Рішення

від 22.03.2024 по справі 500/7417/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7417/23

22 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛ ФАЙНЕСТ ТОБАКО ЮКРЕЙН" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/1 від 03.06.2023 та картку відмови №UA500080/2023/000611 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (покупець) зареєстрованим в Україні та Компанією VK CO TRADING - F.Z.E (продавець) зареєстрованим в Об`єднаних Арабських Еміратах було укладено Контракт №1 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції. На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №5 від 19,12.2022, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку VKT-09012023/5 від 09.01.2023, позивачу, на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820 кг за ціною 2,84 Євро за кг, загальною вартістю 50608.80 Євро. 31 травня 2023 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявлених у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію від 31.05.2023 року №23UA500080003968U0, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до частини другої ст. 53 МКУ. Однак, Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови за номером UA500080/2023/000611 у зв`язку із винесенням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/l від 03.06.2023, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним. Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки ним було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 28.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Одеської митниці Держмитслужби подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500080003968U0 від 31.05.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2023/000076/1 від 03.06.2023, а саме: - Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2022 №1 оплата продукцій здійснюється в порядку відстрочення платежів, але, за домовленістю сторін можлива попередня оплата на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар; - у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер; - згідно до вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Просить врахувати, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Враховуючи наведене вище, а також те, що декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності "12.00 Виробництво тютюнових виробів".

01.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" (покупець) зареєстрованим в Україні та Компанією VK CO TRADING - F.Z.E (продавець) зареєстрованим в ОСОБА_1 було укладено контракт №1 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції

Згідно п.1.1 контракту продавець зобов`язується передати у власність покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі - продукція), на замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю за поставлену, на умовах даного контракту, продукцію.

У п. 1.2. контракту зазначено, що конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.3. контракту ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи євро та зазначається продавцем в рахунку чи проформі- рахунку. Оплата продукції, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого продавцем інвойсу. За домовленістю сторін можлива попередня оплата продукції, на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу.

Згідно п. 4.5 контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010).

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №5 від 19,12.2022, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку VKT-09012023/5 від 09.01.2023, позивачу, на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820 кг за ціною 2,84 Євро за кг, загальною вартістю 50608.80 Євро.

31.05.2023 для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявлених у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача (Митниці - митний пост «Чорноморськ» Одеської митниці) було подано електронну митну декларацію від 31.05.2023 року №23UA500080003968U0.

За результатами перевірки митним органом було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1. згідно п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2022 №1 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів, але, за домовленістю сторін можлива попередня оплата на підставі наданої продавцем проформи-Інвойсу. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар; 2. у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка Інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер; 3. Згідно до вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України митним органом декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ч.4 ст.57 МК України було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. У своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік документів станом на 02.06.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/1 від 03.06.2023. З даного рішення, зокрема, слідує, що оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,84 євро/кг (3,0506дол.США/кг) до 4,5767 євро/кг і не менш як 4,90 дол.США/кг (з урахуванням вартості операції з товаром «Листовий тютюн з Індії з відділеною середньою жилкою, типу Вірджинія теплового сушіння»: за МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023 партія товару 18300 кг - 5.9542дол.США/кг за ціною угоди; за МД UA806070 /2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90долСША/кг).

Також, в зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/1 від 03.06.2023 відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000611.

В подальшому, позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №23UA500080004080U4 від 03.06.2023, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Не погоджуючись з рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/1 від 03.06.2023 та карткою відмови №UA500080/2023/000611, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Зокрема, суд вважає, що поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс VKT-09012023/5 від 09.01.2023 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

Як слідує з інформації, що міститься в графі 44 Митної декларації від 31.05.2023 за № №23UA500080003968U0, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н 02.09.2022; пакувальний лист (Packing list) б/н 09.01.2023, без зазначення вартісних характеристик пакування; Рахунок-фактура (інвойс) (Commecal invoice) VKT09012023/5 09.01.2023, на загальну суму 50608,00 дол. США; автотранспортна накладна (Road consignment note) 832912 09.01.2023; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EU/BG/0200124 14.12.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 0000204997 14.12.2022, документ, що підтверджує країну походження товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1 01.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 22.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 19.12.2022; гарантійний лист № 115 26.05.2023.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Щодо твердження відповідача про те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар, то суд зауважує, що у п. 3.3. контракту сторони погодили, що оплата продукції, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації, на підставі виставленого продавцем інвойсу. Як вказує позивач, у даному випадку, сторони домовились про відстрочення платежів.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер, суд зазначає, що на підтвердження того, що DEVI TOBACCO EXPORTS є компанія виробник поставленого товару яка зареєстрована в Індії позивачем, крім визначених ст.53 МК України документів також надано сертифікати походження, сертифікати фумігації та фітосанітарні сертифікати. Крім цього відповідачем не конкретизовано чому саме у нього виникли сумніви щодо компанії виробника товару.

Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не надано документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України, суд зазначає, що згідно п. 4.5 контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010).

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 року №11/2-10.16/17217-ЕП щодо Інкотермс 2010, інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Відповідно до правил Інкотермс 2000 розділу А6 Розподілу витрат на умовах поставки СРТ відповідно правил Інкотермс 2000, продавець, зобов`язаний:

- нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Згідно розділу А9 продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Наведене вище, свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, маркування, пакування та інші.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/l від 03.06.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/l від 03.06.2023, то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000611, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 6537,06 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/l від 03.06.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000611.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору на суму 6537 (шість тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 06 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 22 березня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7,с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 код ЄДРПОУ 43264239);

відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н,65078 код ЄДРПОУ:44005631).

Головуюча суддяДерех Н.В.