Рішення

від 22.03.2024 по справі 200/6815/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року Справа№200/6815/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9652793/40468543 від 04.10.2023 та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 75228/4040468543/2 від 24.10.2023, якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2022;

зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 1 від 18.11.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, а саме 18.11.2022;

стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органом ДПС зупинено реєстрацію податкової накладної як така що складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В той же час квитанція про зупинення реєстрації не містить податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в податковій накладній № 1 від 18.11.2022, також не наведені дані про розрахунковий показник критеріїв ризиковості платника податку. Тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, при цьому всі первинні документи були надані відповідачу на підтвердження здійснення господарських операцій, згідно повідомлень. А отже таке рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для не прийняття, що свідчить про його необґрунтованість, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 04 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ухвали суду від 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

У поданих до суду відзивах на позовну заяву представник Головного управління ДПС у Донецькій області та Державної податкової служби України заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на законність ухваленого рішення щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду поданих платником податків підтверджуючих документів по господарській операції спірними рішеннями відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: надано пояснення на бланку та з печаткою іншого підприємства. Відтак, як вбачається з самого документа, фактично пояснення були надані від іншого суб`єкта господарської діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг 77» (ЄДРПОУ 412027186). Документ містить печатку ТОВ «Маркетинг 77» та підпис директора даного товариства.

Таким чином до податкового органу не було надано належних документів, які б підтверджували реальне виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та спростували б сумнів, який виник у податкового органу з приводу підтвердження реальності господарської операції із наведеним контрагентом. Отже, спірні рішення були прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, через що представник відповідачів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, в тому числі, розумні строки розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Тому, відповідно до наведених норм, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи обставини здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» (юридична адреса6 пр-т Ломоносова, б. 142 кв. 60, м. Костянтинівка, Краматорський район, Донецька область, 85102, ЄДРПОУ 40468543), зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06.05.2016 номер запису: 12691020000005174, є платником податку на додану вартість. Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах - ГУ ДПС у Донецькій області, Костянтинівська ДПІ (м. Костянтинівка).

Одним із видів діяльності підприємства є Оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72), а також:

24.45 Виробництво інших кольорових металів

38.32 Відновлення відсортованих відходів

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Регион-трейдинг 17» є керівник підприємства ОСОБА_1 , призначений на посаду директора згідно з Протоколом № 1 від 05.05.2016 Загальних зборів учасників ТОВ «Регион-трейдинг 17» та Наказом № 1-к від 05.05.2016.

Для здійснення господарської діяльності позивач має орендовані нежитлові та складське приміщення, персонал в кількості 5 осіб.

Позивач пояснює, що фактично, у зв`язку з початком військової агресії російської федерації та розташуванням підприємства безпосередньо біля зон бойових дій, на підприємстві залишився лише директор. На підприємстві введено режим простою. Підприємство розпродає залишки товарів на складі. Для організації перевезень ТОВ «Регион-трейдинг 17» залучає сторонніх перевізників.

При провадженні господарської діяльності позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентом-покупцем ТОВ «Завод металевих виробів».

07.11.2022 між ТОВ «Регион-трейдинг 17» та ТОВ «Завод металевих виробів» у якості постачальника та покупця укладений договір поставки № 17, відповідно до якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до умов Договору відвантажено Цинк вторинний ВЦ-3 в кількості 9 т за ціною 122500,00 грн/т на загальну суму 1323000,00 грн, в т. ч. ПДВ 220500,00 грн. Згідно п. 3.1 Договору товар поставляється на умовах DАP (за Incoterms 2010): 34501, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Соборна, 21. Транспортування відбувалося за рахунок Постачальника. За умовами Договору оплата відвантажених ТМЦ здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Оплата частково відбулась 21.11.2022 у розмірі 1102500,00 грн (платіжне доручення № 2611 від 21.11.2022). Таким чином на кінець звітного періоду виникла дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Завод металевих виробів». Станом на 30.06.2023 заборгованість складає 220500,00 грн.

Для підтвердження факту реалізації та відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарської операції надані:

оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за листопад 2022 року,

видаткова накладна № Рт-0000017 від 18.11.2022,

договір поставки № 17 від 07.11.2022,

товарно-транспортна накладна № Рт-0000017 від 18.11.2022.

Відвантаження продукції відбувалося автомобілями ПП «Полімет» (код ЄДРПОУ 24456420) на підставі:

договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2022/06.07 від 07.06.2022,

товарно-транспортної накладної № Рт-0000017 від 18.11.2022,

акту здачі-прийняття робіт № ПМ-0181122 від 18.11.2022,

платіжною інструкцією № 21 від 08.09.2023.

Основним постачальником товару - Цинк вторинний ВЦ-3 ТОВ «Регион-трейдинг 17» є ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) відповідно до наданих рахунків-фактур, ТТН, видаткових накладних № МА-21/0111 від 11.01.2021, № МА-21/0208 від 08.02.2021, № МА-21/0315 від 15.03.2021, № МА-21/0331 від 31.03.2021, № МА-21/0405 від 05.04.2021, № МА-21/0409 від 09.04.2021, № МА-21/0412 від 12.04.2021.

Внаслідок чого підприємством відповідно до пп. 201.1, 201.10. ст. 201 ПКУ у встановленому порядку та визначені законом строки, згідно першої події сформовано податкову накладну № 1 від 18.11.2022.

Податкові зобов`язання за вищезазначеною податковою накладною включені ТОВ «Регион-трейдинг 17» до податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року.

Податкова накладна прийнята, але її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку із чим позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показник «D»=.0000%, «Р»=0.

На виконання рекомендацій контролюючого органу позивачем 19.01.2023 надані пояснення та копії первинних документів щодо здійснення операцій за спірною податковою накладною, що підтверджується відповідними повідомленнями про їх надання.

04.10.2023 отримано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 9652793/40468543 від 04.10.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.11.2022 з підставою: «Надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

Рішення комісії ДПС № 9652793/40468543 від 04.10.2023 оскаржено до ДПС вищого рівня шляхом подання Скарги, яка зареєстрована ДПС України за номером 9275382105 від 17.10.2023.

24.10.2023 прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 75228/40468543/2 (додається). Яким відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України: залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 вказаного Кодексу на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Граничні строки реєстрації податкової накладної встановлені п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 5 п.201.10 ст. 201 вказаного Кодексу.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є така відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або

2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Критерії ризиковості здійснення операцій є додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З 14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 5 Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.п. 6 та 9 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За наслідками судового розгляду встановлено, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивачем були подані копії документів, яких, на думку позивача, було достатньо для підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у цій податковій накладній. Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Причиною відмови у реєстрації податкової накладної податковий орган зазначає відсутність документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

З приводу наведеного суд зазначає, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (додаток до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Зі спірного рішення випливає, що воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання про те, що причиною його прийняття є ненаданням платником податку копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

У прийнятому відповідачем рішенні не підкреслено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції.

Спірне рішення є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, спірне рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваного рішення, оскільки останнє не містить чіткої підстави його прийняття (не зазначені необхідні до надання документи), що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі.

Доводи відповідача про те, що пояснення щодо суті господарських відносин оформлені від імені іншої юридичної особи суд не вважає істотними для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки до розгляду комісії були подані належні первинні документи. Крім того, зміст оскарженого рішення про відмову в реєстрації в якості підстав для його прийняття не містить посилань на надання пояснень іншою особою.

Суд також враховує, що позивач самостійно подавав скаргу на рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9652793/40468543 від 04.10.2023 з наданням тих самих первинних документів.

Зокрема, судом встановлено, що для розгляду питання про прийняття відповідачами рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, позивачем були направлені такі документи (копії):

договір поставки № 96/30/12/20 від 30.12.2020,

додаток №1 від 30.12.2020 до договору поставки № 96/30/12/20 від 30.12.2020,

видаткова накладна № ЦБ9-000093 від 30.06.2021,

прийомно-здавальний акт від 30.06.2021

платіжне доручення № 196 від 04.01.2021,

платіжне доручення № 247 від 01.03.2021,

платіжне доручення № 4250 від 19.05.2021,

податкові накладні № 12 від 04.01.2021 (розрахунок коригування №17 від 19.05.2021 до ПН №12 від 04.01.2021),

податкові накладні № 17 від 01.03.2021 (розрахунок коригування № 18 від 19.05.2021 до ПН № 17 від 04.01.2021) та

податкові накладні № 48 від 19.05.2021,

вантажно-митною декларацію № UА 100070/2021/324072,

сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердження незавершеного колісного транспортного засобу № UА.013.151240-2

договір поставки № 02/12/21-К від 02.12.2021,

специфікація № 13 від 16.12.2022,

рахунок на оплату № 53 від 16.12.2022,

видаткова накладна № 159 від 16.12.2022,

прийомно-здавальний акт від 16.12.2022,

податкова накладна № 6 від 16.12.2022,

квитанція від 10.01.2023 про зупинення реєстрації ПН.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем були надані копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, а спірне рішення, як індивідуальний акт, не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, і тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховуються, в тому числі, правові позиції, наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року в справі №816/909/17, від 05.02.2019 року в справі №813/123/16.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим ним податковим накладним.

Належних доказів стосовно невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, відповідачами суду не надано.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять.

Згідно із п. 13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до п. 20 вказаного Порядку, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

При цьому суд також враховує норми Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557.

Розділом II Порядку визначені загальні вимоги щодо електронного документообігу.

Відповідно до пункту 1 розд. ІІ Порядку електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з пунктами 8 - 10 розд. ІІ Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України Про електронні довірчі послуги; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Пунктом 11 розд. ІІ Порядку визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Відповідно до п. 12 розд. ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Відповідно до п. 14 розд. ІІ Порядку у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З наведених підстав рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у реєстрації податкових накладних, зазначених у позові, підлягає скасуванню.

З метою ефективного захисту та відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства, підлягають задоволенню також вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні, складені позивачем, через що заявлений у справі позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 132 КАС України, яка передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані копії договору від 14.09.2023 про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.10.2023, платіжну інструкцію від 07.11.2023 на 8000,00 грн. Посилань на правову допомогу при розгляді цієї справи в Донецькому окружному адміністративному суді надані документи не містять.

За приписами статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

До правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказана правова позиція щодо визначення витрат на правову допомогу в адміністративному судочинстві викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Всупереч наведеним приписам статті 134 та частини 9 статті 139 КАС України позивачем не надані детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також докази, що послуги адвоката пов`язані з розглядом цієї справи №200/19467/21. Крім того договір від 14.09.2023 про надання правової допомоги, укладений позивачем з адвокатом Діордієвим О.С., тоді як наданий акт прийому-передачі наданих послуг від 20.10.2023 складений за участю ОСОБА_3 , як фізичною особою підприємцем без посилання на укладений договір.

За таких обставин надані документи не дозволяють встановити обсяг, склад та вартість правової допомоги адвоката при розгляді цієї справи в Донецькому окружному адміністративному суді, через що до судових витрат у справі включається лише сума сплаченого позивачем судового збору.

Відповідно до норм статті 139 КАС України, враховуючи, що висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог пов`язаний з неправомірним рішенням Комісії ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вважає обов`язок щодо відшкодування судових витрат покласти на Головне управління ДПС у Донецькій області, за рахунок бюджетних асигнувань якого підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» (пр-т Ломоносова, б. 142 кв. 60, м. Костянтинівка, Краматорський район, Донецька область, 85102, ЄДРПОУ 40468543) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9652793/40468543 від 04.10.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №75228/4040468543/2 від 24.10.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України код (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» (ЄДРПОУ 40468543) у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регион-трейдинг 17» (пр-т Ломоносова, б. 142 кв. 60, м. Костянтинівка, Краматорський район, Донецька область, 85102, ЄДРПОУ 40468543) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов