Рішення

від 22.03.2024 по справі 367/304/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/304/24

Провадження №2-о/367/93/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

22березня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря Музики Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НІЖИНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заявник просить встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло видане Органом приватизації при ВАТ «Ніжинського механічного заводу» від 30 січня 1998 року і зареєстроване Ніжинським МБТІ та записане у реєстрову книгу за № 8683 від 30.01.1998 року, який посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної, спільної часткової власності у розмірі 1/4 частки заявнику, Харицькій (прізвище до одружень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає та зареєстрована у АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ніжинським MB УМВС України в Чернігівській області 09.09.2011 р.

Заявник вказує, що свідоцтво про її народження виписано на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним актовим записом № 61 від 01 лютого 1970 року, який зберігається за місцем державної реєстрації у Відділі реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області, Україна.

Заявник зазначає, що протягом життя, двічі виходила заміж і обидва рази змінювала прізвище. У неї зберіглося свідоцтво про укладення шлюбу, видане 26 вересня 1992 року у м. Ніжин м/в ЗАГС. У ньому зазначено про проведений запис № 451 у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу від 26 вересня 1992 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а після укладення шлюбу обом присвоєні прізвища ОСОБА_7 .

Звертає увагу, що тривалий час не змінювала паспорт, який був виданий їй на дівоче прізвище ОСОБА_8 . У виданому свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 стоїть відмітка про видачу їй на підставі цього свідоцтва паспорта 07 травня 1998 року. Тобто, у вересні 1992 року вона змінила прізвище, а за заміною паспорта у зв`язкузі зміною прізвища звернулася лише через шість років - у травні 1998 року.

Також вказує, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 її доньки ОСОБА_9 , було виписане свідоцтво про її народження, де прізвище заявника, на підставі наданих документів, зазначене ОСОБА_7 .

На момент проведення приватизації квартири (наприкінці 1997 року - січень 1998 року) паспорт заявника був виписаний на прізвище ОСОБА_8 , хоча мав бути змінений нею ще у 1992 році на прізвище ОСОБА_7 . Відповідно, свідоцтво про право власності на житло, яке видане Органом приватизації при ВАТ «Ніжинського механічного заводу» від 30 січня 1998 року, підтверджує, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить чотирьом особам, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . 30 січня 1998 року у реєстровій книзі за № 8683 Ніжинським міжміським бюро технічної інвентаризації було проведено реєстраційний запис, який дублює інформацію зазначену у свідоцтві про право власності на житло, оскільки право власності на квартиру підлягало обов`язковій державній реєстрації. Тобто, 1/4 частка квартири зареєстрована за ОСОБА_5 .

Співвласниця ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і її 1/4 частка квартири перейшла у власність ОСОБА_2 на 1/12 частку у праві власності на квартиру, а 1/6 частка квартири перейшла у власність заявника у порядку спадкування.

Підкреслює, що наразі у квартири АДРЕСА_1 три власники. Власниками є донька заявника ОСОБА_3 - власниця 1/4 частки квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, брат заявника ОСОБА_2 - власник 1/4 частки квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло та 1/12 частки квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Право власності заявника на частку квартири підтверджується двома документами. На 1/6 частку квартири підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, де її прізвище зазначено « ОСОБА_11 ». Також спільне свідоцтво про право власності на житло від 30 січня 1998 року, яке має підтверджувати її право на 1/4 частку квартири, і у якому її прізвище зазначене « ОСОБА_8 », як було у свідоцтві про народження та у першому паспорті, а не, як мало бути зазначено у зв`язку із тим, шо після укладення шлюбу 26 вересня 1992 року заявнику було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Зазначає, що спільно із співвласниками квартири, яка знаходиться у спільній частковій власності, було прийняте рішення про відчуження нерухомості шляхом продажу. Однак, свідоцтво про укладення шлюбу, що підтверджує зміну прізвища заявника з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 », не може підтвердити належність заявнику свідоцтва про право власності на житло саме на прізвище « ОСОБА_8 » у 1998 році, оскільки особи, яка зазначена у правовстановлюючому документі, як « ОСОБА_5 » на той час вже не було, а необхідно було зазначити « ОСОБА_12 ».

В свою чергу, організація, що видавала правовстановлюючий документ на квартиру, використала дані, які містились у паспорті, тобто зазначили виникнення права власності на 1/4 частину квартири у ОСОБА_5 і не використали дані із свідоцтва про укладення шлюбу, де було зазначено про зміну її прізвища на « ОСОБА_7 ».

Встановлення судом даного факту є необхідним для відчуження частки квартири, яка належить заявнику на підставі даного правовстановлюючого документа.

15січня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської було відкрито провадження у справі, справу було призначено до судового розгляду по суті.

Заявник у судове засідання не з`явилася, 06.03.2024 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує та просить задовольнити.

Заінтересовано особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 28.02.2024 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. У заяві підтвердив обставини вказані заявником та просив встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Заінтересовано особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, 26.02.2024 року подала до суду заяву, в якій підтвердила обставини вказані заявником та просила встановити факт належності правовстановлюючого документу, справу слухати без її участі.

Представник заінтересованої особи ПАТ «НІЖИНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» в судове засідання не з`явився, 26.02.2024 року від представника ОСОБА_13 до суду надійшла заява, в якій зазначено, що підприємство не заперечує проти встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло заявнику, розгляд прави просить проводити за відсутності представника підприємства.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

П. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Судом встановлено, що свідоцтво про народження заявника виписано на ім`я ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області, Україна, актовий запис № 61.

Протягом життя заявниця двічі змінювала прізвище, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.09.1992 року, де ПІБ заявника ОСОБА_5 змінено на « ОСОБА_7 ». Відповідно до копії свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_5 від 08.07.2011 року, прізвище заявника ОСОБА_12 змінено на « ОСОБА_11 ».

Судом також встановлено, що заявниця після укладення першого шлюбу тривалий час не змінювала паспорт, який був виданий їй на прізвище ОСОБА_8 . В наданій копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 стоїть відмітка про видачу на підставі цього свідоцтва паспорта лише 07 травня 1998 року.

Також, із копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 , від 23.06.1993 року, актовий запис № 431, вбачається, що матір`ю записана ОСОБА_12 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, яке видане Органом приватизації при ВАТ «Ніжинського механічного заводу» від 30 січня 1998 року, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить чотирьом особам, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Вказана обставина підтверджується довідкою КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 18.12.2023 р. Таким чином, на момент проведення приватизації зазначеної квартири, паспорт заявника не був замінений у зв`язку зі зміною прізвища на шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Співвласниця ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.09.2020 р. В свою чергу, 1/4 частка померлої у праві власності на квартиру, відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2021 р., зареєстровано в реєстрі за № 2431 та копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2021 р., зареєстровано в реєстрі за № 2430, перейшла у власність ОСОБА_2 на 1/12 частку у праві власності на квартиру, а 1/6 частка квартири перейшла у власність ОСОБА_1 .

Як стверджує заявник, квартира АДРЕСА_1 належить трьом власникам, якими є: донька заявника - ОСОБА_3 - власниця 1/4 частки квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло, брат заявника ОСОБА_2 - власник 1/4 частки квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло та 1/12 частки квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину, а також сама заявник.

Право власності заявника ОСОБА_1 на 1/6 частку квартири за вказаною адресою підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2021 р., зареєстровано в реєстрі за № 2431.

В свою чергу, ОСОБА_1 не може довести, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, яке видане Органом приватизації при ВАТ «Ніжинського механічного заводу» від 30 січня 1998 року, 1/4 частка квартири за вказаною адресою, також належить їй, оскільки у зазначеному свідоцтві її прізвище зазначено як « ОСОБА_8 », замість - « ОСОБА_7 », яке вона фактично мала після укладення шлюбу.

Встановлення судом даного факту необхідне заявниці з метою можливості в подальшому реалізувати своє право власності на частку у нерухомому майні, а саме для відчуження частки квартири, яка належить заявнику на підставі правовстановлюючого документа.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що зазначений факт належності заявнику свідоцтва про право власності на житло видане Органом приватизації при ВАТ «Ніжинського механічного заводу» від 30 січня 1998 року і зареєстроване Ніжинським МБТІ та записане у реєстрову книгу за № 8683 від 30.01.1998 року знайшов своє підтвердження, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293, 294, 315, 318, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НІЖИНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло видане Органом приватизації при ВАТ «Ніжинського механічного заводу» від 30 січня 1998 року і зареєстроване Ніжинським МБТІ та записане у реєстрову книгу за № 8683 від 30.01.1998 року, який посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної, спільної часткової власності у розмірі 1/4 частки заявнику, ОСОБА_11 (дошлюбні прізвища « ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає та зареєстрована у АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ніжинським MB УМВС України в Чернігівській області 09.09.2011 р.

Копію рішення суду направити заявнику та заінтересованим особам.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заявник:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

-ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НІЖИНСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», ЄДРПОУ 14312565, адреса: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Богдана Хмельницького, 37.

Суддя: Ю.В. Горбачова