Рішення

від 12.03.2024 по справі 160/33027/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 рокуСправа №160/33027/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2023 №UA110130/2023/000232/1.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» 27 листопада 2023 року для митного оформлення в режимі імпорту 22,520 кг поліпропіленових мішків, що надійшли з Туркменістану за прямим контрактом від 29.08.2023 №NР/SL-32-23 з виробником ГТ «Нур пластик» до Дніпровської митниці подана митна декларація №23UА110130024498118 з заявленим митної вартості товарів на рівні 1,8442 долари США/кг. за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

27 листопада 2023 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000232/1, яким митну вартість товару скориговано в сторону збільшення за резервним методом з 1,8442 долари США/кг до 2,5500 долари США/кг.

27 листопад 2023 року у зв`язку з незгодою з рішенням Дніпровської митниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація №23UA110130024514112, за якою товар випущений у вільний обіг зі збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 114 584, 40 грн. (ПДВ), відомості про що містяться в графі 47 «Нарахування платежів» та графі В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2023 №UA110130/2023/000232/1, оскільки відповідачем протиправно скориговано вартість товару до 2,5500 долари США/кг, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 грудня 2023 року адміністративну справу №160/33027/23 передано для розгляду судді Олійнику В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року, з урахуванням усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17 січня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№2039/24, в якому представник відповідача вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

За ЕМД від 27 листопада 2023 року №23UA1110130024498118 (UA110130/2023/024498) заявлено товари №1 «поліпропіленові мішки» (країна походження - Туркменістан) відповідно до специфікації №1 від 29.08.2023 року до зовнішньоекономічного контракту від 29.08.2023 року №NР/SL-32-23 між компанією «Нур пластик» (Туркменістан) та покупцем ТОВ «Слон і Ко» (Україна).

У результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні обставини і неточності, а саме:

1) До митного органу надано виписку з банку від 15.11.2023 року, надана виписка з банку оформлена без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

А саме: вищезазначений документ не містить підпис (и) (власноручний (і) / електронний (і) відповідальної (их) особи (іб) платника, яка (і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

Окрім того, банківські реквізити продавця як контрагента, які зазначені у банківській виписці, не відповідають тим, які зазначені у контракті від 29.08.2023 року №NР/SL-32-23 та рахунку-інвойсі від 04.10.2023 №NР/SL-32-23-01.

2) У даному документі зазначено, що покупцем ТОВ «Слон і Ко» на підставі заяви на купівлю від 12.09.2023 року куплено 8320,00 дол.США.

25 вересня 2023 року згідно з заявою №4 імпортером куплено в банку 33213,00 дол.США.

Відповідно до специфікації від 29.08.2023 №1 умовами оплати є 20% передоплата згідно рахунка №NР/SL-32-23-01, виставленого продавцем, решта 80% сплачується Покупцем після письмового повідомлення надісланого про те, що весь товар виготовлений і готується до відвантаження.

На підставі вищенаведеного, декларантом не надано документи, які б підтверджували факт оплати коштів на рахунки продавця за поставку партії оцінюваного товару.

3) З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини 2-3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності), такі додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом декларанта від 27.11.2023 року №1 заявлено про неможливість надати додаткові документи для підтвердження рівня митної вартості товару у передбачений законодавством 10-денний термін.

У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

У відповідності до пункту 3 статті 337 Митного кодексу України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах ДФС.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до статті 60 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58, 59 Митного кодексу України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

До оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 03.07.2023 року №23UA5005000227741/3 (№UА500500/2023/022774) - 2,55 дол.США/ кг.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко».

25 січня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання вх.№7677/24 про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати у Дніпровської митниці відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів:

- «Код товару» - 6305339000;

- «Режим» - 40;

- «Дата» - з 26.08.23 до 26.11.23;

- «Контракт» - всі;

- параметр «100 найдешевших (за кг)» та «100 найдорожчих (за кг)»;

- параметр «Показати також в валюті» з обранням долара США;

- параметри «Одним рядком», «Кр.походж.», «Вага нетто з» не застосовувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року клопотання представника позивача - задоволено та ухвалено:

Витребувати від Дніпровської митниці відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів:

- «Код товару» - 6305339000;

- «Режим» - 40;

- «Дата» - з 26.08.23 до 26.11.23;

- «Контракт» - всі;

- параметр «100 найдешевших (за кг)» та « 100 найдорожчих (за кг)»;

- параметр «Показати також в валюті» з обранням долара США;

- параметри «Одним рядком», «Кр.походж.», «Вага нетто з» не застосовувати.

Зобов`язати відповідача надати витребувані докази до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

25 січня 2024 року на адресу суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» надійшла відповідь на відзив вх.№7679/24, в якій представник позивача вважає, що відзив на позовну заяву не спростовує доказів та аргументів по суті позовних вимог, з урахуванням наступного.

Щодо складових митної вартості, представник позивача зазначив.

Митна вартість товару позивача включає в себе лише одну складову - ціну товару, що підтверджено відомостями оскаржуваного рішення та відсутністю відмови у митному оформленні через не зазначення інших складових.

Відповідачеві надані документи, що повністю підтверджують ціну товару в розмірі 41533, 00 долари США та її оплату 2 банківськими платежами.

Щодо експорту товару, представник позивача зазначив.

Відзив не містить жодних пояснень щодо причин неврахування відомостей експортної митної декларації Туркменістану від 23.10.23 №07373/231023/0003560 щодо товару, сторін, комерційних умов, ціни товару в 41 533,00 дол. США, які співпадають з вказаними в митній декларації №23UА110130024498118.

Щодо числового значення митної вартості, представник позивача зазначив.

Пунктом 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України встановлений імперативний припис, за яким рішення про коригування митної вартості має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, однак оскаржуване рішення Дніпровської митниці та відзив не містить обґрунтування числового значення 2,5500 долари США/кг (спосіб формування та його складові).

Порівняння відомостей митної декларації №23UА500500022774U3 з митною декларацією позивача свідчить про те, що наявна в матеріалах справи інформація за своїм обсягом не підтверджує правомірність обрання джерела цінової інформації.

Позивач придбав товару у виробника, в той час як імпортер за митною декларацією №23UA500500022774U3 ТОВ «Торговий дім «ІВЛІМА» придбав товару у посередника, який не є виробником товару, що очевидно зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення ціни товару та митної вартості.

Товар позивача слідував наземним автомобільним транспортом, в той час як товар за митною декларацією №23UA400040032166U0 слідував у вантажному автомобілі на морському судні, у зв`язку із чим мав бути оплачений фрахт морського судна, що звичайно збільшує митну вартість товару за умовами поставки DAP Одеса та призводить до збільшення митної вартості.

Ціна товару за митною декларацією №23UA500500022774U3 становила 1,4066 долари США/кг (28 038, 00 долари США (гр. 22) + 19 932, 00 кг (гр. 38), тобто менше від заявленої позивачем ціни в 1,8442 долари США/кг, у зв`язку з чим неможливо встановити походження значення митної вартості у 2, 5500 долари США/кг.

Товар позивача виготовлений з "Поліпропілену", у той час як оформлений за митною декларацією №23UA500500022774U3 товар виготовлений з "Поліетилену", який є дорожчим, відомості про що публічно доступні.

Підсумовуючи вищевикладене, вказане підтверджує наявність у відповідача відомостей про ідентичні та аналогічні (подібні) товари, що виготовлені в Туркменістані та митне оформлення яких вже здійснено за митними вартостями в діапазоні від 1,73 долари США/кг до 2,15 долари США/кг, що на думку представника позивача зобов`язувало застосувати метод визначення митної вартості 2а або 2б.

З урахуванням викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко».

02 лютого 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшли заперечення вх.№3997/24, в яких представник відповідача, розглянувши відповідь на відзив, вважає за необхідне надати свої міркування та аргументи.

Позивачем до відповіді на відзив долучено копію ЕМД №23А500500022774UЗ ТОВ «Торговий дім» ІВЛІМА», однак до даної справи це підприємство не відноситься.

Відповідно до статті 11 Митного кодексу України інформація, що стосується державної митної справи, отримана митними органами, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншими органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України.

Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується митними органами, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

За розголошення інформації зазначеної у цій статті, посадові особи органів доходів і зборів несуть відповідальність згідно із законом.

Не належать до інформації з обмеженим доступом і не можуть становити комерційної таємниці відомості щодо конкретних експортно-імпортних операцій, згоду на оприлюднення яких надано декларантом (крім випадків віднесення таких відомостей до державної таємниці) за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також відомості, внесені декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 МКУ за виключенням пунктів 2,4 підпунктів "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5 підпунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті

Надання та оприлюднення такої інформації здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на безоплатній основі та у формі відкритих даних в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Митниця критично ставиться до наданих представником позивача документів та вважає їх недопустимими доказами у справі.

При цьому, дозволу від ТОВ «Торговий дім» ІВЛІМА» на розголошення цієї інформації позивачем до суду не надано.

На адвокатський запит Одеська митниця з дотриманням чинного законодавства не надала копію ЕМД №23UА500500022774U3 з усіма в ній відомостями, а направила інформацію у вигляді таблиці, зазначивши всю можливо інформацію.

У зв`язку з вищезазначеним, митному органу і суду невідомо походження цього документу, а тому відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Підставами прийняття оскаржуваного рішення є саме розбіжності в наданих позивачем до митного контролю документах, а не інформація, наявна в базі даних, на яку акцентує увагу суду представник позивача.

На думку представника відповідача, позивач у своїх запереченнях не спростовує виявлені митним органом у ході митного оформлення розбіжності, отже можна зробити висновок, що позивач погоджується з виявленими розбіжностями, однак не погоджується з застосованим митницею методом визначення митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко».

15 лютого 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшло клопотання вх.№5943/24, в якому представник відповідача на виконання ухвали про витребування доказів по справі, просить долучити до матеріалів справи витяги з бази даних АСМО «Інспектор» з вищезазначеними параметрами запиту (окремо «100 найдешевших за кг» та окремо «100 найдорожчих за кг»).

Додатково повідомлено, що посадовими особами митних органів під час здійснення співставлення використано умови пошуку, які більш детально характеризують заявлений позивачем товар, а саме: з урахуванням опису товару, коду товару, країни походження, вагових характеристик та хронологічної відповідності.

За результатами проведеного контролю співставлення, у відповідності до положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті статей 59-60 МКУ, ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (стаття 59 МКУ) та подібних (стаття 60 МКУ) товарів.

У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 Митного кодексу України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування статті 62 та статті 63 МКУ може бути зворотною.

Методи на основі віднімання (стаття 62 Митного кодексу України) та додавання (стаття 63 Митного кодексу України) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню.

Відсутність у митниці та ненадання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Посадовою особою Дніпровської митниці під час здійснення коригування митної вартості товарів позивача правомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.

Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх митних оформлень ідентичного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 03.07.2023 №23UА500500022774U3 (№UA500500/2023/022774) - 2,55 дол.США/ кг.

26 лютого 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення вх.№16482/24, в яких представник зазначає, що згідно наданих витягів не було випадків митного оформлення товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6305339000 походженням з Туркменістану.

У той же час, листом від 25.12.2023 року Державна митна служба України повідомила, що в період з 26.06.2023 року до 26.11.23 року здійснено 7 митних оформлень товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6305339000 походженням з Туркменістану.

А отже, на думку представника позивача, надані відповідачем витяги не відповідають критерію достовірності доказів згідно статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 лютого 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення вх.№17490/24, в яких представник зазначає, що листом від 27 лютого 2023 Державна митна служба України надала інформацію про те, що в період з 26.08.2023 до 26.11.2023 здійснено 2 митних оформлення товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6305339000 походженням з Туркменістану, у той час як згідно наданих витягів в період з 26.08.23 до 26.11.23 не було випадків митного оформлення товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6305339000 походженням з Туркменістану.

А отже, на думку представника позивача надані на виконання ухвали суду витяги з бази даних митних оформлень, містять неправдиві відомості.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» - позивач, код ЄДРПОУ 42871335, місцезнаходження: вул. Миру, буд.44, кв.47, місто Синельникове, Дніпропетровська область, 52500.

Судом встановлено, що за електронною митною декларацією від 27 листопада 2023 року №23UA1110130024498118 (UA110130/2023/024498) ТОВ «Слон і Ко» заявлено товари №1 «поліпропіленові мішки» (країна походження - Туркменістан) відповідно до специфікації №1 від 29.08.2023 року до зовнішньоекономічного контракту від 29.08.2023 року №NР/SL-32-23 між компанією «Нур пластик» (Туркменістан) та покупцем ТОВ «Слон і Ко» (Україна).

Для підтвердження заявленої митної вартості товариством з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» на підставі положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України до ЕМД було долучено наступний пакет документів:

- зовнішньоекономічний контракт від 29.08.23 №NP/SL-32-23;

- специфікація від 29.08.23 №1;

- рахунок (інвойс) від 04.10.23 №NP/SL-32-23-01;

- виписка по банківському рахунку від 15.11.23;

- митна декларація країни відправлення від 23.10.23 №07373/231023/0003560.

Загальна вартість товару визначена за узгодженістю сторін на рівні - 41533,00 долари США.

Оплата позивачем здійснена 12 вересня 2023 року в розмірі 8320,00 долари США та 25 вересня 2023 року в розмірі 33213,00 долари США.

Посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

У результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні обставини і неточності, а саме:

- до митного органу надано виписку з банку від 15.11.2023 року, надана виписка з банку оформлена без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. Банківські реквізити продавця як контрагента, які зазначені у банківській виписці, не відповідають тим, які зазначені у контракті від 29.08.2023 року №NР/SL-32-23 та рахунку-інвойсі від 04.10.2023 №NР/SL-32-23-01;

- декларантом не надано документи, які б підтверджували факт оплати коштів на рахунки продавця за поставку партії оцінюваного товару.

- з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності), такі додаткові документи:

якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;

висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» від 27.11.2023 року №1 заявлено про неможливість надати документи для підтвердження рівня митної вартості товару у передбачений законодавством термін.

27 листопада 2023 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000232/1, яким митну вартість товару скориговано в сторону збільшення за резервним методом з 1,8442 долари США/кг до 2,5500 долари США/кг.

27 листопад 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація №23UA110130024514112, за якою товар випущений у вільний обіг зі збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 114 584, 40 грн. (ПДВ), відомості про що містяться в графі 47 «Нарахування платежів» та графі В «Подробиці розрахунків» митної декларації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2023 №UA110130/2023/000232/1, оскільки відповідачем протиправно скориговано вартість товару до 2,5500 долари США/кг, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи.

При цьому, застосування кожного наступного методу в їх послідовності можливе лише в разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності в документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо розбіжностей в документах по оплаті товару, які були надані до митного оформлення, суд виходить з наступного.

Для підтвердження заявленої митної вартості товариством з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» на підставі положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України до ЕМД було долучено наступний пакет документів:

- зовнішньоекономічний контракт від 29.08.23 №NP/SL-32-23;

- специфікація від 29.08.23 №1;

- рахунок (інвойс) від 04.10.23 №NP/SL-32-23-01;

- виписка по банківському рахунку від 15.11.23;

- митна декларація країни відправлення від 23.10.23 №07373/231023/0003560.

Загальна вартість товару визначена за узгодженістю сторін на рівні - 41533,00 долари США.

Відповідно до специфікації від 29.08.2023 №1 умовами оплати є 20% передоплата згідно рахунка №NР/SL-32-23-01, виставленого продавцем, решта 80% сплачується покупцем після письмового повідомлення надісланого про те, що весь товар виготовлений і готується до відвантаження.

Оплата позивачем здійснена 12 вересня 2023 року в розмірі 8320,00 долари США та 25 вересня 2023 року в розмірі 33213,00 долари США.

З урахуванням вказаного наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що позивачем визначена за згодою сторін ціна товару за контрактом в розмірі 41533,00 доларів США була сплачена.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виявлені розбіжності Дніпровської митниці є помилковими.

Щодо розбіжностей числового значення митної вартості, суд виходить з наступного.

Позивач придбав товару у виробника, в той час як імпортер за митною декларацією №23UA500500022774U3 ТОВ «Торговий дім «ІВЛІМА» придбав товару у посередника, який не є виробником товару, що очевидно зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення ціни товару та митної вартості.

Митницею не надано пояснень того, чому під час коригування митної вартості не була використана митна вартість товарів, придбаних у виробника.

Товар за митною декларацією №23UA400040032166U0 оформлений за останнім резервним методом, причини чого відповідачем не надані.

Відсутність відомостей про складові митної вартості товару та їх значення за митною декларацією № 23UA500500022774U3 не дає сулу можливість обрахувати розмір складових та правомірність обрання джерела цінової інформації.

Різниця в умовах поставки за Інкотермс зумовлює і різницю у складових митної вартості, що не було враховано відповідачем під час коригування митної вартості, хоча митна вартість позивача містить лише одну складову.

Товар позивача слідував наземним автомобільним транспортом, у той час як товар за митною декларацією №23UA400040032166U0 слідував у вантажному автомобілі на морському судні, у зв`язку із чим мав бути оплачений фрахт морського судна, що звичайно збільшує митну вартість товару за умовами поставки DAP Одеса та призводить до збільшення митної вартості.

Ціна товару за митною декларацією №23UA500500022774U3 становила 1,4066 доларів США/кг (28 038, 00 долари США (гр. 22) + 19 932, 00 кг (гр. 38)), тобто, менше від заявленої позивачем ціни у 1,8442 доларів США/кг, у зв`язку з чим походження значення митної вартості у 2, 5500 долари США/кг неможливо встановити.

Товар позивача виготовлений з "Поліпропілену", у той час як оформлений за митною декларацією №23UA500500022774U3 товар виготовлений з "Поліетилену", який є дорожчим, відомості про що є публічно доступними на веб-порталі спеціалізованого інтернет-магазину за посиланням https://promdesign.ua/listovyejjlastiki/polipropilen-i-polietilen, поліетилен товщиною 3 мм в листах розміром 1 500 х 3 000 мм вагою 12, 96 кг продається за ціною 538, 25 грн/м2, у той час як поліпропілен ідентичних розмірів та ваги продається за ціною 518, 21 грн/м2.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що розбіжності в числових значеннях митної вартості товару за ЕМД були відсутні.

Щодо витребування додаткових документів, суд виходить з наступного.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року по справі №810/4258/18, зазначено, що: «Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена».

У даному випадку відповідач не зазначає, яким саме чином подання будь-яких інших документів з цього питання може вплинути на митну вартість товару за ціною договору.

Дослідивши матеріали справи та аргументи сторін, суд вважає, що зазначені висновки відповідача є помилковими та не можуть слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивачем надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що в своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000232/1 від 27.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "ПУМБ" №BLB5-5D1F-SS6E від 25 грудня 2023 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» (код ЄДРПОУ 42871335) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000232/1 від 27.11.2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Слон і Ко» (код ЄДРПОУ 42871335) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник