Постанова

від 22.03.2024 по справі 826/1003/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1003/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державної авіаційної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Державної авіаційної служби України Більчука Олександра Васильовича, Державної авіаційної служби України, треті особи: Служба безпеки України, Міністерство юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голови Державної авіаційної служби України Більчука Олександра Васильовича , Державної авіаційної служби України, треті особи: Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Державної авіаційної служби України, оформлене наказом Голови Державної авіаційної служби України від 03.01.2017 № 2о/с про звільнення позивача з посади директора департаменту авіаційної безпеки, щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 ;

скасувати наказ Голови Державної авіаційної служби України Більчука Олександра Васильовича від 03.01.2017 № 2о/с про звільнення позивача з посади директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України, щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 ;

поновити позивача на посаді директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України;

стягнути з Державної авіаційної служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 05.08.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:

рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року по справі № 826/1003/17 скасовано;

прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної авіаційної служби України Більчука Олександра Васильовича від 03 січня 2017 року №2 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України;

поновлено ОСОБА_1 на посаді директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України з 04 січня 2017 року;

рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України допущено до негайного виконання;

справу № 826/1003/17 в частині позовних вимог про стягнення з Державної авіаційної служби України середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За наслідком нового розгляду даної справи, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 позов задовольнив та стягнув з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 29.11.2019 в розмірі 713 327,45 гривень (сімсот тринадцять тисяч триста двадцять сім гривень сорок п`ять копійок), з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у частині стягнення з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 29 листопада 2019 року в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 23 586,86 гривень (двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят шість копійок), з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі - допущено до негайного виконання.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 826/1003/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Верховний Суд за наслідком касаційного розгляду вказав:

«…44. Аналіз абзаців сьомого, восьмого пункту 2 у взаємозв`язку з абзацами першим, другим пункту 10 Порядку №100 дає підстави для висновку, що у випадку зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадового окладу, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи із виплат, передбачених згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

45. Тому після змін структури заробітної плати і одночасного підвищення посадового окладу розмір виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, для цілей визначення середньоденної заробітної плати не застосовуються. Натомість застосовується розмір виплат, установлений працівникові після відповідних змін.

46. Разом з тим, підвищення посадових окладів, що не поєднане зі зміною структури заробітної плати, є підставою для коригування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на коефіцієнт підвищення посадових окладів, який визначається шляхом ділення посадового окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення.

47. Визначаючись щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди першої й апеляційної інстанцій не врахували особливостей, передбачених абзацами сьомим, восьмим пункту 2 абзацом першим, другим пункту 10 Порядку №100…

… 56. Однак, судами попередніх інстанцій не було враховано, що згідно Закону України від 16 листопада 2017 року № 2211-VIII "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів", внесено зміни та 25 грудня оголошено святковим днем.

56.1. Тобто кількість робочих днів за період з 04 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, які підлягають урахуванню до вимушеного прогулу складає 247 днів.

57. Отже, з наведеного вбачається, що судами першої й апеляційної інстанції допущено помилки у розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 29 листопада 2019 року, у зв`язку із застосуванням в останньому неправильного розміру посадового окладу за період з січня 2017 року по грудень 2017 року та врахуванням 25 грудня 2017 року робочим днем….

….59. Враховуючи, що під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу судами попередніх інстанцій не досліджено істотних для правильного вирішення цієї справи обставини (не встановлено розмір підвищення посадового окладу позивача, не розраховано коефіцієнт такого підвищення), а Верховний Суд у межах своєї компетенції не може цього виправити, тому рішення судів першої й апеляційної інстанцій у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

60. Крім того судам необхідно визначити кількість днів вимушеного прогулу з урахуванням Закону України від 16 листопада 2017 року № 2211-VIII "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів".

61. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати висновки Верховного Cуду викладені у справах №№ 826/1659/17, 826/18719/14, 460/3050/18, 420/6014/18…».

За наслідком ногового розгляду, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з Державної авіаційної служби України середнього заробітку за час вимушеного прогулу:

стягнуто з Державної авіаційної служби України (ідентифікаційний код 37536026, місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 29 листопада 2019 року в розмірі 673 377,69 грн. (шістсот сімдесят три тисячі триста сімдесят сім гривень 69 копійок), з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі;

виконано негайно рішення Київського окружного адміністративного суду в частині стягнення з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 29 листопада 2019 року в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 15 954,40 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири грн. 40 коп), з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить:

скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 по справі № 826/1003/17;

ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі: стягнути з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 29 листопада 2019 року у розмірі 2 122 505,9 гривні (два мільйони сто двадцять дві тисячі п`ятсот п`ять гривень дев`яносто копійок).

Позивач звертає увагу, що в Постанові Верховного Суду від 14.12.2022 (п. 47) зазначено, що «суди першої та апеляційної інстанцій не врахували особливостей, передбачених абзацами сьомим, восьмим пункту 2, абзацом першим другим пункту 10 Порядку №100» (пункт 47 Постанови).

Позивач вважає, що саме цей висновок Верховного суду не врахували Київький окружний адміністративний суд та відповідач у своїх розрахунках середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також судом першої інстанції не враховано висновок п. 61 Постанови Верховного суду щодо необхідності врахування під час нового розгляду справи висновків Верховного Суду, які викладені у справах №№ 826/1659/17, 826/18719/14, 460/3050/18, 420/6014/18.

Таким чином, Київський окружний адміністративний суд не вірно застосував норми Порядку обчислення середньої заробітної плати та не врахував висновки, викладені у Постановах Верховного суду по справам №№ 826/1659/17, 826/18719/14, 460/3050/18, 420/6014/18.

Позивач вказує, що для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі і для нього, розрахунок середньої заробітної плати має бути проведений у відповідності до абзаців 7, 8 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, а саме: «У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплату передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, шо встановлені після підвищення посадових окладів».

У розділі ІІІ вказаного Порядку наведено перелік виплат, які включаються у розрахунок середньої заробітної плати. А у розділі XV - перелік виплат, які не включаються у розрахунок середньої заробітної плати.

У той же час, у Державній авіаційній службі України з 03.01.2017 неодноразово змінювалися посадові оклади, нарахування премій, інші виплати, що враховуються при обчислення середньогодинної (середньоденної) заробітної плати, що призвело до підвищення рівня оплати праці та середньоденної (середньогодинної) заробітної плати за посадою директора департаменту авіаційної безпеки.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» змінена структура заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади, що передбачає застосування при розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 саме абзаців 7,8 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100. У відповідності до п. 4 Постанова застосовується з 01.01.2017. Тобто, посадовий оклад начальника департаменту авіаційної безпеки Державіаслужби з 01.01.2017 становить 9 115 гривень. Зазначений посадовий оклад у 9 115 гривень застосовувався до посади директора департаменту до 1 січня 2018 року та був підвищений до 12 000 гривень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 24. Зазначена постанова не передбачала зміни структури заробітної плати, тому при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 01.01.2018 по 29.11.2019 треба застосовувати коефіцієнт підвищення посадових окладів, що і вказано у п. 46 Постанови Верховного суду.

Що стосується структури заробітної плати, яка була змінена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15. Цією Постановою введено стимулюючі виплати державним службовцям: надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи, які встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу.

На підставі позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 14.12.2022 (пункти 47-57, 60,61,66), та абзаців 7,8 пункту 2, абзаців 1,2 пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» та додатку № 2 Клопотання Державіаслужби про залучення доказів від 29.09.2020 № 4/43-946-20 позивачем проведено наступні розрахунки середньої заробітної плати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

Січень 2017- грудень 2017:

оклад - 9 115 грн, надбавка за ранг держслужби - 700 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4 907,5 грн, надбавка за інтенсивність праці (180%) - 16 407 грн, надбавка за доступ до державної таємниці (10%) - 911,50 грн, премія місячна - 17 740 грн.

Разом - 49 781 грн за один місяць періоду.

Разом - 597 372 грн за 12 місяців 2017 року.

У 2017 році встановлено 247 днів вимушеного прогулу (робочих днів). Таким чином, середньоденна заробітна плата за 2017 рік становить 2 418,51 грн.

З 01.01.2018 тарифна ставка по посаді директора департаменту авіаційної безпеки збільшилась та становила 12 000 грн. Проте, зміни структури заробітної плати не сталося.

В цьому разі використовуються абзаци 1, 2 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, що стосується застосування коефіцієнту підвищення посадових окладів, який визначається шляхом ділення посадового окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення. 12 000 грн : 9 115 грн = 1,31651125.

Відповідно, середньоденна заробітна плата за період з 01.01.2018 по 29.11.2019 складає 3 184 грн.

У 2018 році встановлено 250 робочих днів.

У 2019 році з 1 січня по 29 листопада встановлено 229 робочих днів.

Загальна сума робочих днів за 2018-2019 роки становить 479 робочих днів.

Таким чином, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу у 2018-2019 роках становить: 3 184 грн * 479=1 525 133,9 грн.

Разом за весь час вимушеного прогулу (2017-2019 роки) середня заробітна плата за час вимушеного прогулу становить 2 122 505,9 гривни (два мільйони сто двадцять дві тисячі п`ятсот п`ять гривень дев`яносто копійок).

Також позивач звертає увагу, що відповідач 2 ввів в оману суди попередніх інстанцій щодо тарифної ставки директора департаменту авіаційної безпеки у 2017 році. У відповідності до п. 4 Постанови від 18.01.2017 № 15 вимоги вказаної Постанови застосовуються з 01.01.2017. Тобто, посадовий оклад начальника департаменту авіаційної безпеки Державіаслужби з 01.01.2017 становить 9 115 грн, а не 8 615 грн, як вказується у документах відповідача 2, що надавалися до матеріалів справи.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить:

рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 змінити в частині розміру стягнення з Державної авіаційної служби України середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 29.11.2019, зменшити розмір стягнення з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 29.11.2019 з 673 377,69 грн до 672 577,98 грн.

Відповідач 2 вказує, що враховуючи, що за період з листопада 2016 року по грудень 2016 року дохід ОСОБА_1 становив 31 908,70 грн, а кількість робочих днів за цей період - 44 дні, середньоденна заробітна плата за зазначений період складає - 31 908,70 / 44 = 725,20 грн.

Кількість робочих днів за період з 04.01. по 31.12.2017, які підлягають урахуванню до вимушеного прогулу складає 247 днів.

Отже, Київським оружним адміністративним судом невірно застосовано для обрахунку суму окладу у розмірі 9 115 грн замість 8 615 грн у січні 2017 року, оскільки наказом Державіаслужби від 31.01.2017 № 18 о/с «Про введення в дію структури та штатного розпису на 2017 рік Державної авіаційної служби України» нова структура та штатний розпис на 2017 рік введено в дію саме з 01.02.2017 тому та в якому зазначається змінений оклад директора департаменту авіаційної безпеки, а саме у розмірі 9 115 грн та був застосований для подальшого розрахунку у період з 01.02. по 31.12.2017.

Тобто, у період у 01.01. по 31.01.2017 оклад за посадою становив 8 615 грн, у період з 01.02. по 31.12.2017 - 9 115 грн, а у період з 01.01. по 31.08.2018 - 12 000 грн.

За період з 04.01. по 31.01.2017 кількість робочих днів становить - 19 днів.

Отже, середній заробіток за період з 04.01. по 31.01.2017 складає 725,20 грн * 19 днів = 13 778,80 грн.

За період з 01.02. по 31.12.2017 кількість робочих днів становить - 228 днів.

Коефіцієнт підвищення посадового окладу у період з 01.02. по 31.12.2017 становить: 9 115 грн / 8 615 грн = 1,058038.

Середньоденна заробітна плата за період з 01.02. по 31.12.2017 складає: 725,20 грн * 1,058038 = 767,29 грн.

Середній заробіток за період з 01.02. по 31.12.2017 складає: 767,29 грн * 228 днів = 174 942,12 грн.

За період з 01.01. по 31.12.2018 кількість робочих становить 250 днів.

Коефіцієнт підвищення посадового окладу становить:12 000 грн / 9 115 грн = 1,316511.

Середньоденна заробітна плата складає 767,29 грн * 1,316511 = 1 010,14 грн.

Середній заробіток за період з 01.01. по 31.12.2018 складає: 1 010,14 грн * 250 днів = 252 535 грн.

За період з 01.01.2019 по 29.11.2019 кількість робочих днів з становить 229 днів.

Середній заробіток за період з 01.01. по 29.11.2019 складає: 1 010,14 грн * 229 днів = 231 322,06 грн.

Отже, середній заробіток, скоригований на коефіцієнт підвищення посадового окладу за період вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 29.11.2019 становить 672 577,98 грн.

30.01.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Служба безпеки України вказує, що не володіє достатньою інформацією щодо розміру та складових заробітної плати, яка виплачувалась ОСОБА_1 . Державною авіаційною службою України.

19.02.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі № 826/1003/17 без задоволення. Також, позивач просить розглядати дану справу за його участю.

ОСОБА_1 вважає подану апеляційну скаргу Державної авіаційної служби такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що відповідачем не вірно застосовані норми Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100 обчислення середньої заробітної плати, викривлено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» та не враховано висновки, викладені у Постановах Верховного суду по справам 826/1003/17, 826/1659/17, 826/18719/14, 460/3050/18, 420/6014/18.

На думку позивача, твердження Державіаслужби, що «…Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата…», є невірними. Оскільки, у цьому випадку треба застосовувати положення Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100 для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, що конкретно вказано у Постанові Верховного Суду від 14.12.2022 (п. 47) по справі 826/1003/17.

Позивач вважає, що розрахунок середньої заробітної плати має бути проведений у відповідності до абзаців 7, 8 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, а саме: «У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» змінена структура заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади, що передбачає застосування при розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 , саме, абзаців 7, 8 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100.

У той же час, Державіаслужба у порушення пункту 4 Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» безпідставно застосувала її для працівників Державаслужби лише з 01.02.2017, що є грубим порушенням Конституції України, Кодексу законів про працю України, Положення «Про Державіаслужбу України» (пункти 1, 2) та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів».

Позивач наголошує, що відповідач ввів в оману суди щодо тарифної ставки директора департаменту авіаційної безпеки у 2017 році. Оскільки у відповідності до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» вимоги Постанови застосовуються з 01.01.2017. Тобто, посадовий оклад начальника департаменту авіаційної безпеки Державіаслужби з 01.01.2017 становить 9 115 грн, а не 8 615 грн, як вказується у документах відповідача, що надавалися до суду.

Отже, у зв`язку із застосуванням Державіаслужбою України невірних норм Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100, та ігнорування виконання п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», на думку позивача, саме представниками відповідача проведені неправильні розрахунки середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

19.02.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 позивач вважає, що оскаржуване рішення ухвалене «…з неправильним застосуванням норм матеріального права при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставин справи, а також висновкам постанови Верховного суду від 14.12.2022…» щодо розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За підрахунками відповідача за період з листопада 2016 року по грудень 2016 року дохід ОСОБА_1 становив 31 908,70 грн, а кількість робочих днів за цей період - 44 дні, середньоденна заробітна плата за зазначений період складає 31 908,70 грн / 44 днів = 725,20 грн.

Отже, кількість робочих днів за період з 04 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, які підлягають урахуванню до вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає 247 днів.

Наказом Державіаслужби від 31.01.2017 № 18 о/с структура та штатний розпис на 2017 рік введено в дію з 01.02.2017 в якому зазначався змінений оклад директора департаменту авіаційної безпеки, а саме у розмірі 9 115 грн був застосований для подальшого розрахунку у період з 01.02. по 31.12.2017.

Отже, у період у 01.01. по 31.01.2017 оклад за посадою директора департаменту авіаційної безпеки становив 8 615 грн, у період з 01.02. по 31.12.2017 - 9 115 грн, а у період з 01.01. по 31.08.2018 - 12 000 грн.

За період з 04.01. по 31.01.2017 кількість робочих днів становить - 19 днів.

Ураховуючи зазначене, середній заробіток ОСОБА_1 за період з 04.01. по 31.01.2017 складає 725,20*19= 13 778,80 грн. За період з 01.02. по 31.12.2017 кількість робочих днів ОСОБА_1 становить - 228 днів. Коефіцієнт підвищення посадового окладу у період з 01.02. по 31.12.2017 становить: 9 115 грн / 8 615 грн = 1,058038. Середньоденна заробітна плата за період з 01.02. по 31.12.2017 складає: 725,20*1,058038 = 767,29 грн. Середній заробіток за період з 01.02. по 31.12.2017 складає: 767,29*228=174 942,12 грн.

За період з 01.01. по 31.12.2018 кількість робочих становить 250 днів. Коефіцієнт підвищення посадового окладу становить:12 000 грн /9 115 грн = 1,316511. Середньоденна заробітна плата складає 767,29*1,316511=1 010,14 грн. Середній заробіток за період з 01.01. по 31.12.2018 складає: 1 010,14*250=252 535 грн.

За період з 01.01. по 29.11.2019 кількість робочих днів з становить 229 днів. Середній заробіток за період з 01.01. по 29.11.2019 складає: 1 010,14*229=231 322,06 грн.

Отже, середній заробіток, скоригований на коефіцієнт підвищення посадового окладу за період вимушеного прогулу з 04.01.2017 по 29.11.2019 становить 672 577,98 грн.

Тому твердження апелянта, що «…суди першої та апеляційної інстанції не врахували особливостей, передбачених абзацами сьомим, восьмим пункту 2, абзацом першим другим пункту 10 Порядку №100 та Київський окружний адміністративний суд та відповідач у своїх розрахунках середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу не врахували висновки Верховного суду…», на думку відповідача, є безпідставними.

Що стосується твердження апелянта про структуру заробітної плати, яка була змінена постановою Кабінету Міністрів України від 18.01 2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», відповідач зазначає, що Накази (розпорядження) керівника Державіаслужби про встановлення надбавок, премій та інших стимулюючих виплат ОСОБА_1 за період з 04.01.2017 по 29.11.2019 відсутні. Отже, відсутні підстави для врахування їх в розрахунках середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Державіаслужби України від 03.01.2017 № 2 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 " за підписом Більчука О.В. звільнено ОСОБА_1 03.01.2017 з посади директора департаменту авіаційної безпеки відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", п. 72 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, на підставі листа СБУ від 27.12.2016 № 24/166808-л.

Наказом Державної авіаційної служби України від 07.08.2020 № 289 о/с на підставі постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 826/1003/17 скасовано наказ від 03.01.2017 № 2 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено позивача на посаді директора департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України з 04.01.2017.

Наказом Державної авіаційної служби України від 07.08.2020 № 290 о/с на підставі п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про державну службу" припинено 29.11.2019 ОСОБА_1 , директору департаменту авіаційної безпеки Державної авіаційної служби України, державну службу у зв`язку з досягненням 65-річного віку та звільнено із займаної посади.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 позов задовольнив та стягнув з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 29.11.2019 в розмірі 713 327,45 грн, з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у частині стягнення з Державної авіаційної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 29.11.2019 в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 23 586,86 грн, з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі - допустив до негайного виконання.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 826/1003/17скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За наслідком нового розгляду, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.01.2017 по 29.11.2019 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,12 у період з 01.01. по 31.12.2017 та 1,32 у період з 01.01.2018 по 29.11.2019, становить 673 377,69 грн, який підлягає стягненню з відповідача з відрахуванням з цієї суми податків та обов`язкових платежів. Суд першої інстанції відхилив розрахунки позивача, оскільки, такі розрахунки не відповідають пункту 10 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", який був чинним на час вимушеного прогулу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 продовжено строк розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 , Державної авіаційної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Державної авіаційної служби України Більчука Олександра Васильовича, Державної авіаційної служби України, треті особи: Служба безпеки України, Міністерство юстиції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на 15 днів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100) встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За приписами абзаців 7 та 8 п. 2 Порядку № 100 у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Абзац 1 п. 10 Порядку № 100 встановлює, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (в редакції від 22.09.2016) посадовий оклад за посадою керівник департаменту державного органу, сфера дії якого поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, яку обіймав позивач до звільнення, складала 8 615 грн.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (в редакції від 18.01.2017) посадовий оклад за посадою керівника управління в складі департаменту, яку обіймав позивач до звільнення, підвищено з 01.01.2017 року до 9115,00 грн.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (в редакції від 18.01.2017, яка застосовується з 01.01.2017) посадовий оклад за посадою керівника управління в складі департаменту, яку обіймав позивач до звільнення, підвищено з 01.01.2017 до 9115,00 грн.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (в редакції від 27.01.2018, яка застосовується з 01.01.2018) посадовий оклад за посадою керівника управління в складі департаменту, яку обіймав позивач до звільнення, підвищено з 01.01.2018 до 12 000 грн.

Проаналізувавши вказані норми та обставини справи, колегія суддів приходь до висновку, що в 2016 та 2017 роках відбулась зміна посадових окладів та структура заробітної плати в державних органах, зокрема і у Державній авіаційній службі України. В 2018 році змінився розмір посадового окладу.

Відтак, суд першої інстанції помилково при обчисленні розміру середньої заробітної плати у період з 01.01.-31.12.2017 застосував коефіцієнт посадового окладу, оскільки в цей період була одночасно зміна структури заробітної плати та підвищення посадового окладу.

В той же час, колегія суддів суддів у спірний період важає за необхідне застосувати як обрахункову величину число робочих днів за період листопада та грудня 2016 року на виконання п. 8 Поярдку № 100.

У період з 01.01.-31.12.2017 посадовий оклад позивача із врахуванням приписів абз. 7 п. 2 Порядку № 100, складав 9 115 грн.

У період з 01.01.2018 по 29.11.2019 посадовий оклад позивача із врахуванням приписів абз. 7 п. 2 Порядку № 100, складав 12 000 грн.

Також, спірному періоді на виконання абз. 1 п. 10 Порядку № 100, слід застосувати коефіцієнт підвищення посадового окладу. У спірному випадку 12 000 грн/ 9 115 грн = 1,31.

За період 01.01.-31.12.2017, колегія суддів вважає за вірне для обрахунку середньої заробітної плати застосувати посадовий оклад 9 115 грн, фактично відпрацьовані дні станом на листопад та грудень 2016 року та додаткові виплати станом на листопад та грудень 2016 року.

Відтак, за листопад 2016 року, з урахуванням приписів абз. 7 п. 2 Порядку № 100 - 16 362,40 грн (9 115 + 700 +4 307,50+861,50+1378,40). За грудень 2016 року - 16 546,30 грн (9 115+700+4,307,50+39,16+67,20+2 317,44). Разом - 16 362,40+16 546,30=32 908,70 грн.

Станом на листопад та грудень 2016 року позивач відпрацював 44 дні.

У 2017 році у позивача було 247 днів вимушеного прогулу.

Отже, сума середньоденного заробітку за період з 01.01.-31.12.2017 має обчислюватись наступним чином: 32 908,70 грн (сума заробітної плати) / 44 робочі дні = 747,92 грн.

Відтак, середній заробіток за 2017 рік позивача складає: 747,92 грн (середньоденний заробіток) * 247 робочих днів = 184 737,47 грн.

За період 01.01.2018-29.11.2019, колегія суддів вважає за вірне для обрахунку середньої заробітної плати застосувати посадовий оклад 12 000 грн, фактично відпрацьовані дні станом на листопад та грудень 2016 року та додаткові виплати станом на листопад та грудень 2016 року.

Відтак, за листопад 2016 року, з урахуванням приписів абз. 7 п. 2 Порядку № 100 - 19 247,40 грн (12 000 + 700 +4 307,50+861,50+1378,40). За грудень 2016 року - 19 431,30 грн (12 000+700+4 307,50+39,16+67,20+2 317,44). Разом - 19 247,40+19 431,30=38 678,70 грн.

Станом на листопад та грудень 2016 року позивач відпрацював 44 дні.

За період 01.01.2018-29.11.2019 було 478 робочих днів.

Отже, сума середньоденного заробітку за період з 01.01.2018-29.11.2019 має обчислюватись наступним чином: 38 678,70 грн (сума заробітної плати) / 44 робочі дні = 879,06 грн.

Враховуючи коефіцієнт підвищення посадового окладу: 879,06 грн*1,31=1 151,57 грн.

Відтак, середній заробіток за період з 01.01.2018-29.11.2019 позивача складає: 1 151,57 грн (середньоденний заробіток) * 478 робочих днів = 550 450, 64 грн.

Разом середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.01.2017 по 29.11.2019 складає: 184 737,47 грн+550 450, 64 грн=735 188,11 грн.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно розрахував суму середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, відтак апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року змінити в мотивувальній та резолютивній частині.

Викласти другий абзац резолютивної частини Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року в наступній редакції:

«Стягнути з Державної авіаційної служби України (ідентифікаційний код 37536026, місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 січня 2017 року по 29 листопада 2019 року в розмірі 735 188,11 грн (сімсот тридцять п`ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень одинадцять копійок), з якої Державною авіаційною службою України мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі.».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан