятої - восьмої статті 58 МК України).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, в силу частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так, з спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 30.10.2023 та наведених у відзиві на позовну заяву обґрунтувань слідує, що відповідач не заперечує вірність визначеної в митній декларації №23UA101020042455U2 вартості товару. Разом з тим, покликається на те, що в митного органу виникли сумніви щодо включення до відображених в МД всіх витрат, понесених позивачем при здійснення поставки придбаного товару, а саме: не включення витрат з навантаження, розвантаження відображеного в МД товару.

Як зазначив представник відповідача, такі сумніви виникли при здійсненні аналізу поданих позивачем під час проведення консультацій первинних документів щодо придбання фірмою METALERG SP. Z O.O. (м. Олава, Польща) товару з Китаю. Зокрема, відповідач вказав на наявність ряду розбіжностей в складеної між продавцем товару в Китаї та покупцем товару в Польщі документації в частині визначення умов поставки товару.

Суд такі посилання митного органу з огляду на встановлені фактичні обставини справи оцінює критично з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи слідує, що відображений у МД №23UA101020042455U2 товар ввезений на територію України на виконання укладеного між фірмою «METALERG SP. Z O.O.» (м. Олава, Польща) «Продавець» та ТОВ «ТД ТРАНЗИТ АВТО» (Україна) «Покупець» Контракту №1/03/2023/U від 24.03.2023.

Відповідно до умов п. 1.1. контракту №1/03/2023/U продавець продає, а покупець купує різні товари, в тому числі автомобільні запчастини, які будуть детально описані в рахунках-фактурах.

Пунктом 4.2 контракту №1/03/2023/U умовами поставки визначено EXW-Gdansk або EXW Gdynia Polska, згідно «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» (INCOTERMS -2010).

Тобто, за умовами контракту №1/03/2023/U, продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому місці, яке було попередньо обумовлено. Всі витрати та ризики, пов`язані з транспортуванням придбаного товару перекладаються на покупця.

З матеріалів справи судом встановлено, що з метою виконання умов контракту №1/03/2023/U в частині перевезення придбаного товару, позивач уклав з ТОВ "Булавка-транс" договір №26/09/23 від 26.09.2023 про надання автотранспортних послуг по перевезенню вантажів і інших матеріальних цінностей, відповідно до умов п. 1.1. та 1.2. якого, перевізник взяв на себе зобов`язання надати автотранспортні послуги перевезенню вантажів після надання Замовником письмової Заявки (а.с. 30-31).

26.09.2023 позивачем сформовано заявку №27/09/23 до вищевказаного договору на виконання перевезення на умовах визначених у вказаній заявці (а.с. 32).

04.10.2023 фірмою «METALERG SP. Z O.O.» (м. Олава, Польща) було виписано експортний інвойс № (S)FSE-595/2023 на товар, що надійшов з Китаю кораблем до м. Гданськ, Польщаа саме: гальмівні диски масою 22517 кг. (а.с. 29).

Для фіксування витрат на транспортування товару, понесених позивачем, 04.10.2023 між ТОВ «ТД ТРАНЗИТ АВТО» та фірмою «METALERG SP. Z O.O.» було укладено додаткову угоду № 1/03/2023U-1, за умовами якої, умовою поставки Інкотермс по рахунку-фактурі (S)FSE-595/2023 від 04.10.2023 вважати FCA Гданськ, Польща. Тобто, доставку товару з м. Гданськ Польща до м. Калинівка Україна оплачує Покупець, відповідно, вартість доставки з м. Гданськ Польща до кордону з Україною декларується позивачем шляхом додавання до вартості товару, що збільшує розмір митних платежів.

Відповідно до довідки про транспортні витрати № 195 від 17.10.2023 перевізник повідомив, що вартість транспортних витрат по доставці товару від м. Гданськ Польща до місця переходу Ягодин Україна коштує 70000,00 гривень, а від Ягодина до м. Калинівка Вінницької області 29523,00 гривень (а.с. 33). Про що також перевізником 19.10.2023 було виставлено рахунок-фактуру № 1287, та 20.10.2023 між сторонами складено акт здачі-прийняття робіт № 1287 (а.с. 34-35). Платіжною інструкцією № 1216 від 20.10.2023 позивач оплатив послуги з доставки товару (а.с. 36).

Зі змісту МД №23UA101020042455U2 вбачається, що при визначенні в ній митної вартості товару позивачем також враховано й витрати на доставку придбаного товару від покупця до місця переходу кордону України.

В контексті наведеного судом також враховано наявний в матеріалах справи звіт по вартості № 22-05/1122, складений 19.10.2023 Хмельницькою торгово-промисловою палатою, в якому зазначено про те, що експерт вважає за доцільне взяти до уваги ціни товаропостачальника «METALERG SP. Z O.O.», що зазначені в інвойсі № (S)FSE-595/2023 від 04.10.2023 (а.с. 54-55).

Отже, згідно наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що визначена в МД №23UA101020042455U2 вартість ввезеного на митну територію України товару, окрім іншого, включає витрати понесені позивачем при транспортуванні придбаних ТМЦ.

В той же час, витрати на навантаження, розвантаження товару не відносяться до витрат понесених позивачем при транспортуванні придбаного товару, адже відповідні правовідносини мали місце між фірмою «METALERG SP. Z O.O.» та постачальником з Китаю.

Відповідно до інформації, зазначеної в графі 33 рішення № UA 101000/2023/000321/2 від 30.10.2023, митна вартість товару, визначена відповідачем із застосуванням резервного методу та ґрунтується на інформації щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 12.10.2023 23UA205140084803U0 на рівні 4,23 дол. США/кг.

У свою чергу, обґрунтування обрання в якості співставних операцій, що супроводжувалась саме за вищенаведеною митною декларацією в належному об`ємі відсутнє.

Проте, відповідно до частин другої та третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Інших належних та достатніх доказів та обґрунтувань, відповідачем, щодо обставин та фактів вказаних у спірному рішенні, не зазначив та не навів, та таким правом щодо доведення правомірності своєї позиції за процесуальним принципом, не скористався.

Суд наголошує, що відповідач не скористався процесуальним правом щодо надання належних та достатніх доказів в обґрунтування правомірності прийнятого спірного рішення у справі у відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом (резервним) відповідно до статті 60 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В даному випадку, при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом, відповідач використав джерелом числового значення митної вартості товару відомості з митної декларації №23UA205140084803U0 від 12.10.2023, при цьому не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також не зазначив докладної інформації щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням вимог статті 55 МК України.

Як вже було зазначено, в оскаржуваному рішенні вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», а також порівняння з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено та встановлено.

При цьому, наведені відповідачем в спірному рішенні аргументи стосуються виключно сумнівів митного органу щодо включення контрагентом позивача до митної вартості придбаного останнім товару витрат пов`язаних з транспортуванням товару з країни виробника (Китай) до Польщі, тобто країни, в якій такий товар був проданий позивачу.

При цьому, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару відповідач не заперечував, що визначена в контракті №1/03/2023/U від 24.03.2023 вартість ТМЦ відповідає ринковій вартості ідентичних за своїми характеристиками товарів. В той же час, приймаючи спірне рішення, митним органом скориговано в бік значного збільшення майже утричі вартість придбаного позивачем товару.

В свою чергу, наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача, що продаж товару за ціною визначеною в рахунку-проформі №ZS-808/2023 не призведе до отримання продавцем такого товару прибутку, суд оцінює критично, адже як слідує зі змісту доданого до матеріалів справи листа фірми «METALERG SP. Z O.O.» (а.с. 28), контрагент позивача свідомо пішов на відповідні поступки з метою підтримки економіки України та у зв`язку з тим, що позивач від початку повномасштабного вторгнення РФ забезпечує запчастинами та ремонтує багато автомобілів для Збройних Сил України.

Щодо обгрунтованості прийнятого відповідачем рішення, суд також враховує, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі №160/4944/19).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення Митниці не містить детальної характеристики товару, який брався за основу для коригування митної вартості, не містить країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обґрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не встановлений. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДПС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови Верховного Суду від 21.02.2018року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17).

Тому, саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, поставленого на виконання контракту №1/03/2023/U від 24.03.2023; неможливості перевірки числового значення митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів та пояснень.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

До того ж, відповідно до вимог частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Верховний суду постановах від 27.02.2019року по справі № 814/1647/16, від 06.03.2019року по справі № 809/278/17, від 13.06.2019 року по справі № 820/6315/15, від 21.01.2020 року по справі № 813/2719/15) вказував, що висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за методом не за ціною договору, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не зазначив країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасування такого рішення (така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.04.2020 по справі № 826/4827/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав підстав витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту у зв`язку з їх відсутністю (неподанням).

Покликання на те, що в митного органу існують сумніви щодо умов поставки придбаного позивачем товару з країни походження до його контрагента суд не бере до уваги, адже такі не відносяться до договірних відноси між позивачем та його контрагентом у Польщі.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті позивачем за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять суттєвих розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є неправомірною, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідачем законність оскаржуваного рішення не доведена та не обґрунтована, його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів; надані ним докази не спростовують те, що товар мав бути розмитнений за ціною контракту із врахуванням витрат на його транспортування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТРАНЗИТ АВТО» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а аргументи відповідача відхиляє з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДМС України №UA 101000/2023/000321/2 від 30.10.2023 про коригування митної вартості товару.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТРАНЗИТ АВТО» за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці ДМС України сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ТРАНЗИТ АВТО» (вул. Незалежності, 51-Б, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 43701005)

Відповідач: Житомирська митниця ДМС України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна