Рішення

від 22.03.2024 по справі 500/739/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/739/24

22 березня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гусятинський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адмінінстративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Гусятинський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті від 19.09.2023 №027596 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскарженою постановою позивача притягнуто до відповідальності відповідно до абзацу 3 частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: через відсутність у водія під час здійснення вантажних перевезень тахокарт у передбаченій законом кількості (надано лише вісім тахокарт).

Позивач вважає, що оскільки підприємницьку діяльність він не здійснює, рухався власним автомобілем з міста Надвірної Івано-Франківської області у смт. Гусятин Тернопільської області без вантажу, позаяк у перевіреному автомобілі було кілька мішків його власної пшениці, - то підстави для притягнення його до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні.

Ухвалою суду від 06.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

20.02.2024, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено 01.08.2023 рейдову перевірку (перевірку на дорозі), на а/д Н-18 «Івано-Франківськ Тернопіль» об`їзна міста Тисмениця, де перевірено транспортний засіб марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить позивачу та який був під кермуванням позивача в момент проведення перевірки.

Відповідач вказує, що при перевірці позивачем було надано накладну №18 від 31.07.2023 про здійснення перевезення вантажу.

Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ НОМЕР_1 обладнаний тахографом. Однак, позивачем не забезпечено наявність документів водія, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірки мають бути в наявності записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія). На час проведення перевірки водієм надано 8 тахокарт.

Відповідач вказує, що водій ознайомився з актом та підписав його із запереченнями в яких стосовно виявлених порушень вказав, що 01.08.2023 рухався своєю машиною з міста Надвірна додому, їхав без вантажу.

Також відповідач зазначив, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту позивача було призначено на 19.09.2023, про що його повідомлено попередньо. Поросив у задоволенні позову відмовити (арк. справи 35-53).

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів судової справи, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області на підставі направлення на рейдову перевірку №000316 від 28.07.2023 (арк. справи 44) та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області в період з 31.07.2023 по 06.08.2023 (арк. справи 44), відповідно до Порядку №1567, здійснено заходи державного контролю на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки, 01.08.2023 на автомобільній дорозі державного значення Н-18 «Івано-Франківськ Тернопіль» об`їзна міста Тисмениця.

Під час проведення рейдової перевірки, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті перевірено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації транспортного засобу № НОМЕР_2 (арк. справи 45), під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 (арк. справи 45).

Для перевірки водієм надано товарну накладну №18 від 31.07.2023, видану ФГ «СКОТНІЦЬКИЙ» про відпуск товару позивачу - ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), а саме: висівки, пшениця, борошно на загальну кількість 4 тонни (арк. справи 45 зворот) та фотодоказ наявності товару у автомобілі з державним номерним знаком НОМЕР_1 , (арк. справи 46).

Під час проведеної перевірки встановлено:

- транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , відповідно до пункту F.1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу повна маса транспортного засобу становить 7500 кг обладнаний тахографом (арк. справи 22);

- у водія відсутні документи, передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірки мають бути в наявності записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія.

На час проведення перевірки водієм надано 8 тахокарт (арк. справи 45 зворот).

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Надалі, за результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР009817 від 01.08.2023, у якому зазначено порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: заповнені тахокарти у кількості, що передбачає ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності (арк. справи 11).

Пунктом 22 Порядку №1567 визначено, що у разі відмови водія від підписання акту рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Посадові особи ознайомили водія з даним актом, у графі акту «Пояснення водія про причини порушень» міститься відповідний підпис. Водієм надано пояснення, що він 01.08.2023 рухався своєю машиною з міста Надвірна додому, їхав без вантажу, копію акту отримав.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, про розгляд Акту №АР009817 від 01.08.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, призначеного на 19.09.2023, позивача проінформовано листом-повідомленням №61353/37/24-23 від 14.08.2023, яке надіслано рекомендованим листом (арк. справи 46, 46 зворот).

За результатами розгляду №АР009817 від 01.08.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №027596 від 19.09.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до позивача у сумі 17000,00грн, відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме за відсутність заповнених тахокарт у кількості, що передбачає ЄУТР або бланку підтвердження діяльності водія під час перевезення вантажу (арк. справи 12).

Копію постанови №027596 від 19.09.2023 з повідомленням №72029/37/24-23 від 20.09.2023 направлено позивачу рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошта».

Позивача вважає, що підстави для притягнення його до такого виду відповідальності відсутні, з огляду на що звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІII від 05.04.2001 (далі Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідачів.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1567).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною восьмою статті 53 Закону №2344-ІІІ, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), яке розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів пропрацю України та Законів України «Проавтомобільний транспорт», «Про дорожній рух»та встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Так, пунктом 1.2. Положення №340 передбачено - це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги Положення №340 - поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3).

Відповідно до пункту 6.1. Положення №340 - автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 7.1 Положення №340 передбачено - органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Зі змісту даного підзаконного акту слідує, що його норми поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами, та передбачають обладнання вантажних автомобілі з повною масою понад 3,5 тон діючими та повіреними тахографами.

Даним підзаконним актом законодавцем на автомобільних перевізників покладено обов`язок щодо обліку робочого часу водіїв шляхом ведення табеля обліку робочого часу водія на основі наданих водієм даних своєї роботи, які водій фіксує за допомогою тахографа або індивідуальної контрольної книжки водія (у випадку коли транспортний засіб необладнаний тахографом). У свою чергу на водіїв покладено обов`язок зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта) за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія, які він має пред`явити посадовим особам Укртрансбезпеки для перевірки.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно із пунктом 3.1. Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пости сервісного обслуговування тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Також суд зазначає, що 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Згідно з вказаної поправки №6 відповідно до статті 12-біс цієї Угоди автомобільні перевізники можуть використовувати з метою сприяння проведення перевірок на дорозі типові бланки, наведені нижче: 1. Бланк підтвердження діяльності являє собою бланк, який слід використовувати в тому випадку, коли водій знаходився у відпустці у зв`язку з хворобою або в щорічній відпустці або якщо він керував транспортним засобом, який не підпадає під дію положень ЄУТР за змістом статті 2 цієї Угоди. Вказівки по використанню. (Викласти, по можливості, на зворотному боці бланку) а) Всі позиції цього бланку мають бути заповнені перед рейсом транспортним підприємством та відповідним водієм. b) Зміни тексту бланку не допускаються. c) Бланк вважається дійсним у випадку, якщо він підписаний як уповноваженим представником транспортного підприємства, так і самим водієм. У випадку індивідуальних підприємств водій підписує бланк один раз від імені підприємства і один раз у якості водія. Дійсним вважається тільки підписаний оригінал такого документу. d) На роздруківці бланку може міститись логотип підприємства. Позиції 1-5 можуть бути надруковані на бланку заздалегідь. Печатка підприємства не може замінити підпис особи, яка повинна підписати бланк, але її підпис може бути скріплена печаткою.

Отже, у випадку виконання діяльності, що не підпадає під дію Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, транспортне підприємство має заповнити перед початком виконання рейсу бланк підтвердження діяльності.

Водночас, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами Укртрансбезпеки 01.08.2023 під час здійснення рейдової перевірки на автомобільній дорозі державного значення Н-18 «Івано-Франківськ Тернопіль» об`їзна міста Тисмениця перевірено транспортний засіб, автомобіль марки MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , відповідно до пункту F.1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу повна маса транспортного засобу становить 7500 кг.

До перевірки надано необхідний обсяг документів, зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, водійське посвідчення, страховий поліс, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, а також товарну накладну №18 від 31.07.2023, видану ФГ «СКОТНІЦЬКИЙ» про відпуск товару позивачу - ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), а саме: висівки, пшениця, борошно на загальну кількість 4 тонни на суму 31000.

Вказаний транспортний засіб належить позивачу, що ним підтверджено, позивач сам здійснював керування вказаним транспортним засобом. У вказаному транспортному засобі посадовими особами відповідача виявлено товар, що сторонами не спростовано.

Також вказаний транспортний засіб обладнаний у передбачений законом спосіб тахографом моделі (марки) 1318.27 аналогового типу, виробник Mannesmann Kienzle GmbH, заводський номер 1710657, який пройшов перевірку та адаптацію до транспортного засобу у пункті сервісу цифрових та аналогових тахографів, що підтверджується копією Протоколу №UA127-006443Т від 05.07.2023 (арк. справи 22).

Позивачем у підтвердження інформації про рух транспортного засобу та про періоди роботи та відпочинку водія (позивача) надано 8 тахокарт в той час, як за приписами статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пунктом «g» статті 1 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, - у водія повинні бути записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія).

В порушення вказаних вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», ЄУТР, Інструкції №385 під час проведення перевірки позивачем не надано уповноваженому суб`єкту владних повноважень тахокарт у передбаченій законом кількості.

Доводи позивача про те, що він не є фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, а тому не є суб`єктом відповідальності (перевізником) із накладенням адміністративно-господарського штрафу, суд оцінює критично, позаяк Закон України «Про автомобільний транспорт» не ставить у залежність можливість застосування відповідальності від наявності чи відсутності в особи-порушника статусу підприємця.

Статтею 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним само зайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Виходячи з буквального тлумачення змісту вищезазначеної норми Закону, наявність статусу суб`єкта господарювання є ознакою автомобільного перевізника.

Разом з тим, згідно статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільними перевізниками є також фізичні особи, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відсутність у позивача статусу суб`єкта господарювання на момент перевірки, не звільняє позивача від відповідальності, оскільки під час перевірки встановлено, що ним здійснювались вантажні перевезення, без обов`язкового документа, а частина перша статті 60 Закону №2344-III передбачає застосування адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників, до яких, за визначенням статті 1 цього Закону, належить позивач.

При цьому, суд вважає суперечливою поведінку самого позивача, який не ідентифікує себе як автомобільний перевізник, хоча транспортний засіб ним обладнано у передбачений законом спосіб тахографом, що пройшов перевірку та адаптацію у сервісному центрі за місяць до проведення відповідачем рейдової перевірки, а сам позивач (будучи водієм) надав частину заповнених тахокарт у кількості вісім штук, в той час як порушення, виявлене відповідачем щодо позивача, полягає саме в наданні таких тахокарт у меншій аніж передбачено законом, кількості.

Також позивачем не надано будь-яких документів на підтвердження того, що в окремі дні в нього були наявні обставини непрацездатності.

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про те, що позивачем було допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Оскільки позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР, або бланк підтвердження діяльності, то суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача санкції вигляді штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00грн.

Суд зазначає, що обставини порушення належного фіксування робочого часу і часу відпочинку водія транспортного засобу, - належним чином зафіксовано в акті перевірки та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами ні під час розгляду справи відповідачем, ні під час судового розгляду справи.

При винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу мають значення оцінка фактів та обставин зафіксованих актами перевірки, іншими доказами, що доводять чи спростовують допущені особою порушення, які повинні бути оцінені суб`єктом призначення, що і було в даному випадку зроблено відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі мають оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в позовній заяві обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому на переконання суду, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Зважаючи на вищевказане в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Гусятинський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови №027596 від 19 вересня 2023 року про накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

відповідач: - Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027, код ЄДРПОУ: 39816845);

третя особа: - Гусятинський відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Суходільська, 7, смт. Гусятин, Чортківський район, Тернопільська область, 48201,, код ЄДРПОУ: 34854630) .

Головуючий суддяМірінович У.А.