Рішення

від 20.03.2024 по справі 340/5174/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5174/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 22217312)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газінтерм" (28000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, бульвар Студенський, буд. 1, код ЄДРПОУ 22228531)

про стягнення заборгованості.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газінтерм" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 52199,85 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3340,80 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю, а також накладено пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи це тим, що ним створене таке робоче місце для особи з інвалідністю, на яке інвалід працевлаштований. Водночас, в період з 11.02.2022 по 31.12.2022 на підставі особистих заяв працівник (особа з інвалідністю) ОСОБА_1 перебував у відпустках без збереження заробітної плати, що підтверджується заявами від 10.02.2022, від 01.04.2022, від 01.06.2022, від 01.08.2022, від 01.11.2022 та наказами «Про відпустку за свій рахунок» № 14 від 11.02.2022, № 21 від 01.04.2022, № 25 від 01.08.2022, № 30 від 31.10.2022. Оскільки за період перебування у цьому виді відпустки працівнику не нараховувалась заробітна плата, відповідно не сплачувався ЄСВ, бухгалтер при первинному поданні звітності помилково не відобразив дані по працівнику ОСОБА_1 в звітності, проте така помилка була виправлена шляхом подання уточнюючих звітів за вищезгадані періоди. Відтак, відповідачем вживались усі залежні від нього заходи передбачені законом щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, нормами чинного законодавства на позивача не покладено обов`язку самостійного пошуку осіб з інвалідністю для їх подальшого працевлаштування на підприємстві.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:

-ухвалою від 04 серпня 2023 року позовну заяву було залишено без руху;

- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З огляду на достатню кількість зібраних у справі доказів для її вирішення, суд вважає можливим розглянути та вирішити дану справу по суті за наявними у ній матеріалами, в межах строку, визначеного частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газінтерм" зареєстроване як юридична особа.

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2022 рік у ТОВ "Газінтерм", складає 9 осіб.

У зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ "Газінтерм" у розмірі 52199, 85 грн.

Окрім того, позивачем було нараховано пеню за порушення термінів сплати цього штрафу у розмірі 3340, 80 грн.

26.04.2023 позивач звернувся до відповідача з листом № 379/02-07 щодо сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.

24.05.2023 відповідач надав відповідь на указаний лист № 188/05, в якій заперечив щодо сплати адміністративно-господарських санкцій з посиланням на вищевикладені обставини.

12.06.2023 позивач листом № 1152/02-07 повідомив відповідача про врахування пояснень, при цьому попередив про звернення до суду щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій з відповідача

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю протягом звітного 2022 року та не сплатою адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. (частина 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні").

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції, визначені статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" - це грошове зобов`язання, альтернативне зобов`язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону. За своєю правовою природою ці санкції є видом господарсько-правової відповідальності, які застосовуються до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності (статті 217, 238 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач у відзиві на позов стверджує, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення цього порушення правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 18, частиною 3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

У статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Згідно зі статтею 5 цього Закону держава гарантує у сфері зайнятості безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку.

Реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб`єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні. (частина 2 статті 6 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 "Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю - базовому центру зайнятості.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за №988/23520, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання.

Згідно з пунктами 5, 6 цього Порядку форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку (пункт 4 Порядку).

Так, відповідач зазначає, що 4 березня 2020 року наказом № 18 на посаду головного спеціаліста (інженера) в проектну групу прийнята особа з інвалідністю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . ОСОБА_1 , яка є інвалідом 2 групи з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . В період з 11.02.2022 по 31.12.2022 на підставі особистих заяв працівник ОСОБА_1 перебував у відпустках без збереження заробітної плати, що підтверджується заявами від 10.02.2022, від 01.04.2022, від 01.06.2022, від 01.08.2022, від 01.11.2022 та наказами «Про відпустку за свій рахунок» № 14 від 11.02.2022, № 21 від 01.04.2022, № 25 від 01.08.2022, № 30 від 31.10.2022. Оскільки за період перебування у цьому виді відпустки працівнику не нараховувалась заробітна плата, відповідно не сплачувався ЄСВ, бухгалтер при первинному поданні звітності помилково не відобразила дані по працівнику ОСОБА_1 в звітності, проте така помилка була виправлена шляхом подання уточнюючих звітів за вищезгадані періоди.

На підтвердження факту працевлаштування ОСОБА_1 відповідачем надано до суду:

- заяву ОСОБА_1 від 04.03.2020 року про прийняття його на посаду головного спеціаліста (інженера) ПГ за сумісництвом;

- наказ від 04.03.2020 року № 18 про прийняття на роботу;

- повідомлення про прийняття на роботу, яке надавалось до податкового органу при прийнятті ОСОБА_1 на роботу;

- особовою карткою працівника;

- звіти про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік та 2021 рік форми 10-ПО1 (звіт цієї форми за 2022 рік і далі не подається у зв`язку з набранням чинності 06.11.2022 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», який уніс зміни до частини 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якими скасовано обов`язок для роботодавців у частині подання до Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І, II, IV квартал 2020 року (графа 11);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за III квартал 2020 року (графа 6);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 року (графа 14 додатку 1 за січень 2021 року, графа 13 додатку 1 за лютий 2021 року, графа 11 додатку 1 за березень 2021 року, додатки 4 ДФ за січень-лютий 2021 року);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року (графа 12 додатку 1 за квітень 2021 року, графа 5 додатку 1 за травень 2021 року, графа 5 додатку 1 за червень 2021 року, додатки 4 ДФ за квітень-червень 2021 року);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2021 року (графа 7 додатку 1 за липень 2021 року, графа 5 додатку 1 за серпень 2021 року, графа 5 додатку 1 за вересень 2021 року, додатки 4 ДФ за липень-вересень 2021 року);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2021 року (графа 7 додатку 1 за жовтень 2021 року, графа 10 додатку 1 за листопад 2021 року, графа 10 додатку 1 за грудень 2021 року, додатки 4 ДФ за жовтень-грудень 2021 року),

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року з уточнюючим додатком 1 за березень 2022 року (графа 12 додатку 1 за січень 2022 року, графа 9 додатку 1 за лютий 2022 року, графа 0 уточнюючого додатку 1 за березень 2022 року),

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2022 року з уточнюючим додатком 1 за квітень-червень 2022 року (графи 0 уточнюючого додатку 1 за квітень-червень 2022 року),

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за III квартал 2022 року з уточнюючим додатком 1 за липень-вересень 2022 року (графи 0 уточнюючого додатку 1 за липень-вересень 2022 року),

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2022 року з уточнюючим додатком 1 за жовтень-грудень 2022 року (графи 0 уточнюючого додатку 1 за жовтень-грудень 2022 року).

Позивачем не надано пояснень та не спростовано інформації щодо працевлаштування відповідачем особи з інвалідністю.

Таким чином, у ході судового розгляду доведено, що відповідач працевлаштоував одну особу з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу та надав органу Державної служби зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування такої особи, а отже - виконав свої обов`язки щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, що свідчить про відсутність у його діях складу господарського правопорушення та виключає застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож суд дійшов висновку, що нарахування позивачем відповідачеві адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за порушення термінів сплати цих санкцій є безпідставним, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністраиивного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 22217312) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газінтерм" (28000, Кіровоградська область, м. Кропивницький, бульвар Студенський, буд. 1, код ЄДРПОУ 22228531) про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК