Рішення

від 22.03.2024 по справі 380/29373/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 рокусправа № 380/29373/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Філія «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниці» про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; далі - Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; далі - Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Філія «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниці» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 21, код ЄДРПОУ 40081258) в якій згідно уточненої позовної заяви просить суд:

визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України під час проведення загальної мобілізації неправомірними;

скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 № 478 від 05.12.2023 року щодо виключення з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлення солдата ОСОБА_1 , у військову частину НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що отримав повістку та відповідно наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 на проходження військової служби. Позивач вказує, що відповідно до вимог законодавства не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки є заброньованим за підприємством де працює, відповідно до наказу Мінекономіки № 16761 від 08.11.2023 року «Про бронювання військовозобов`язаних Східне відділення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » АТ «Укрзалізниця», яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08 травня 2024 року. Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та проігнорував документи про бронювання військовозобов`язаних відповідно до наказу № 16761 від 08.11.2023 року, які надано позивачем особисто. За таких обставин просить суд задовольнити позовні вимоги.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві представник відповідача зазначає, що 04.12.2023 року позивач прибув в ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних, прийшовши медичний огляд Стрийською військово лікарською комісією та був визнаний придатним до військової служби під час мобілізації. Позивачем був наданий Витяг з наказу Мінекономіки № 16761 від 08.11.2023 року «Про бронювання військовозобов`язаних Східне відділення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » АТ «Укрзалізниця», згідно якого військовозобов`язаному ОСОБА_1 , 1998 р.н., заступнику начальника відділу, ВОС 600, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08 травня 2024 року.

При перевірці документів виявлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів військовозобов?язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 на військовому (в тому числі на спеціальному) обліку не перебуває. Аналогічна інформація міститься у військово обліковому документі ОСОБА_1 , а саме військовому квитку серія НОМЕР_2 , виданого 24 червня 2011 року, де відсутні будь-які записи про поновлення ним військово-облікових даних жодним територіальним центром комплектування.

На думку представника відповідача, інформація про те, що згідно доданої позивачем копії довідки N5542 від 08.12.2023 року солдат запасу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 14.04.2011 року і по т.ч. та зарахований на спеціальний військовий облік відповідно до наказу Мінекономіки №16761 від 08.11.2023 року, дійсності не відповідає.

Представник відповідача зазначає, про порушення вимог Порядку бронювання військовозобов?язаних за списком військовозобов?язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов?язаних на період мобілізації та на воєнний час" відповідальними службовими особами ТОВ " ПОЦ" АТ "Укрзалізниця " при здійснення бронювання військозобов`язаних працівників підприємств (попередньо не проведено звірку облікових даних працівників підприємства РЦК та СП).

У наказі Мінекономіки від 08.11.2023 року №16761 «Про бронювання військовозобов`язаних Східне відділення «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» бронюється «рядовий» ОСОБА_1 , а згідно військового квитка серія НОМЕР_2 , виданого 24.06.2011 року ОСОБА_1 присвоєно військове звання «солдат».

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Від третьої особи, Філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниці», яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, надійшли пояснення в яких зазначають, що ОСОБА_1 працює у ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» з 07.06.2016 року по теперішній час, відповідно до наказу ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» від 02.01.2023 № 2-ос з 02.01.2023 на посаді заступника начальника відділу супроводу АСК вантажних перевезень ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця». ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» є виробничим підрозділом філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі філія «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця»). У зв`язку з чим списки військовозобов`язаних під час дії військового стану працівників ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» для бронювання передаються відповідальною особою по ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» безпосередньо до філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця». Остання, в свою чергу, акумулює дані списки та скеровує їх до Акціонерного товариства «Українська залізниця». Філією «ГІОЦ АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 у відповідності до Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 включено до списків осіб, з числа військовозобов`язаних, які заброньовані за АТ «Укрзалізниця». ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» листом від 20.11.2023 № ГІОЦ ВП СХ-01/27/7 надіслано Повідомлення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 за формою згідно додатку 5 до Порядку бронювання військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де останній перебуває на обліку. У зв`язку в вищеозначеним Філія «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» вважає дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 неправомірними та такими що негативно впливають на можливості вчасно та належним чином забезпечувати роботу об`єкта критичної інфраструктури, яким є Акціонерне товариство «Українська залізниця», зокрема, належної організації роботи автоматизованих систем керування вантажними перевезеннями залізничним транспортом, що може призвести до завдання АТ «Укрзалізниця» матеріальних збитків.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 18.12.2023 року позовну заяву залишено без руху а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 18.12.2023 року позивачем виконано повністю.

Ухвалою від 02.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року залучено до участі у розгляді справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Філія «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниці».

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

З 13.01.1988 року позивач працює заступником начальника відділу Виробничого підрозділу «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця».

Позивач перебуває на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_9 з 14.04.2011 року по т.ч., що підтверджується довідкою №5542 від 08.12.2023 року, виданою ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, позивачу за номером військово-облікової спеціальності 600 у військовому званні рядовий, відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 року №16761, надано відстрочку від призову на військові службу під час мобілізації строком на шість місяців до 08.05.2024 року.

Позивачу видано повістку № 6680-762 відповідно до розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 , з`явитись за адресою АДРЕСА_3 , каб. № 28, 04 грудня 2023 року на 09 год. 00хв.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2023 року № 478 "Про призов військовозобов`язаних сержантського та солдатського складу до Збройних Сил України за загальною мобілізацією»" призвано за загальною мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 , солдата солдата ОСОБА_1 , 1988 року народження, ВОС -600.

Позивачем на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 подавалися заяви/скарги (копії яких знаходяться в матеріалах справи) в яких зокрема повідомлялося, що відповідно до наказу Мінекономіки № 16761 від 08.11.2023 року має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 (шість) місяців до 08.05.2024 року.

Згідно відповіді Філії «Головний інформаційно обчислювальний центр» від 06.12.2023 року, яка була надана адвокату позивачу, судом зокрема встановлено, що відповідно до Витягу з наказу Мінекономіки від 08.11.2023 року № 16761 про бронювання військовозобов`язаному гр. ОСОБА_1 , 1988 р.н., номер військово облікової спеціальності 600 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6- ть місяців до 08 травня 2024 року.

Не погоджуючись із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказом № 478 від 05.12.2023 року в частині, що стосується позивача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення його прав, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:

1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;

2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;

3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Стаття 1 Закону № 3543-XII передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України Про оборону України, цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №223-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

При цьому, ст.23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, згідно з абз.2 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затверджений Постановою КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин, далі - Порядок № 76), визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з п. 1 вказаного Порядку № 76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно з п. 2 Порядку № 76, бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку;

шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Згідно з п. п. 6, 9, 10 Порядку № 76 встановлено, що:

- підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні зазначається: інформація про відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

- орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сич (СБУ, Службі зовнішньої розвідки),

- з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.

- кількість військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов`язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов`язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку;

- за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 нього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов`язаних.

Пункт 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487) визначає, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1487 для забезпечення та організації належного функціонування системи військового обліку в державі Міноборони затверджує порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між цим реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені в Законі України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. В силу п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Пункт 79 Порядку встановлює, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки серед іншого:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; тощо.

Пунктами 80-81 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.

В той же час додатком № 2 до Порядку № 1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1 яких встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

- перебувати на військовому обліку за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

- не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Аналізуючи вищевикладені норми суд зазначає, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок щодо повідомлення органів ТЦК про відповідне бронювання, а й органи ТЦК зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.

Як вбачається з копії Наказу Мінекономіки від 08.11.2023 року № 16761, «Про бронювання військовозобов`язаних за АТ «Укрзалізниця», відповідно до пункту 10 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, листа Генерального штабу Збройних Сил України від 06.11.2023 № 300/1/С/31014, та з метою забезпечення функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період, наказано:

1. Забронювати за АТ Укрзалізниця на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/31014 від 06.11.2023).

2. Надати заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.

Як вбачається з витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного зі списку заброньованих осіб АТ «Укрзалізниця», позивача включено у вказаний список.

Тобто, наявність наказу Мінекономіки від 08.11.2023 року №16761, яким позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців, тобто до 08.05.2024 року, що свідчить про те, що відносно позивача була проведена визначена законодавством процедура бронювання, надання відстрочки від призову позивачу погоджене Генеральним штабом Збройних Сил України.

Представник третьої особи у своїх пояснення вказав, що ВП «Східне відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» листом від 20.11.2023 № ГІОЦ ВП СХ-01/27/7 надіслано Повідомлення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 за формою згідно додатку 5 до Порядку бронювання військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де останній перебуває на обліку.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.12.2023 року за № 5542, вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , зарахований на спеціальний військовий облік відповідно до наказу Мінекономіки № 16761 від 08.11.2023 року.

В той же час, відповідач, зазначаючи про відсутність підстав для бронювання та надання відстрочки від мобілізації позивачу, фактично не погодився та відмовився виконувати вимоги наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761, який є чинним, у встановленому законодавством порядку погоджений Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційним номер 300/1/С/31014 від 06.11.2023 року) в порядку, встановленому законом, не оскаржений та не скасований, а відтак підлягав виконанню.

Отже, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, не виконавши чинний наказ Мінекономіки.

Відповідачем не наведено жодної норми, яка б надавала йому право оцінювати правомірність прийняття наказів Мінекономіки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та, відповідно, за наслідками такої оцінки приймати рішення про наявність підстав для їх виконання або залишення без виконання.

В обґрунтування своїх дій відповідач посилався також на те, що АТ «Укрзалізниця» порушує вимоги ведення військового обліку, визначені у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76.

Так представник відповідача у відзиві покликається на те, що у наказі Мінекономіки від 08.11.2023 року №16761 «Про бронювання військовозобов`язаних Східне відділення «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» бронюється «рядовий» ОСОБА_1 , а згідно військового квитка серія НОМЕР_2 , виданого 24.06.2011 року ОСОБА_1 присвоєно військове звання «солдат». Пункт 10 Порядку № 76, зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного неправильної інформації про його прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на п. 10 Порядку, не є належним доводом для заперечень проти позову, оскільки дана норма не містить покликання на зазначення неправильної інформації стосовно військового звання.

Крім того суд зазначає, що вказані доводи не доводять обґрунтованості заперечень проти позову, оскільки зазначені обставини не входять до предмету доказування при вирішення спору щодо належного виконання наказу Мінекономіки від 08.11.2023 року № 16761 про бронювання військовозобов`язаних за АТ «Укрзалізниця».

Таким чином, враховуючи погодження наказом Міністерства економіки України від 08.11.2023 року № 16761 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1988 року народження, та надання відповідачу всіх необхідних документів, згідно Постанови №76, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-ХІІ позивач має відстрочку від призову на військову службу у строк до 08.05.2024 року включно, як заброньованого працівника АТ «Укрзалізниця».

Суд наголошує, що порушення права позивача на відстрочку від військової служби під час мобілізації виразилось у бездіяльності відповідача щодо ненадання такої відстрочки, а тому саме така бездіяльність підлягає визнанню протиправною, а не дії.

Крім того, у позовній заяві позивач визначив спосіб захисту свого права шляхом визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 478 від 05.12.2023 року щодо виключення з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлення солдата ОСОБА_1 , у військову частину НОМЕР_1 , тобто шляхом визнання протиправними та скасування індивідуального акту.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09 квітня 2019 року у справі №9901/611/18 та від 18 вересня 2019 року у справі №9901/801/18.

Рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі №813/38/16, від 27 лютого 2020 року у справі №440/569/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виданий наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2023 року за № 478 в частині що стосується солдата ОСОБА_1

є юридично значимими, оскільки має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право на відстрочку від призову до військової служби під час мобілізації на особливий період та покладає на нього обов`язок щодо проходження військової служби в особливий період.

За таких обставин скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2023 року за № 478 в частині що стосується солдата ОСОБА_1 є ефективним засобом захисту порушених прав позивача, оскільки, в іншому випадку права позивача не будуть захищені.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За результатами встановлених у справі обставин, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Подібна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №600/6799/23-а та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №280/5782/23.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Філія «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниці» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 21, код ЄДРПОУ 40081258) про визнання дій протиправними та скасування наказу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо врахування відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2023 року за № 478 «Про призов військовозобов`язаних сержантського та солдатського складу до Збройних Сил України за загальною мобілізацією» в частині призову та направлення для проходження військової служби солдата ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1073, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна