Рішення

від 22.03.2024 по справі 320/3291/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року справа №320/3291/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому просить суд:

- скасувати рішення Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №146/Р-03 від 12.03.2019;

- зобов`язати Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію, з урахуванням інфляції за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 в сумі 17333,75 грн. та за весь час прострочення три проценти річних, яка складає 520,00 грн., всього виплатити 17853,75 грн;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті за період з 01.01.2014 по 31.12.2018 додаткової пенсії, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 17333,75 грн. та трьох процентів річних від простроченої нарахованої суми у розмірі 520,00 грн. згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Замінено відповідача - Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київській області, його правонаступником - Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 12.03.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підстави для виплати позивачу індексу інфляції за період з 01.01.2014 року по 31.12.2018 відсутні, оскільки призначена пенсія позивачу більша за прожитковий мінімум, встановлений нормами чинного законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 25.12.1996.

13.04.1993 Київською обласною державною адміністрацією було видано позивачу посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю з 1986 р. (категорія 4) серії НОМЕР_2 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 позивач отримує пенсію по віку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась із заявою від 26.02.2019 до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, у якій просив, зокрема, нарахувати їй недоотриману додаткову пенсію по інфляції за період з 01.01.2014 по 31.12.2018, яка складає згідно із статистикою Міністерства фінансів України за 2014 р. - 124,9%, за 2015 р. - 143,3%, за 2016 р. - 112,4%, за 2017 р. - 113,7%, за 2018 р. - 109,8%, та виплатити три проценти річних від простроченої нарахованої суми по індексу інфляції.

Ірпінський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 12.03.2019 №146/Р-03 повідомив позивачу, що норми чинного законодавства не передбачають нарахування інфляційних та трьох процентів річних.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці та пенсії.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

За приписами частини 5 цієї статті індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону №1282 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону №1282 (в редакції до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, обчислення індексу споживчих цін відбувається у наступному місяці, що слідує за місяцем, у якому величина індексу таких цін перевищила поріг індексації в розмірі 101 відсоток.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VІІ, який набрав чинності 01.01.2016, були внесені зміни до статті 4 Закону №1282 та викладено частину першу вказаної норми у такій редакції: "Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка".

Отже, з 01.01.2016 обчислення індексації здійснюється у разі перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка.

Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 , були внесені зміни до Закону №1282, зокрема, доповнено статтю 5 частиною шостою такого змісту: "Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік".

Таким чином, з 01.01.2015 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до статті 6 Закону №1282 у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1078 до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму; тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами).

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 13.02.2014) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції з 13.02.2014) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.06.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що якщо при здійсненні особі перерахунку пенсії за віком перерахований розмір пенсії не досягав до мінімального розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законодавством на відповідний рік, і особі було призначено доплату до прожиткового мінімуму, тобто мало місце застосування положень абз.1.ч.1ст. 28 Закону № 1058, то індексація пенсії такої особи не здійснюється, виходячи з положень п.3 Порядку №1078.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі №686/23517/15-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73739838).

Абзацом першим частини другої статті 42 Закону №1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Індексація пенсій, згідно зі статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

У рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Отже суд дійшов висновку, що проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у 2019 році (далі Порядок №124).

Пунктом 2 Порядку №124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

У разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії , зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків.

Пунктом 3 Порядку №124 встановлено одноразову доплату до пенсії особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня 2019 року та збільшеного на коефіцієнт 1,61.

Одноразова доплата до пенсії проводиться для осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, мають страховий стаж, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону, а також для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 4'1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, розмір пенсій яких з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та доплати, передбаченої абзацом третім пункту 2 цієї постанови) станом на 1 березня 2019 року не перевищує мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною другою статті 28 Закону.

Виплата одноразової доплати до пенсії проводиться рівними частинами у березні та квітні 2019 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 4 Порядку №124 у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, та дата перерахунку пенсій визначаються щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страховий стаж становить 29 років 2 місяці 11 днів.

З 01.03.2019 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_3 проведено перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати в Україні, що не заперечується самим позивачем.

Оскільки даним Порядком №124 передбачено перерахунок пенсій, з 1 березня 2019 року, що і було зроблено відповідачем, проведення індексації пенсії позивача за період 2014-2018 порушувало б принцип дії норми в часі.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії з урахуванням інфляції за період з 01.01.2014 по 31.12.2018.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII у 2014 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 949 гривень.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 №80-VIII у 2015 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII у 2016 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII у 2017 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Отже, за період з січня 2014 року по грудень 2018 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив у межах 949,00 грн. - 1497,00 грн.

Як вбачається з довідки Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області позивачем було отримано пенсію у таких розмірах:

- з 01.01.2014 по 31.08.2015 - 1209,81 грн. (щомісячно);

- з 01.09.2015 по 30.04.2016 - 1329,61 грн. (щомісячно);

- з 01.05.2016 по 30.11.2016 - 1385,61 грн. (щомісячно);

- з 01.12.2016 по 30.04.2017 - 1502,61 грн. (щомісячно);

- з 01.05.2017 по 30.09.2017 - 1567,61 грн. (щомісячно);

- з 01.10.2017 по 30.11.2018 - 2046,26 грн. (щомісячно);

- грудень 2018 року - 2053,91 грн. (а.с.13).

Таким чином, розмір пенсії позивача є більшим від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у період, оскаржуваний позивачем.

Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку №1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Згідно з п. 3 Порядку №1078 проведення індексації грошових доходів населення встановлено, що до об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Суд встановив, що розмір пенсії позивача є більшим від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у оспорюваний період.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, з аналізу даної норми випливає, що законодавством не передбачено інших видів пенсії, зокрема, додаткової пенсії з урахуванням інфляції, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо виплати додаткової пенсії з урахуванням інфляції є безпідставними та необґрунтованими.

Також суд звертає увагу, що обґрунтовуючи свої вимоги щодо зобов`язання відповідача виплатити додаткову пенсію по інфляції та три відсотки річних, позивач керується нормами статті 625 Цивільного кодексу України, частиною другою якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, проаналізувавши зміст наведеної норми, суд вважає, що передбачене нею нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, як спосіб захисту майнового права та інтересу у цивільно-правових відносинах, а тому дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, не поширюється на правовідносини, які є предметом спору у даній справі.

Аналогічний правовий висновок висловлювався Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі №826/22868/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77800770), від 08.11.2019 у справі №826/22865/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -85492907).

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено наявності підстав для нарахування йому додаткової пенсії, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 01.01.2014 по 31.12.2018.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.