Рішення

від 22.03.2024 по справі 300/34/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2024 р. справа № 300/34/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації права власності на об`єкти комунальної власності, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області (надалі по тексту також прокурор, Івано-Франківська окружна прокуратура) звернувся в суд з адміністративним позовом до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (надалі по тексту також відповідач, сільська рада, Дзвиняцька сільська рада) про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації права власності на об`єкти комунальної власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ході вивчення стану використання майна на території Дзвиняцької сільської ради встановлено обставину не оформлення сільською радою права власності на майно, що знаходиться в межах її адміністративної території, яка впливає на організацію його належного утримання та раціонального використання, і може призвести, у разі їх негайного не усунення, до настання тяжких наслідків зокрема, втрати цього нерухомого майна.

Позивач звертає увагу, що рішенням Дзвиняцької сільської ради від 07.12.2018 за №318-10/2018 "Про затвердження переліку нерухомого майна об`єктів комунальної власності Дзвиняцької сільської ради ОТГ" затверджено перелік об`єктів комунальної власності Дзвиняцької сільської ради (Додаток 1). Водночас, на час подання позову Дзвиняцькою сільською радою не проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт комунальної власності, будинок культури, що знаходиться за адресою: вул. Л. Шевченка, 151, с.Росільна, Дзвиняцька територіальна громада, Івано-Франківський район, площею 632 кв.м.

Тобто, за наявності підстав та відповідних повноважень Дзвиняцька сільська рада, яка здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, фактично не здійснила жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначену будівлю. Вказане засвідчує бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на належне територіальній громаді майно, що може мати наслідком нецільове використання цього майна або його вибуття з власності громади. З наведених підстав прокурор просив позов задовольнити.

04.01.2024 представник позивача подав додаткові письмові докази, а саме, довідку сільської ради за №469 від 28.12.2023 про уточнення адреси об`єкта комунальної власності (а.с.59-64).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.65).

Судом 09.01.2024 за допомогою національного поштового оператора АТ "Укрпошта" направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. Дана ухвала отримана представником відповідача 11.01.2024, що підтверджено підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 06 000 762 168 40 (а.с.66, 67).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини 1 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про поновлення провадження у справі від 08.01.2024 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 08.01.2024.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ця справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Статтею 1311 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VІІ "Про прокуратуру" (надалі по тексту також Закон №1697-VІІ) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону №1697-VІІ представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами 4, 5 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор, в кожному конкретному випадку, самостійно визначає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15 і від 08.02.2019 у справі №915/20/18.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Суд, розглянувши справу, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Відповідно до рішення Дзвиняцької сільської ради ОТГ Богородчанського району Івано-Франківської області сьомого демократичного скликання (десята) сесія від 07.12.2018 №318-10/2018 про затвердження переліку нерухомого майна об`єктів комунальної власності Дзвиняцької сільської ради ОТГ (Додаток 1), серед об`єктів комунальної власності Дзвиняцької сільської ради, вказано, "будинок культури" за адресою: вул. Л. Шевченка, 153, с.Росільна, Дзвиняцька територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область (а.с.21-22).

Як свідчить довідка відповідача про уточнення адреси за №469 від 28.12.2023, рішенням Дзвиняцької сільської ради ОТГ Богородчанського району Івано-Франківської області сьомого демократичного скликання (десята) сесія від 07.12.2018 за №318-10/2018 затверджено перелік нерухомого майна об`єктів комунальної власності Дзвиняцької сільської ради ОТГ (Додаток 1), а саме: "будинок культури" за адресою: вул. Л. Шевченка, 153, с.Росільна, Дзвиняцька територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область. Однак, 04.07.2018 на замовлення Дзвиняцької сільської ради ОТГ виготовлено технічний паспорт на громадський будинок Амбулаторію в с. Росільна, вул. Шевченка, 153 (інвентаризаційна справа №619).

Таким чином, встановлено, що в Додатку 1 до рішення Дзвиняцької сільської ради ОТГ від 07.12.2018 за №318-10/2018 допущено описку та фактично "будинок культури", що в с. Росільна знаходиться за адресою вул. Шевченка, 151 (а.с.62).

Отже, із матеріалів адміністративної справи слідує, що на балансі і у власності Дзвиняцької сільської ради перебуває "будинок культури", площею 632 м.кв., двоповерховий, рік експлуатації 1965, який знаходяться по АДРЕСА_1 . Така обставина засвідчується додатковим до листа сільської ради №590/02-24 від 22.11.2023 (а.с.42).

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури неодноразово звертався до відповідача із листами від 16.12.2022, 03.02.2023, 02.11.2023, 20.11.2023, 19.12.2023 про необхідність виготовлення правовстановлюючих документів на "будинок культури", площею 632 м.кв., двоповерховий, рік експлуатації 1965, який знаходяться по АДРЕСА_1 (а.с.23-24, 27, 35-37, 39-40, 45-46).

У відповідь Дзвиняцька сільська рада листами від 28.12.2022, від 07.02.2023, від 10.11.2023, від 22.11.2023, від 21.12.2023 повідомила Івано-Франківську окружну прокуратуру, що правовстановлюючі документи на "будинок культури", площею 632 м.кв., двоповерховий, рік експлуатації 1965, який знаходяться по АДРЕСА_1 , не виготовлялись та право власності в Державному реєстрі речових прав не зареєстроване. Інформовано прокурора, що сільською радою планується виготовлення правовстановлюючих документів та проведення інвентаризації земельних ділянок під даними об`єктами відповідно до Програми земельної реформи на 2021-2025 роки, прийнятої рішенням сільської ради від 26.01.2021 за №106-3/2021 (а.с.25-26, 28-32, 38, 41-44, 47).

В подальшому, прокурор звернувся до Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" (надалі по текст також ОКП "Івано-Франківське ОБТІ") з метою отримання інформації щодо правовстановлюючих документів, витягів про державну реєстрацію права власності та матеріалів інвентаризаційної справи (технічного паспорта), які відображають, в тому числі, експлікацію та план земельної ділянки "будинок культури", площею 632 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).

На лист Івано-Франківської окружної прокуратури ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" повідомило (письмова відповідь №582/01-21 від 04.09.2023), що право власності не зареєстровано, інвентарна та реєстраційна справи не заводились (а.с.34).

Згідно з інформаційною довідкою №360123828, сформованою 27.12.2023 прокурором з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності чи будь-яке інше речове право на вказаний об`єкт "будинок культури" за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.50).

З метою спонукання відповідача вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на будинок культури та земельну ділянку, прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 60 Закону України від 21.05.1997 за №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі, також Закон №280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до частин 7, 8 статті 60 Закону №280/97-ВР майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

В силу вимог статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 цього Кодексу), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України обумовлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 за №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі по тексту також - Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням, наведеним в статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі, також - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з приписами статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Приписами статті 5 Закону №1952-IV визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстроване незалежно від того, чи зареєстроване право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Отже, обов`язковою умовою фактичного використання нерухомого майна є наявність правовстановлюючих документів на нього, оформлених відповідно до вимог закону.

Згідно з пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127 (надалі по тексту також Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для, відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав органи державної влади, органи місцевого самоврядування (пункт 8 частини 8 статті 34 Закону №1952-IV).

Ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, за змістом частини 3 статті 182 Цивільного кодексу України, можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині 1 статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Сільські, селищні, міські ради, згідно зі статтею 10 Закону №280/97-ВР є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пунктів 3 та 5 статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Як визначено положеннями статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Отже, суд зазначає, що єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Дзвиняцької сільської ради ОТГ, є відповідач.

Враховуючи викладене, Дзвиняцька сільської рада зобов`язана вжити заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на будинок культури згідно з вимогами чинного законодавства.

За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора, що за наявності підстав та відповідних повноважень Дзвиняцької сільської ради як суб`єкт комунальної власності, яка реалізовує від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, не здійснила належних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на "будинок культури" площею 632 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Така поведінка сільської ради є бездіяльністю відповідача в оформленні правовстановлюючих документів на майно, належного територіальній громаді.

При цьому у цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об`єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно "будинок культури" в селі Росільна.

Водночас відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно комунальної власності створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє. Сукупність наявності вказаних обставин та бездіяльності відповідача може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для судового захисту інтересів держави.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною 4 статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси (частина 6 статті 47 КАС України).

Аналогічні за змістом норми містить стаття 189 КАС України: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша зазначеної статті); суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина п`ята); суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина шоста).

Згідно з частиною 4 статті 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Відтак, на думку суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому заяву відповідача про визнання позову, яка підписана уповноваженим представником, необхідно прийняти та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з вимогами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, в силу вимог частини другої статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

Більше того, прокурор не заявляє в позовній заяві вимоги про стягнення із сільської ради будь-яких судових витрат.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на об`єкт комунальної власності нерухоме майно "Будинок культури", площею 632 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Дзвиняцьку сільську ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області вжити заходи щодо оформлення державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності нерухоме майно "Будинок культури ", площею 632 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 03530483), вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019;

відповідач Дзвиняцька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04357101), вул. Степаняка, 21-А, с. Дзвиняч, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77750.

Суддя Чуприна О.В.