Рішення

від 19.03.2024 по справі 925/182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Черкаси справа № 925/182/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився (клопотання про розгляд без участі);

від відповідача: не з`явився (клопотання про розгляд без участі);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України ( м. Черкаси) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ( м. Черкаси) про стягнення 38 730,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу в розмірі 38 730,00 грн. за користування приміщенням по вул. Хрещатик, 195 у м. Черкаси за період з 01.10.2023 по 31.12.2023.

Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, явка обов`язковою не визнавалася. Направленим клопотанням від 07.03.2024 у відповіді на відзив позивач просить розгляд справи провести без своєї участі.

Відповідачем направлено суду відзив на позовну заяву від 05.03.2024 (зареєстровано судом 06.03.2024) в якому позовні вимоги визнає повністю щодо заборгованості у виді неотриманого доходу позивача за період 01.10.2023 по 31.12.2023 в розмірі 38 730,00 грн. Просить розглянути справу без своєї участі за наявними матеріалами та на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України просить стягнути з відповідача 50% сплаченого позивачем судового збору при поданні позову.

У відповідності до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши позиції сторін, обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Згідно зі Свідоцтвом про право власності на адмінбудівлю, літ. "А-9" від 18.11.1999 ( а.с.5), адмінбудівля, А-9, яка розташована в місті Черкаси по вулиці Хрещатик за № 195 належить Черкаській обласній організації Товариства сприяння обороні України на праві колективної власності. Свідоцтво видане на підставі державного акту на право постійного користування землею та рішення виконкому про затвердження акту від 30.06.1993 № 417.

28.12.2004 між Черкаською обласною організацією Товариства сприяння обороні України (далі - Орендодавець, позивач у справі), в особі голови товариства Самойленко Миколи Олексійовича, що діє на підставі Статуту, та управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (далі - Орендар, відповідач у справі), в особі начальника ОСОБА_1 , було укладено договір оренди нежилого приміщення № 44 (а.с. 6-7).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає в строкове платне користування нежитлові приміщення №№ 509, 603, 604, 605, 609, 610, 611, 612, 701 б, 805, 807, 808, 810 корисна площа яких становить: № 509 - 54,3 м кв., № 603 - 72,8 м кв., № 604 - 17,2 м кв., № 605 - 70,5 м кв., № 609 - 53,1 м кв., № 610 - 53,2 м кв., № 611 - 53,2 м кв., № 612 - 17,2 м кв., № 701 б - 57,5 м кв., № 805 - 54,5 м кв., № 806 - 17,2 м кв., № 807 - 54.4 м кв., № 808 - 26,8 м кв., № 810 - 34,2 м кв., № 803 - 70,5 м кв.

Корисна площа - 706,6 м кв.

Загальна площа - 1095,2 м кв.

Приміщення використовуються згідно Статуту орендаря під офіси.

Розмір орендної плати встановлюється із розрахунку 12,00 грн. за 1 кв. м. корисної площі і становить 8 479,20 грн. на місяць з урахуванням ПДВ і перераховується Орендарем до 15 числа поточного місяця. (п. 3.1. Договору)

Крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцю фактичні витрати за комунальні послуги по утриманню об`єкта оренди згідно наданих рахунків (п. 3.2. Договору)

Цей договір діє з "1" січня 2005 року по "30" червня 2005 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вказує, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2006 у справі № 03/554 (а.с. 8-10), позов позивача до відповідача було задоволено частково та вирішено :

Стягнути 49 507 грн. 60 коп. боргу і 2 298 грн. 18 коп. пені, з Управління Пенсійного фонду в Соснівському районі м. Черкаси, код 21367650, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, на користь Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, код 02730530.

Управлінню Пенсійного фонду в Соснівському районі м. Черкаси звільнити нежилі приміщення №№ 509, 603, 604, 605, 609, 610, 611, 612, 701 б, 805, 507, 806, 808, 810, корисна площа яких становить 706,6 м/кв., загальна площа 1095,2 м/кв., які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195."

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.04.2006 у справі № 03/554 (а.с. 11-12) рішення Господарського суду черкаської області від 03.03.2006 залишено без змін.

Як вбачається з обставин справи, відповідачем рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2006 у справі № 03/554 в частині звільнення приміщень по даний час не виконане, відділення Пенсійного фонду України продовжує займати вказані приміщення і відповідач це не заперечує.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011р. № 803, постановою Правління Пенсійного фонду України від 01.08.2011р. № 21-2 «Про заходи щодо припинення діяльності деяких управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах» правонаступником реорганізованого управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси стало Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області. Це Управління в свою чергу відповідно до постанови КМУ від 08.11.2017 року № 821 припинилося в результаті реорганізації шляхом приєднання до Головного управління ПФУ в Черкаській області (Відповідач у справі).

Дані обставини відповідач не заперечив.

Рішеннями Господарського суду Черкаської області у справах, які набрали законної сили, з відповідача на користь позивача неодноразово присуджені до стягнення збитки у вигляді не одержаного доходу позивача за користування незвільненими приміщеннями позивача у відповідні періоди.

Так, як вказує позивач, за період з 28.11.2007 по 14.11.2023 Господарським судом Черкаської області винесено 75 судових рішень з аналогічними вимогами про стягнення на користь позивача боргу у розмірі плати за користування майном за безпідставно зайняті приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 кошти за користування приміщеннями, які знаходяться по вул. Хрещатик, 195 у м. Черкаси, позивачу з боку відповідача знову добровільно не сплачені, чим права позивача порушені, з чого і виник спір.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час вирішення спору відповідач продовжує неправомірно та без оформлення договірних стосунків між сторонами, користуватися приміщеннями за адресою вул. Хрещатик, 195 у м. Черкаси.

Обома сторонами визнається, що станом на час вирішення спору відповідач використовує лише 129,1 кв.м. приміщень позивача, оскільки за Актом приймання-передавання нежитлових приміщень від 01.07.2020 відповідач повернув позивачу два приміщення загальною площею 108,0 кв.м., а попередньо використовував приміщення відповідача по АДРЕСА_1 загальною площею 648,6 кв.м.

В подальшому 01.03.2021 (а.с. 20) за Актом приймання-передавання нежитлових приміщень відповідач повернув позивачу ще два приміщення загальною площею 91,0 кв.м. (648,6 - 108,0 - 91,0 = 449,6 кв.м.).

В позові також вказано про повернення відповідачем позивачу ще 320,5 кв.м. плоші приміщень, після чого у користуванні відповідача залишилося 129,1 кв.м.

Підтвердження користування цією площею вказано у відзиві відповідача на позов у справу № 925/1385/23 (суддя Зарічанська З.В.) - а.с. 17).

Позивач вказує, що орендна плата за користування приміщеннями позивача, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 для обчислення розміру не отриманих доходів з 01.01.2023 р. складає 100 грн. за 1 кв.м (в тому числі ПДВ). Загальна корисна площа приміщень, які незаконно займає Відповідач, становить 129,1 кв.м. (665,8 - 17,2 - 53,8- 54.2= 540,6 - 91 = 449,6 - 320,5 кв.м.).

Загальна сума збитків позивача за період з 01 жовтня по 31 грудня 2023 року становить 38 730,00 грн. ( 129,1 кв.м. х 100 х 3 місяці), як розрахував позивач.

Таку саму суму боргу за попередній період з 01 липня 2023 по 30 вересня 2023 року було стягнуто з відповідача за рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1385/23 (а.с. 13).

Суд вважає, що спірні відносини сторін слід кваліфікувати як збереження відповідачем коштів позивача без достатньої правової підстави, які мали б йому бути сплачені в якості орендної плати, якби між сторонами в належний спосіб були оформлені договірні стосунки.

Для застосування ст. 22 ЦК України про упущену вигоду як збитків, позивач мав довести реальну можливість отримання з інших джерел стягуваних з відповідача коштів, якби відповідач не порушував права позивача. В даному випадку слід довести, що лише неправомірні дії відповідача стали єдиною причиною, яка позбавила позивача можливості отримати таку вигоду.

Таких доказів, які могли б бути представлені у вигляді укладення договору оренди на ці ж приміщення з іншою особою, але який не був реалізований через перебування в цих приміщеннях відповідача, з боку позивача суду не надані.

Збитки завжди випливають із неналежного виконання договірного зобов`язання чи такого, що правомірно виникло з інших підстав.

Між сторонами договірні відносини відсутні. Крім того, відбулося судове рішення про обов`язок звільнення приміщення відповідачем, яке ним тривалий час не виконується.

Натомість, обставини спору вказують, що між сторонами виникли кондикційні зобов`язання з приводу безпідставного набуття майна, які врегульовані ст. 1212 ЦК України.

Даною нормою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 201/6498/20, від 098.09.2021 по справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 по справі № 910/16664/18 та інших.

Практика з даного питання є усталеною.

Правильна оцінка взаємовідносин сторін та їх кваліфікація за нормами чинного законодавства, якими такі відносини врегульовуються, покладена на суд у відповідності до положень чинного ГПК України щодо прийняття рішення та принципу "суд знає закон".

Отже суд приходить до висновку, що відповідач, не маючи із позивачем договірних стосунків, не виконуючи судове рішення у справі Господарського суду Черкаської області від 03.03.2006 № 03/554 про звільнення приміщень по вул. Хрещатик, 195 у м. Черкаси, протиправно утримує у себе спірні кошти, які мав би заплатити позивачу, які власнику приміщень, якими користується безпідставно.

Відповідач позовні вимоги визнає у наданому відзиві на позов повністю. Обставини протиправного та безпідставного користування майном у приміщенні по АДРЕСА_1 і несплата коштів за користування майном підтверджені матеріалами справи, відповідачем вони не заперечені та не спростовані.

Доказів добровільної сплати боргу відповідачем в справу не подано.

Суд вважає, що позивач довів правомірність своїх позовних вимог про стягнення спірних коштів, правову підставу для стягнення коштів у вигляді кондикційного зобов`язання суд застосовує самостійно, строк виконання зобов`язання по сплаті спірних коштів для відповідача є таким, що настав.

Тому за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 38 730,00 грн. боргу за кондикційними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, в такому випадку з відповідача на користь позивача стягується лише половина сплаченого судового збору.

Решта судового збору підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, про що позивач подав клопотання у відповіді на відзив по справі.

З урахуванням викладеного та задоволення позову, який визнано відповідачем до початку розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 252 ГПК України), до стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 1 514,00 грн. ( як 50 % від сплаченого позивачем судового збору при поданні позову) в порядку ст. 129 та 130 ГПК України.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь Черкаської обласної організації Товариства сприяння обороні України (вул. Хрещатик, 195, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 02730530) 38 730,00 грн. основного боргу та 1 514,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 22 березня 2024 року.

Суддя Н.М. Спаських