Рішення

від 21.03.2024 по справі 140/35990/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року ЛуцькСправа № 140/35990/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Кераміки ТД" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Кераміки ТД" (далі - ТОВ "Дім Кераміки ТД") звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 червня 2023 року між ТОВ "Дім Кераміки ТД" (покупець) та компанією KEROS BULGARIA EAD (продавець, Болгарія) укладено контракт купівлі-продажу №6/23, на виконання якого згідно інвойсу від 21 листопада 2023 року №5300033744 було придбано плитку керамічну.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 23 листопада 2023 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140098536U6, з описом товару "плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображення…..", де в графі 42 вказано ціну товару 6096,91 Євро та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 990,97 Євро) становить 278803,17 грн (еквівалентно 7087,88 Євро, графа 45 МД).

Зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: контракт №6/23 від 26 червня 2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 21 листопада 2023 року №5300033744; прайс-листи виробника товару; банківські платіжні документи №Р231114982 від 14 листопада 2023 року та №Р231120982 від 20 листопада 2023 року; лист перевізника від 27 листопада 2023 року; договір - заявку на перевезення; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року 23BG004006А03413В0 та інші документи, що стосуються товару.

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийняв рішення №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 13187,12 Євро. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та наявні розбіжності.

Позивач вважає рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Вказуючи у повідомленні декларанту на відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним ним методом, відповідач не конкретизував, яких саме даних недостатньо для визначення митної вартості в означений спосіб. Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 05 січня 2024 року відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та наявні розбіжності:

- відповідно рахунку-фактури від 21 листопада 2023 року №5300033744 товар залишається власністю KEROS CERAMICA до повної оплати рахунку-фактури. Вартість товару згідно рахунку-фактури від 21 листопада 2023 року №5300033744 становить 6096,91 Євро. Банківський платіжний документ б/н від 17 листопада 2023 року на суму 6469,12 Євро засвідчує про розрахунки по контракту №6/23 від 26 червня 2023 року, однак даний платіж неможливо ідентифікувати стосовно оплати партії товарів поданої до митного оформлення;

- в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №211123 від 23 листопада 2023 року вартість перевезення за маршрутом Русе (Болгарія) м/п Порубне становить 35000 грн. Умовами поставки EXW передбачено, що оплата таких складових митної вартості як перевезення, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, страхування покладаються на покупця. Повних відомостей про вартість усіх зазначених складових митної вартості не надано.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

Зазначає, що відповідно до МД №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року, яка подана декларантом до митного контролю та оформлення в графі 20 (витрати на транспортування до пункт пропуску «Порубне Сірет», даної декларації, становить 38980,00 грн. Згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №211123 від 23 листопада 2023 року транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Русе (Болгарія) митний пост Порубне становить 35000,00 грн. Розбіжність у витратах на транспортування на суму 3980,00 грн, яка була включена декларантом до митної декларації, не була спростована або усунута на момент прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, а також протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; відомості про вартість страхування, вантажно - розвантажувальних робіт; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано: банківські платіжні документи №Р231114982 від 14 листопада 2023 року на суму 5562,43 Євро та №Р231120982 від 20 листопада 2023 року на суму 534,48 Євро, однак зазначені платіжні документи стосуються контракту №6/23 від 26 червня 2023 року в цілому, та їх не можливо ідентифікувати до конкретної партії товару; лист перевізника б/н від 27 листопада 2023 року щодо вартості завантаження, страхування; прайс-лист Keros б/н від 01 січня 2023 року, однак, відсутні артикули для перевірки відповідності відомостей товару, заявлених в митній декларації та прайс-листі; митні декларації № 23UA209230087499U4 від 19 серпня 2023 року, 23UA209230095486U7 від 10 вересня 2023 року, 23UA209230106131U5 від 07 жовтня 2023 року, які не стосуються партії товарів, поданої до митного оформлення. Листом №27/11-1 від 27 листопада 2023 року декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року, у якому митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні - 0,6701 дол. США/кг за МД №UA209230/2023/123646 від 23 листопада 2023 року, з врахуванням положень статті 64 МК України.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Окрім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є не співмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою.

У відповіді на відзив від 18 січня 2024 року позивач вказав, що заперечуючи проти позову, відповідач не наводить обґрунтованих доводів щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (основним методом) при тому, що подані декларантом документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в тому числі умови поставки і оплати.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

26 червня 2023 року між ТОВ "Дім Кераміки ТД" (покупець) та компанією KEROS BULGARIA EAD (продавець, Болгарія) укладено контракт купівлі-продажу №6/23, за умовами якого останній продає, а покупець купує та оплачує товар відповідно до опису, кількості, якості та цін, зазначених у замовленні покупця, та проформах-рахунках, зазначених у цьому контракті (а.с.30-41).

Відповідно до п. 1 контракту умови цін на товар EX-Factory. Ціна на товар включаючи упаковку та маркування, буде зазначена у проформах та рахунках-фактурах до цього контракту. Найвища загальна вартість контракту 300000 Євро. Умови оплати передоплата.

23 листопада 2023 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140098536U6 з описом товару: «плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображення: з коефіцієнтом поглинання води більше як 0,5 мас.%, але не більше 10 мас.%: PISA GRIS 60х60 - 380,15 м.кв., CHICAGO WHITE 60х60 483,83 м.кв, LIVORNO GRIS 59,6х59,6 146,26 м.кв. Виробник KEROS CERAMICA EAD ,BG. Торгівельна марка KEROS», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 6096,91 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 990,97 Євро) в сумі 278803,17 грн (еквівалентно 7087,88 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт №6/23 від 26 червня 2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №2 від 07 серпня 2023 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 21 листопада 2023 року №5300033744; автотранспортну накладну (CMR) №б/н від 21 листопада 2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 17 листопада 2023 року; рахунок-фактуру на надання транспортно-експедиційних послуг №211123 від 23 листопада 2023 року; договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21 листопада 2023 року №211123/ BG; договір - заявку на перевезення від 15 листопада 2023 року №151123; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23 листопада 2023 року 23BG004006А03413В0 (а.с.12,32-37,42-45).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; відомості про вартість страхування, вантажно - розвантажувальних робіт; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано: банківські платіжні документи №Р231114982 від 14 листопада 2023 року на суму 5562,43 Євро та №Р231120982 від 20 листопада 2023 року на суму 534,48 Євро; лист перевізника б/н від 27 листопада 2023 року щодо вартості завантаження, страхування; прайс-лист Keros б/н від 01 січня 2023 року; митні декларації №23UA209230087499U4 від 19 серпня 2023 року, 23UA209230095486U7 від 10 вересня 2023 року, 23UA209230106131U5 від 07 жовтня 2023 року. Листом №27/11-1 від 27 листопада 2023 року декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.22-25, 46-49,52-55).

27 листопада 2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000695/2 (а.с.26-27).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- відповідно рахунку-фактури від 21 листопада 2023 року №5300033744 товар залишається власністю KEROS CERAMICA до повної оплати рахунку-фактури. Вартість товару згідно рахунку-фактури від 21 листопада 2023 року №5300033744 становить 6096,91 Євро. Банківський платіжний документ б/н від 17 листопадам 2023 року на суму 6469,12 Євро засвідчує про розрахунки по контракту №6/23 від 26 червня 2023 року, однак даний платіж неможливо ідентифікувати стосовно оплати партії товарів поданої до митного оформлення;

- в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №211123 від 23 листопада 2023 року вартість перевезення за маршрутом Русе (Болгарія) м/п Порубне становить 35000 грн. Умовами поставки EXW передбачено, що оплата таких складових митної вартості як перевезення, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, страхування покладаються на покупця. Повних відомостей про вартість усіх зазначених складових митної вартості не надано.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні - 0,6701 дол. США/кг за МД №UA209230/2023/123646 від 23 листопада 2023 року, з врахуванням положень статті 64 МК України.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033448 від 27 листопада 2023 року (а.с.28-29).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205140099693U7 від 28 листопада 2023 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.17).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару "плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображення…..", за МД №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ "Дім Кераміки ТД" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, щодо оплати товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №6/23 від 26 червня 2023 року, укладений між ТОВ "Дім Кераміки ТД" (покупець) та компанією KEROS BULGARIA EAD (продавець, Болгарія), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) від 21 листопада 2023 року №5300033744 визначає вартість товару 6096,91 Євро (а.с.12-16,32-33).

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Доказом оплати є банківські платіжні документи №Р231114982 від 14 листопада 2023 року на суму 5562,43 Євро та №Р231120982 від 20 листопада 2023 року на суму 534,48 Євро, що разом становить 6096,91 Євро, за якими можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі контракту №6/23 від 26 червня 2023 року (а.с.46).

Вказане спростовує посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що вартість товару згідно рахунку-фактури від 21 листопада 2023 року №5300033744 становить 6096,91 Євро, а банківський платіжний документ б/н від 17 листопада 2023 року на суму 6469,12 Євро, оскільки надані на вимогу митного органу банківські платіжні документи №Р231114982 від 14 листопада 2023 року на суму 5562,43 Євро та №Р231120982 від 20 листопада 2023 року на суму 534,48 Євро засвідчують про розрахунки по контракту №6/23 від 26 червня 2023 року, а загальна сума платежу за вказаними платіжними документами становить 6096,91 Євро, що відповідає вартості товару, вказаній в рахунку-фактурі (інвойсі) від 21 листопада 2023 року №5300033744. Відтак жодних розбіжностей щодо суми оплати товару немає.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 21 листопада 2023 року №5300033744, наданому позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 6096,91 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 6096,91 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Так, визначена у митній декларації №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року митна вартість товару у розмірі 278803,17 грн (еквівалентно 7087,88 Євро) включає вартість товару 6096,91 Євро (еквівалентно 239823,17 грн) та вартість витрат на транспортування товару до кордону України 990,97 Євро (еквівалентно 38980,00 грн). Митна вартість товару заявлена за основним методом з урахуванням умов поставки EXW.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21 листопада 2023 року №211123/ BG; договір - заявку на перевезення від 15 листопада 2023 року №151123, укладений між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ТОВ "Дім Кераміки ТД" (замовник) на суму 40000,00 грн; рахунок-фактуру на надання транспортно-експедиційних послуг №211123 від 23 листопада 2023 року на суму 40000,00 грн, відповідно до якого витрати по доставці товару за маршрутом: Русе (Болгарія) - м/п Порубне становить 35000 грн, а м/п Порубне (Україна) м. Луцьк становлять 5000,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення товару до кордону України, яка включається до митної вартості товару складає 35000,00 грн (а.с.76-78).

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року.

Стосовно твердження відповідача у спірному рішенні та у відзиві на позов, що в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг №211123 від 23 листопада 2023 року вартість перевезення за маршрутом Русе (Болгарія) - м/п Порубне становить 35000 грн, а відповідно до МД №23UA205140098536U6 від 23 листопада 2023 року сума витрат на транспортування до пункт пропуску «Порубне Сірет» становить 38980,00 грн, суд зазначає, що розбіжність у витратах на транспортування на суму 3980,00 грн, яка була включена декларантом до митної вартості товару та з якої було сплачено митні платежі до бюджету, не є тим недоліком у заповненні митної декларації чи розбіжністю, яка може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.

Окрім того, в даному випадку різниця у розмірі 3980,00 грн не призвела до заниження митної вартості товару, а навпаки була включена до такої вартості і з неї були сплачені відповідні платежі.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару "плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображення…..", визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару "плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображення…..".

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

Також відповідач залишив поза увагою ту обставину, що позивач неодноразово ввозив на митну території України товар, придбаний безпосередньо у виробника, про що до митного оформлення надавалися МД №23UA209230087499U4 від 19 серпня 2023 року, 23UA209230095486U7 від 10 вересня 2023 року, 23UA209230106131U5 від 07 жовтня 2023 року (а.с.22-25), у яких митна вартість визначена за основним методом.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2684,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією від 04 грудня 2023 року №51 (а.с.11).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги №04/12/23-1 від 04 грудня 2023 року; акта від 04 грудня 2023 року приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №04/12/23-1 від 04 грудня 2023 року; рахунка-фактури №04/12/23-1 від 04 грудня 2023 року; платіжної інструкції від 04 грудня 2023 року №190, позивач сплатив адвокатському об`єднанню Преміум Сервіс кошти в загальній сумі 10000,00 грн на оплату правової допомоги. Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги були надані наступні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення (1,5 год.) - 3000,00 грн; складання та формування позовної заяви (3,5 год.) - 7000,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При цьому, суд зазначає, що надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення, включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дім Кераміки ТД до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000695/2 від 27 листопада 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дім Кераміки ТД за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дім Кераміки ТД (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, 18-а, код ЄДРПОУ 37786217).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Т.М. Димарчук