Рішення

від 21.03.2024 по справі 320/28071/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року № 320/28071/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брологістик" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Брологістик" (далі по тексту також позивач, ТОВ "Брологістик") з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2022 №№00408990702, 00409020702 та 00409030702.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що вважає висновки акта перевірки такими, що не відповідають положенням чинного законодавства України та судовій практиці в аналогічних спорах, а спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків такого акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 29.12.2022 №00409020702 позивач зазначає, що у зв`язку з неможливістю використання орендарем - ТОВ "КШЕМ" наданого позивачем згідно договору оренди приміщення для ведення господарської діяльності у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну 24.02.2022, між ними було укладено додаткову угоду від 04.03.2022, в якій сторони домовилися, що ТОВ "КШЕМ" має сплачувати позивачу лише експлуатаційний та комунальний платіж. Проте, відповідач у висновках акта перевірки вказав про надання позивачем послуг з оренди приміщення ТОВ "КШЕМ" на безоплатній основі, а тому, як наслідок, позивач мав нараховувати податкові зобов`язання, виходячи зі звичайної ціни орендної послуги, що призвело, на думку відповідача, до заниження показників з ПДВ, задекларованих з березня по червень 2022 року.

Водночас, на переконання позивача, жоден з наведених аргументів ні прямо, ні опосередковано не доводить того, що позивач у спірний період надавав послуги ТОВ "КШЕМ" щодо оренди приміщень для розміщення навчального закладу, а висновки відповідача є суб`єктивними здогадками, які не мають жодного підтвердження. Позивач стверджує, що відповідачу не надано право на визначення відповідності ціни договору рівню ринкових або звичайних цін.

Крім того, позивач зауважує, що використання ТОВ "КШЕМ" приміщення було неможливим у зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я людей, а тому наказом від 24.02.2022 ТОВ "КШЕМ" призупинило надання освітніх послуг. Також наказом Департаменту освіти і науки КМДА від 28.02.2022 №31 призупинено з 28.02.2022 освітній процес у м. Києві.

Позивач зазначає, що реєстрація ТОВ "КШЕМ" податкових накладних для його контрагентів, наявність атрибутики на приміщенні, проведення освітньої діяльності у форматі "онлайн" не свідчить про повноцінне ведення ним освітньої діяльності, а укладення додаткової угоди від 04.03.2022 до договору оренди відповідало діловій меті діяльності позивача.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 29.12.2022 №00408990702, та 00409030702, позивач зазначає, що висновки відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій з надання послуг контрагентом ПП "Експерт Секьюріті" є непідтвердженими. Позивач вказує на фактичне виконання означеним контрагентом робіт та зазначає, що не може нести відповідальність за ПП «Експерт Секьюріті» та за третіх осіб, залучених ним до виконання договору підряду.

Щодо доводів ГУ ДПС у м. Києві про формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Зодчі", ПАТ "АК "Київводоканал", Департаментом експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал", ТОВ "Київські енергетичні послуги", ТОВ "Асканія Енерджі", ТОВ "База Плюс", і ТОВ "Фірма Плюс", позивач зауважує, що неістотні недоліки у первинних документах не можуть бути підставою для його невизнання.

Крім того, позивач вказує, що відповідач не ставить під сумнів реальність зазначених операцій, а лише стверджує про виписку/реєстрацію податкових накладних у неправильному періоді та, як наслідок, завищення податкового кредиту з ПДВ, а тому ГУ ДПС у м. Києві мало б встановити і факт заниження податкового кредиту з ПДВ в іншому періоді та зазначити про це в акті перевірки.

Позивач стверджує про недоведеність відповідачем наявності умислу в його діях на вчинення податкового правопорушення та про безпідставне перекладення тягаря доказування на позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

У додаткових поясненнях, поданих до суду, позивач зауважив щодо господарських операцій з ПП "Експерт Секьюріті", що відповідач дійшов хибних висновків щодо виконання робіт ТОВ "БК Сучасні будівельні технології", оскільки ПП "Експерт Секьюріті" не інформував позивача у письмовій формі про залучення субпідрядника, прийняв роботу, виконану ПП "Експерт Секьюріті", на підтвердження чого долучено документи до матеріалів справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, підтримав висновки акта перевірки та зазначив, що за результатами аналізу наданих позивачем документів встановлено, що за період з березня по червень 2022 року ТОВ «КШЕМ» орендна плата не нараховувалась та відповідно, податкові накладні не складались, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховувались у зв`язку з призупиненням господарської діяльності останнього в об`єкті оренди. Водночас, з аналізу наявної інформації, на думку відповідача, вбачається здійснення господарської діяльності ТОВ «КШЕМ» за спірний період в наданому позивачем об`єкті оренди.

Щодо придбаних позивачем у ПП "Експерт Секьюріті" робіт, відповідач вказує на фактичне здійснення таких робіт позивачу ТОВ «БК Сучасні будівельні технології» за відсутності кваліфікованих працівників, яке фактично не могло виконувати такі роботи.

Відповідач зазначає про невідповідність дати реєстрації податкових накладних фактичній даті першої події по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Зодчі» у зв`язку з відсутністю в актах дати їх складання, а тому, на думку відповідача, сума ПДВ по взаємовідносинам з означеним контрагентом не була підтверджена.

Крім того, відповідач стверджує про встановлення складання податкових накладних з порушенням пункту 198.2 статті 198 ПК України по контрагентам ПАТ "АК "Київводоканал", Департаментом експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал", ТОВ "Київські енергетичні послуги", ТОВ "Асканія Енерджі", ТОВ "База Плюс", і ТОВ "Фірма Плюс".

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Усною ухвалою суду від 20.11.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та перейти до розгляду по суті.

Присутні у судовому засіданні 21.11.2023 представники позивача та відповідача заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Брологістик» (ідентифікаційний код 43199233, місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Шпака Миколи, 3) зареєстровано 30.08.2019 в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У період з 26.10.2022 по 15.11.2022 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Брологістик» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2022 року, результати якої оформлені актом від 12.11.2022 №40118/26-15-07-02-05-03/43199233 (далі по тексту акт перевірки).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні позивачем за червень 2022 року у Декларації суми заявленої до відшкодування з бюджету у розмірі 6648847 грн встановлені порушення:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, 1982, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 200.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) 2583745 грн, та заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду *рядок 21) за червень 2022 року на 111308 грн;

- пункту 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України в частині не здійснення реєстрації податкових накладних за березень, квітень, травень, червень 2022 року.

В акті перевірки зазначено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є здійснення ремонтних робіт у власному приміщенні.

Стосовно укладеного між позивачем як орендодавцем та ТОВ «КШЕМ» додаткового договору від 04.03.2022 до договору оренди, яким фактично призупинено дію основного договору оренди та звільнено орендаря від сплати орендодавцю орендної плати зі сплатою орендодавцю експлуатаційного платежу та комунального платежу, відповідач в акті перевірки зазначив, що призупинення дії цього договору позбавляє позивача єдиного джерела доходів від господарської діяльності. Даний факт підтверджує динаміка показників фінансового результату позивача, оскільки прибуток у декларації з податку на прибуток за 2021 рік склав 447431 грн, а в декларації за І півріччя 2022 року позивачем задекларовано збитки у сумі 14064981 грн, що свідчить про наявність постійних витрат на утримання та обслуговування об`єкту оренди, за який не отримувалась орендна плата. Таким чином, відмова позивача від орендних платежів суперечить діловій меті господарської діяльності суб`єкта господарювання та у подальшому мала істотний вплив на визначення заявленої суми бюджетного відшкодування.

Визначальною обставиною несплати орендних платежів є призупинення господарської діяльності в об`єкті оренди, тоді як аналіз наявної інформації свідчить, що господарська діяльність орендаря - здійснювалась.

Таким чином, за результатами аналізу наявної інформації перевіркою встановлено, що в період з 01.03.2022 по 30.06.2022 ТОВ «БРОЛОГІСТИК» надавав послуги з оренди приміщення за адресою м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3 на безоплатній основі, а тому позивач відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України повинен був нарахувати податкові зобов`язання, виходячи зі звичайної ціни орендної послуги, тобто, визначеної договором оренди від 22.06.2020 №03/20-SN на загальну суму 1106876,00 грн.

В результаті означеного порушення встановлено, що в порушення пункту 201.1, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних з ПДВ на суму 1106876,00 грн.

За результатами перевірки визначення податкового кредиту контролюючим органом встановлено укладення позивачем (замовник) договору про виконання робіт з ПП «Експерт Секьюріті» (виконавець) на виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, систем пожежогасіння газового типу, автоматизація протипожежного захисту за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно ЄРПН надані позивачу від ПП «Експерт Секьюріті» у березні 2021 року фактично придбані ним у ТОВ «БК Сучасні будівельні технології», що, на думку ГУ ДПС у м. Києві, свідчить про те, що фактичним виконавцем робіт є ТОВ «БК Сучасні будівельні технології», яке такі роботи не могло надавати з підстав, зазначених в акті перевірки.

За висновком відповідача, оскільки ТОВ «БК Сучасні будівельні технології» не міг виконувати роботи, реалізацію яких відображало ПП «Експерт Секьюріті» у березні 2021 року, відповідно позивач відобразив у декларації з ПДВ за березень 2021 року обсяги взаємовідносин з ПП «Експерт Секьюріті», які не могли бути здійснені по ланцюгу постачання.

Таким чином, позивач завищив показники з ПДВ, задекларовані у рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ на загальну суму 116201 грн у березні 2021 року.

Також в акті перевірки зазначено, що на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних директором ТОВ «Брологістик» та директором ТОВ «Компанія «Зодчі» встановлено, що в даних актах відсутня дата їх підписання, тобто податкові накладні, які виписані по першій події - надання послуг з виконання будівельних робіт, виписані з порушенням, а саме податкових накладних не відповідає першій події. Загальна сума ПДВ по таким актам становить 1179141,73 грн.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю на первинних документах дати їх складання, перевіркою не виявляється ідентифікувати дату здійснення господарської операції (дату складання первинного документа) та відповідно дослідити, чи відповідає вона даті виписки податкової накладної. Таким чином, перевіркою не підтверджується сума податкового кредиту на підставі податкових накладних, дата виписки яких не співпадає з датою здійснення господарських операцій.

Окрім вищезазначеного на підставі зареєстрованих податкових накладних та банківських виписок встановлено складання податкових накладних з податку на додану вартість з порушенням пункту 198.2 ст. 198 ПК України, в якому зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, по наступним підприємствам: ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», Департамент експлуатації ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на загальну суму ПДВ 7444,90 грн; ТОВ «Київські енергетичні послуги» на загальну суму ПДВ 56 954,54 грн; ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на загальну суму ПДВ 77,85 грн; ТОВ «Асканія Енерджі» на загальну суму ПДВ 163,90 грн; ТОВ «База Плюс» на загальну суму 2297,50 грн; ТОВ «Фрам Плюс» на загальну суму 3 280,00 грн.

На думку відповідача, податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН по означеним контрагентам з порушенням, а саме: в податкових накладних вказана невірна дата їх складання (дата події), внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 1249360 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав заперечення.

За результатами розгляду заперечень Головними управлінням ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 22.12.2022 №21223/1/26-15-07-02-05-09, яким висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням розгляду заперечень на висновки акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2022:

- №00408990702, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1293295 за червень 2022 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 323324 грн;

- №00409020702, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 553437 грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України на суму ПДВ 1106876 грн при наданні в оренду ТОВ «Київська школа економіки та менеджменту» приміщень;

- №00409030702, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за червень 2022 року на суму ПДВ 111308 грн у зв`язку з виявленням відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника банку.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі також ПК України).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною);

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг в силу положень пункту 188.1 статті 188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для визначення бази оподаткування є наявність об`єкта оподаткування - наданих послуг платнику податку.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (орендодавець) та ТОВ Київська школа економіки та менеджменту» (орендар) укладено договір оренди від 22.06.2020 №03/20-SN позивачем надано ТОВ «КШЕМ» у строкове платне користування (оренду) об`єкт оренди, вказаний у додатку 1 до цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Об`єкт оренди надається орендарю для використання з метою, наведеною у додатку 1 до цього договору.

Розділом 3 означеного договору визначено порядок передачі та повернення об`єкта оренди та вимоги щодо його експлуатації, зокрема, об`єкт оренди передається актом приймання.

Цей договір набуває чинності з дати його нотаріального посвідчення та підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками (за наявності) та діє до моменту повернення об`єкта оренди орендодавцю, що визначається з урахуванням умов статті 3 цього договору а деталізується у додатку 1 до договору.

Відповідна частина орендної плати, експлуатаційного платежу та інші платежі за договором нараховуються з дати передачі об`єкта на підставі відповідного акта приймання.

У додатку 1 до договору зазначено, що загальна площа об`єкта оренди складає 4441,0 кв. м, строк оренди 10 років з моменту підписання договору оренди, день початку оренди не пізніше 01.09.2020 передача частини приміщення на 4 поверсі, не пізніше 01.11.20202 - передача частини приміщення на 3 поверсі та не пізніше 01.01.2021- передача приміщення на цокольному, 1, 5 та 6 поверхах. День закінчення оренди 19.06.2030. мета оренди учбовий заклад.

Між позивачем та ТОВ «КШЕМ» укладено додатковий договір від 04.03.2022 до договору оренди від 22.06.2020 №03/20-SN, яким, враховуючи введення на території України воєнного стану 24.02.2022, сторони визнають та підтверджують, що починаючи з 24.02.2022 до дати (включно) офіційного припинення дії воєнного стану на території України, якщо інший строк не буде погоджено сторонами, буде призупинено використання об`єкту оренди відповідно до мети оренди, в тому числі буде припинено освітню діяльність в об`єкті оренди, який надано у користування орендарю.

Сторони домовились, що протягом строку призупинення господарської діяльності орендаря в об`єкті оренди він звільняється від сплати орендодавцю орендної плати, як її визначено договором.

Сторони домовились, що протягом строку призупинення господарської діяльності орендаря в об`єкті оренди він сплачує орендодавцю експлуатаційний платіж та комунальний платіж.

Всі інші умови договору, що не замінено цим додатковим договором, є чинними для сторін та підлягають виконанню.

Наказом ТОВ «КШЕМ» від 24.02.2022 №01/01-2022 ОД, враховуючи введення на території України воєнного стану з 24.02.2022, для забезпечення захисту життя та безпеки людей, починаючи з 24.02.2022 до офіційного припинення дії воєнного стану на території України, або до іншої дати, встановленої відповідним наказом з урахуванням бізнес потреб ТОВ «КШЕМ» призупинено освітню діяльність в будівлі за адресою Миколи Шпака, 3, м. Київ, переведено освітню діяльність в онлайн формат.

Починаючи з 24.02.2022 з урахуванням бізнес потреб ТОВ «КШЕМ» призупинено використання приміщень за адресою Миколи Шпака, 3, м. Київ відповідно до мети оренди, а саме «учбовий заклад», яка передбачена договором оренди.

Наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, у сукупності свідчать про призупинення з 24.02.2022 орендарем ТОВ «КШЕМ» використання належним позивачу як орендодавцю приміщень за адресою Миколи Шпака, 3, м. Київ відповідно до мети оренди, а саме «учбовий заклад», яка передбачена договором оренди.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідачем в акті перевірки зроблено наступні висновки: з аналізу наявної інформації випливає, що в умовах призупинення договору оренди між позивачем та ТОВ «КШЕМ»:

- майно орендаря зберігалось в орендованій будівлі, майно орендарю не поверталось, - доступ до приміщення для орендаря не закривався, використання приміщення було можливим;

- атрибутика Київської школи економіки (KSE) з фасаду та інтер`єру приміщення не знімалась;

- доказів того, що Київська школа економіки (KSE) не працювала (очному/заочному режимі) в період з березня по червень 2022 року до перевірки не надано;

- плата за комунальні послуги та послуги з утримання приміщення нараховувалась та сплачувалась орендарем в повному обсязі;

- згідно інформації на сайті Київської школи економіки (https://kse.ua/ua/about-the- school/news/) заклад проводив у вказаний період активну волонтерську, громадську, наукову, інформаційно-аналітичну діяльність, а також освітню діяльність у форматі «онлайн»;

- згідно даних ЄРПН ТОВ «КШЕМ» реєструвала податкові накладні з номенклатурою «Оренда нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. М. Шпака, 3» та «Додаткова оренда нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Шпака, 3» на адресу Міжнародна громадська організація «Київський економічний інститут» (код 34428754) та неплатників ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2022 року;

- згідно даних ЄРПН в незначних обсягах реєструвались також податкові накладні з номенклатурою «Інформаційно-консультаційні послуги» за вказаний період.

Відповідач вказує, що визначальною обставиною несплати орендних платежів є призупинення господарської діяльності в об`єкті оренди, тоді як аналіз наявної інформації свідчить, що господарська діяльність орендаря - здійснювалась.

Водночас, жодним з наведених відповідачем доводів не підтверджується надання позивачем послуг ТОВ «КШЕМ» з оренди приміщення за адресою м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3 на безоплатній основі.

У спростування доводів відповідача щодо того, що майно орендаря зберігалось в орендованій будівлі, майно орендарю не поверталось, - доступ до приміщення для орендаря не закривався, використання приміщення було можливим, атрибутика Київської школи економіки (KSE) з фасаду та інтер`єру приміщення не знімалась, суд зауважує, що за умовами додаткового договору від 04.03.2022 всі інші умови договору, що не замінено цим додатковим договором, є чинними для сторін та підлягають виконанню.

Наказом ТОВ «КШЕМ» від 24.02.2022 №01/01-2022 ОД про призупинення освітньої діяльності в будівлі за адресою Миколи Шпака, 3, м. Київ, переведення її в онлайн формат та про призупинення використання приміщень за адресою Миколи Шпака, 3, м. Київ відповідно до мети оренди, а саме «учбовий заклад», яка передбачена договором оренди, на переконання суду, підтверджується що ТОВ «КШЕМ» з березня 2022 року не працювало в очному режимі як учбовий заклад.

Щодо посилань відповідача на здійснення діяльності ТОВ «КШЕМ» у заочному форматі, суд зазначає, що такий формат навчання не передбачає фізичного перебування в об`єкті оренди як працівниками ТОВ «КШЕМ» так і кінцевим надавачам освітніх послуг.

У спростування доводів відповідача щодо нарахування та сплати ТОВ «КШЕМ» плати за комунальні послуги та послуги з утримання приміщення в повному обсязі, суд зауважує, що такі умови визначені додатковим договором від 04.03.2022, який є чинним та, відповідно, підлягає виконанню сторонами.

Проведення у спірний період ТОВ «КШЕМ» активної волонтерської, громадської, наукової, інформаційно-аналітичної діяльності, реєстрація в незначних обсягах податкових накладних в ЄРПН також не може свідчити про надання йому позивачем послуг з оренди приміщення за адресою м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3 на безоплатній основі.

Додатково суд зауважує, що наказом Департаменту освіти і науки ВО КМР (КМДА) від 28.02.2022 №31, який міститься за посиланням https://don.kyivcity.gov.ua/files/2023/3/21/31.pdf, призупинено освітній процес з 28.02.2022 у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної, фахової передвищої та вищої освіти у м Києві, що також підтверджує неможливість використання ТОВ «КШЕМ» об`єкта оренди у відповідності до умов договору.

Крім того, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів, якими б підтверджувались обставини, зафіксовані в акті перевірки.

Таким чином, доводи відповідача щодо надання позивачем в період з 01.03.2022 по 30.06.2022 послуг з оренди приміщення за адресою м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3 на безоплатній основі та, як наслідок, виникнення у нього обов`язку нарахувати податкові зобов`язання, виходячи зі звичайної ціни орендної послуги, тобто, визначеної договором оренди від 22.06.2020 №03/20-SN на загальну суму 1106876,00 грн, спростовуються матеріалами справи.

При цьому, щодо відповідності укладеної 04.03.2022 додаткової угоди діловій меті, позивачем надано пояснення, відповідно до яких в умовах повномасштабної агресії рф проти України ТОВ «КШЕМ» не могло здійснювати свою господарську діяльність та, відповідно, отримувати прибуток в обсягах, які були до вторгнення. Тому існували серйозні ризики того, що ТОВ «КШЕМ» не зможе орендувати об`єкт оренди надалі та припинить договір оренди. У такому випадку позивач би втратив орендаря приміщення, що у майбутньому призвело б до необхідності пошуку нового або нових орендарів, приведення стану та зовнішнього вигляду об`єкта оренди відповідно до вимог нових орендарів, що, в свою чергу, потребувало б додаткових витрат позивача. Тому дії позивача щодо укладення додаткової угоди були спрямовані на те, щоб створити умови для продовження повноцінної співпраці з ТОВ «КШЕМ».

Як наслідок, у позивача не виникло обов`язку реєстрації податкових накладних на суму 1106876,00 грн

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2022 №00409020702, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 553437 грн за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України на суму ПДВ 1106876 грн при наданні в оренду ТОВ «Київська школа економіки та менеджменту».

Щодо визначення позивачем податкового кредиту за результатами виконаних ПП «Експерт Секьюріті» робіт, суд зазначає таке.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Підпунктами «б» та «в »пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту, крім того, повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що такі правові наслідки, як виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат, настають лише у разі реального (фактичного) вчинення платником податків господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Вчинення господарської операції пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні (встановлені правовими нормами) реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних бухгалтерського та податкового обліку.

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №826/16277/14, від 20.02.2018 у справі №818/920/17, від 08.10.2019 у справі №826/6836/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата в цій постанові звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі, будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вирішенні адміністративної справи № 200/3458/21 у постанові від 15.03.2023 Верховним Судом сформовано обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою в податковому праві діє принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що з метою забезпечення виконання податкового обов`язку особа вжила усіх передбачених законодавством заходів і її дії (бездіяльність) не мають на меті чогось іншого, крім як виконання вимог податкового законодавства до того часу поки податковими органами не доведено зворотного. Контролюючий орган на підтвердження недобросовісності поведінки платника податків повинен надати відповідні докази та вказати дані, що свідчать про наявність у останнього реальної можливості за допомогою розумних заходів з належною обачністю пересвідчитися в тому, що від його імені здійснюються податкові правопорушення і, що він міг завадити їх вчиненню або їх припинити.

Законодавство не містить певних конкретних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку.

На думку суду, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (замовник) та ПП «Експерт Секьюріті» (виконавець) укладено договір №07/07/2020-1 про виконання робіт від 07.07.2020, за умовами якого ПП «Експерт Секьюріті» зобов`язується на власний ризик, власними силами, належним чином та з власних матеріалів виконати роботи на об`єкті, а саме: монтаж системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, систем пожежогасіння газового типу, автоматизація протипожежного захисту за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3.

Для виконання робіт, передбачених договором, виконавець залучає працівників потрібної кваліфікації у достатній кількості, створює для них необхідні умови роботи на об`єкті. Виконавець відповідає за виконання власними працівниками та працівниками субпідрядника вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, санітарних норм та правил тощо.

На підтвердження реальності виконання ПП «Експерт Секьюріті» робіт згідно договору матеріали справи містять копії актів надання послуг від 02.11.2020 №527, від 04.11.2020 №535, від 16.12.2020 №596, від 16.12.2020 №597, від 16.03.2021 №70, від 16.03.2021 №70 з додатками.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію виконавчої документації «Системи протипожежного захисту».

ПП «Експерт Секьюріті» виписало на адресу позивача податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Означені роботи придбані позивачем в межах здійснення власної господарської діяльності на виконання договору оренди від 22.06.2020 №03/20-SN для адаптації об`єкта оренди до потреб орендаря, з метою встановлення визначених договором систем забезпечення.

Суми ПДВ по операціям з придбання робіт у контрагента ПП «Експерт Секьюріті» відображені позивачем у бухгалтерському обліку та включені до складу податкового кредиту за відповідний період.

Даний факт не заперечується сторонами у позовній заяві та відзиві, а тому відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.

Позивачем надано пояснення стосовно того, що ПП «Експерт Секьюріті» окремо не інформувало позивача у письмовій формі про залучення до виконання робіт субпідрядників

Водночас суд зауважує, що ГУ ДПС у м. Києві, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Експерт Секьюріті».

Відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно ЄРПН надані позивачу від ПП «Експерт Секьюріті» у березні 2021 року фактично придбані ним у ТОВ «БК Сучасні будівельні технології», що, на думку ГУ ДПС у м. Києві, свідчить про те, що фактичним виконавцем робіт є ТОВ «БК Сучасні будівельні технології», яке такі роботи не могло надавати з підстав, зазначених в акті перевірки.

За висновком відповідача, оскільки ТОВ «БК Сучасні будівельні технології» не міг виконувати роботи, реалізацію яких відображало ПП «Експерт Секьюріті» у березні 2021 року, відповідно позивач відобразив у декларації з ПДВ за березень 2021 року обсяги взаємовідносин з ПП «Експерт Секьюріті», які не могли бути здійснені по ланцюгу постачання.

Таким чином, позивач завищив показники з ПДВ, задекларовані у рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ на загальну суму 116201 грн у березні 2021 року.

Суд зазначає, що будь-яка інформація щодо господарської діяльності не контрагента позивача, а наступних контрагентів по ланцюгу постачання не може обґрунтовувати нереальність господарських операцій безпосередньо між позивачем та його контрагентом.

Крім того, згідно з наведеною у акті перевірки інформацією про постачальника позивача по ланцюгу постачання контролюючий орган ставить під сумнів реальність цих господарських операцій з огляду на не підтвердження придбання контрагентом ПП «Експерт Секьюріті» - ТОВ «БК Сучасні будівельні технології» - поставлених позивачу робіт.

Проте, відсутність у ТОВ «БК Сучасні будівельні технології» як контрагента по ланцюгу постачання, можливості здійснення таких робіт не свідчить про нереальність факту їх руху внаслідок господарських операцій.

Крім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалися обставини щодо відсутності в означеного контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності у сфері наданих робіт та про відсутність трудових ресурсів, які б могли забезпечити виконання таких робіт, крім зроблених під час перевірки припущень.

Судом не приймаються доводи відповідача щодо аналізу ним наявної у базах даних ДПС інформації як таких, що не підтверджені документально та нормативно.

Доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях податкового органу, що, на думку суду, є підставою для сумнівів реальності операцій, проте, не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об`єктивно не спростовані.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а, у справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Суд зауважує, що норми права не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Таким чином, суд вважає спростованими викладені в акті перевірки доводи щодо завищення позивачем показників з ПДВ, задекларованих у рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ на загальну суму 116201 грн у березні 2021 року по взаємовідносинам з ПП «Експерт Секьюріті».

Щодо завищення позивачем податкового кредиту на 1249360 грн внаслідок реєстрації податкових накладних по контрагентам в ЄРПН по означеним контрагентам ТОВ Компанія «Зодчі», ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», Департамент експлуатації ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», ТОВ «Київські енергетичні послуги», ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», ТОВ «Асканія Енерджі», ТОВ «База Плюс», ТОВ «Фрам Плюс» з порушенням, а саме: в податкових накладних вказана невірна дата їх складання (дата події), суд зазначає таке.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Компанія «Зодчі» виписано та зареєстровано ряд податкових накладних, першої подією у яких було саме надання послуг (виконання будівельних робіт).

На підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних директором ТОВ «Брологістик» та директором ТОВ «Компанія «Зодчі» встановлено, що в даних актах відсутня дата їх підписання, тобто податкові накладні, які виписані по першій події - надання послуг з виконання будівельних робіт, виписані з порушенням, а саме податкових накладних не відповідає першій події. Загальна сума ПДВ по таким актам становить 1179141,73 грн.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю на первинних документах дати їх складання, перевіркою не виявляється ідентифікувати дату здійснення господарської операції (дату складання первинного документа) та відповідно дослідити, чи відповідає вона даті виписки податкової накладної. Таким чином, перевіркою не підтверджується сума податкового кредиту на підставі податкових накладних, дата виписки яких не співпадає з датою здійснення господарських операцій.

Окрім вищезазначеного на підставі зареєстрованих податкових накладних та банківських виписок встановлено складання податкових накладних з податку на додану вартість з порушенням пункту 198.2 ст. 198 ПК України в якому зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, по наступним підприємствам: ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», Департамент експлуатації ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на загальну суму ПДВ 7444,90 грн; ТОВ «Київські енергетичні послуги» на загальну суму ПДВ 56954,54 грн; ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» на загальну суму ПДВ 77,85 грн; ТОВ «Асканія Енерджі» на загальну суму ПДВ 163,90 грн; ТОВ «База Плюс» на загальну суму 2297,50 грн; ТОВ «Фрам Плюс» на загальну суму 3280,00 грн.

На думку відповідача, податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН по означеним контрагентам з порушенням, а саме: в податкових накладних вказана невірна дата їх складання (дата події), внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 1249360 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та ТОВ «Компанія «Зодчі» складено акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2020 року, підписаний позивачем 17.11.2020, контрагентом без дати; 2 акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2020 року, підписані сторонами 10.12.2020; акт приймання виконаних будівельних робіт №1-1 за грудень 2020 року, підписаний позивачем 31.12.2020, контрагентом без дати; акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, підписані сторонами 23.12.2020, 24.12.2020; акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2021 року, підписані сторонами 11.02.2021 та 21.02.2021.

Загальна сума ПДВ по таким актам складає 1179141, 73 грн.

Судом приймається до уваги, що деякі акти підписані позивачем із зазначенням дати підписання, а ТОВ «Компанія «Зодчі» - без вказання дати.

Водночас, згідно усталеної судової практики окремі недоліки в первинних документах, на які посилається відповідач в акті перевірки, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Оскільки з наданих актів можливо ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, у них наявні відомості про дату складання документа, назви підприємств, від імені яких складено документ, зміст та обсяг господарської операції, на переконання суду, такі документи не можуть свідчити про завищення позивачем податкового кредиту у спірному періоді по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Зодчі».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1179141, 73 грн за фактом здійснення господарських операцій з ТОВ «Компанія «Зодчі».

Відповідач, в свою чергу, не надав суду жодних належних та достатніх доказів, якими б підтверджувалися викладені в акті перевірки обставини.

Суд зауважує, що відповідач, посилаючись на непідтвердження перевіркою суми податкового кредиту на підставі податкових накладних, дата виписки яких не співпадає з датою здійснення господарських операцій, одночасно вказує на неможливість ідентифікації дати здійснення господарських операцій згідно актів наданих послуг. Такі обставини, на переконання суду, є взаємовиключними, оскільки вказавши про неможливість визначення дати здійснення господарських операцій, у відповідача була б відсутня можливість встановити невідповідність дати виписки податкової накладної даті здійснення такої операції.

Суперечливість зафіксованих в акті перевірки зазначених вище обставин унеможливлює дослідження судом питання відповідності чи невідповідності дат виписування податкових накладних ТОВ «Компанія «Зодчі» датам здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2022 №00408990702, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1293295 за червень 2022 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 323324 грн та №00409030702, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за червень 2022 року на суму ПДВ 111308 грн у зв`язку з виявленням відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника банку.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.06.2023 №6349.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 26840,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві 29.12.2022 №№00408990702, 00409020702 та 00409030702.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брологістик» (ідентифікаційний код 43199233, місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Шпака Миколи, 3) судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.