Ухвала
від 21.03.2024 по справі 320/28489/23
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2024 року

м. Київ

справа №320/28489/23

адміністративне провадження № К/990/10793/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №320/28489/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 20.03.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №320/28489/23 в частині задоволення позову та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що відкриваючи провадження у справі №320/28489/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування Рішення №65537 від 05.04.2023 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 41711231) критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України: №9074905043 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №203 від 16.03.2023; №9074905109 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №204 від 16.03.2023; №9074904817 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №205 від 16.03.2023; №9074911593 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №206 від 16.03.2023; №9074915369 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №207 від 17.03.2023; №9074907973 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №208 від 17.03.2023; №9074895912 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №209 від 17.03.2023; №9074905055 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №210 від 17.03.2023; №9074909277 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №211 від 17.03.2023; №9074899324 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №212 від 20.03.2023; №9074898773 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №213 від 21.03.2023; №9074907673 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №214 від 21.03.2023; №9074907771 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №215 від 22.03.2023; №9074907947 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №216 від 23.03.2023; №9074905058 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №217 від 24.03.2023; №9074909019 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №218 від 27.03.2023; №9074900194 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №219 від 28.03.2023; №9074902602 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №220 від 28.03.2023; №9074907756 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №221 від 29.03.2023; №9074906495 від 11.04.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №222 від 31.03.2023 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №203 від 16.03.2023; №204 від 16.03.2023; №205 від 16.03.2023; №206 від 16.03.2023; №207 від 17.03.2023; №208 від 17.03.2023; №209 від 17.03.2023; №210 від 17.03.2023; №211 від 17.03.2023; №212 від 20.03.2023; №213 від 21.03.2023; №214 від 21.03.2023; №215 від 22.03.2023; №216 від 23.03.2023; №217 від 24.03.2023; №218 від 27.03.2023; №219 від 28.03.2023; №220 від 28.03.2023; №221 від 29.03.2023; №222 від 31.03.2023, датою їх фактичного отримання, Київський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 22.11.2023 у справі №320/28489/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» задовольнив частково. Визнав протиправним рішення №65537 від 05.04.2023 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язав Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, не підлягають касаційному оскарженню.

У той же час, як убачається зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційної скарги, скаржник, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, посилається на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Утім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами й наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України має загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, а отже, не може сприйматись, як виключний випадок.

Крім того, сама лише вказівка на те, що справа має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики без належного обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Інших випадків, які б унеможливили застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається, а судом касаційної інстанції не встановлено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що оскаржувані Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково скаржник не наводить, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №320/28489/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІСТЕР ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник

Дата ухвалення рішення21.03.2024
Оприлюднено25.03.2024
Номер документу117858965
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

Судовий реєстр по справі —320/28489/23

Ухвала від 21.03.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 26.02.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 12.02.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 26.12.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Аліменко Володимир Олександрович

Рішення від 22.11.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

Ухвала від 12.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

Ухвала від 25.08.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Войтович І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні