Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/6685/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/6685/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові енергетичні проекти» (вул. Волоська, буд. 11 А, м. Київ, 04070)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр Граніт" (вул. Янтарна 5-В, м. Київ, 03170)

про стягнення 31 861,52 грн.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Енергетичні Проекти" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр Граніт" про стягнення 31 861,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 78/2021-Е від 10.09.2021 року в частині своєчасної та повної оплати послуг з розподілу електричної енергії через постачальника, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6685/23 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/6685/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що згідно частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позов, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 06.06.2023 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: вул. Янтарна 5-В, м. Київ, 03170 та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, про відкриття провадження у справі № 910/6685/23 відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення 12.06.2023 року поштового відправлення №0105494549723 відповідачу.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 06.06.2023 року, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 27.06.2023 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Росукр Граніт" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано на адресу суду відзиву на позовну заяв, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Разом з цим, 12.07.2023 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява б/н від 07.07.2023 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго».

Розглянувши по суті клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи на підставі статті 50 ГПК України суд зазначає, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв`язок.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви позивач посилається на необхідність залучення ПАТ «Запоріжжяобленерго» як оператора системи розподілу, на яке покладено обов`язки з ведення комерційного обліку електричної енергії, що споживається відповідачем, і дані якого використовуються для проведення розрахунків у взаємовідносинах на ринку електричної енергії.

Проте, враховуючи зміст позовних вимог та спірні договірні відносини, а також предмет доказування, в межах якого здійснюється розгляд даного спору, за умови ненаведення відповідачем доказів на підтвердження впливу рішення з даного спору безпосередньо на права або обов`язки вказаного учасника ринку електричної енергії щодо однієї зі сторін за наслідками розгляду даного спору, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи та відмовив в задоволенні заяви позивача.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Так, згідно преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1 - 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та «Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові енергетичні проекти» (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП №1235 від 06.08.2021 року.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Так, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), згідно п.п. 1.1.1 яких учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

У пункті 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.

Так, пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до пункту 1.2.15. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Згідно з пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п.3.1.8 ПРРЕЕ).

Наведене узгоджується з умовами пунктом 3.2.5 ПРРЕЕ, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 10.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові енергетичні проекти» (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росукр Граніт» (споживач за договором, відповідач у справі) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №78/2021-Е (далі - Договір), відповідно до умов пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розділами 1 - 14 Договору сторони узгодили предмет договору, умови постачання, якість постачання електричної енергії, ціну та порядок розрахунків, права та обов`язки сторін, відповідальність та форс-мажорні обставини, роботу особистого кабінету споживача, строк дії договору тощо.

Окрім того, між постачальником та споживачем було укладено Комерційну пропозицію №1 від 10.09.2021 року, яка є Додатком №1 до Договору, відповідно до розділів 1 - 16 якої сторони погодили ціну електричної енергії, спосіб оплати, строки виставлення рахунків за електричну енергію та строки і порядок оплати, визначення варіанту оплати послуг з розподілу, розмір пені за порушення строку оплати, заявлені обсяги споживання електричної енергії та порядок їх погодження і уточнення, строк дії Договору тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За умовами пункту 14.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) та укладається на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, та діє в частині невиконаних зобов`язань сторонами - до їх повного виконання.

Згідно з пунктом 10 Комерційної пропозиції Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2021 року.

Вказаний Договір та Комерційна пропозиція, а також Додатки 2, 3а, 3б до Договору підписані представниками споживача та постачальника та скріплені печатками сторін.

В подальшому з метою внесення змін до умов Договору в частині здійснення документообігу за Договором та порядку підписання документів уповноваженою особою постачальника, шляхом укладення Додаткових угод № 1 від 21.03.2022 року та № 2 від 22.07.2022 року, позивач звертався до відповідача засобами електронного зв`язку та через електронний кабінет з пропозиціями про укладення таких угод, відповідні докази такого звернення (копії прінтскрінів) наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно із частинами 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Так, у розділах 13-14 Комерційної пропозиції сторони погодили заявлені обсяги споживання електричної енергії у розрахункових періодах на відповідних класах напруги, а також порядок погодження та уточнення заявлених/прогнозованих обсягів постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.1 Договору сторони передбачили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений у Комерційній пропозиції.

Окрім того, за умовами пункту 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно з пунктом 1.2.5 Розділу І ПРРЕЕ Оператор системи забезпечує на своїй території діяльності недискримінаційний доступ до електричних мереж електропостачальнику, який має намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи укладає договір електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зміст якого визначається оператором системи на основі Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, який є додатком 4 до цих Правил та укладається з кожним електропостачальником, який звертається до оператора системи.

Відповідно до пункту 1.2.6 Розділу І ПРРЕЕ Оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції).

У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг. При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг, включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

При цьому, згідно отриманого позивачем від відповідача листа № 10 від 20.06.2023 року, а також листів споживача № 5 від 07.12.2022 року, № 4 від 07.12.2022 року на адресу Оріхівського РЕМ, електрообладнання ТОВ «Росукр Граніт», яке знаходиться на території м. Оріхів запорізької області, не використовується з 01.01.2022 року.

Пунктом 2.1.6 Розділу II ПРРЕЕ визначено, що Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи призупиняється (тимчасово не діє) у разі постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, або якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник.

Так, відповідно до укладеного Договору про постачання електричної енергії споживачу №78/2021-Е від 10.09.2021 року та наявної в матеріалах справи Комерційної пропозиції № 1 від 10.09.2021 року визначено, крім порядку оплати електричної енергії, також порядок оплати послуг з розподілу електричної енергії через електропостачальника.

Згідно з пунктом 5.12 Договору передбачено, що спосіб оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається у Комерційній пропозиції.

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунку Споживачу окремо вказувати суму оплати за послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 6 Комерційної пропозиції споживачем визначений варіант оплати послуг з розподілу - через Постачальника з наступним переведенням цієї оплати Постачальником оператору системи.

Оплата послуг з розподілу здійснюється Споживачем на підставі окремого рахунку, що виставляється постачальником та проводиться у строки, визначені Договором постачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

За умовами пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Відповідно до пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 встановлено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Відповідно до пункту 1.8 Постанови НКРЕКП від 28.12.2018 року № 2118 «Про затвердження Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період» відповідальність за достовірність формування та розрахунку даних, визначених згідно з цим Порядком, покладається на ОСР/НЕК відповідно.

Таким чином, всі дані комерційного обліку електричної енергії споживача (ТОВ «Росукр Граніт») надає ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926), який є оператором системи розподілу та на території діяльності якого знаходиться споживач.

В матеріалах справи наявна інформація від ПАТ «Запоріжжяобленерго» про обсяги споживання електроенергії за грудень 2021 року, за січень 2022 року, за лютий 2022 року відповідачем, а отже саме надані оператором системи розподілу дані комерційного обліку електричної енергії відповідача використовувались позивачем для здійснення розрахунків за Договором.

Відповідно до підпункту 6 пункту 7.2 Договору постачальник зобов`язується до 13 (тринадцятого) числа включно місяця, наступного за розрахунковим, сформувати та направити на електронну пошту Споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період, що складений на підставі даних комерційного обліку Споживача, узгоджених з Оператором системи розподілу (передачі). В особистому кабінеті Споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період переглядається та завантажується разом, з деталізованим розрахунком ціни згідно механізму, наведеного в Комерційній пропозиції

Згідно з підпунктом 8 пункту 6.2 Договору споживач зобов`язаний повернути Постачальнику протягом місяця, наступного за розрахунковим, один примірник оригіналу Акта купівлі-продажу електричної енергії та інших актів за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою (за наявності). У разі ненадання протягом п`яти робочих днів з дня отримання актів письмової мотивованої відмови або письмового повідомлення з обґрунтуванням відмови від підписання Акта купівлі-продажу електричної енергії та інших актів за розрахунковий період вважається, що такі Акти купівлі-продажу електричної енергії та інші акти за розрахунковий період прийнято без розбіжностей та підписано.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов підпункту 6 пункту 7.2 Договору позивач надіслав на електронну адресу відповідача рахунки та акти наданих послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2021 року - липень 2022 року, а саме:

- акт №0704621112 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 30.11.2021 року на суму 107 963,84 грн. та рахунок НОМЕР_1 від 08.12.2021 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 16 822,64 грн., строк оплати до 15.12.2021 року;

- акт №0704621122 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 31.12.2021 року на суму 119 026,36 грн. та рахунок НОМЕР_2 від 08.01.2022 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 17 758,36 грн., строк оплати до 17.01.2022 року;

- акт №0704622012 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 31.01.2022 року на суму 105 915,48 грн. та рахунок НОМЕР_3 від 08.02.2022 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 13 509,72 грн., строк оплати до 15.02.2022 року;

- акт №0704622022 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 28.02.2022 року на суму 112 319,20 грн. та рахунок НОМЕР_4 від 09.03.2022 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 19 913,44 грн., строк оплати до 16.03.2022 року;

- акт №0704622032 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 31.03.2022 року на суму 5 364,16 грн. та рахунок НОМЕР_5 від 07.04.2022 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 25 277,60 грн., строк оплати до 14.04.2022 року;

- акт №0704622042 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 30.04.2022 року на суму 4 749,66 грн. та рахунок НОМЕР_6 від 09.05.2022 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 30 027,26 грн., строк оплати до 15.05.2022 року;

- акт №0704622072 наданих послуг з розподілу електричної енергії від 31.07.2022 року на суму 1 834,26 грн. та рахунок НОМЕР_7 від 08.08.2022 року на оплату послуги з розподілу електричної енергії на суму 31 861,52 грн., строк оплати до 15.08.2022 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи електронних листів від 08.12.2021 року, від 10.01.2022 року, від 08.02.2022 року, від 10.03.2022 року, від 08.04.2022 року, від 10.05.2022 року, від 08.08.2022 року було вказано, що листом направляються звітні документи певного періоду, та у вкладені було зазначено, що направляються: рахунок-розподіл (рахунок за послуги розподілу відповідного періоду); рахунок_ЕЕ (рахунок за електричну енергію відповідного періоду); нарахування_КП (акт купівлі-продажу (КП) електричної енергії відповідного періоду); нарахування ПП (акт прийому-передачі (ПП) послуг з розподілу електричної енергії відповідного періоду).

Окрім того, позивач повторно надіслав акти наданих послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2021 року - липень 2022 року, а також акти купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2021 року - липень 2022 року на поштову адресу відповідача листом № 2606/02-2022 від 14.12.2022 року, що підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист №0504524132638 та фіскальним чеком від 21.12.2022 року.

Факт отримання вказаних документів не заперечується відповідачем.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслані акти приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2021 року - липень 2022 року, а також акти купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2021 року - липень 2022 року не підписав та не повернув позивачу.

Доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо якості, змісту та ціни, а також строків надання послуг, як і обґрунтованих письмових відмов від їх оплати до суду не надходило, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови від приймання наданих послуг та підписання актів приймання - передачі останніх у визначений пунктом підпунктом 8 пункту 6.2 Договору термін, а саме протягом 5 робочих днів з дати отримання актів, а також заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору у вказаній частині з боку відповідача відсутні.

В той же час, будь - яких пояснень щодо наявності причин не підписання та неповернення у визначений пунктом 6.2 Договору термін зазначених актів надання послуг за листопад 2021 року - липень 2022 року відповідачем станом на час розгляду справи суду також не надано.

За наведених обставин суд доходить висновку, що позивачем вчинені всі необхідні дії для підписання актів приймання-передачі наданих послуг за листопад 2021 року - липень 2022 року на загальну суму 457 172,96 грн., проте відповідач від виконання свого обов`язку щодо їх підписання ухилився.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно та у повному обсязі надав послуги з постачання електричної енергії відповідачу у спірний період, а також відповідач отримав пов`язані з цим послуги з розподілу електричної енергії.

Суд звертає увагу, що в силу положень статті 901-903 Цивільного кодексу України договір про надання послуг характеризується особливим об`єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов`язаний з особистістю послугонадавача.

У зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем.

Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов`язку здійснити оплату за договором законодавець пов`язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов`язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.

Таким чином, приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов`язують обов`язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акту.

Отже, з огляду на умови п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії та п. 7.2 Договору суд вважає вказані підписані в односторонньому порядку ТОВ «Нові енергетичні проекти» акти прийому - передачі наданих послуг за листопад 2021 року - липень 2022 року такими, що погоджені споживачем, та є доказом належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, отже приходить до висновку про можливість вважати вказані в цих актах послуги такими, що позивачем надані в повному обсязі та відповідно до умов Договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до пункту 5.8 Договору оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійсненна Споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у Комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання рахунку Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний оплатити вартість послуги з розподілу електричної енергії згідно рахунків на оплату та актів приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії (компенсація) за листопад 2021 року - липень 2022 року у загальному розмірі 457 172,96 грн. у строк, що визначений Постачальником у вказаних рахунках на оплату.

Проте, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, незважаючи на отримання актів надання послуг та рахунків, в порушення зазначених умов Договору відповідач повну оплату послуг з розподілу електричної енергії за період листопад 2021 року - липень 2022 року не здійснив.

Як вбачається з Довідки АТ «Державний ощадний банк України» №16/2-09/1238 від 22.05.2023 року про надходження коштів, на рахунок ТОВ «Нові енергетичні проекти» від ТОВ «Росукр Граніт» за період з 01.10.2021 року по 31.03.2023 року відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії, а саме за в повному обсязі за листопад 2021 року у сумі 107 963,84 грн., за грудень 2021 року у сумі 119 026,36 грн., за січень 2022 року у сумі 105 915,48 грн. та часткову оплату за лютий 2022 року у розмірі 92 405,76 грн., у зв`язку з чим утворилась заборгованість з оплати послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року - липень 2022 року у розмірі 11 948,08 грн. та частково за лютий 2022 року у розмірі 19 913,44 грн., всього на суму 31 861,52 грн.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З метою досудового врегулювання спору та у зв`язку з нездійсненням оплати позивачем 16.09.2022 року було направлено відповідачу засобами електронного зв`язку претензію №1628/09-2022 від 16.09.2022 року, у якій позивач просив відповідача здійснити погашення заборгованості за Договором у сумі 31 861,52 грн., факт надсилання якої на електронну адресу відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи копією електронного листа від 16.06.2022 року.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, свої зобов`язання щодо сплати ТОВ «Нові енергетичні проекти» як постачальнику електричної енергії, через якого споживач сплачує послуги з розподілу електричної енергії, грошових коштів в сумі 31 861,52 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Росукр Граніт» утворилась заборгованість перед позивачем у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в поданій суду позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 78/2021-Е від 10.09.2021 року та Додатків до нього та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за Договором на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Поряд із цим, наведені в листах відповідача обставини невикористання електроенергії обладнанням ТОВ «Росукр Граніт», розташованим в м. Оріхів Запорізької області, в період 01.01.2022 року - 30.11.2022 року жодними доказами відповідача не підтверджені та спростовуються наявними матеріалами справи, в тому числі інформацією щодо обсягів споживання за січень - квітень, липень 2022 року.

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 31 861,52 грн. за вказаним Договором підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукр Граніт" (вул. Янтарна 5-В, м. Київ, 031705, код ЄДРПОУ 34585065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові енергетичні проекти» (вул. Волоська, буд. 11 А, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 44207632) 31 861 (тридцять одну тисячу вісімсот шістдесят одну) грн. 52 коп. основного боргу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 21 березня 2024 року.

Суддя А.М. Селівон