Рішення

від 21.03.2024 по справі 580/587/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року справа № 580/587/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

17.01.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (18034, місто Черкаси, вулиця Онопрієнка, будинок 8; код ЄДРПОУ 39117736) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо підготовки та надання Головному управлінню Пенсійного фонду У країни у Черкаській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір посадового кладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які обчислюються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ №704) з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.02.2023;

зобов`язання відповідача підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень Постанови КМУ №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, які обчислити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.02.2023.

Додатково просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження та залучити до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Обґрунтовуючи зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у нього виникло право на отримання вказаних вище довідок. Тому звернувся заявою до відповідача, в якій просив їх підготувати та надати для перерахунку пенсії. Відповідач всупереч вимог закону таких дій не вчинив.

Ухвалою від 22.01.2024 суд відмовив повністю у задоволенні заяви (вх. від 17.01.2024) позивача про поновлення процесуального строку, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а розгляд справи вирішив здійснювати правилами спрощеного провадження на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі третя особа). Вказану ухвалу відповідач отримав 24.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

12.02.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від третьої особи до нього не надходили, відсутні підстави стверджувати про збільшення грошового забезпечення, порівняно зі вказаним його розміром станом на 05.03.2019 у виданій довідці від 24.06.2021 №125. Тому у нього відсутні правові підстави для оформлення довідок про розмір грошового забезпечення, визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Того ж дня на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача, в якій просив відзив відхилити та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Просив врахувати висновки Верховного Суду у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 27.03.2023 у справі №640/24075/20, від 30.03.2023 у справі №320/9431/21, 04.04.2023 №120/5264/22, в яких ВС проаналізував норми Закону України №2262-ХІІ, постанови КМУ №704 та вказав, що грошове забезпечення військовослужбовців станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 необхідно визначати з використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Наказом Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля від 08.10.2010 №211 підтверджується, що позивача з 08.10.2010 виключено з кадрів МНС.

Довідкою до акта МСЕК серії 10 ААБ №347566 підтверджується, що позивачу встановлена ІІ група інвалідності.

Протоколом від 01.11.2010 в пенсійній справі №2304002874 (МНС) підтверджується, що позивачу призначена пенсія за вислугу років.

24.06.2021 відповідач видав позивачу довідку №125 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019 за посадою командир відділення-водій навчальної пожежно-рятувальної частини Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. У ній зазначені такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 3260,00грн, оклад за військовим званням старший прапорщик 1020,00грн, надбавка за вислугу років 40% - 1712,00грн, надбавка за особливості проходження служби 50% - 2996,00грн, премія 65% - 2119,00грн (усього 11107,00грн).

Згідно з перерахунками пенсії в пенсійній справі позивача третя особа на підставі вказаної вище довідки перерахувала його пенсію з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023.

11.12.2023 позивач звертався заявою до відповідача, в якій просив підготувати та надати третій особі нові довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 (але не менше 50% відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної вище постанови КМУ, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 відповідно до норм чинного законодавства.

Листом від 19.12.2023 №89-3537/89 37-01-27 відповідач повідомив про відсутність законодавчих підстав для оформлення позивачу нових довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. Оскільки списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку від третьої особи до нього не надходили, відсутні підстави стверджувати про збільшення грошового забезпечення, порівняно зі вказаним його розміром станом на 05.03.2019 у виданій довідці від 24.06.2021 №125. Тому у нього відсутні правові підстави для оформлення довідок про розмір грошового забезпечення, визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Тому позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На дату набрання чинності Постановою №704 п.4 цього нормативно-правового акту викладено в редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103): "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 жовтня 2022 року у справі№ 826/6453/18 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 без змін. Таким чином 29.01.2020, тобто, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 п.6 Постанови №103 втратив чинність та відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Станом на час виникнення спірних правовідносин та судового вирішення спору дію вказаної вище постанови Шостого апеляційного адміністративного суду не було зупинено. Тому її висновки підлягають застосуванню на підставі ст.129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень. При цьому згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі ЗУ №1774-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ ЗУ №1774-VІІІ та п.4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103 та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 вищу юридичну силу мають положення Закону.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, щодо внесення змін до Постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування п.4 в редакції Постанови №103. Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

Законами України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон №1082-IX), від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-ІХ), від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2020-2023 роки для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містять.

У ст.7 Закону №294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.

Статтею 7 Закону №1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня, для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні, для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону №2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні, для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні.

Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2020-01.01.2023 становив 2102 гривні.

Докази зміни складових грошового забезпечення особи для прирівняної до позивача посади на вказану позивачем дату відсутні.

Згідно зі ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Відповідно до ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 (у редакції з 21.02.2018) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 п.5 Порядку №45 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У Додатку 2 до Порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції. Зокрема, у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Для вирішення спору суд на виконання ч.3 ст.291 КАС України врахував викладені у рішенні від 17.12.2019 висновки Верховного Суду (далі ВС) за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, в якій надано оцінку дій щодо відмови у підготовці та надані органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії. Вказане рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

ВС у вказаному рішенні зазначив, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте зміни, внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

На час звернення позивача до відповідача заявою про видачу нової довідки про розмір грошового забезпечення п.3 Порядку №45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Процедуру організації з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулює Інструкція про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та з інших соціальних питань", затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 17 вересня 2018 року №760, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2018 року за №1152/32604 (далі - Інструкція №760).

Положеннями абз.4 п.3 розд. І, п.1 розд. ІІ Інструкції №760 визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України як структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. Відповідно до п.2 розд. ІІІ Інструкції №760 при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.

Оскільки позивача звільнено зі служби у відповідача, саме на нього законодавством покладений обов`язок щодо видачі оновлених довідок.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до п.23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, визначення підстав для перерахунку пенсії не входить до владних повноважень відповідача у справі.

Системний аналіз наведених норм у взаємозв`язку дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи. Аналогічний правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 686/15836/16-а, від 27.02.2019 у справі №753/23503/16, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, а також від 29.11.2021 у справі №620/2928/20.

Ураховуючи, що станом на 01.01.2023 положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме Законам №294-IX, №1082-IX, №1928-ІХ, №2710-IX, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Подібні правовідносини були предметом розгляду ВС у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21. Так, у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

…(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

63. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

64. За таких обставин, відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у підготовці і наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), а не з 01.01.2021, як просив позивач, є протиправною. Відтак позовні вимоги є частково обґрунтованими та відповідно підлягають частковому задоволенню. Відповідно, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 слід скасувати та ухвалити нове рішення - про часткове задоволення позовних вимог..

У подальшому такий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21, від 14 вересня 2022 року у справі № 500/1886/21, від 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21, від 16.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 27.03.2023 у справі №280/11480/21.

Отже, відповідач протиправно не видав позивачу довідки про грошове забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, допустивши бездіяльність щодо підготовки і надання їх третій особі. То ж саме така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача. Тому ця позовна вимога обґрунтована та підлягає задоволенню. Бездіяльність щодо підготовки та надання третій особі вказаних вище довідок протиправна та наявні підстави зобов`язати вчинити такі дії. Водночас відсутні підстави зобов`язувати відповідача вказувати у зазначених вище довідках відомості щодо їх призначення, а саме для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.02.2023, оскільки обов`язок щодо з`ясування підстав для перерахунку пенсії, зокрема чи змінилося грошове забезпечення позивача з часу останнього перерахунку, якщо так, то з яких підстав відбулася зміна грошового забезпечення та чи призводить вона до збільшення розміру пенсії позивача, належить до повноважень третьої особи, яка не є відповідачем у цій справі. Тому в цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Позовна заява обґрунтована у вказаних вище частинах та підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України щодо підготовки і надання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір посадового кладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які обчислюються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Зобов`язати Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (18034, місто Черкаси, вулиця Онопрієнка, будинок 8; код ЄДРПОУ 39117736) підготувати і направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, які обчислити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 21.03.2024.