Ухвала

від 22.03.2024 по справі 240/5259/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/5259/24

категорія 111030600

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромснаб" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування ррішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромснаб" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №9532982/24083216 від 15.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 28.10.2022..

У позовній заяві зазначив, що 06.10.2023 в програмі електронного документообігу "MEDOC" отримав рішення за результатами адміністративного оскарження рішення №9532982/24083216 від 15.09.2023.

Суд звертає увагу, що із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

При цьому, суд зазначає, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Таким чином, у даному випадку підлягають застосуванню саме норми Кодексу адміністративного судочинства України, а не ПК України щодо строків позовної давності.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 №640/20468/18.

Таким чином, звернувшись до суду 13.03.2024, позивач пропустив тримісячний строк, встановлений для звернення до суду з позовом про оскарження рішення №9532982/24083216 від 15.09.2023, з огляду на прийняття 06.10.2023 рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги.

За приписами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поряд з цим, суд зазначає, що позивач оскаржує рішення №9532982/24083216 від 15.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 28.10.2022, тоді як до позовної заяви приєднане рішення №9532982/24083216 від 15.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 30.01.2023.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною восьмою статті 160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року приписами Закону України Про державний бюджет на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, ураховуючи майновий характер даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 3028,00 грн.

Однак позивач надав доказ сплати судового збору на суму 2920,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір.

За наведених обставин, суд вважає, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст. 123, 160-161 КАС України.

Приписами ч. 1 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із положеннями ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищенаведеного, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

- копію рішення №9532982/24083216 від 15.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 28.10.2022;

- доказу сплати судового збору в розмірі 108,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопромснаб" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Липа